fbpx
Сьогодні
14:31 26 Лют 2021

"Наука – це вона": новий освітній арт-проєкт покликаний відновити історичну та гендерну справедливість

Науковиці – рок-зірки ХХІ століття. Щоб популяризувати залучення дівчат в науку, освітній проєкт STEM is FEM за підтримки ООН Жінки в Україні та Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ) запустили освітній арт-проєкт «Наука – це вона». Проєкт є частиною кампанії ООН Жінки «Покоління рівності», з популяризації гендерного паритету серед молоді та забезпечення лідерства жінок в технологіях та інноваціях.

В рамках проєкту передбачено дві активності – створення відомими художниками мобільної картинної виставки із 12 портретів українських науковиць та конкурс на краще есе про жінку-науковицю.

Кібернетикиня Катерина Ющенко, математикиня Клавдія Латишева, молекулярна біологиня Ганна Єльська, фізикиня Антоніна Прихотько, фізикиня Ольга Перевозчикова, нейроморфологиня Галина Скибо, нейробіологиня Нана Войтенко, математикиня Олена Ванєєва, орнітологиня Наталія Атамась, генетикиня Оксана Півень, генетикиня Світлана Арбузова, математикиня Марина В'язовська – ось дванадцять героїнь проєкту.

Войтенко Нана

Войтенко Нана Володимирівна
6 січня 1968
Авторка портрету: Анна Сарвіра @anna.sarvira.1
Є вченою у галузях нейробіології, електрофізіології, дослідницею болю. Вивчає роль низькопорогових кальцієвих каналів і AMPA-глутаматних рецепторів у передачі больового сигналу в спинному мозку. Також є спеціалістом з внутрішньоклітинної кальцієвої сигналізації. В лабораторії Войтенко досліджують патологічні зміни нервової системи за умов експериментального цукрового діабету, особливу увагу звертаючи на молекулярні та клітинні механізми пошкодження нервових клітин. Засновниця та віце-президентка Українського товариства нейронаук

Прихотько Антоніна

Прихотько Антоніна Федорівна
26 квітня 1906 – 29 вересня 1995
Авторка портрету: Оля Дехтярьова @odegtiarova
Одна з найвизначніших фахівців в галузі фізики неметалевих кристалів. Розробила ряд методик вирощування надтонких кристалів органічних сполук, придатних для низькотемпературних спектральних досліджень. Організовувала в Інституті фізики Києва спектральну лабораторію, яка згодом стала найбільшим у світі центром низькотемпературної спектроскопії неметалічних кристалів. Відкриття Прихотько і Давидовим специфічних для кристалічного стану речовини колективних збуджень екситонів, що виникають під дією електромагнітного збудження — одне з найважливіших досягнень спектроскопії твердого тіла, яке вплинуло на весь розвиток фізики твердого тіла.

Арбузова Світлана

Арбузова Світлана Борисівна
14 серпня 1954
Авторка портрету: Оля Дехтярьова @odegtiarova
Вперше в світі довела і обгрунтувала роль мітохондріальної ДНК в етіології і патогенезі хромосомних анеуплоїдій, зокрема синдрому Дауна, описала нові мутації в мітохондріальному геномі людини. Першою заснувала цілісну концепцію перинатального біохімічного скринінгу, запропонувала комбінацію генетичних маркерів материнської сироватки для діагностики спадкових хвороб, і принципи розрахунку індивідуального генетичного ризику. Її стратегія генетичного скринінгу отримала загальне визнання як найбільш ефективна і була впроваджена в багатьох країнах. Брала безпосередню участь у створенні Європейського реєстру спадкових захворювань. Бачити менше

Ющенко Катерина Логвинівна

Ющенко Катерина Логвинівна
8 грудня 1919 — 15 серпня 2001
Авторка портрету: Анна Іваненко
Створила формальну мову Адресного програмування, що стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Випередивши створення перших мов програмування Фортран, Кобол і Алгол. На адресній мові програмування були створені перші в світі програми розпізнавання образів: простих геометричних фігур, печатних та рукописних літер і цифр. Завдяки цій мові зникла залежність від місця розташування програми в пам'яті. Катерина Логвинівна започаткувала першу школу теоретичного програмування в СРСР.

В'язовська Марина Сергіївна

В'язовська Марина Сергіївна
2 листопада 1984
Автор портрету: Сергій Майдуков @sergiy.maidukov
Розв'язала задачу пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному просторі. До її робот задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами, а розв'язання тривимірного випадку ( так звана гіпотеза Кеплера) було викладене на 300 сторінках тексту з використанням 50 000 рядків програмного коду. Натомість, розв'язання В'язовської 8-вимірного випадку займає лише 23 сторінки та є на думку коллег – «приголомшуюче простим». Пізніше В'язовська зі своєю командою розв'язала математичне рівняння, яке визначає, як розміщується у 8- та 24-вимірних просторах нескінченна кількість точок, що відштовхуються одна від одної.

Ванєєва Олена

Ванєєва Олена Олександрівна
28 червня 1982
Авторка портрету: Анна Іваненко
Спеціалізується у сфері застосування алгебраїчних методів у математичній фізиці. Займається темою симетрій диференціальних рівнянь, яку називає "красою рівнянь". Класифікує диференціальні рівняння за їх симетрійними властивостями, а також досліджує нелінійні моделі математичної фізики та біології. Описує свою діяльність, як пошук математично красивих рівнянь серед інших можливих. Займається розробкою нових підходів, що дозволять розв'язати більш складні проблеми симетрійного аналізу та суміжних питань, зокрема, знаходження законів збереження і точних розв'язків нелінійних моделей математичної фізики та біології.

Скибо Галина

Скибо Галина Григорівна
22 червня 1940
Авторка портрету: Женя Полосіна @jpolosina
Її наукова діяльність спрямована на вивчення структурних особливостей головного мозку в нормі, в процесі розвитку та в умовах моделювання різних патологічних станів центральної нервової системи. Під її керівництвом було розпочато вивчення можливостей клітинної терапії для лікування нейродегенеративних захворювань. Під керівництвом Галини Скибо у відділі цитології вперше в Україні було налагоджено і успішно використовуються системи культивування нервових клітин, на яких моделюються та досліджуються різні патологічні стани нервової системи, аналізуються можливості фармакологічної корекції нейропатій. Є автором більше 300 наукових робіт.

Півень Оксана

Півень Оксана Олександрівна
9 жовтня 1975
Авторка портрету: Анна Сарвіра @anna.sarvira.1
Основні наукові теми, над якими працює – функції окремих генів, участь сигнальних систем у регулюванні метаболізму серця при фізичному навантаженні та старінні. А також регенерація серця, та можливі підходи для покращення функціонування міокарду після інфаркту. Досліджує можливості CRISPR-Cas9 для кардіоміогенного перепрограмування фібробластів у зоні ураження міокарду. Є керівником чотирьох науково-дослідних проєктів. Вважає, що за біомедичними науками майбутнє. Пише статті для популяризації науки та сучасних технологій.

Перевозчикова Ольга Леонідівна

Перевозчикова Ольга Леонідівна
1 грудня 1947 – 7 жовтня 2011
Авторка портрету: Анна Сарвіра @anna.sarvira.1
Розробила асинхронний недетермінований дискретний перетворювач, покладений в основу діалогової системи управління спеціалізованими пакетами прикладних програм (ДІСУСППП). Розробила та дослідила клас алгебро-граматичних моделей подання знань про предметну область, які допускають динамічне планування обчислень і широкий спектр образно-графічних засобів підтримки інтерфейсу користувача. Під її керівництвом розроблено низку термінологічних державних стандартів з програмування, які вперше зафіксували сучасні норми україномовної ІТ-лексики. Є авторкою "Англо-українського тлумачного словника з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування", у двох виданнях якого охоплено понад 14 тисяч ІТ-термінів.

Наука – це вона

Латишева Клавдія Яківна
14 березня 1897 — 11 травня 1956
Авторка портрету: Женя Полосіна @jpolosina
Науковий доробок Латишевої — понад чотири десятки праць, серед яких і метод Фробеніуса-Латишевої для розв'язування систем диференціальних рівнянь з частинними похідними. Була першою в Україні жінкою, яка захистила дисертацію на здобуття ступеню кандидата та доктора фізико-математичних наук. Була у числі організаторів Першої всеукраїнської математичної олімпіади у 1936 р. Відомі її «Математичний задачник для хімічних інститутів» (1932) та «Елементи наближених обчислень» (1942), праці з електродинаміки, теорії коливань та теорії ймовірності.

Наука – це вона

Єльська Ганна Валентинівна
15 жовтня 1940
Автор портрету: Сергій Майдуков @sergiy.maidukov
Разом з професором Г.Х. Мацукою відкрила явище так званої «функціональної адаптації» тРНК до синтезу специфічних білків, як один з важливих регуляторних факторів. В її роботах було вперше продемонстровано унікальну структурну та функціональну особливості апарату трансляції вищих еукаріот, що забезпечують компартменталізацію цього процесу в еукаріотичній клітині. Досягла вагомих результатів у створенні ферментних сенсорів для потреб медицини, екологічного моніторингу, біотехнології та харчової промисловості.

Атамась Наталія

Атамась Наталія Сергіївна
23 липня 1981
Автор портрету: Сергій Майдуков @sergiy.maidukov
Спеціалізується на дослідженні водно-болотних птахів. Через їх дослідження також дізнається про процеси, які відбуваються із дніпровськими водосховищами, змінами у їх біорізноманітті, появою, зникненням, та взаємодією видів, загалом про роботу водних екосистем. Завдання своєї діяльності визначає так – дослідити, як діяльність людини змінює населення птахів та їхні звички, і які від цих змін можуть бути наслідки. Розповідає, що закохана у Дніпро і байдарки. Займається також природоохоронною та популяризаторською діяльністю.

Конкурс на краще есе про жінку-науковицю

Якщо ти дівчина віком від 14 до 21 років, ти можеш випробувати власні сили. Обери одну з 12 українських науковиць, представлених за цим посиланням https://stemisfem.org та у формі есе розкажи: якою науковою діяльністю займалась героїня, у яких царинах вона працювала, які її основні здобутки та досягнення, які винаходи чи діяльність героїні вплинули на сьогодення, чим ця постать може бути цікава сьогодні, яке твоє особисте враження від цієї людини.

Вимоги до есе:

  • Розмір тексту – до 500 слів, мова – українська
  • Всі факти, пов'язані з іменем героїні, повинні відповідати дійсності та бути достовірними. Есе не має містити вигадок
  • Есе має висвітлювати такі питання: якою науковою діяльністю займалась героїня, її основні здобутки та досягнення, як винаходи чи діяльність науковиці вплинули на сьогодення і яке особисте враження авторки від неї
  • Роботи, що надсилаються на конкурс, мають бути оригінальними та ніде раніше не опублікованими
  • Плагіат неприпустимий

Детальні умови читай на сайті проєкту STEM is FEM. Форму для відправки есе знайдеш на ньому ж. Твою роботу чекають до 15 березня включно.

12 переможниць отримають круті призи від STEM is FEM та партнерів. Серед нагород – персональний майстер-клас із професійною редакторкою та публікація есе у всеукраїнському популярному виданні. Головний приз конкурсу – стипендія на освіту.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: