"Продолжительность жизни – это 30% образ жизни. В том числе и использование антибиотиков", – Ольга Богомолец

Надежда Тысячная

– Пані Ольго, з 1 серпня антибіотики продають за рецептами. Ще у 2016 році, коли ви були головою комітету охорони здоров'я Верховної Ради України, ініціювали звернення до МОЗ з пропозицією зробити антибіотики рецептурними препаратами. І ось через сім років таке рішення ухвалено. Чому знадобилося стільки часу? Окрім того, є розмови, що це рішення через війну не на часі.

– Не вважаю, що війна має ставати на заваді розвитку нашої держави. Навпаки. Введений військовий стан повинен мобілізувати усіх і зробити те, що не вдавалося раніше, оскільки тоді були розслаблені і допускали чвари між собою. Тому зараз саме час ухвалювати важливі рішення.

Найперше – щодо реформ освіти, яка, на мою думку, є в критичному стані. А без освіти ми жодну іншу реформу не реалізуємо. Також зміни чекають систему охорони здоров'я. Власне, я не люблю саме слово «реформа». Нам необхідно втілювати європейські стандарти. Адже наша мета – зробити так, щоби українці жили довго, щасливо та ефективно. Все інше – просто інструменти. Рецепти на антибіотики – задля уникнення антибіотикорезестентності – у тому числі.

Хочу трохи звернутися в історію про те, чому раніше все ж таки американські та європейські стандарти в нас не прийняли. Я, до речі, була не перша, хто пропонував відпускати антибіотики за рецептами. На моїй пам'яті, одна з таких жорстких спроб це зробити була у Миколи Єфремовича Поліщука, за що той, власне, поплатився посадою (міністр охорони здоров'я 4 лютого – 27 вересня 2005 – Н.Т.) Фармацевтичне лобі (виробники та ті, які продають антибіотики) чинило настільки сильний спротив, що не дозволило піти проти течії. Боялося, що продажі впадуть суттєво. І пояснити, що воно не втратить, а виграє, було неможливо.

– Виграє?

– Так, поясню в процесі розмови.

– Ви маєте досвід співпраці із закордонними партнерами, сама – часта учасниця, спікерка міжнародних форумів та симпозіумів. Скажіть, а як відпускають антибіотики закордоном?

– Антибіотики потрібні тоді, коли є бактеріальна інфекція. Й бактеріальних інфекцій багато, як і антибіотиків – різного спектру дії. Поява (наприкінці ХІХ століття) і застосування пеніциліну стало революцією. Його треба було колоти щочотири години. Сьогодні ж антибіотик приймають раз на добу і продовжують тримати дану концентрацію. Зараз пеніцилін, який тоді допомагав, був би неефективним, тому що бактерії стали, так би мовити, розумнішими, витривалішими. Тепер їх завдання – вижити. От ми й вчимося боротися з ними різними шляхами.

У США та Європі антибіотики призначають навіть там, де у нас їх не приписують. Якщо температура три дні тримається 38,5, антибактеріальні препарати рекомендують приймати про всяк випадок. (Я собі не збиваю температуру і 39, якщо певна, що це – вірусна інфекція. Коли витримуєш з цією температурою два-три дні (для цього треба налаштуватися, розуміючи, що вірусам ще гірше – вони там, образно кажучи, смажаться на пательні), вона потім сама падає і ти швидко видужуєш).

Коли ми перейдемо на американські та європейські стандарти, то будемо робити так теж. Отже, фармацевтичному лобі не слід хвилюватися.

Причому в США та Європі призначають антибіотики здебільшого широкого спектру дії – не особливо є коли розбиратися, що і як. Просто профілактично дають дозу. І все ж чому я за те, щоби антибіотики призначалися за рекомендацію лікаря? У певний момент, хоч це буде нескоро (як відродимо патологоанатомічну службу), ми прийдемо до юридичної відповідальності лікаря за допущені помилки у лікуванні або смерті пацієнта. Власне, для того, щоби працювати в правовому полі, самолікування повинно бути мінімізовано – таким розумним переліком.

– Немає точної відповіді на запитання, скільки антибіотиків споживають українці, проте є аналіз трендів споживання. Так, у 2020 році загальний об'єм всіх продажів і закупівель антимікробних препаратів перевищив 6,4 млрд грн, що на 2,6 млрд грн більше, ніж у 2018 році. На вашу думку, пандемія COVID-19 на цьому теж позначилася? За менше як місяць – осінь, а це –ГРВІ, COVID-19, ваші поради на осінньо-зимовий період.

– На жаль, мої друзі, знайомі при перших ознаках застуди приписували собі COVID-19 і вживали антибіотики. Достукатися, що вірус й антибіотики – дві різні цивілізації – було неможливо. Це свідчить про величезні дірки в системі освіти й загальної культури. У світі доведено, що тривалість життя базується на культурі здоров'я. Що знаємо про це?

Моя улюблена тема – меланома (одна з найбільш злоякісних пухлин, яка утворюється з родимки). Я борюся вже 25 років, щоби зменшити смертність від неї в Україні. У США, де смертність від меланоми складає лише 5%, перший діагноз ставить не сімейний лікар, навіть не дерматолог, а член родини – дружина. Вона бачить асиметрію, нерівний край, зміну розміру і каже, мовляв, щось не те, йдемо до лікаря. Для того, аби на таке звернути увагу, потрібно мати знання. Коли я навчалася у Штатах, у душових кабінах нашого гуртожитку, де проживала, було дві наклейки: про самодіагностику раку молочної залози та меланоми.

Повторююся: тривалість життя – це 30% спосіб життя. У тому числі і використання антибіотиків, які вбивають усі бактерії, а не селективно, однак не всі вони погані. Без деяких не може відбуватися процес травлення. Для прийому антибіотиків треба чітко розуміти, що інфекція є бактеріальною, а не вірусною. Власне, це завдання лікаря. Антибіотики не можна кидати. Якщо їх починати вживати, то мінімум 5 днів і, боронь Боже, натще серце. Також вживати препарати, які підтримують добру бактеріальну флору.

– Як росли ваші діти з відомою мамою-лікаркою?

– Коли моїй найменшій донечці було два з половиною років, відправила з мамою її на Кінбурнську косу на Миколаївщину – там була наша хатинка. Можливо й зараз є, якщо не спалили. І ось я приїхала навідатися. Софія біжить босоніж назустріч, беру її на руки і що бачу? Стопи поколені, десь – порізані. «Як? Я ж вам лишила п'ять пар босоніжок!» – кажу. А мама, професор-патологоанатом, сміється: «А ти раптом не забула з інституту – звідки і як формується імунітет?..»

Коли діти хворіють – у них формується імунна пам'ять про те, як з хворобою боротися. Й інколи не треба заважати їм. І самому собі. Якщо ви раз або двічі на рік нездужаєте – це нормально, тому що наш організм під час хвороби – тренажерний зал для імунної системи.

Бо є хвороби, якими чудово можна хворіти. Наприклад, вітрянкою. В Британії дитина, хвора на chickenpox, як британці кажуть, йде у дитячий садочок, кличе гостей до себе на party. Чим швидше перехворіти на неї, тим краще, адже у дорослому віці можна мати ускладнення.

Від свинки хлопчикам треба вакцинуватися, бо свинка може призвести до орхіту – запалення яєчок, а, отже, – безпліддя.

Що стосується червінки (краснухи), то якщо дитина-дівчинка не перенесла її в дитинстві, треба робити щеплення обов'язково. Захворівши, будучи при надії, ймовірно доведеться переривати вагітність – через негативний внутрішньоутробний вплив.

Коли діти підхоплюють віруси, треба розуміти, що дитині потрібні пиття, ноги в теплі і правильний догляд. І спостереження, щоби не було ускладнень. 3-4-5-6 днів і дитина буде здоровою.

А все ж таки все базується на довірі. І лікарі вчаться десять років саме для того, щоби встановлювати діагнози і призначати правильно лікування. Давайте будемо довіряти лікарям — у призначенні антибіотиків, щоби не нашкодити самому собі.

↓Читайте также

Что изменится в аптеках и больницах: как будет работать продажа антибиотиков по рецептам