Світовий банк пояснив, як зменшити вплив кліматичних змін на економіку України
Фото ОПУ
Україна може суттєво зменшити негативні наслідки кліматичних змін для власної економіки, й насамперед сільськогосподарського комплексу, якщо докладе зусиль на трьох конкретно визначених напрямах.
Про це йдеться в новій доповіді Світового банку «Україна: підвищення стійкості до клімату в сільському та лісовому господарстві».
«Цей новаторський аналіз не лише надає детальні прогнози щодо зміни клімату для України, але й проливає світло, який вплив кліматичні зміни матимуть на її сільське господарство, а також на доходи домашніх господарств та показники бідності», – зауважили у Світовому банку.
За даними дослідження, якщо викиди продовжать зростати, середня температура в Україні може підвищитися до понад 4°C до кінця ХХІ століття. Це супроводжуватиметься більш вологою зимою та сухішим літом, а також значними коливаннями температур у різних регіонах країни. Зокрема, в південному степовому регіоні та на сході України може різко посилитися спека та посушливість, що вплине на багато сфер економіки.
За прогнозами, до середини століття зміна клімату сприятиме зниженню врожайності основних сільськогосподарських культур країни, включно з ячменем, кукурудзою та соняшником. Проте врожайність озимої пшениці на півночі та північному заході України до 2050 року може зрости на 20-40 відсотків у порівнянні з 2010 роком.
Для зменшення потенційного негативного впливу Україні рекомендується докласти зусиль на конкретних трьох напрямах: зміцнення інституцій, політики та планування; підвищення наукового й дослідницького потенціалу; сприяння переходу до кліматично збалансованого сільського й лісового господарства.
Зокрема, для зміцнення інституцій пропонується створити на базі Мінагрополітики України механізм інтеграції зусиль, пов'язаних зі зміною клімату. Це необхідно для «підтримки ефективної та узгодженої кліматичної політики, а також програм для фермерів».
Що стосується розширення наукового потенціалу, пропонується посилити можливості Укргідрометцентру та Українського гідрометеорологічного інституту, а також об'єднати їхні зусилля під егідою Держслужби з надзвичайних ситуацій. Це допоможе поліпшити якість аналізу й керування великими даними в процесі кліматичного планування, вважають у Світовому банку.
Пропозиції щодо кліматично збалансованого сільського й лісового господарства включають, передусім, краще управління ґрунтами та водою. Йдеться, зокрема, про відновлення рослинності та лісопосаджень, підтримання та відновлення прибережних територій, заохочення програм еко- та агротуризму, збереження біорізноманіття тощо.
У Світовому банку зауважили, що їхній загальний портфель проєктів підтримує покращення основних державних послуг, зокрема й тих, що можуть бути використані для підвищення стійкості до змін клімату та покращення життя. Це стосується, в тому числі, водопостачання, каналізації, опалення, електроенергії, енергоефективності, доріг, соціального захисту, освіти та охорони здоров'я, а також розвиток приватного сектору.
