Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у грудні
Добірка найцікавіших рішень у грудні — особлива. Адже нею ми завершуємо рік, ніби підводимо риску під ним — ось такий був 2023, і такі були рішення в ньому. Хай ці й лише грудневі. Але саме тому у них — про все потрохи: і про пам'ять про наших загиблих військових, і про відновлення України та її довкілля, і про наше майбутнє — дітей та підлітків, які вже сьогодні долучаються до відновлення України.
Прихисток ТТ на горі Параска
На горі Параска, яка розташована в Сколівських Бескидах, на маршруті з найбільшим потоком туристів, відкрили новий туристичний прихисток. Та цей проєкт — більше, ніж просто про створення прихистку для туристів у Карпатах.
Гірський будиночок став не тільки місцем, де люди зможуть відпочити, перечекати негоду та переночувати, а й живою памʼяттю загиблому захисникові України. "Прихисток ТТ", а саме так назвали туристичний притулок, побудували на честь пластуна та військового Тараса Гаврилишина, який загинув 1 листопада 2022 року під час звільнення Херсонщини. Друзі та близькі загиблого воїна знайшли спосіб зберегти пам'ять про нього, продовживши його справу та втіливши суспільно корисний проєкт. "Рубрика" розповідає про створення прихистку в Карпатах на честь героя.
Команда з Куликівки
Навесні 2022-го в Куликівській громаді, що на Чернігівщині зняли всі вказівники. Зробили це аби ускладнити просування ворогу. Зараз Чернігівську область звільнено, але вулиці Куликівки й досі без вказівників. У селі живе багато ВПО, тож відсутність навігаційних знаків спричиняє багато незручностей
Учні Куликівського ліцею вирішили, що не хочуть сидіти, склавши руки, й почали діяти. Їхній проєкт — рішення для покращення навігації в рідному селі, привернення туристів та захисту довкілля. "Рубрика" поговорила зі школярами та їхніми наставниками, щоб дізнатися, що "драйвить" молодь допомагати у відбудові України та як з'явилася ідея використовувати для цього пластикові кришечки.
В селі Руська Лозова шукають вцілілі цеглини для відбудови
Під час війни в Україні утворилося мільйони тонн відходів руйнації. Обстріли рф не припиняються, і ця цифра продовжує зростати щодня. Такі відходи потребують спеціального поводження, але більшість із них вивозять на сміттєві полігони, які й без цього є переповненими.
Втім, значна частина відходів може бути перероблена. Підхід циркулярного будівництва допомагає суттєво зменшити утворення таких відходів. Водночас гостро стоїть потреба відновити пошкоджені оселі на деокупованих територіях. Як це обʼєднати, знають на Харківщині. Тут екоактивісти першими в Україні втілюють у життя ідею відновлення житла з матеріалів, вилучених із будівель, зруйнованих під час бойових дій.
Проєкт назвали "Циркулярне будівництво на практиці". Про нього розповідаємо тут.
Поля впритул до водойми на Черкащині/Фото Петра Тєстова
Шкоди українському довкіллю завдає не тільки ворог, а й самі українці, які хочуть мати більше зиску для економіки чи власної кишені, ніж для загального добробуту.
Та й держава нині недовиконує взяті на себе в стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 років зобов'язання заповідати до 1 січня 2030 року 15% від площі держави. Станом на 1 січня 2023 року, за даними Української природоохоронної групи, було заповідано 3.52% від того, що необхідно заповісти відповідно до Стратегії до 2030 року.
Екологічні організації й природозахисники тримають руку на пульсі та б'ють на сполох, коли бачать загрози для природи. Важливо доєднуватися до їхніх ініціатив і таким чином створювати громадський тиск, який уже не зможуть проігнорувати чиновники чи безвідповідальний бізнес.
"Рубрика" зібрала кілька актуальних ініціатив, для яких важливий кожен голос підтримки.
Турнір в Остіні. Фото: фейсбук Ukrainian Puzzles
Російські атаки ракетами та дронами по мирному населенню зруйнували велику кількість цивільної інфраструктури. І хоч від багатьох визначних споруд залишились руїни, вони продовжують жити на світлинах та в спогадах українців. "Ukrainian Puzzles" зберегли красу українських пам'яток в дизайні своїх пазлів. Кошти з їхнього продажу планують перераховувати на відбудову після виходу компанії на чистий прибуток.
Наразі команда "Ukrainian Puzzles" проводить змагання, на яких учасники складають пазли на швидкість, та бере участь у різноманітних фестивалях, щоб збирати кошти та передавати їх на благодійність. В розмові з авторкою ідеї та співзасновницею проєкту Яриною Журбою "Рубрика" дізналась, як з'явились та працюють "Ukrainian Puzzles".
В Україні попит на технічних спеціалістів зріс у рази. Військові та дотичні до них кажуть, що саме за технологіями — перемога України. Від того, чи зможемо ми створювати інноваційні оборонні рішення, залежить те, чи виграємо ми цю війну. Однак Україну уже десятки років переслідує дефіцит студентів на технічних спеціальностях. Повномасштабна війна лиш загострила проблему.
"Рубрика" побувала в гостях у Державного університету "Житомирська політехніка", щоб дізнатись відповідь на головне питання: чи може університет стати джерелом інновацій для майбутнього України? Там ми довідалися, як університет розвиває інноваційний хаб, підтримує створення стартапів студентами та в якому напрямку може лежати майбутнє українських вишів.
Світильник з "Урагана". Фото з архіву родини
І знову — про відходи від війни. Це не лише про результати руйнації, але й про власне рештки того, що ту руйнацію спричиняє. З усім цим треба щось робити, зокрема — й переробляти.
Так, на Харківщині креативна пара створила проєкт "Добро зі зла" створила пара. До його створення родина майстрів закривала потреби знайомих військових самотужки та з допомогою друзів. Аж поки Марія та Стас Закаблуки не зрозуміли, що можуть переробляти воєнні "трофеї" у посуд чи елементи декору. За пару місяців з проданих виробів вдалось передати на фронт близько 30 тисяч гривень. "Рубрика" розповідає про проєкт і про те, як "зробити добро зі зла".
На фото: Зоя Максимова (у жовтому костюмі) з колегами в ізраїльському медичному центрі "Hadassа". Фото з архіву Зої Максимової
Паліативна допомога — це медична допомога людям, яких не можна вилікувати. Паліатив полягає у знеболенні таких пацієнтів та максимальному полегшенні їхнього стану.
Попри те, що така допомога надається на державному рівні, її обсяги, а подекуди і якість, недостатні. Через війну кількість людей, що потребують паліативного догляду, зростає. Проте в Україні досі тільки вчаться давати з цим раду.
"Рубрика" з'ясовувала, які послуги і як надає держава та кому допомагає Благодійний фонд "Свої", яку паліативну допомогу можна назвати якісною і що має змінитися у свідомості медиків, щоб ця допомога на рівні держави стала пацієнтоорієнтованою. Про все це — за посиланням.
Зліва направо: Лінн Барратт, модератор; Едді Деруве, Фламандське агентство з енергетики та клімату; Пол Ван Росмален, муніципалітет Роттердама; Моніка Руїс Росо та Лідія Лопес, регіональний уряд Естремадури; Андреас Седльмайр, INSTAGRID GmbH. Фото: Олена Баконіна, "Рубрика"
На міжнародній конференції у Литві, що проходила з 29 листопада по 1 грудня, учасники обговорили нові рішення для екологічної відбудови України.
Відкриваючи конференцію, Єврокомісар з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс наголосив, що найважливіше зараз — це покласти край війні, однак, коли вона закінчиться, потрібне відновлення з екологічною стійкістю в основі, тому що це єдиний спосіб забезпечити процвітання в довгостроковій перспективі.
Отож в Україні необхідно здійснювати саме "зелену" відбудову територій з використанням різнобічної підтримки та досвіду європейських партнерів. Досягти цього можна завдяки зведенню стійких будівель та екологічної інфраструктури.
"Рубрика" теж відвідала конференцію і розповідає про найцікавіше з неї.
Випуск другого потоку "Школи підтримки малого та середнього бізнесу"
З початку війни малий та середній бізнес, який на момент повномасштабного вторгнення становив більшість всього бізнесу в Україні, став тією силою, яка втримала на плаву економіку країни. Втім, останні дослідження свідчать: зараз малий та середній бізнес переживає не найкращі часи. За результатами першого півріччя 2023 року 12,8% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу, а серед негативних факторів, які заважають розвитку підприємницької діяльності — непрогнозованість дій держави щодо бізнесу, посилення тиску силовиків та контрольних органів, відсутність доступу до фінансового ресурсу.
Але є й хороша новина — попри війну та інші складнощі українці залишаються оптимістами. Люди дивляться у майбутнє з надією, вірять у власні сили та продовжують створювати нові бізнеси. За даними OpenDataBot зараз в Україні відкривається більше нових ФОПів, аніж закривається. Станом на початок осені в Україні офіційно працюють понад 2 млн ФОПи. Попри повномасштабну війну, кількість малих та середніх бізнесів зростає та навіть б'є довоєнні рекорди.
Відкривати новий бізнес під час війни непросто і ризиковано. Але якщо підійти до проблеми відповідально, все розрахувати й запланувати, то можна відкрити власну справу і навіть досягти успіху. На Житомирщині людям, які мають бізнес-ідеї та бажання реалізувати власну справу, у цьому допомагають в освітньому проєкті "Школа підтримки малого та середнього бізнесу". Тут розповідаємо про те, чого вчать майбутніх підприємців і чому такі ініціативи важливі.
