fbpx
Сегодня
Кейсы 17:23 15 Янв 2024

“Детей с оккупированных территорий объединяет желание чувствовать себя частью Украины”: как учителя-волонтеры обучают детей на оккупированных и прифронтовых территориях

Первое, что делают российские оккупационные власти, приходя на территории Украины — уничтожают и искореняют их идентичность: сжигают украинские учебники, меняют вывески на русские и запрещают какие-либо упоминания об украинском языке. Школьники, которые остаются на оккупированных территориях, должны посещать местные школы, где все учения — сплошная российская пропаганда. Но чтобы не терять связь с Украиной и возможность получить качественное украинское образование, они, часто тайком, продолжают обучение в украинских школах онлайн. "Рубрика" пообщалась с общественной организацией, которая, несмотря на опасность такого решения, помогает учащимся на оккупированных территориях наверстать утраченные знания. Как они это делают и работает ли это решение читайте в материале.

English version here

У чому проблема?

Міжнародне тестування шкільної освіти PISA виявило, що у 2022-ому році частина українських школярів не змогла досягти базового рівня математичної, природничо-наукової та читацької компетентностей. Результати гірші за середні показники в опитуваних країнах ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).

Тестування не проводили у східних та південних областях України через небезпеку такого процесу на підконтрольних Україні територіях та фізичну неможливість на окупованих.

У коментарі Міністерству освіти та науки України Мунір Мамедзаде, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні, зазначив: "Війна впливає на успішність і ментальне здоров'я школярів в Україні й залишає шрами, які ще довго відчуватимуться. Як показали дані дослідження PISA, наслідком цього стало те, що українським дітям складніше досягати успіхів у навчанні".

На якість освіти вплинуло багато факторів: чотирирічне онлайн навчання, блекаут у 2022-ому році та практично щоденна відсутність електроенергії на прифронтових територіях, імміграція вчителів за кордон тощо. Разом з тим українські школярі, які зараз перебувають на окупованих частинах, зовсім відрізані від вивчення української програми українською мовою.

Яке рішення?

Робити українську освіту доступною — місія не з легких. Однак, попри всю складність та навіть небезпеку, в Україні працюють організації, що прагнуть покращити рівень знань українських школярів. Однією з них є громадська організація "ЗНОвУ", яка допомагає дітям на окупованих та прифронтових територіях надолужити освітні втрати та мати змогу вивчати українську мову там, де її забороняють та викорінюють. Назва містить у собі абревіатуру ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) та фразу "знову в Україну", що повністю описує мету програми. 

Як це працює?

Особиста історія, яка стала трагедією цілої країни

Улітку 2020-го року троє випускниць "Навчай для України" Олена Павлюк, Анастасія Біляєва та Ольга Коваль зібралися на зустрічі спільноти. До цього дівчата впродовж двох років викладали в школах громад.

Вони роздумувати над тим, що можуть зробити для покращення освіти в країні. На допомогу прийшов Ілля, їхній товариш Ілля, який розповів про свого брата, що на той момент знаходився в окупації. Ілля хвилювався, чи буде у дев'ятикласника доступ до вивчення української мови та історії. Історію України, наприклад, брат не бачив уже декілька років. І таких дітей багацько. 

Олена Павлюк, Ольга Коваль

Олена Павлюк та Ольга Коваль. Джерело: особистий архів Олени

Тоді дівчата вирішили — вони будуть викладати для школярів з окупованих територій та допомагати підготуватися до чи не найважливішого екзамену в житті старшокласників — ЗНО (на цей момент — НМТ).

"Співзасновниця Оля з Луганської області, Настя з Нової Каховки, яка на момент створення організації не була під окупацією, але зараз, на жаль, є. Це дуже сумна тенденція, що дві з трьох засновниць зараз не мають своїх домівок. Тому особиста історія тут теж присутня", — розповідає Олена Павлюк.

У перший рік дівчата самотужки викладали учням, згодом доєднали друзів. За іронією долі, брат Іллі так і не долучився до програми, натомість вони допомогли сотням інших дітей.

"Нас відмовляли через безпекові ризики"

Олена згадує, що запуск проєкту відкладали пів року. Ніяк не наважувалися розпочати роботу, адже знайомі наполягали, що краще цього не робити. 

"Багато людей відмовляли нас через безпекові штуки. Наприклад, що робити, якщо у дитини конфлікт з батьками: вона хоче вступати до українського закладу вищої освіти, а у батьків інша позиція. Чи несемо ми, як організація, що надає освітні послуги, відповідальність за дії цієї дитини? Це теж певна причина, чому ми працюємо саме з 10-11 класами. Це діти, які вже юридично частково несуть відповідальність за свої дії", — каже ініціаторка.

громадська організація

Джерело: ФБ

Однак в якийсь момент дівчата подумали, що якщо будуть радитися з усіма, то ніколи не почнуть роботу, а діти так і не отримають від них допомогу. Вирішили — розпочнуть вже. Тепер Олена рефлексує:

"Зараз, коли почалася повномасштабна війна, я дивлюся на купу людей, які кожного дня жертвують своїм життя, їхні обличчя всюди, їх знають російські медіа. А я тут, сидячи в Києві, боюся записати проєкт для дітей? Це просто смішно".

"В Україні зараз достатньо потужний спалах волонтерства, і люди відчувають свою відповідальність"

У 2020-ому "ЗНОвУ" розпочинали з 18 заявок, з яких відібрали 14 учнів. На старті було лише шість викладачів, які навіть не покривали всі предмети. Найважче було знайти вчителів з фізики та хімії.

Уже у 2023-ому році організація отримала понад 800 заявок від охочих навчатися. З них 250 учнів потрапити у проєкт. Заняття групові, від 5 до 15 осіб, залежно від популярності предмета та кількості викладачів. Зокрема, групи з англійської мови більші, пов'язано це з відтоком кадрів вчителів англійської мови в країні. Групи намагаються створювати за рівнями знань учнів.

освіта в окупації

освіта в окупації

Відгуки вчителів. Джерело: ФБ

"Це означає, що щотижня відбувається 88 занять паралельно для 250 учнів з різних груп. У середньому, на кожного викладача — по десять місць. 880 — це кількість місць, які ми маємо в організації, тому що одна дитина може відвідувати декілька предметів, наприклад, математику, українську мову, біологію й англійську. Вона готується з усіх предметів, з яких планує складати екзамен", — доповнює організаторка.  

Групові заняття вирішили робити, щоб отримувати кращий зворотний зв'язок від учнів щодо якості проведення уроків. Олена додає:

"Під час заняття дев'ять учнів з десяти можуть дати позитивний фідбек, а один негативний. Тоді ми такій дитині змінюємо групу і шукаємо викладача по темпераменту. Водночас розуміємо, що якби це були індивідуальні заняття, то, по-перше, обсяг викладачів був би значно більшим, по-друге, зворотний зв'язок однієї людини був би не репрезентативним, ми не могли б сказати викладачу, продовжуємо чи завершуємо співпрацю, базуючись лише на одній думці учня чи учениці".

громадська організація

Тренінг для викладачів. Джерело: ФБ

Викладачі-волонтери проходять відбір у команду: перевірка на мотивацію та досвід і експертизу. Засновниці проєкту звертають увагу не лише на місце та кількість років роботи, але й на досвід у підготовці до тесту ЗНО/НМТ. Важлива умова — вчитель повинен розуміти особливості викладання для старшокласників та специфіку екзамену.

"Наші викладачі це наша цінність. Я коли подумаю, що майже 90 людей просто вірять в те, що ми робимо, і обирають віддавати свій час… Це дуже цінно для нас", — каже Олена.

Вона додає, що цьогоріч проблем з набором вчителів не було: "В Україні зараз достатньо потужний спалах волонтерства, і люди відчувають свою відповідальність за те, що відбувається. У них є бажання доєднатися і робити щось корисне. Особливо освітяни та працівники освіти. Вони й так щось роблять в школі для захисників, плетуть сітки тощо. А окрім цього, їм хочеться робити ще щось, в чому вони мають експертизу. Такий проєкт, як наш, це для них гарне рішення волонтерити та працювати на благо України: я добре викладаю українську мову, то чому б мені не допомогти дітям, які не мають викладача, і підготувати їх, тим самим зменшивши освітні втрати. Такі люди достатньо вмотивовані й свідомі".

громадська організація

Зустріч викладачів. Джерело: ФБ

Одним із викликів, з якими стикається організація — це фінансування. Чотири роки "ЗНОвУ" працює повністю на волонтерських засадах. Викладачі присвячують свій вільний час проєкту. Однак засновниці продовжують наполегливо працювати над тим, щоб у 2024-ому отримати грантову підтримку.

Дітей з окупованих територій об'єднує щире бажання відчувати себе частиною України

"На першому році роботи у нас був хлопчик Максим, випускник, яким ми дуже пишаємося. Після закінчення наших курсів він вступив до КНУ ім. Тараса Шевченка. Перший рік роботи, а ми вже маємо випускника, який вступає в Шеву! От він каже нам: «Ви такі класні, я хочу допомагати вам» і долучається до команди".

Хлопець допомагав з організаційними питаннями, розповсюдженням інформації. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він повернувся до себе додому.

"Зараз він лишається під окупацією. Це болюча тема для нас. Ці два роки з ним дуже-дуже рідко є зв'язок. Якщо він пише раз в три місяці, це добре, ми хоч знаємо, що з ним все окей. Батьки залишаються на окупованих територіях, а він не може залишити їх", ділиться Олена.

підготовка до ЗНО

Джерело: особистий архів Олени

Мотивація, з якою приходять діти в "ЗНОвУ", різна: хтось хоче повернутися в Україну, хтось прагне вступити в університет тощо.

"Але, мені здається, їх всіх об'єднує щире бажання відчувати себе частиною України", — говорить засновниця проєкту. — Для дітей з окупованих територій у нас полегшені умови вступу, і це правильно. Тут більше питання про дітей з прифронтових або деокупованих територій. Для них умови вступу такі ж, як і для інших абітурієнтів, хоча вони все ще були в небезпечних умовах. Мене хвилює, що на рівні інших учнів з українських шкіл, які навчалися весь цей час українською мовою, вони будуть з очевидно меншими знаннями. І ці освітні втрати будуть набагато більші. Тому, якщо в нас є 20-30 учнів, яким ми можемо допомогти, аби вони були на одному рівні знань з пересічними українськими дітьми, які проживали цей час на підконтрольних Україні територіях, то я з задоволенням зроблю це, і не тільки я, а й всі наші викладачі".

освіта в окупації

Джерело: ФБ

Для участі у проєкті учні спершу заповнюють аплікаційну форму, де вказують звідки вони і яка їхня мотивація. Тоді заявки розподіляються за пріоритетністю в певному порядку. Найпріоритетніші для проєкту — діти з тимчасово окупованих та прифронтових територій. Потім — внутрішньо переміщені, які виїхали за кордон та всі інші діти, що хочуть долучитися.

Другий етап — вхідне тестування, що показує рівень зацікавленості дитини. Для викладачів важливо працювати саме з вмотивованими дітьми, які точно хочуть відвідувати заняття. Результати тестування ж необхідні, щоб програма могла вимірювати свою ефективність. Після тестування організатори додають дітей у чати та до спільного серверу, знайомлять з викладачами та налаштовують всі процеси. Зазвичай стартують з жовтня.

В організації діляться, що ситуація, коли учень виходить з проєкту не пояснивши свого кроку, трапляється рідко. Може статися таке, що дитині стало важко вивчати всі обрані предмети, тоді вона пише та пояснює ситуацію. Такий же алгоритм працює і у випадку, коли учень з тих чи тих причин не може прийти на заняття. Викладачі завжди готові допомогти та підлаштуватися під графік дитини. 

освіта в окупації

Джерело: ФБ

Олена радіє: "У нас близько 70% учасників доходять до завершення проєкту". Вчителі розуміють рівень дітей ще до початку навчання, адже бачать результати тестування. Деякі викладачі навіть самі висловлюють бажання взяти групу з нижчим рівнем, адже "так буде видно найкращий прогрес".

Зв'язок з окупованими територіями та цінність людей

Налагодити зв'язок на окупованих територіях та інформувати про діяльність організації "ЗНОвУ" допомагають партнерські організації, які там існують. Також проєкт виходить на відомі для українців джерела: офіційні канали Міністерства освіти, НУШ, "Освіторії" тощо — всі ті, які були гарно відомі нашим жителям і до повномасштабної війни. 

Дівчина каже, що показником якості їхньої роботи є кількість учнів, які після закінчення проєкту доєднуються до програми як волонтери: "Коли ми організовували цей проєкт, то в нашій голові це виглядало так, наче ми собі щось подумали, придумали, що в цьому є потреба, а потім почали щось робити. Але коли наші випускники після закінчення програми кажуть, що їм це було цінно, а потім ще й хочуть доєднатися до організації й робити це з нами, то для мене це показник, що ми потрапляємо у свою цільову аудиторію, що це комусь потрібно".

освіта в окупації

Команда в Карпатах. Джерело: ФБ

Зокрема зараз соціальні мережі організації веде випускниця Катруся. Вона стажується, навчається на журналістиці та каже, що завдяки "ЗНОвУ" змогла вступити в університет. Дівчина проживала на окупованих територіях, але змогла виїхати.

"Минулого року вона була разом з нашими викладачами в Карпатах на ретриті. І викладачі, коли побачили живу ученицю, з якою вони працювали, кажуть: «Вау, ці діти існують!»" — сміється Олена.

Говорячи про освітні втрати на окупованих та прифронтових територіях, Олена додає:

"Я не буду радити нічого людям, які проживають на окупованих територіях, тому що нічого з цього не має значення, якщо відсутня безпека. Саме безпека дітей повинна стояти на першому місці в будь-якому випадку. Якщо вивчення української мови чи історії призведе до реальної фізичної небезпеки зі сторони окупаційної влади, то це не варте того. Ми надолужимо втрачене, коли повернемо території назад".

Ми створили цей матеріал як учасник об'єднання «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

1690

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: