Дипломатическая нота: интервью с Послом Австрии в Украине

«Рубрика» запускає спецпроект інтерв'ю з амбасадорами. Першою у цій серії – розмова з Послом Австрії в Україні Герміне Поппеллер після офіційного старту Двостороннього року культури Австрія-Україна 2019.

Відень удесяте поспіль став найкомфортнішим містом світу для життя, Київ – 173-м. Утім, попри значний розрив у рейтингах такого типу, Україну та Австрію об'єднують чимало точок спільної історії. Більше того, 2019-й – найкращий рік, аби це обговорити, вирішили дипломати. Тому до невгасаючого інтересу до питань політичної співпраці додається ще широкий арсенал культурних подій, сайт з розкладом яких презентували наприкінці лютого.

«Рубрика» вирішила поставити питання про це Надзвичайному та Повноважному Послу Австрії в Україні Герміне Поппеллер. У будівлі, які вже, як і дипломатичній службі України, більше ста років, ми поспілкувалися про її цьогорічні плани на співпрацю між двома державами.

«IT-сектор в Україні продуктивніший, ніж в Австрії»

— 2019 рік проголошений Двостороннім роком культури Австрії та України. Що це означає на практиці?

— Плануємо чимало подій, і не тільки тут в Києві, але й по всій країні. Наші заходи стосуватимуться таких сфер, як література, інновації, креативність, музика. Молоді австрійські гурти, наприклад, зможуть виступити в Україні. Так, цьогоріч на квітневому джаз-фесті у Запоріжжі вперше візьме участь австрійський гурт «First Gig Never Happened». Хороший досвід, адже в Запоріжжі не так часто проходять такі заходи. А ще, це шанс для молоді України та Австрії зустрітись і потоваришувати.
У нас немає коштів на щось грандіозне, а наявні ми витрачаємо на проекти, котрі мають цінність для молодих людей у налагоджуванні зв'язків.

— Чому двостороннім роком культури між нашими країнами став саме 2019-й? Як приймаються такі рішення?

— У 2018-му Україну відвідав федеральний президент Австрії Александр Ван дер Беллен. З ним також – наша міністр закордонних справ Карін Кнайссль була на зустрічі в Києві та у Львові. Тоді ж і підписали договір про двосторонні культурні відносини, який довго готували. Одразу ж після його укладання ми вирішили зробити цілий рік, насичений подіями, аби підкреслити – для нас це не просто слова на папері, ми хочемо сфокусуватись на більш плідній співпраці. В Австрії, своєю чергою, за це відповідає Український Інститут разом із Посольством України у Відні.

— Якою ставите кінцеву мету в рамках Двостороннього року культури?

— Ми будемо фокусувати нашу увагу на молоді, адже це люди, котрі керуватимуть нашими країнами згодом. І на відміну від мого покоління, вони є вільнішими та більш відкритими до нового. В Австрії є багато молодих митців, креативних людей, що працюють в галузі інновацій. І в Україні є також величезний потенціал такої молоді, тому нам слід дати їм шанс співпрацювати заради майбутнього наших країн.

— У якому форматі буде проходити цей культурний обмін?

— Ми сконцентруємось на 3 сферах. Перш за все, сучасне мистецтво і література. Особливо цікавою є література. Наприклад, молода авторка з України Таня Малярчук минулого року здобула премію Інґеборґ Бахман – найвідомішу нагороду за літературну діяльність в Австрії. Вона живе у Відні, пише німецькою та українською мовами і є чудовим прикладом молодому поколінню. Ми також підтримуємо переклади та беремо участь у літературних фестивалях: Meridian Czernowitz у Чернівцях або Книжковий Арсенал. Там будуть також присутні й автори з Австрії.

Наступною галуззю буде історія. У нас вже є комісія істориків, яка включає фахівців із України та Австрії, котрі разом працюють на науковому рівні, діляться інформацією про пережиті разом із деякими частинами західноукраїнських земель роки, фактами з історії 20-го сторіччя, Другої світової війни, російської окупації частини Австрії. Є так багато історій, котрі все ще потребують більш детального дослідження.

Третя сфера – це інновації. Ми будемо запрошувати молодих спеціалістів, котрі досліджують зміни в навколишньому середовищі. Це більш широкий спектр культури, оскільки результати таких досліджень потрібні не лише нам, а й багатьом іншим країнам, і вони допомагають зрозуміти, що насправді відбувається у світі і як боротися з викликами, що кидає нам майбутнє. Ми б хотіли обмінюватися ідеями. Я вважаю участь України важливою, оскільки у вас добре розвинений ІТ-сектор. У ньому створюються цікаві речі, він набагато продуктивніший, ніж в Австрії, що дає великий потенціал для співпраці.

— Чи плануєте Ви співпрацю з українськими університетами та школами в регіонах?

— Ми вже співпрацюємо з багатьма різними університетами. Це дає нам можливість допомогти українцям усвідомити, що ви маєте підтримку австрійських університетів, хоча особисто я не маю таких повноважень, аби розпоряджатися, кому з ким співпрацювати. Завдяки програмі Erasmus студенти з України їздять отримувати досвід в Австрію, а час від часу австрійці приїжджають в Україну. Правда, точної кількості назвати не можу.

«Кризова ситуація – як та тінь, що затуляє розвиток»

— На Вашу думку, що звичайний австрієць знає про Україну?

— Ви не здивуєтесь моїй відповіді. В Австрії кожен знає про складну ситуацію в Україні через кризу на Сході. Це той факт, який часто потрапляє у заголовки ЗМІ. Однак, є чимало людей, котрі знають, що Україна – це щось більше, аніж військовий конфлікт. Підприємці в Австрії знають немало про Україну та можливості для їхніх інвестицій. А в галузі культури! Наприклад, у Віденській опері є як мінімум 3-4 відомих співаки з України, серед яких Зоряна Кушпель, Ольга Безсмертна. У нас є Оксана Линів – добре відома в Австрії диригентка в Опері Граца, про неї часто пишуть наші газети.

Метою цього року міжкультурних зв'язків і є розширити обізнаність австрійців про Україну, показуючи якомога більше діячів культури, знайомлячи їх з творчістю один одного, щоб кожен, хто вас відвідає, зміг дати позитивний відгук та рекомендацію своїм друзям, чи, наприклад, сказати: «Слухай, в Києві можна випити смачної кави!».

Говорячи про каву… В останньому рейтингу кращих кав'ярень Європи – дві віденські. Одна з них, Fenster Cafe («Кава з віконечка»), – створена українцем. Думаю, що таких речей буде ще більше згодом, австрійцям потрібно більше ознайомитися з культурою України, аби позбутися старого упередженого ставлення. А саме культура є одним з найкращих способів підкреслити позитивну сторону країни та її розвитку.

— Що, на Вашу думку, слід змінити в інформаційному просторі, щоб Україну побачили з якомога більше позитивних сторін?

— Коли в країні йде війна, важко очікувати, що про неї часто писатимуть щось позитивне, але однозначно потрібно знаходити людей, які б писали про розвиток ІТ-сфери, про досягнення в економіці, про аграрний сектор, який виходить на новий рівень. Я думаю, що це дало б позитивний поштовх до вирішення ситуації на Сході. Кризова ситуація – це як та тінь, що затуляє розвиток.

— Зараз у наших ЗМІ та соціальних медіа проходить кампанія #KyivNotKiev. Один з найбільших європейських банків – австрійський Райффайзен банк – уже замінив назву нашої столиці на Kyiv у своїй документації. За Вашим прогнозом, наскільки швидко така практика охопить великі і маленькі агенції в Австрії?

— (Дістає візитівку, на ній – всюди Kyiv). Австрійське посольство уже використовує Kyiv! Інші компанії так само зроблять, але це займе якийсь час, тут не вийде змушувати кожного. Люди звикнуть до нового правопису Києва англійською та німецькою, просто для таких змін потрібен певний час.

«800 тисяч євро Австрія виділила на допомогу малому бізнесу в об'єднаних громадах»

— Який бюджет цьогорічних проектів?

Проекти двостороннього Року культури відбуватимуться за підтримки урядів Австрії та України, а також приватних спонсорів. Також істотним є внесок інших партнерських інституцій, власників локацій та організаторів подій.

— …а окрім культури?

Ще окремо передбачений бюджет на спеціальну програму допомоги Одеській та Чернівецькій областям. У його рамках Австрія фінансує проекти, які допомагають децентралізації. Тобто, підтримує менші проекти в селах, допомогає малому бізнесу або створенню кооперативів, з котрих всі отримають прибуток. Я бачила один такий приклад – недалеко від Чернівців створили невеличкий кооператив молочної продукції і виготовляють сир. Інший підприємець у тому ж селі заснував «бджолиний готель». Тобто, у нього багато бджіл, він продає мед. А також обладнав спеціальні кабінки, де люди можуть відпочити годинку-дві в оточенні бджіл. Мабуть, це дуже добре для здоров'я, такий собі приклад еко-туризму.

Невеличкі проекти відкриваються один за одним, і люди бачать можливість залишитися там, отримувати додатковий дохід. Це своєю чергою зміцнює місцеві громади і допомагає децентралізації. На цю програму із такими маленькими проектами виділено 800 тисяч євро.

— Як би Ви розставили пріоритети в принципах своєї діяльності як посла Австрії?

— Перш за все, у нас є програма двосторонньої співпраці і ми робимо все, щоб продовжувати розвиток наших взаємин. Це включає приїзди політиків, організацію презентацій та обговорень для них. Тим паче, що у 2017-му році Австрія головувала в ОБСЄ, а в Україні працює спеціальна моніторингова місія. Ми тричі приймали нинішнього федерального канцлера Себастіана Курца, який був на той час міністром іноземних справ. У другому півріччі минулого року Австрія також головувала в Раді ЄС.

Однозначно, економіка та економічна співпраця є важливою для нас, тому намагаємося допомагати австрійським підприємствам, котрі стикаються з труднощами тут. Також доводимо до відома австрійських компаній про те, що відбувається тут. Якщо зростає наша торгівля, то це також позитив для двосторонніх економічних стосунків.

Нарешті, культурний розвиток є не менш вартим уваги. Я особисто стараюся відвідувати різні заходи і підтримувати культурний обмін. У нас є дві великі австрійські НУО – австрійський Червоний Хрест та австрійський Карітас. У них багато проектів на Сході. Я особисто їздила з Карітас до Маріуполя минулого місяця, а також зустрічалася з людьми поблизу зони конфлікту. Там Карітас за підтримки Австрії допомагає старим та хворим людям у селах уздовж лінії розмежування. Це сумна картина, коли бачиш, що люди вимушені жити в таких умовах, але добре знати, що є багато охочих їм допомагати і полегшити ситуацію.

— Кажуть, зараз активно відбувається спілкування наших кандидатів у президенти з очільниками дипломатичних представництв. Чи вже мали таку нагоду?

— У вас майже чотири десятки кандидатів, зрозуміло, що з усіма не вдається попрацювати. Ми стараємося дізнатися, які в кожного програми і мета, щоб розуміти, які будуть дії за наступної влади. Але це у будь-якому разі позитивно, що в українців є такий широкий вибір і можна говорити про демократичні вибори. Австрія сподівається, що вибори в Україні будуть прозорими і справедливими.

«Усі підтримують санкції, допоки ситуація не зміниться на краще»

— Чи спостерігаєте Ви динаміку в австро-українських відносинах за останні роки?

— Дедалі більше людей з Австрії відвідують Україну. Я час від часу зустрічаю туристів з Австрії тут на вулицях, і, звісно ж, ще частіше відвідують Львів. Я завжди рекомендую своїм друзям приїхати сюди і побачити все самим, і кожного разу вони повертаються додому з новим образом України.
Потрібно робити наголос, що це цікаве, красиве, безпечне місце– не знаю, чи роблять це туристичні агенції. Але, знову ж таки, багато людей відмовляються сюди їхати через війну і часто доводиться пояснювати, що Київ, Одеса, а тим більше Львів, знаходяться далеко від епіцентру подій. Тим не менше, є ті, хто вирішує не подорожувати Україною, побачивши фото зі Сходу в Інтернеті. Однозначно, туризм – саме та галузь, яка може допомогти Україні створити новий образ, який їй зараз так потрібен.

— Наскільки небезпечними є санкції та контрсанкції для австрійської економіки?

— Австрія разом з іншими країнами ЄС запровадила санкції проти Росії через те, що з її боку є очевидними недотримання та порушення територіальної цілісності на Сході України. Інші санкції стосуються нелегальної анексії Криму, а також ситуації на Азовському морі і того, що там зараз відбувається. А з іншого боку, ми маємо контрсанкції, що негативно впливають на економіку Австрії. Постраждав бізнес у кількох секторах, зокрема, компанії, які експортують сільськогосподарську продукцію. Це ж саме стосується підприємств в Італії, Німеччині, Франції, в інших країнах ЄС. Бізнес вважає, що санкції взагалі не йдуть на користь торгівлі. Але санкції – єдиний спосіб протидіяти поведінці Росії.

— Що уряд Австрії очікує від України?

— Ми сподіваємося, що така країна, яка має хороший потенціал і можливості, продовжить розвиватися і впроваджувати реформи. У нас є Угода про асоціацію між Україною та ЄС – це дуже добрий інструмент і план дій для проведення реформ. Дотримання цих умов допоможе Україні прогресувати та покращувати своє становище. Безвізовий режим – це вже одна досягнута мета, яка допомагає країні, даючи молодим людям перспективи та відчуття свободи, відчуття, що ми – Європа.