Паливні війни: чому обвалилися ціни на нафту і як це вплине на світ
Росія і Саудівська Аравія влаштували цінову війну заради своїх інтересів – і випадково штовхнули світ на крок до економічної депресії
Фото Reuters
"Заберіть нашу нафту безкоштовно і отримайте доплату" – це не першоквітневий жарт, а реальна пропозиція американської компанії Mercuria Energy. Їхні саудівські колеги відправляють танкери у море, сподіваючись за час їхнього плавання таки знайти покупця – словом, у зазвичай заможній нафтовій галузі настала криза.
Нафтовики усієї планети страждають через епідемію коронавірусу: якщо люди сидять вдома, автівки стоять у гаражах, а літаки не літають, то палива усьому світу потрібно просто значно менше.
Взагалі-то країни-виробники нафти хотіли зупинити кризу, але двоє політиків з амбіціями – Владімір Путін і саудівський принц Мохаммед ібн Салман аль Сауд – вирішили влаштувати економічну війну за світове лідерство і випадково обрушили весь нафтовий ринок.
Всесвітній День Обвалу Цін на Нафту (хоча ООН його поки не відзначає) стався ще 9 березня. Після того, як росіяни і саудівці не домовилися (про це далі), вартість палива впала одразу на 30%: нафта марки Brent здешевшала з приблизно 50 до 30-36 доларів за барель.
Згодом ціни начебто підросли, однак увесь березень нафта просто знецінювалася, і у квітні до 50$ теж не повернулася. 31 березня Brent коштував 23 долари (американський сорт WTI – 20, ще менше), між іншим, ще рік тому нафту купували по 70 доларів. За даними Bloomberg, про це можна забути: нафта здешевшає до 20 доларів, існують прогнози і про 5$ за барель.
Ненафтові країни могли б відмахнутися (що нам до проблем Кувейту?), однак паливний обвал б'є і по біржах (наприклад, Нью-Йоркській). Нафта – надійний і дорогий товар (точніше, був), тому бізнесмени запанікували, цінні папери і індекси на чолі з Dow Jones і S&P почали падати.
Західні компанії вже втратили 5 трильйонів доларів (а це у 125 разів більше за наш бюджет-2020), і це найсерйозніша криза з 2008 року, яка може торкнутися всього світу – особливо коли накладається на пандемію.
Головною жертвою кризи поки стала РФ і її економіка
Українці в цей час стежили за сплеском коронавірусу у нашій країні, і могли не помітити, але нафтовий обвал вже викликав економічну кризу у Російській Федерації. Не секрет, що російський бюджет наповнюється передовсім нафтодоларами. І розрахований він на ціну у 42 долари за барель. У Путіна планували на ці доходи закупити валюти – тоді економіка була б краще захищена від різних санкцій.
Але плани планами, а зараз російська нафта коштує лише 10 доларів за барель (власне, добути і доставити її умовним німцям коштує дорожче, тож нафтовики РФ працюють собі ж у збиток). За ціни у 30 доларів Кремль недорахувався б до 40 мільярдів доларів, тут збитки будуть ще більшими, а бюджет – дефіцитним. Плюс, слідом за нафтою почав дешевшати рубль, ще у березні впали акції російських компаній як-то "Лукойл" чи "Сбєрбанк".
"Російська економіка втратить величезну частину прибутку. Бюджет постраждає. Пенсії постраждають. Охорона здоров'я. освіта, соціальні послуги постраждають", – лаконічно описав наслідки експерт фонду "Вільна Росія" Ілля Заславський.
Україна напряму не постраждає, а от наслідки кризи можуть нашкодити нашому бюджету
А от Україну нафтові війни поки зачеплять мало. Акції наших компаній (на жаль) у Лондоні чи Нью-Йорку не надто затребувані, тож умовний "Приватбанк" тут не постраждає. По-друге, нафту ми все одно не продаємо, а купуємо, тому від 5 доларів за барель навіть виграємо. За словами аналітика групи ICU Олександра Мартиненка, завдяки дешевшим газу і нафті Україна витрачатиме менше доларів/валюти на пальне (і це добре для гривні).
Чи подешевшає в рази бензин? Виявляється, ні, і це не "зрада". "Очікувати на таке ж стрімке падіння цін на АЗС не доводиться. Між сирою нафтою і автомобільним баком є сила-силенна ланок: транспортування-переробка-знову транспортування-АЗС", – пояснюють у Антимонопольному комітеті України. Хоча АМКУ таки вважає, що автозаправники можуть на 3-5 гривень знизити ціни.
От лише вже зовсім позловтішатися нам не вийде. Як відзначають економісти, нафта – це головний енергоресурс світу, і обвал цін на нього зазвичай тягне донизу ціни на іншу сировину: наприклад, метал чи зерно. А саме ці два товари у різних варіаціях – одні з основ українського експорту
"За нафтою можуть потягнутися інші сировинні ринки, ціни на аграрні товари сильно залежать від цін на нафту", – пояснює аналітик Dragon Capital Олександр Паращій. До того ж, сам хаос на біржах теж шкідливий – усі бояться за свої гроші, і, наприклад, вигідно продавати українські цінні папери чи брати кредити у нас поки не вийде (зате це чудовий стимул проводити реформи).
А все тому, що росіяни не домовилися з Саудівською Аравією…
Якщо когось досі дивує той факт, що до всесвітньої пандемії коронавірусу зовсім непричетна Росія (а зазвичай вона участь бере), то от у нафтовій кризі її "заслуга" таки є.
А почалося все з Відня. 6 березня у столиці Австрії пройшов саміт "ОПЕК+" – це неформальне об'єднання нафтових країн. На ньому Саудівська Аравія висунула оригінальну ідею зменшити видобуток нафти (масштаб питання – 1,5 мільйона барелів на день).
Логіка тут проста: нафти стане менше, покупці будуть ладні платити за неї більше (схема та сама, що у нас з медичними масками), і "нафтові держави" зупинять спад цін через коронавірус. Сауди закликали Росію долучатися.
У Кремлі, втім, аравійцям відмовили. Як не дивно, все через США. В сенсі, у "Роснєфті" вважали, що якщо ОПЕК видобуватме менше нафти, виграють лише американці, у яких є сланцева нафта. Між іншим, Штати – вже найбільший виробник нафти у світі.
Підлеглим принца Мохамеда ібн Салмана байдуже, і вони вирішили "поставити на місце" росіян. 8 березня королівство раптово оголосило серйозні знижки на нафту (6-8 доларів на кожен барель). Зрозуміло, інші країни теж почали знижувати ціни (інакше ніхто не купить).
Притому саудити пропонували дешеву нафту для ЄС та азійських країн – тобто тих, які зазвичай купують у Росії (мовляв, росіяни, ми залишимо вас без покупців). Середня ціна нафти обвалилася на 20-30%, але у РФ стоїчно терпіли. У відповідь Ер-Ріяд наказав державній компанії "Арамко" добувати якомога більше (!!!) нафти.
Фото Reuters
…бо хотіли не рятувати економіку, а нашкодити Америці
Дякувати росіяни (і решта світу) за все це мають Ігорю Сєчіну, керівнику "Роснєфті" і другу Путіна (ну, і самому Путіну). За даними Reuters, цей діяч переконував Кремль не йти на мирову з саудівцями і таки спровокувати обвал цін. Усе це – аби нашкодити Сполученим Штатам і потіснити їх на нафтовому ринку.
Ось такий хитрий план: собівартість американської нафти 50 доларів, а от російської – менше 30, тому якщо ціна складатиме 30 доларів, росіяни отримуватимуть маленький, але дохід. Зате штатівські сланцеві компанії на зразок Chesapeake Energy працюватимуть у збиток і збанкрутують.
Чим росіянам не догодили американці? Ну, вони конкурують з РФ на нафтовому ринку (наприклад, можуть постачати пальне до Європи), тож Кремлю вигідно усунути суперника і далі заробляти мільярди.
Геополітика теж присутня: як вказують у Atlantic Council, росіяни хотіли банально помститися Штатам за заблокований "Північний потік-2". Можливо, путінці сподівалися ще й поторгуватися з Дональдом Трампом за скасування санкцій.
Як ви здогадалися, у Кремлі прорахувалися, і ціни полетіли в неконтрольоване піке (знов-таки, винен і вірус).
Сюрреалізм становища в тому, що Саудівська Аравія теж програє, там економіка "розрахована" на ціну у 85 доларів за барель. Державна "Арамко" вже втратила 10 мільярдів доларів, а влада королівства готується подвоювати дозволений обсяг держборгу і "різати" бюджет (але здаватися ніхто не планує).
Фото Reuters
Криза може затягнутися, але Росія американців все одно не переможе
Після того, як американські експерти почали називати чинну нафтову війну "різаниною" (натякаючи на наслідки для світу), усіх спробував примусити до миру Дональд Трамп. Схоже, що президент США зараз виступає посередником і намагається змусити підлеглих Путіна і ібн Салмана таки домовитися (саудів він може по-дружньому переконати, росіян налякати санкціями).
Вже 6 квітня міністри країн ОПЕК та інших нафтових держав проведуть відеоконференцію і спробують підписати нову декларацію про співпрацю (на тлі цього нафта навіть подорожчала).
Однак, як повідомляє видання OilPoint, нафтовики поки не особливо вірять у щасливе завершення кризи (а ціни зростали і падали вже не раз). Що Саудівська Аравія, що Росія все-таки сподіваються добитися миру на власних умовах (для авторитарних лідерів це ще й питання "крутизни").
А Росії може не допомогти навіть угода, бо покупці зараз охочіше купують саудівську нафту, ніж російський Urals (не забуваємо про COVID-19, який далі трощить світову економіку).
Тим часом ні Сполученим Штатам, ні їхнім паливним корпораціям тотальний занепад не загрожує. За даними OilPoint, ключові сланцеві компанії Штатів завбачливо застрахували свої проєкти на 2020 рік. До того ж, сланцеву нафту добуває чимало великих компаній – у них є і резерви, і інші джерела заробітку. Допустімо, компанія Whiting Petroleum вже збанкрутувала – але за американськими законами, компанії-банкрути можуть реформуватися і спокійно повернутися до роботи, коли покупцям знову знадобиться нафта.
Інша справа, що мріяти про "Росія збанкрутує через дешеву нафту, і ми повернемо Крим, Донецьк і Луганськ" нам поки також рано. У Кремля є певний запас міцності (як-не-як, РФ – 11 у світі за рівнем ВВП). І як показали попередні роки, Путін скоріше економитиме на власних громадянах (наприклад, згадуємо пенсійну реформу), але і далі триматиме свої війська на Донбасі та влаштовуватиме диверсії у Європі.
Але мораль для України таки є: потрібно робити ставку не на сировину, а на готову технологічну продукцію. Не випадково від кризи передовсім страждають росіяни з саудівцями – а не, наприклад, Ізраїль чи Південна Корея.
