Урбан 13:00 31 Окт 2018

Днипро и литмуралы. Кто те, что пишут на стенах украинские стихи?

Рубрика «5 вопросов» - к автору арт-проекта «Слово на стене» (укр.)

Лагідна та ніжна українізація. Так можна охарактеризувати літературно-мистецько-географічний проект #Слово на стіні.

Він реалізовується у Дніпропетровській області – Дніпро є рідним містом команди активістів, яким прийшла в голову ця ідея. Відтак їхніми зусиллями стіни зупинок, лікарень та деяких під'їздів стали носіями слів Довженка, Підмогильного, Гончара, Сокульського та інших українських митців.

Причому перші два мурали проекту «Слово на стіні» з'явилися на Донеччині – в місті Покровськ у лютому 2016-го на запрошення місцевих активістів. А зараз команда вийшла на регулярну появу нових стінописів у різних публічних локаціях Дніпра та міст поруч.

Чому вони це роблять і з якими складнощами стикаються – розповідає ініціаторка проекту, поетка та викладачка української та російської мов Анастасія Теплякова.

Слово на стіні

ЧОМУ СТРІТ-АРТ?

— Як з'явилась ідея проекту?

— Досить раптово сформулювалася, хоча «виношувалася» довго. Завжди любила українську літературу та цікавилася стріт-артом. В якийсь момент це поєдналося.

Головна місія – поширення української літератури через нанесення цитат із творчості письменників на стіни. Тоді цитати, а то й цілі віршовані твори побачить багато людей. Вибір на користь стріт-арту – можливість розширити потенційну цільову аудиторію літератури. Наш досвід доводить, що це працює, та люди активно цікавляться і малюнками, і самими письменниками.

Обираємо авторів за «географічним» принципом. Наприклад, у Дніпрі пишемо цитати авторів з Придніпров'я, які тут народились, жили або і перше, і друге. Той самий принцип працює і в інших регіонах України. Це допомагає дізнатьися більше про історію та культуру рідного краю. Наш проект – про літературу, про коріння, про відтворення історичної пам'яті (адже багато авторів були репресовані, заборонені або «зацензурені» за радянських часів), а також про безмежну любов до всього цього.

«ЦИТАТИ ОБИРАЄМО СЕРЦЕМ»

Слово на стіні

— За яким принцом обираєте цитати та місця для втілення ідей?

— Нам часто ставлять це питання. Коротко можна відповісти так: цитати обираємо серцем. Хочеться представити на стінах якомога більше достойних авторів із Дніпра та Придніпров'я – для початку, хоча у «світлому майбутньому» бачимо наш проект і по всій Україні.

Для цього ми перечитуємо не просто збірки, а десятки книжок. «Задружили» з обласною, міською, бібліотекою молоді та юнацтва у пошуках матеріалів. Постійно співпрацюємо і з музеєм «Літературне Придніпров'я». Насправді «риємо» величезну кількість матеріалів, аби обрати щось цікаве, що відгукується в серці та не повторює наші попередні роботи.

Зі стінами все просто – вони мають бути у прохідному місці, де побачить малюнок якомога більше людей. Якість стіни також має значення. Чим вона краще, тим простіше буде працювати.

Дозвіл на малювання ми отримуємо у міській раді. Наша команда йде туди з ескізом, ми пропонуємо варіанти і вони вже дають «добро», телефонують нам і кажуть, що можна малювати. Усі наші роботи затверджені офіційно, ми не малюємо на чужих стінах. Ще варіант – нас запрошує власник стіни.

НАЙБІЛЬША СКЛАДНІСТЬ – «СОВОК» У ГОЛОВАХ ЛЮДЕЙ

— Як шукали команду однодумців для реалізації проекту і з якими складнощами стикнулись?

— Дуже рідко когось шукаємо. Ми працюємо командою друзів, інколи залучаючи когось ще до роботи. Але найчастіше люди самі пропонують свою допомогу та бажають взяти участь. Так що у пошуках просто немає потреби.

У нас є професійний філолог, спеціаліст з авторського права, художник, дизайнер. Та – з переконання і досвіду – питання тут не в наявності дипломів, а в бажанні зробити якомога краще. Якщо воно є, то робота вдається.

Слово на стіні

Щодо складнощів… Якщо чесно, найбільшою досі є «совок у головах» людей, які проходять повз і не соромляться голосно виказувати свої зауваження щодо української мови, культури, малюнків, нас і держави взагалі. Усе інше – робочі питання. Малювати восени часто холодно, влітку – дуже спекотно.

Ми втомлюємося, інколи забагато працюємо. Але все це – ніщо, порівняно із бюрократією та нахабним «совком», який не може просто пройти повз та промовчати. Здається дрібницею, але це дуже втомлює емоційно.

Слово на стіні

Був випадок зафарбування нашої роботи. Це трапилося на одній із шкіл. Я би не хотіла називати її номер, хай це буде на їхній совісті. Це було лише один раз. Можливо це було якесь непорозуміння, але більше ми зі школами не працюємо.

Були випадки, коли нашим малюнкам домальовували різні недоречні «малюнки» типу статевих органів. Зрозуміло, що ставимося ми до цього негативно, але ми завжди стежимо за своїми роботами, тому повертаємося та повертаємо арт-об'єкт в початковий стан.

«ПРОЕКТ СТАВ УПІЗНАВАНИМ ЗА 2,5 РОКИ РОБОТИ»

Слово на стіні

Ми пережили все: від «хто-такие-вас-не звали-идите-вон» до «о, а ми знаємо про «Слово на стіні», круто, можна сфоткатися?». Реакції дуже різні – так само, як люди.

Зараз набагато більше позитиву. Проект став упізнаваним за 2,5 роки роботи. Маємо величезну кількість смішних та навіть мотиваційних історій про проект. Часом люди, від яких чекаєш негативу, стають поряд із нами малювати, бо їм це все подобається. І навпаки.

Але все ж більше плюсів. Можливо, це ще пов'язано із тим, що ми в процесі розказуємо про автора, якого зображуємо, про саму цитату, ідею малюнку, наш проект тощо. Завжди відповідаємо на адекватні запитання та взагалі йдемо на контакт дуже охоче.

— Які цитати і де чекати найближчим часом?

На офісі Нацкорпусу Азов – цитати з віршів Івана Сокульського та Михайла Чхана.

Це буде «закриттям сезону». А взагалі плани грандіозні і не тільки по Дніпру. Навесні знову вибухнемо новими малюнками та тематичними подіями.

ПОРАДИ УКРАЇНСЬКИМ АКТИВІСТАМ ТА МИТЦЯМ

Слово на стіні

— Щоб порадили українським активістам та митцям, які хочуть реалізувати подібний проект у своєму місті/селищі?

Написати нам у Facebook. Якщо ви хочете відтворити цитати з творчості місцевих авторів, ми з радістю допоможемо та детально розкажемо усе, враховуючи «підводне каміння» і складнощі проекту.

А «взагалі» — не економити на хороших матеріалах, завжди пам'ятати про ґрунтовку, малювати із «перевіреними» людьми та не звертати уваги на неадекватних перехожих.