fbpx
Сегодня
Колонка 15:57 28 Дек 2023

Когда диалог становится монологом: государство не слышит аргументы участников телеком-рынка

22 листопада Міністерство фінансів повторно оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України». Законопроект пропонує відмінити усі підвищувальні та понижувальні коефіцієнти, що застосовуються до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. У разі прийняття зміни наберуть чинності з 1 січня 2024 року.

Кому це вигідно? 

Розібравшись у запропонованих нормах майбутнього закону, стає очевидним, що законопроект створює несправедливі умови для учасників телеком-ринку. Оператор, який уже має найбільшу кількість накопиченого спектру, отримає суттєву вигоду у вигляді зниження рентної плати за частоти.

Наразі суттєве накопичення спектру існує у ПрАТ «Київстар». Оператори, які отримали менше спектру, компенсують це додатковими капітальними інвестиціями, щоб мати можливість ефективно конкурувати. 

Таким чином, Мінфін у своєму законопроекті пропонує створити несправедливі преференції для одних користувачів радіочастотного ресурсу перед іншими, та перекласти податкові навантаження з найбільшого гравця ринку на інших.

Завдяки допомозі Мінфіну в умовах дефіциту державного бюджету, ПрАТ «Київстар» сплачуватиме до бюджету менше приблизно на 80,5 млн грн у рік.

Що отримає бюджет?

Економічна вигода від скасування коефіцієнтів для державного бюджету за рахунок менших учасників ринку складатиме близько 56,3 млн грн на рік, що відповідає зростанню на 2,6 % порівняно з поточними умовами. Поряд з видимим дисконтом у 80,5 млн грн для ПрАТ «Київстар», очевидно, що законопроект в цій частині не про додаткові вигоди для наповнення держбюджету під час війни, а про що тоді він?

Задеклароване Мінфіном «спрощення адміністрування» шляхом відміни спектральних коефіцієнтів не має достатнього обґрунтування.

Чому, «спрощення» не може відбуватися «традиційним» шляхом, що є менш витратним для операторів (наприклад, спрощення формули розрахунку рентних зобов'язань, спрощення декларацій, зміни нормативно правових актів, що регулюють взаємодію державних органів тощо)?

Спрощувати адміністрування — це завжди був і є один із найпопулярніших лозунгів держави. І таке спрощення — це звісно хороший знак для бізнесу. Але поганим він стає рівно тоді, коли це відбувається шляхом одномоментного повного скасування діючого податкового режиму для платників податків, з яким держава більше 10 років назад продала ліцензії на тендерних засадах. 

Про справедливість оподаткування в цьому випадку також не доводиться говорити, бо очевидно, навпаки, виникає дисбаланс у податковому навантаженні на операторів з різною, очевидно, нерівною кількістю обмеженого ресурсу у вигляді частот. Рівність платників податків, у цьому випадку, — це, насамперед, справедливе оподаткування відповідно до умов освоєння спектру.

Чому цей законопроект викликає критику?

По-перше, він створює несправедливі преференції тільки для одного оператора, що вже має найбільшу кількість накопиченого спектру. Це може призвести до посилення його домінування на ринку та погіршення конкурентного середовища. 

По-друге, законопроект не відповідає заявленій меті «спростити адміністрування». Насправді, він кардинально змінює напрямок спектральної політики держави і вбиває спектральні коефіцієнти, що є умовою ефективного освоєння спектру.

По-третє, законопроект приймається в умовах воєнного часу та зростаючої загрози кібератак на інфраструктуру мереж, коли держава повинна бути максимально зосереджена на забезпеченні обороноздатності країни та підтримці економіки, сталості зв'язку для населення. 

По-четверте, законопроект є небезпечним для сфери електронних комунікацій, де і так вже існує значна потреба у фінансуванні для відновлення пошкоджених мереж і обладнання, підтримки сталого і якісного зв'язку, придбанняпристроїв резервного живлення, відновлення втраченої інфраструктури – що здійснюється без будь-якої зовнішньої підтримки, за рахунок власних капіталовкладень операторів.

У таких умовах недоречно приймати рішення, які призводять до різкої зміни податків, збільшення фіскального тиску на мобільних операторів, і спонукання їх до згортання програм розвитку, мінімізації обсягів капітальних інвестицій у відбудову та розвиток мереж.

Відсутність діалогу з розробником

Відсутність діалогу з розробником законопроекту — є однією з основних проблем.

Законопроект отримав численні зауваження про необхідність його доопрацювання від заінтересованих державних органів, а також критичні оцінки від ділової громадськості, які так і не були враховані Міністерством фінансів.

Попри спроби галузевих Асоціацій, інших громадських інституцій, бізнесу організувати змістовні робочі комунікації, — Міністерство фінансів не виявило зацікавленості у конструктивному діалозі з учасниками ринку. Отримані від розробника відповіді формальні настільки, що не враховують поточні тенденції ринку електронних комунікацій, не містять фахових оцінок актуального стану розподілу радіочастотного ресурсу України для впровадження нових технологій в умовах воєнного стану, особливостей конкурентного середовища, умов чинних ліцензій операторів та необхідності подальшого розгортання мереж і цифровізації України. 

У висновку: Вважаємо, що цей законопроєкт є небезпечним кроком, який створює дисбаланс на телеком-ринку. 

Мінфіну слід відмовитися від розробки і внесення на Уряд цього Законопроекту в його нинішній редакції і переглянути доцільність і адекватність такої ініціативи, зокрема і під час «воєнної економіки». Очевидно, що вона не «на часі».

280

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: