fbpx
Сегодня
Решение 20:35 09 Июн 2022

Помощь переселенцам и развитие громад: как война подтолкнула работу швейных предприятий в Ровенской области

Что такое устойчивость? Это способность реагировать на вызовы и потрясения, умение быстро переориентироваться для решения проблемы и продолжать развитие. Сейчас, во время полномасштабной войны в Украине, которая разрушает дома и человеческие судьбы, эта способность приобрела еще большее значение. На Ровенщине громады нашли решение, позволяющее обеспечивать необходимой одеждой и рабочими местами тех, кто из-за войны вынужден был покинуть собственные дома. Рассказываем, что это дает людям и громадам (укр.)

English version here

У чому проблема?

Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки та переїхати в більш безпечні місця. За результатами дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ), проведеного з 17 квітня по 3 травня 2022, кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 8 мільйонів людей. Дослідження також показало, що 44% переміщених осіб розглядають можливість подальшої міграції через масштаби гуманітарної кризи в країні. Ці люди потребують фінансової, гуманітарної підтримки, а громади, що їх приймують, створення нових можливостей для соціальної та економічної інтеграції нових мешканців.

Проте рівень соціально-економічного розвитку в сільських громадах і до війни майже вдвічі поступався показникам у великих містах. Тепер, коли зруйновано дороги, мости, лікарні, школи, коли половина підприємств повністю закрилася, а інша бореться за виживання, коли люди залишаються без роботи та без засобів для існування, проблеми загострилися.

Рівненщина — одна з Західних областей, яка стала як транзитною, так і тією, що приймає ВПО. Офіційно близько 50 тисяч осіб знайшли тут прихисток на триваліший час, втричі більше — затримувалися тут на 3–5 днів, щоб оговтатися від першого шоку, прийти до тями, зорієнтуватися в подальших планах та переміщуватися далі на Захід — у прикордонні області або до країн Європи.

В області стала відчутною нестача місць для прихистку ВПО. Щоб прийняти людей, громади екстрено адаптовували школи, гуртожитки, медичні заклади, церковні храми, відкривали гуманітарні центри. Також місцеві жителі надавали прихисток біженцям у власних домівках. Більшість із громад, розташованих неподалік обласного центру, як-от Городоцька, Бабинська, Гощанська, Привільненська й саме місто Рівне, від початку війни взяли на себе найбільше навантаження приймати вимушених переселенців, забезпечувати їх тимчасовим чи постійним житлом, речами першої необхідності, одягом. А ще — допомагати соціалізуватися та знайти роботу. І водночас дбати про свою сталість, планувати соціально-економічний розвиток.

Яке рішення?

Одразу сім громад Рівненщини — Привільненська, Бабинська, Гощанська, Городоцька, Підлозцівська, Березнівська та Рівненська — у відповідь на гуманітарну кризу, що склалася внаслідок війни, облаштували швейні мінімайстерні. З одного боку — щоби забезпечити тимчасово переміщених осіб послугами з пошиття та ремонту одягу, речей побутового вжитку в громаді, з іншого — щоби протистояти безробіттю. Цю ідею підтримали органи місцевого самоврядування, волонтерські спільноти та громадські організації, а також проєкт "Посилене партнерство для сталого розвитку", що реалізується за підтримки Уряду Швеції через Шведське агентство з міжнародного розвитку та співробітництва (Sida) та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Допомога переселенцям та розвиток громад: як війна підштовхнула роботу швейних підприємств на Рівненщині

Як це працює?

Окрім наявності фахових майстрів, місцева влада готова була надати приміщення для облаштування швейних майстерень. За сприяння Sida та ПРООН було закуплено й передано 10 комплектів промислового швейного обладнання, серед якого — швейні машини, оверлоки та прасувальний столи. З перших днів роботи майстерні запустили пошив одягу, постільної білизни, ковдр, подушок, рушників та інших текстильних виробів для потреб гуманітарних центрів і притулків розміщення біженців.

За запитом гуманітарних центрів і притулків, для переселенців продукція у швейних майстернях відшивається безкоштовно. Ба більше, їх послугами можуть скористатися внутрішньо переміщені особи, котрі проживають у тій чи іншій громаді. Для всіх інших послуги надаються за помірну ціну.

Так, наприклад, Березнівське вище професійне училище в перші дні війни перепрофілювало свій гуртожиток під прихисток біженців. Заклад став тимчасовою домівкою загалом для 445 осіб із Чернігівської, Сумської, Київської, Луганської, Донецької, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей. На сьогодні тут проживає 78 осіб, і послугами швейної майстерні можуть скористатися на безкоштовних умовах усі, хто цього потребує.

Тим часом Рівненський волонтерський центр ініціював збір коштів серед місцевих підприємців для закупівлі тканини на пошиття білизни для потреб людей із деокупованих територій. У планах — передавати текстильні вироби на схід та південь країни.

Щодо працевлаштування, на роботу в такі швейні комунальні підприємства в громадах запрошують людей відповідного фаху (закрійник). Перевага надається внутрішньо переміщеним особам, якщо в людей є бажання залишитися в громаді на довший період. Зараз, наприклад, у Гощанській швейній майстерні до постійної роботи береться кравчиня з Ірпеня, яка переїхала сюди ще в березні та вирішила залишитися в Гощі. ЇЇ планується працевлаштувати на місцевому комунальному підприємстві, де жінка працюватиме на новому обладнанні.

Допомога переселенцям та розвиток громад: як війна підштовхнула роботу швейних підприємств на Рівненщині

На сьогодні в роботі семи швейних мінімайстерень залучено загалом 43 особи (працівники та місцеві волонтери, які допомагають позмінно), з них 8 — внутрішньо переміщені особи. І понад 42 тисяч жителів цільових та сусідніх громад отримали можливість скористатися якісними швейними послугами, не долаючи великих відстаней.

А це точно працює?

Ця ініціатива в громадах Рівненщини спрямована на розв'язання цілої низки соціально-економічних питань. По-перше, вона розширює можливості громад швидко та ефективно відреагувати на виклики, спричинені війною. По-друге, дозволяє задовольнити негайні потреби вразливих категорій населення, які найбільше постраждали внаслідок війни та знайшли прихисток у тутешніх громадах.

Вона також допомагає створювати нові робочі місця в громаді, а відтак — надає додаткові можливості для економічного розвитку громад та розбудови ділових взаємодій з іншими підприємствами швейної галузі. До слова, швейні майстерні в Привільному та Малих Садах уже відшивають продукцію на замовлення Рівненських текстильних підприємств, яким бракує майстрів та обладнання.

Окрім того, у такий спосіб у громадах можна розвивати нові послуги, як-от пошив і ремонт одягу, і реалізувати додаткові освітні та профорієнтаційні ініціативи. Наприклад, курси крою та шиття для школярів, що є в планах Городоцької громади.

Швейні майстерні стали центрами соціальної мобілізації населення та волонтерської діяльності, таким чином сприяючи згуртуванню громад. Наприклад, у Привільненській громаді крім працевлаштованих фахівчинь у трьох майстернях до реалізації ініціативи активно долучилися й волонтери. Проте найголовнішим результатом тут вважають розширення сфери послуг місцевого комунального підприємства й наближення їх до сільського населення.

"Швейна справа завжди була важливим елементом життєдіяльності людей, а особливо гостро потреба в ній відчувається сьогодні, у час війни та переміщення великої кількості населення. Спільними зусиллями ми створили можливість людям за місцем проживання, а це — відділені населені пункти, такі як Малі Сади, Великі Сади — отримувати послуги з ремонту, пошиття одягу та речей побутового вжитку, не виїжджаючи за межі свого населеного пункту, за помірну ціну", — розповідає Світлана Роїк, проєктна менеджерка Привільненської сільської ради.

За її словами, мешканці громади з радістю сприйняли новину про відкриття швейних майстерень і вже звертаються за послугами. 

Ще більше корисних рішень!

Утім із розширенням мережі сільських швейних майстерень при комунальному підприємстві до трьох закладів громада не збирається зупинятися на досягнутому. У її планах не тільки надавати послуги населенню, а й також виготовляти швейні вироби під замовлення компаній і збільшувати надходження в громаду. Кажуть, для цього в них є всі можливості: людський ресурс, потужне професійне обладнання та, найголовніше, бажання працювати та розвиватися. Із відкриттям найближчим часом швейної майстерні в Молодавській сільській раді, Привільненська громада матиме їх у кожному зі своїх старостатів.

Допомога переселенцям та розвиток громад: як війна підштовхнула роботу швейних підприємств на Рівненщині

Власне, це і є прикладом того, як криза дає поштовх до пошуку нових шляхів і можливостей для сталого розвитку, а місцева влада, громада, волонтерські організації, міжнародні партнери тощо об'єднують зусилля, щоби досягти більших результатів.

Рубрика:
Кейсы
1
2394

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: