fbpx
Сегодня
Экорубрика 12:37 02 Мар 2023

Редкие растения в украинских теплицах могут не дожить до тепла. Что делать?

"Рубрика" посетила ботанический сад имени Гришко в Киеве и рассказывает, что делать, чтобы сохранить одну из самых ценных коллекций редких растений в мире. (укр.)

English version here

За світовою статистикою, близько чверті рослин, які утримуються в закритих штучних колекціях, уже знаходяться під загрозою зникнення або не зустрічаються в дикій природі.

"Наш Ботанічний сад цілком підпадає під цю статистику, —  розповідає нам завідувач відділу тропічних та субтропічних рослин Ботанічного саду імені Гришка Роман Іванніков. Він стоїть під склом оранжереї, де з одного боку нас відлякує гострими голками 70-річний кактус з прерій Центральної Америки, а з іншого — тягнуться догори сукуленти з Африки. — Ми зберігаємо під нашим склом понад 4 тисячі різних видів та різновидів рослин, і десь чверть Із них знаходяться під загрозою зникнення у дикій природі".

Ботанічний сад Гришка

Цінність цього зібрання не можна виміряти грошима, адже воно — державне, одне з найбільших у нашій країні, є легальним і визнане на міжнародному рівні.

Ботанічний сад Гришка

Що це означає?

Колекцію оранжерей ботанічного саду почали створювати в середині минулого сторіччя. Зараз створити її з нуля або відновити — надскладне завдання.

Ботанічний сад Гришка

Чому? Щоб пояснити це, Роман розповідає про експедиції науковців, у яких вони збирали цінні зразки для ботсаду, як про сюжет однієї з книжок Жюля Верна:

"Академіки — ботаніки, зоологи, геологи й кліматологи з усіх інститутів Академії Наук сідали на наукове судно й рік плавали від континенту до континенту. Кожен виконував свою задачу: мої колеги, ботаніки, збирали колекцію. Наприклад, припливли до Африки, вийшли десь у Кейптауні та збирають місцеву флору, потім перепливли до Мадагаскару і там — те саме. Потім рослини привозились сюди, висаджувались, і те, що ми змогли акліматизувати, є у нас в колекції".

Ботанічний сад Гришка

Деяким рослинам по 30, 40 і 50 років, і кожна з них має свій паспорт, у якому прописано, звідки вона була вилучена чи де куплена. Та з часом світ змінюється, і якщо така експедиція ще могла відбутися 20-30 років тому, то сьогодні — уже ні:

"Навіть найменш розвинені країни усвідомлюють усю цінність рослинних ресурсів, і просто так не дадуть вивозити свої рослини, — продовжує науковець. — Навіть якщо рослину вивезти, її неможливо ввести до колекції, тому що це неправомірно. Ми підпорядковуємось цивілізованим законам — існує ціла процедура надходження зразків у колекцію. Вона надзвичайно складна, формалізована та коштовна, і це стосується кожного виду колекції".

Ботанічний сад Гришка

Зараз колекція Ботанічного саду Гришка — найбільша державна легалізована колекція, яка систематично вивчається: починаючи від фітодизайну приміщень, закінчуючи біохімічним складом та можливістю використовувати такі рослини в промисловості, косметології та фармацевтиці. Уся ця робота відбувається в лабораторіях установи.

У чому проблема?

Колекція під загрозою зникнення

У кожній оранжерейній секції підтримується свій температурний режим, оскільки кожна група рослин впродовж року й доби потребує особливих коливань температури. Наприклад, зима для сукулентів та кактусів — це період посухи, тому ґрунт у частині, де вони ростуть, поливається слабо, а температура має бути трохи знижена, але все одно підтримуватись на позначці  не нижче 15 градусів (це загальновизнаний температурний мінімум). Цього року температура тут не перевищує і 12 градусів. В інших оранжереях вона також підтримується на мінімальному рівні.

Ботанічний сад Гришка

"Було пару критичних моментів, коли в оранжерейному комплексі температура опускалась до 5 градусів і навіть нижче, і ми вже зазнали втрат серед самих теплолюбних рослин, але остаточні наслідки побачимо навесні й влітку, оскільки відстрочений негативний ефект дуже важко спрогнозувати", — каже Роман.

Підсумки підбиватимуть навесні, але збитки для оранжереї через втрачені екземпляри вже оцінюється в півмільйона гривень.

Ботанічний сад Гришка

Чому ситуація з опаленням стала критичною?

Коли почалася повномасштабна війна, щоб зберегти рослини, співробітники саду, які залишились у Києві, кооперуватися та домовлялися, хто буде поливати та доглядати рослини. Коли в саду закінчилися пелети для опалення, сюди почали постачати дрова, частину з них навіть власноруч заготовили волонтери на території ботсаду. Потім почалася тепла весна, російські війська відступили від столиці, і ситуацію вдалося стабілізувати. Восени проблема опалення постала знов.

Ботанічний сад Гришка

Через нестачу коштів на закупівлю пелет, ботсаду довелося відтермінувати початок опалювального сезону. Це виважене з точки зору фінансів рішення, але й дуже ризиковане — осінь могла бути відносно теплою, а могла вразити своїми холодними сюрпризами. Тому до увімкнення котелень оранжереї довелося опалювати всіма наявними засобами: обігрівачами, булер'янами, використовувати бочки з-під олії для паління дров.

Ботанічний сад Гришка

Ботанічний сад Гришка

Усе це потребувало постійних волонтерських робіт з рубки та складання дров, а також героїчної щонічної роботи команди ботсаду, щоб їх підкидати в булер'яни та в бочки. Але й цього було недостатньо. Установа не мала грошей на закупівлю пелет, адже за день для опалення оранжереї спалюється близько 4 тонн пелет, кожна з яких коштує 12 тисяч гривень.

Як так вийшло?

Попри те, що Ботанічний сад Гришка — державна установа, кошти, отримані за продані квитки, можуть використовуватись нею на власний розсуд. Цим коштом уже кілька років пелетами опалювали оранжереї, вели поточні роботи й закривали інші потреби ботсаду. Але закритий вхід в період ковіду у 2021-му в найбільш популярний весняний сезон та заборона на відвідування саду наступної весни у 2022-му році через війну призвели до виснаження майже всіх ресурсів установи:

"Два останніх роки бузок квітував у порожньому саду, і якщо «ковідний простій» ми ще якось пережили, тому що влітку було багато людей, бо більшість залишилась у Києві, то це літо сад знову пустував — люди пороз'їжджались. Уся надія на те, що люди прийдуть дивитись на бузок цього року", — згадує старша наукова співробітниця  відділу дендрології ботсаду Ольга Похильченко.

Ботанічний сад Гришка

Але ботсад може покладатись не лише на цвітіння бузку. Фонди, організації та просто кияни допомогли йому вистояти. Як та чому весна — це не привід зупинятись, дослідили в "Рубриці".

Ботанічний сад Гришка

Яке рішення?

Прийти в оранжерею на цвітіння азалій

З 15 лютого і до кінця березня оранжерея працюватиме щодня без вихідних, адже саме зараз — період цвітіння азалій та орхідей. Тож відвідати оранжерею та допомогти їй внеском ви можете, просто купивши квиток.

  • Вхідний квиток до ботанічного саду обійдеться у 100 гривень, до оранжереї — ще 50 гривень.
  • Години роботи: щодня з 10:00 до 17:00.

Ботанічний сад Гришка

Поринути у світ ботаніки та стати науковцем на декілька годин

У лабораторному корпусі №2 в день візиту "Рубрики" група волонтерок під акомпанемент власних розмов виконують кропітку й дуже важливу роботу — міряють розмір шишок, витягують з них насіння та знов міряють.

Ботанічний сад Гришка

Це — роботи з біометрії шишкоягід ялівцю, важливі для того, аби дослідити якість насіння та його динаміку з року в рік, розповідає нам Ольга Похильченко, під керівництвом якої відбувається все дійство. Коли вона в перервах між поясненнями помічницям та зануреннями в окуляри мікроскопа починає говорити про ботанічний сад, у неї загоряються очі.

Ботанічний сад Гришка

"Раніше в дендрарії працювало 40 людей, це було у 80-х, 25 — у двохтисячних, а зараз —  11", — пояснює вона присутність волонтерів в установі. Їхня допомога необхідна, оскільки рук і часу для виконання всього обсягу наукової роботи просто не вистачає.

Ботанічний сад Гришка

Саме тому Ольга створила групу на Facebook для залучення волонтерів. Приєднатись до неї можете й ви: просто слідкуйте за оновленнями на цій сторінці та підключайтесь до наукової роботи, догляду за рослинами, підготовки до цікавих подій, наведення ладу на території та будівництва водогону в дендрарії.

Ботанічний сад Гришка

Ботанічний сад Гришка

Відвідати один із благодійних заходів у Ботанічному саду

Щоб популяризувати ботсад, повернули традицію, яка існувала в далекому 19 столітті, коли оранжереї були місцями для проведення публічних заходів, тепер в оранжереях Ботанічного саду Гришка так само проводяться цікаві події. Найближча з них — Благодійний чайний фестиваль 24-26 березня, ціль якого — зібрати гроші на реконструкцію оранжерейного обладнання, аби допомогти унікальним рослинам пережити наступну зиму.

https://www.facebook.com/nbg.kiev.ua/posts/pfbid02BijGushj4xJPYN1jY8uAbY1Rmo4q4yGsDxiVhjaSUMVUBHMx9eYL8rnuavNxMEbpl?__cft__[0]=AZVAT2IENkFUpu07XmF-heQjVK1Dnpm5zn-fTzpdtQqsjJ0ozQiYQEvb2SnIySikocrept7Tj3Gy6wlxBY709_ANtQsOgQdhr3PaEoUgx6f5cDVAzUSWDedzVjCQ01EoKnpwnBLDihlOGEYCSV8MdoUrUbZSug9VaWQQ2MRiKwhYFkd8CD_wgRiwMVlXrpHIE2FZqTuXrzzfyytiDVMz_l6m&__tn__=%2CO%2CP-R

Допомогти оптимізувати витрати тепла оранжерейного комплексу

#ТеплоДляОранжерей

Кошти на пелети для ботсаду надавала й благодійна організація Peli can live в рамках спільного проєкту з садом "Тепло для оранжерей". Фонд уже давно опікується проблемами ботанічного саду: будують систему зрошення рослин в Дендрарії Рубцова (за два літа побудовано ⅕ запланованої системи поливу), нерідко вони підключаються й до інших ініціатив або навіть розпочинають їх самостійно.

Наразі проєкт уже зібрав близько 3 мільйонів гривень. Але зараз немає потреби саме в пелетах, комплекс тепер обігрівається від міської тепломережі. Далі проєкт займеться реконструкцією оранжерей для зменшення витрат тепла. У саду залишається багато важливих проблем, котрі потрібно вирішити до наступної зими, тож допомогти Ботанічному саду подарувати  #теплодляоранжерей можна донатом. Усі реквізити є на сайті організації.

Ботанічний сад Гришка

1
1736

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: