fbpx
Сьогодні
15:56 02 Лис 2020

Конституційний Суд завтра розгляне мовний закон: омбудсмен з захисту мови закликав суд проявити державницьку позицію

English version here

Конституційний Суд України планує 3 листопада у закритому режимі продовжити розгляд питання конституційності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Про це йдеться у порядку денному засідань КСУ, що розміщений на сайті суду.

"Продовження розгляду справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (закрита частина пленарного засідання)", – зазначається у порядку денному КС.

Початок закритої частини пленарного засідання Великої палати Конституційного Суду заплановане на 10:00.

Верховна Рада ухвалила цей закон 25 квітня 2019 року, а 16 липня він набув чинності.

В свою чергу, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Конституційний Суд проявити державницьку позицію під час розгляду питання щодо конституційності Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Про це він написав у Фейсбуці.

"Звертаюся до суддів Конституційного Суду України – проявити державницьку позицію та ухвалити рішення на користь національних інтересів України. Питання мови є фундаментальним для нашої держави: для зміцнення незалежності, утвердження ідентичності, єдності та перемоги України", – наголосив Кремінь.

Він зазначив, що закон про державну мову повністю відповідає Конституції. Зокрема, документ регулює виключно питання застосування державної мови у публічних сферах, чітко визначених у ньому, та спрямований, передусім, на захист права громадян на використання, отримання послуг, взаємодію з державою/органами місцевого самоврядування державною мовою.

Кремінь додав, що значна частина норм закону фактично дублюють або уточнюють законодавчі норми, які вже тривалий час діють і застосовуються в Україні. Зокрема, це стосується звернень громадян, захисту прав споживачів, демонстрації фільмів, вимоги щодо володіння державною мовою для зайняття посад державної служби, діловодства, документообігу, сайтів органів влади тощо.

"Тобто, значною мірою закон не запроваджує нових вимог та порядків, а лише фіксує статус-кво", – зауважив мовний омбудсмен.

Кремінь також нагадав, що деякі з таких норм, які дублюють норми інших законів, вже фактично оцінювалися КСУ.

"Насамперед, це стосувалося "освітньої" статті, на якій авторами подання зроблено особливий акцент. Ця стаття Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" фактично дублює норми Закону "Про освіту", який раніше КСУ визнав конституційним.

За словами мовного омбудсмена, сьогодні провідне місце української мови як державної визнає понад 95% українців.

"Це підтверджує, що питання єдиної державної мови об'єднує українців, а не роз'єднує їх, як це намагаються нав'язати нам ззовні. Проте, в умовах гібридної війни, в тому числі на інформаційному та мовному фронтах, ми досі бачимо ініціативи окремих політиків, які дбають про власні рейтинги, а не про країну", – зауважив він.

❗️❗️❗️3 листопада Конституційний Суд України на закритій частині пленарного засідання планує продовжити розгляд справи…

Posted by Уповноважений із захисту державної мови on Monday, November 2, 2020

Рубрика:
Політика

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: