На шляху до Європи: Україна отримала +3 бали в Індексі сприйняття корупції
36 балів зі 100 можливих отримала Україна в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2023 рік, і тепер наша країна посідає 104 місце поміж 180 країн. Зростання України на 3 бали — один із найкращих результатів за минулий рік у світі.
Про це йдеться на сайті Transparency International Ukraine.
З часів Революції Гідності за 10 років Україна додала 11 балів у дослідженні — це найбільший приріст серед країн, які зараз мають статус кандидаток до ЄС. Але ми все ще відстаємо від показників членів Євросоюзу.
У Індексі сприйняття корупції серед країн-кандидаток до ЄС Україна (36 балів, 104 місце) та Молдова (42 бали, 76 місце) додали найбільше за останній рік — +3 бали.
Північна Македонія додала 2 бали (42 бали, 76 місце), а Чорногорія (46 балів, 63 місце), Албанія (37 балів, 98 місце) та Боснія і Герцеговина (35 балів, 108 місце) додали по 1 балу. Результати Сербії за рік не змінилися (36 балів, 104 місце). А Грузія навпаки втратила 3 бали (53 бали, 49 місце). Закриває список кандидатів з найменшою кількістю балів Туреччина, в доробку якої стало ще менше на 2 бали (34 бали, 115 місце).
У динаміці за 10 років суттєво покращили свої результати також Молдова на 7 балів, Албанія на 6 балів і Грузія, яка хоч і втратила цьогоріч 3 бали, загалом за 10 років додала 4 бали. Натомість Туреччина втратила аж 16 балів за десятиріччя.
При цьому середній бал у країн Європейського Союзу склав 64 бали. Найвищий результат у Данії (90 балів, 1 місце), а найнижчий в Угорщини (42 бали, 76 місце). Близькими до нас за балами також є Болгарія (45 балів, 67 місце), Румунія (46 балів, 63 місце) та Греція (49 балів, 59 місце).
Це дослідження покриває як довоєнний, так і воєнний період України: з лютого 2021 року по вересень 2023 року. І суттєвий приріст показника країна отримала саме за час війни. За цей час відбулися ключові події: активізація затримань і розслідувань у топкорупційних справах, напрацювання Державної антикорупційної програми та проведення більшості закупівель у Prozorro. Водночас до досліджуваного періоду не потрапили відновлення е-декларування та звітування політичних партій, законодавче посилення НАБУ та САП. Також поза періодом дослідження опинилися частина корупційних скандалів 2023 року й січневі випадки тиску на журналістів та оборонні скандали.
«Такий результат говорить про 3 факти. Перший — Україна продемонструвала непоганий результат цьогоріч і прогресивну динаміку за 10 років. Зараз ми вже доросли до показників країн-кандидаток в ЄС, — зазначає виконавчий директор ТІ Ukraine Андрій Боровик. — Факт другий: ми розбудували антикорупційну екосистему з нуля і вже маємо реальні вироки за топкорупцію, але нам все ще треба дуже багато працювати, щоб наздогнати показники країн ЄС. І наостанок, якщо випадки тиску на журналістів та представників громадськості й надалі продовжуватимуться, якщо влада втручатиметься у різні сфери держуправління, а корупційні скандали, пов'язані з обороною, не стихатимуть, ми можемо дуже швидко втратити наші досягнення».
Яке рішення?
Тож цьогоріч ми пропонуємо 3 комплексні кроки, які допоможуть покращити рівень боротьби з корупцією та сприятимуть євроінтеграційним процесам України у 2024 році.
- Підвищити ефективність боротьби з топкорупцією. Збільшити спроможність та провести об'єктивний конкурсний добір працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів ВАКС. Розпочати реформу судово-експертної служби, щоб забезпечити своєчасний і непохитний доступ до судової експертизи. Усунути суперечності в кримінальному законодавстві та забезпечити розгляд кримінальних справ у розумні строки.
- Ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів та поплічників росії. Змінити процедури відбору керівництва та провести незалежний аудит діяльності АРМА. Вдосконалити конфіскаційні механізми та правову базу для повернення активів, узгодивши їх із міжнародними стандартами. Вдосконалити процеси блокування (про)російських активів (як санкції, яка передує конфіскації) і запровадити криміналізацію обходу санкцій.
- Розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України. Розробити та ухвалити законопроєкт щодо реформування Рахункової палати та оновити процедуру відбору її керівництва та членів. До проведення реформи законодавства відбір і призначення на посади Рахункової палати потрібно зупинити. Змістити фокус моніторингів публічних закупівель Держаудитслужби на превенцію. Проводити моніторинги й виявляти суттєві порушення необхідно до укладання договору, щоб запобігти збиткам та іншим негативним наслідкам.
