fbpx
Сьогодні
15:07 26 Гру 2020

У Чернівцях червонокнижних риб вирощують завдяки сонячної енергостанції

Фото: МБ

Науковці Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Ю. Федьковича вирощують три види рідкісних місцевих риб за допомогою сонячних панелей, що забезпечують роботу насосів у лабораторії.

Про це пише МБ.

У рамках проєкту у лабораторії інституту встановили невеличкі басейни, де вирощують здебільшого три види рідкісних місцевих риб – стерлядь, марену та вирезуба. Усі вони занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. А стерлядь та марена – ще й до Європейського червоного списку. Їх заборонено виловлювати.

Штрафи величезні: за одну виловлену стерлядь вас оштрафують на 40 тисяч, вирезуба – 10 тисяч гривень. Ці риби водяться у басейнах Дністра, проте їхня популяція під загрозою зникнення. От науковці і взялися "допомогти" цим видам риб виживати.

Лабораторія ЧНУ з вирощення червонокнижних риб

Керівником проєкту є директор інституту, доктор біологічних наук, професор Михайло Марченко. Він пояснює, яке значення мають сонячні батареї у проєкті:

"Нові технології потребували іншого підходу до енергетики. Бо ми не можемо перервати біотехнологічний процес, коли вимкнули електроенергію. Тож із виробничих необхідностей були змушені перейти на зелену енергетику".

Михайло Марченко

Справа в тім, що рибам потрібне постійне насичення киснем. Якщо ж вимикається електроенергія, насоси припиняють працювати і риба починає отруюватися власними продуктами життєдіяльності. За пів години вона гине. Враховуючи, як часто у Чернівцях вимикають електропостачання, сонячні батареї стали справжньою необхідністю.

"Виростити в лабораторних умовах рибу – це не проблема. Але виростити рибу якісно – справжня наука. Наприклад, нашою оригінальною розробкою є введення до кормів личинок риб каротиносинтезвальних дріжджів. Причому даємо ці дріжджі не самим личинкам, а спочатку годуємо ними зоопланктон (дафнії та артемії, рід дрібних ракоподібних). Отож ці дріжджі споживає зоопланктон, який з'їдають личинки риб. Відповідно цей "живий корм" вже збагачений життєвоважливими поживними речовинами", – пояснює доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології ЧНУ Олексій Худий.

Лабораторія ЧНУ з вирощення червонокнижних риб

Та вся праця зникла би марно, якби не сонячні батареї. Бо пів години без роботи насосів, які насичують воду киснем, – і вся риба гине.

"Завдяки сонячній панелі ми тепер спокійно переживаємо вимкнення електропостачання в місті", – усміхається науковець.

Навіть у зимові короткі дні енергії, накопиченої сонячними панелями, вистачає для таких форс-мажорів.

Сонячна батарея для лабораторії ЧНУ

"Сонячні батареї генерують електроенергію тільки тоді, коли світить сонце. Але завдяки тому, що до сонячного модуля були докуплені акумуляторні батареї, то поки в сонячний день відбувається перевиробництво електроенергії, заряджаються акумулятори. Коли в темний період доби сонця не вистачає, накопичена в акумуляторах електроенергія забезпечує роботу насосів", – каже Олексій Худий.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: