fbpx
Сьогодні
Небайдужа 09:15 11 Лют 2021

Жінки в науці. 11 українок, відкриття яких змінили світ

А ви знали, що в Україні частка жінок у науці майже вдвічі більша, ніж в середньому у світі? До Міжнародного дня жінок і дівчаток в науці розповідаємо про видатних українок та їхні відкриття, іноді зроблені попри все.

English version here

Шостий рік поспіль в усьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято —  Міжнародний день ​​жінок і дівчаток в науці. Воно був прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчаток і їх участі в ній. 

День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчаток до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосил з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".

За сучасними даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі — жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.

Виділяють кілька причин, які заважають жінкам повірити в свої можливості, і тим самим обмежують їхню участь в наукових дослідженнях. 

  • По-перше, це вкорінена в суспільстві думка про те, що наука — чоловіча сфера діяльності, де представниці слабкої статі недоречні і небажані.  Наприклад, згідно з дослідженням, проведеним інститутом Джини Девіс по гендеру в ЗМІ у 2015 році, лише 12 відсотків жіночих персонажів в кіно і на телебаченні працювали в сфері науки і техніки
  • По-друге, поширене переконання в тому, що жінка менш компетентна як вчений
  • По-третє, реальна "повсякденна" дискримінація: заниження оплати праці, наукового визнання і заохочення насамперед на високих рівнях.

Втім, гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі. 

жінки і дівчатка в науці карикатура

Автор цієї картинки у Twitter Anand Mahindra: "Цього тижня я сидів зі своїм онуком і зрозумів ось що. Я вітаю кожну працюючу жінку і визнаю: їхні успіхи вимагали набагато більших зусиль, ніж для їх чоловіків"

Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.

"Наука набуває жіночого обличчя. Зараз до жінки в науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення на собі я вже відчула", — каже фізикиня Галина Клим. 

А математикиня Юлія Безвершенко зазначає: "Популяризувати науку серед жінок треба зі шкільного віку — показувати їм можливості інженерії, програмування, науки. Спробувавши це, вони не будуть противитися можливості обрати такий шлях, якщо будуть відчувати в собі таку спроможність".

Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%. 

З метою підтримки й відзначення талановитих науковиць та заохочення їх до розвитку української науки у 2018 році в Україні була запроваджена премія, яка є частиною глобальної Програми L'ORÉAL-ЮНЕСКО "Для жінок у науці". Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) і мають активну позицію у популяризації науки.

Ми ж вирішили розказати про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: дівчата можуть усе.

Наталія Полонська-Василенко – історикиня

Наша перша героїня ще з початку ХХ столиття и аж до кінця життя вже у 1970-х роках займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона у непростій історично для України час стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.

Валентина Радзимовська – біологиня

Валентина Радзимовська

Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Як і її попередниця у нашому матеріалі, у 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США.

Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Ніна Мороженко – фізикиня

Ніна Мороженко

Сонце хоча і найближча до нас зірка, але приховує в собі ще чимало цікавих загадок. Українська астрономикиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в которий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.

Наталія Виноград – епідеміологиня

Наталія Виноград

Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого. 

Ніна Вірченко – математикиня

Ніна Вірченко

Професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей докторка фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математикинь. Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.

Доля Ніни Вірченко не була простою: у віці 18 років у 1948 року її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за підготовку "політичної змови, заколоту" та участь в "українсько-націоналістичній банді". Роки у таборах не зупинили майбутню докторку від досягнення мрій у 1964 вона захистила кандидатську, а у 1988 докторську дисертацію в Києві. 

Елла Лібанова – економістка

Елла Лібанова

Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібанова – академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

Нана Войтенко – біологиня

Нана Войтенко

Професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідуюча відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають.  Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою "Днів науки", виступала лекторкою на TED-x Kyiv 2013 році, а також організаторкою "Тижня знань про мозок". Наука – поруч і доступна вона всім.

Ольга Броварець – біофізикиня

Ольга Броварець

Українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

Марина В'язовська – математикиня

Марина В'язовська

Українська вчена, докторка природничих наук. Математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала "Премію Салема 2016", яка є надзвичайно престижною для математиків. Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.

Марія Байляк – біологиня

Марія Байляк

Докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішник українських жінок-вчених.

Юлія Безвершенко – фізикиня

Юлія Безвершенко

Українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю. 

За словами Юлії, свого часу вона почула від свого наставника важливу річ – бути собою можна у будь-якій діяльності! Тому не треба боятися стереотипів та упереджень інших. 

Якщо ви – дівчинка, дівчина, жінка, неважливо, звідки, неважливо, скільки вам років, і ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!

2310

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: