Якщо не хочете мати справу з судами – вам у медіацію
А у вас є позитивний досвід з судами?
Можливо, у ваших знайомих? Добре, а скільки суддівсько-адвокатських скандалів ви можете пригадати за одну мить?
Ці питання не давали мені спокійно практикувати юриспруденцію і будувати кар'єру в суді або юридичній фірмі. Викладачі і практики-юристи стверджують, що виграна для клієнта справа – це і є позитивний досвід з судами. Але після таких справ задоволені хіба що амбіції, в той час як справа не закінчується рішенням судді першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції і навіть рішенням Європейського суду з прав людини. Встановлюється якась абстрактна в чийомусь розумінні справедливість, а рішення у той же час виконати неможливо. І конфлікт не вирішено. І стосунки опонентів зіпсовані вщент. А ще бувають і помсти.
До фактів. Уявімо, ми пройшли всі кола української судової системи і «виграємо справу». Далі ми навіть не очікуємо добровільного виконання рішення суду іншою стороною спору, тому звертаємося до Державної виконавчої служби або до приватних виконавців. На жаль, наш шанс на реальне і примусове виконання рішення суду коливається в межах 10-25 відсотків (згідно зі щорічною офіційною статистикою Міністерства юстиції України). З найновіших даних випливає, що «З 724,6 млрд грн, які підлягали виконанню Державною виконавчою службою у 2019 році, реально стягнено 16,5 млрд грн, тобто ефективність складає 2,3 відсотки» (закон_провадження_концепт_обговорення). Трохи краща ситуація з приватними виконавцями, чия ефективність роботи – на рівні 5,8 відсотків.
Що робити?
Не йти до суду. У світі, і в Україні зокрема, давно вже є альтернативи у вигляді арбітражу (переважно для бізнесу) і медіації (і для бізнесу, і для вирішення конфліктів приватного характеру).
Що таке арбітраж?
Це вирішення спору / конфлікту в незалежному приватному суді, де процес відбувається трохи швидше, ніж у державних судах за рахунок того, що немає ніяких апеляцій-касацій. Але неможливість перегляду рішення можна розглядати і як значний мінус. В цілому арбітражний суд вважається менш корумпованою і більш професійною версією державних судів.
Що таке медіація?
А це удосконалена версія переговорного процесу, де спір / конфлікт вирішується в переговорах за участю незалежного посередника-медіатора. Це процес, у якому медіатор допомагає учасникам конфлікту домовлятися аж до прийняття взаємовигідної, легітимної і виконуваної угоди наприкінці. Ця медіаційна угода – замість рішення судді. У ній буде прописано всі питання і плани, які обидві сторони погодили. В угоду вносяться всі важливі для сторін пункти, які попередньо медіатор допомагає протестувати на реалістичність. Угоду можна посвідчувати нотаріально або й в суді як мирову.
Чому медіація – кращий вибір?
Серед переваг медіації – повна конфіденційність процесу (ніхто не потрапляє в жодні реєстри чи ЗМІ). Медіація – гнучкий і контрольований сторонами процес (сторони самі вирішують, в якому темпі домовлятися, чи зустрічатися разом за одним столом, чи вести переговори винятково через медіатора, чи продовжувати процес взагалі). Медіація швидка (можна про все домовитися і за одну зустріч, частіше – за декілька невеликих сесій). Медіація дає сторонам можливість з'ясувати стосунки і вирішити конфлікт повністю – так, що надалі сторони зможуть домовлятися і без залучення медіатора. А головне, учасники медіації самі приймають рішення – такі, які їм до вподоби, які їм вигідно виконувати і яких реально дотримуватися.
Візьмемо класичний приклад з судів, коли суддя ділить колишньому подружжю все майно навпіл. Одному стіл і 50 відсотків будинку, іншому – стільці і 50 відсотків будинку. У будинку, як правило, залишається хтось один, часто вже з новою сім'єю. А інший носиться зі своїми 50 відсотками у праві власності на будинок і не може їх ні продати, ні «використати». Добре, якщо хоча б стіл якось вдається забрати з будинку.
Водночас, у медіації немає ніяких формальностей. Разом з медіатором сторони погоджують список усього спільного майна, досягають згоди з приводу цін, розповідають чому, на їхню думку, це майно має залишитися йому / їй – і так доти, доки не буде згоди по кожному пункту. Та насправді все набагато глибше. Медіатор паралельно нагадує про інтереси дітей, допомагає зберігати нормальні батьківські стосунки, не забувати про можливий вплив інших зацікавлених осіб і «запасні» варіанти.
Що маємо у підсумку?
Судова і виконавча система в Україні – неефективні. Тому є сенс звернути увагу на альтернативні шляхи вирішення спорів / конфліктів, серед яких найкращий – медіація. І до такої пишної фрази одразу прикріплюю факт – 70-90 відсотків усіх медіацій по всьому світу завершуються укладенням медіаційної угоди і її добровільним виконанням.
Читайте також: Мої права порушили: де знайти безкоштовну юридичну допомогу в Україні
