Психологія 11:35 06 Кві 2021

Обережно, токсична людина: як розпізнати і що робити

Чек-ліст навіть для того випадку, коли токсичні — ви.

Ілюстрація: lollydaskal.com

Людина має право дихати чистим повітрям, пити незабруднену воду, їсти корисну їжу, жити у безпечній місцевості. Сучасне людство турбують питання екології і здорового життя, ми цікавимося якістю продуктів, які споживаємо, займаємося спортом, щоб тримати тіло в належній формі, піклуємося про навколишнє середовище, сортуємо сміття, щоб врятувати землю від забруднення. Крім цього, будь-кому з нас хочеться мати (і на це, без заперечень, також має право кожна людина) і здорові відносини, які б теж не отруювали наше життя.

По версії Оксфордського словника слово "токсичний" (toxic — отрута) стало словом 2018 року. Згідно з базою даних словника, поряд із прямим значенням цього слова — "токсичний хімікат, газ, речовина або атмосфера", найчастіше це слово використовувалося також у словосполученні "токсичні відносини".

За останні роки словосполучення "токсична людина" впевнено увійшло у буденний вжиток. Раніше людину, яку сьогодні звинувачують у токсичності швидше назвали б маніпулятором, або говорили б, що у неї важкий характер, настирлива поведінка, егоїстичні нахили тощо. У 90-х таких людей називали енергетичними вампірами, у 2000-х — психологічними, але у будь-якому випадку як тоді, так і зараз ясно — мова йде про людину, яка використовує приховані насильницькі методи впливу на інших людей і не зважає на інтереси оточуючих.

Як розпізнати токсичну людину?

Той, хто вміє або хоча б прагне захищати свої кордони, знає — токсична людина може зустрітися будь-де. Цю характеристику використовують, кажучи про прискіпливого начальника, нав'язливого друга, нетактовних родичів, занадто авторитарних батьків. Токсична людина завжди незадоволена іншими, виправляє їх, говорить про їх недоліки, критикує, тисне морально, звинувачує в усьому, на що можна вплинути і не можна. Така людина створює фонову напругу, що висить невидимим шаром навколо неї, наче отруйна аура.

Після спілкування з такими людьми залишається неприємне відчуття, псується настрій, з'являється виснаженість і втома, при чому не обов'язково спілкування може відбуватися в агресивному ключі. Мила родичка, яка всоте турботливо запитує, чи не пора вам, нарешті, завести дитину, дідусь, який завжди знає, як краще, бо "в нього досвід", колега, у якої вічні проблеми і вона "просто про них розповідає".

Сьогодні багато пишуть і говорять про те, як розпізнати токсичну людину і як поводитися, якщо такий любитель почастуватись чужими життєвими силами, з'являється у близькому оточенні. Зрозуміти, що ви потрапили у токсичні відносини просто, навіть тестів ніяких проходити не треба. Задайте собі питання: "Чи важко мені бути поряд з цією людиною?" Якщо вам некомфортно, якщо ви постійно повинні виправдовуватись, якщо на вас вже немає вільного місця від "ярликів", а спілкування базується на принципі "в одні ворота" (ви віддаєте, він/вона приймає), то такі відносини можна вважати токсичними, але це ще не привід їх різко закінчувати. Якщо ви цінуєте цю людину, спробуйте донести до неї причину вашого дискомфорту. Не потрібно боятися чесно говорити про свої почуття і очікування. Можна зробити кілька спроб, щоб донести свою позицію до людини. Якщо ви не будете почуті, і у стосунках нічого не зміниться, то з них треба виходити або ж — звертатися до психолога.

Часом життя так повертається, що навіть колись приязні люди перетворюються на небезпечних монстрів. Вони не помічають, як поступово змінюється характер і оточуючі намагаються уникати спілкування з ними. З'являються проблеми у відносинах з друзями і близькими, перериваються зв'язки, розпадаються сім'ї.

Але парадокс — людина так влаштована, що навіть у критичних ситуаціях вона чи не в останню чергу подумає — а що, якщо не хтось, а саме я винен у цьому? Психологи стверджують: те, що дратує нас в інших, ми не приймаємо у собі. Тому буває і так, що людина обриває зв'язки з людьми, звинувачуючи їх у токсичності, але не бачить її в собі.

Що, якщо токсичний я сам?

Найчастіше люди виявляють у собі токсичність вже внаслідок візиту до психолога. Вони усвідомлюють, що іншим людям з ними погано, що їм важко з самими собою. У роботі з фахівцем людина опрацьовує свої переживання, щоб у результаті не тільки змінити ті відносини, які її не влаштовують, а і стати щасливішою і знов отримувати задоволення від життя.

Але чуйна до себе і оточуючих особистість має всі шанси помітити в собі ознаки зародження токсичності самостійно, прийняти це і бути готовою змінюватись. Спеціалісти кажуть, на початковому етапі є всі шанси позбутися цих неприємних проявів характеру. Якщо ж занедбати свій психологічний стан, то є ризик, що токсичність може стати "другою натурою", а це виправити буде вже набагато складніше. На жаль, така людина почне буквально псувати всім життя — і оточуючим, і собі самій.

Мало хто хоче свідомо бути руйнівником. Зазвичай усі ми хочемо, як краще.

Батькам складно прийняти, що їхній дорослий син або дочка може жити зовсім не так, як вони мріяли, і отримувати від цього задоволення. Старшому поколінню важко звикнути, що можна жити без почуття обов'язку і вічної повинності. Перфекціоністам нереально уявити, що підтримувати їхні індивідуальні високі стандарти і виконувати роботу саме так, як хотілося б їм, зобов'язані не всі.

Де та межа, до якої ти висловлюєш свою думку або намагаєшся навчити чи допомогти, а після вже сам перетворюєшся на ментального насильника чи енергетичного вампіра?

Павло Дима, психолог, тренер, коуч, психотерапевт, член Київської асоціації практикуючих психологів і психотерапевтів, розповів, як розпізнати в собі токсичність:

Ви постійно помічаєте помилки і недоліки у діях оточуючих ("Вони не можуть зробити як слід! Хіба це так важко?").
Важко зітхаєте, ледь витримуючи, доки людина договорить, бо одразу зрозуміли, що вона – неправа.
Від спілкування з людьми у вас піднімається тиск, болить голова/спина/живіт;
Вам тяжко весь час виправляти чужі помилки, ви зриваєтеся на крик, можете насварити підлеглого/партнера/друзів, кидаєте слухавку.
Інколи вам важко зрозуміти, куди подіти своє незадоволення життям/людьми/дрібними негараздами.
Час від часу ви сваритеся з працівниками сфери обслуговування.
Вас бісить неуважність оточуючих, що не розуміють (не вгадують) ваші бажання (думки) тощо.
"Усі навколо егоїсти, усім до мене байдуже", — думаєте ви, але насправді рідко питаєте оточуючих, як вони почуваються.
Вам хочеться аби оточуючі більше підтримували вас, хвалили, захоплювались вашими думками, ідеями, рішеннями.
Зазвичай ви незадоволені своїми досягненнями, хоч вголос це і не визнаєте.
Ви часто сперечаєтеся, доводячи іншим свою думку.
Люди спілкуються з вами лише у конкретних справах. Особисті почуття обговорюють з іншими, не хочуть розповідати вам про свої сумніви чи хвилювання (а ви не хочете про це слухати).
У вас небагато друзів, насправді є тільки один друг чи подруга, яким ви можете переповісти свої незадоволення у повному обсязі і він/вона вас сприймають по-доброму, витримують ваші емоції чи поділяють їх.
Вам важко переказувати свої враження від життя або ситуацій іншим людям, бо вони реагують на такі речі спокійніше і радять вам менше перейматися дрібницями

"Звісно, — каже Павло Дима, — свідома людина, що зрозуміла, чому інші тримаються осторонь, може зусиллям волі зменшити свою негативну поведінку, навчитися терпінню. Або опрацювати це з психологом за кілька років. Та насправді причини токсичності — це глибокі дитячі дефіцити (любові, прийняття, тепла). Критичність і незадоволення світом дитина теж часто переймає від когось із батьків. Це стає частиною особистості, тому звільнитися від цього дуже важко. Треба змінити світобачення, пережити кризу, бо зазвичай люди змінюються, коли немає іншого виходу".

Називають ще один із критеріїв токсичності: людині важко, погано наодинці з самою собою, у неї з'являється неприємне відчуття переповненості, отруєння своїми думками і почуттями, тому непереборно хочеться "присісти на вуха" комусь іншому, висловитися.

Дивно, але буває токсичним і позитив. Токсична позитивність — це термін, який з'явився в психології не так давно. Суть його в тому, що особа позиціонує себе щасливою людиною, незважаючи ні на що. Люди, які одягають на себе маску токсичної позитивності, навмисно ігнорують будь-який негатив навколо них. Крім того, такі люди також схильні нав'язувати іншим бачити всюди лише позитив і заперечувати свої реальні емоції.

Що роблять токсичні люди?

Знаючи "ворога" в обличчя, простіше з ним боротися. Турбуватися варто, якщо ви помітили (або ваші близькі вказують вам на це) бодай один з варіантів поведінки із зазначених нижче.

Тактики маніпуляцій, які використовують токсичні люди.

Газлайтинг — різновид психологічного насилля. Головне завдання — змусити людину сумніватися в об'єктивності її сприйняття: "Ти з глузду з'їхав?!", "Цього не було!".
Проекція — зсув відповідальності за свою негативну поведінку. Людина не бачить своїх недоліків, перекладає відповідальність на інших. Завжди винен хтось, але не вони.
Безглузді розмови — реакція опонента не важлива. Людина немов говорить сама з собою, не відповідає на аргументацію і питання. Вона спілкується не з вами, а з самою собою.
Спотворення думок і доведення їх до абсурду — людина доводить слова співрозмовника до абсурду: "Можна подумати, ти ідеальний!"
Приховані і явні погрози "Зроби це, або я …" — людина відволікає від проблеми і вселяє страх.
Тактика чарівності — людина може говорити компліменти, дарувати подарунки, щоб інший зробив те, що їй потрібно.
Тактика мовчання — людина не помічає опонента, поки він не виконає її прохання.
Тактика доводів — людина вказує на причини, тисне своїми доводами.
Захисна тактика — маніпулятор займає позицію дитини, ображається.
Тактика приниження — людина благає зробити те, що їй потрібно, пропонує натомість все що завгодно.
Тактика примусу — вимоги, крики, погрози.
Агресор не завжди кричить і б'є, він може влаштуватися в ролі жертви і дійсно страждати. Наприклад, хворі, які не бажають лікуватися, але хтось повинен робити за них покупки, супроводжувати, вирішувати всі справи.

Не чекайте, поки хтось припинить спілкування з вами. З цим можна і потрібно працювати. Це, як зізнаються самі психологи, — тривала справа, але вона того варта. Доведеться пройти довгий шлях, щоб змінитися. Адже ваша токсичність у відносинах з іншими — відображення токсичності у відносинах з собою. Єдиного рецепту, як вибудовувати відносини з людьми (а насправді, відроджувати себе — вільного та справжнього), не існує. Не треба боятися чи стидатися візитів до психолога, або ще гірше — вважати, що незважаючи на виявлені вами ознаки, токсичність — це не про вас. Часто буває, що людина важка і нестерпна тільки для когось, а іншим здається цілком приємною і доброзичливою, адже токсичність — це властивість відносин, а не особистості. А ось зберігати саме ці, окремі, відносини чи нехтувати їми — вирішувати лише вам.