Что подарить книголюбу: 10 книг на любой вкус

"Абрикосова книгарня" — історія дитячої дружби, любові, яка крізь століття рятує життя і без спільної крові таємниче поєднує двох однофамільців.

Марія Фариняк через злидні змушена віддати сина, дев'ятирічного Михайла, на виховання родичам покійного чоловіка — вуйкові Стефану, власникові книгарні, та цьоці Касі, суворій жінці, яка не рада появі чужої дитини в домі. Так починається історія Міська Фариняка, хлопчика початку ХХ століття, яка дивним чином переплітається з історією Михайла Фариняка, чоловіка початку ХХІ століття.

Цитата:

"Але найбільше мені подобалося ходити до церкви тому, що там я вперше зустрів Іренку… Ця дивовижна дівчинка була просто неземним створінням. Інколи я гадав, що це Ангелик спустився до нас, грішних, на службу Божу, бо коли промені світла райським різнобарв'ям проникали крізь віконну мозаїку й заливали біляву голівку Іренки сяйвом, чітко бачив навколо неї перламутровий німб…"

Війна очима жінки… У "Солов'ї" показано те, про що мовчать підручники історії — роль жінки під час війни. Основою книжки стала реальна історія бельгійки, яка приєдналася до партизанського руху спротиву.

Франція охоплена вогнем Другої світової. Великі міста й маленькі селища окуповані нацистами, у небі — ворожі літаки, а навкруги — зневіра, смерть і страждання. Віанна Моріак — сільська вчителька, яка провела на війну чоловіка і змушена щодня докладати зусиль, щоб врятувати свою родину: виживати без їжі й грошей, ділити дах з ворогом. Її вісімнадцятирічна сестра Ізабель приєднується до партизанського руху Опору. Разом з однодумцями вона вірить, що Франція вистоїть і рано чи пізно переможе ворога. Віанна та Ізабель дуже різні, і на цій війні у кожної свій шлях і свій подвиг. 

Цитата:

"Якщо я щось і зрозуміла за своє довге життя, то це те, що в коханні ми дізнаємося, ким би ми хотіли бути, а на війні — ким ми є. Сучасна молодь хоче знати все про всіх. Люди вважають, що обговорення проблеми має розв'язати її. Я ж із більш мовчазного покоління. Ми знаємо ціну забуття".

У цій книжці описані реалії Британії під час війни: що саме довелось переживати людям, як на ситуацію в країні реагувала влада, як вдалося об'єднати суспільство тощо. Що переживав прем'єр Черчилль, коли його переповнювало дражливе передчуття труднощів і можливостей? Коли тисячі бомб шматували його місто, а він виборював довіру США до Британії? Як реагувала його сім'я, коли вили сирени й гуркотіли бомбардувальники?

"Велич і ницість" — це емоційна історія Черчилля, його родини та Британії на помежів'ї миру й війни. У книзі автор показує Черчилля не як величного лідера, а як живу людину із запальним характером й палкими промовами. Чи знали ви, що Черчилль працював у ліжку чи ванній, міг спати будь-де й будь-коли, а ще ненавидів свист і помилки у звітах міністрів? Тут ви дізнаєтесь чимало про те, як та чим жив лідер.

Цитата:

"Бомбардування Лондона посилило страх за безпеку Черчилля, який він сам, здавалося, не поділяв. Навіть під час найлютіших рейдів він вилазив на найближчий дах і дивився. Однієї холодної ночі, спостерігаючи за рейдом із будинку, під яким розташовувалося бомбосховище Кабінету міністрів, він грівся, сидячи на димарі, аж поки до нього піднявся офіцер і чемно попросив посунутися: дим заходив назад у кімнати. Черчилль, зачарований гарматними пострілами, підходив до комплексів протиповітряної оборони навіть коли над ним пролітали німецькі бомбардувальники. Під час рейдів відправляв персонал у бомбосховище, але сам туди не йшов, а повертався працювати за стіл. І вночі, й під час пообіднього перепочинку він спав у себе в ліжку". 

Цей роман змусить багатьох читачів поринути у спогади про своє перше кохання, знову відчути ніжність та любов. "Маленька паризька книгарня" — історія про те, як звільнитися від душевних мук, марних сподівань і туги за нездійсненним майбутнім. 

Жан Одинак — власник книжкової баржі "Літературна аптека" — точно знає, як вилікувати почуття, що не вважаються захворюваннями й не діагностуються лікарями. Адже він читач душ, тож кожному покупцеві добирає книги, що вилікують людський смуток, тугу чи зневіру. Єдиний, кого Жан не може зцілити, це він сам. Душевні муки від спогадів про Манон, котра покинула месьє Одинака двадцять один рік тому, розбили йому серце і досі тривожать. Усе, що вона залишила — лист, який Жан ніяк не наважується прочитати. Він може прописати ідеальну книгу для розбитого серця. Але чи зможе він зцілити своє?

Цитата:

"Не можна захотіти полюбити. Не можна когось змусити полюбити себе. І тут немає ніяких секретних рецептів, просто любов. Ми під її владою: ми нічого не можемо вдіяти".

Ці дотепні мемуари покажуть, що професія книгаря — це не ідилія, але точно любов на все життя. "Щоденник книгаря" описує рік із життя букіністичної книгарні в Шотландії. Перед нами постають безлюдні пагорби, кілометри піщаних пляжів, мальовничі гори й вікторіанські маєтки.

Ми опиняємося в крамниці із сотнею тисяч книжок, що ледве зводить кінці з кінцями. Над нею нависає примара всюдисущого Amazon, який ще дужче розростається й витісняє маленькі книгарні. У всьому цьому маневрує Шон Байзелл, який мав шаленство та сміливість придбати крамницю й долучитися до, на перший погляд, романтичної професії книгаря. Автор розповідає про найцікавіші замовлення, про невпинні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами — буркунами й натхненниками, людьми, які життя не тямлять без книжок, і тими, що шукають привід посваритися. 

Цитата:

"По-справжньому залюблені у книгу люди — це рідкість, хоча багато хто зараховує себе до їхнього числа. Самозванців навіть вираховувати не треба: зайшовши до книгарні, вони одразу представляються «людьми книжки» й пориваються розповісти, як «люблять книжки», а ще носять футболки й сумки з гаслами про те, як вони обожнюють читати. Розпізнати їх легко: вони ніколи, взагалі ніколи нічого не купують".

У книжці автор описує часи, коли США переживають чи не найбільшу поляризацію в суспільстві за останні часи. Протести Black Lives Matter та Antifa у 2020 році ознаменувалися руйнуванням пам'ятників Джорджу Вашингтону, Томасу Джефферсону і Христофору Колумбу. Християнська мораль, інститут шлюбу, дух підприємництва та приватна власність, право на свободу слова і носіння зброї — усе це зазнає тотальної критики з боку лівих, обмежується чи витісняється з правового поля.

У книзі "Як зруйнувати Америку за три прості кроки" Бен Шапіро доводить, що впродовж історії США саме ці інститути були опорою американського суспільства та запорукою розвитку держави. А також покроково показує, хто й коли почав цілеспрямовано руйнувати цей світоглядний фундамент і що загрожує Америці від такого марксистського "знищення дощенту". 

Цитата:

"Дедалі більше американців взагалі не знає історії. По всій країні протягом десятиліть «соціальні студії» витісняють історію зі списку предметів середньої та старшої школи — своєрідна спроба зробити історію «актуальною», замінивши викладання історії ідеологічною обробкою у руслі конкретних політичних поглядів. В університетах головну увагу зосередили на «вимогах до розмаїття». Навчання традиційної західної цивілізації означає її возвеличення, тому вчити історію західної цивілізації не слід. Її більше й не вчать: станом на 2010 рік жоден із провідних університетів не мав обов'язкового курсу з історії західної цивілізації".

Ця збірка медитатора, письменника й оратора присвячена темі особистого зцілення та самопізнання. Достатньо впустити в себе кілька її рядків, щоб вони почали самі розкриватися усередині новими усвідомленнями, спонукаючи до особистого перетворення. Стримані, переконливі рядки цієї поезії підтримують віру в перемогу світла й дають можливість перепочинку посеред бурхливого, руйнівного потоку трагедій і болю.

«Подорож вглиб себе» — це збірка віршів, цитат і прози. Тут автор досліджує рух від самолюбства до безумовної любові, силу відпускання та мудрість, яка приходить, коли ми справді намагаємося пізнати себе. 

Цитата:

"Любов не може завдавати болю; біль завдають прив'язаності. Ми створюємо прив'язаності розумом, коли намагаємося зачепитися за щось чи за когось… Глибина нашої втрати залежить від того, наскільки ми ототожнились із тим образом, який самі створили".

Чому до влади приходять найгірші? Це не риторичне запитання, а назва розділу із цієї книжки. Книга стала настільною для Марґарет Тетчер, її не раз перечитував Рональд Рейґан. Нині ж ця праця не менш актуальна в українських реаліях.

У "Шляху до рабства" Фрідріх Гаєк розповідає, чому на верхівці влади нерідко опиняються далеко не найкращі кандидати, і показує, як колективізм веде до рабства. Який зв'язок між економічними процесами й тоталітаризмом. Що спільного в історії Німеччини, Італії та СРСР. Які уроки мають засвоїти українці, щоб уникнути помилок минулого, захистити власну свободу й розбудувати економіку. 

Цитата:

"Людині за її природою простіше дійти згоди з іншими на підставі негативної програми — ненависті до спільного ворога, заздрості до тих, хто кращий за нас, — ніж для реалізації якогось позитивного завдання. Протиставлення «ми» і «вони», спільна боротьба з тими, хто не з нами, — ключові складники будь-якого вірування, яке тісно пов'язує людей, готових до спільних дій. Цей принцип завжди використовують ті, кому потрібна не просто підтримка певної політики, а безумовна відданість мас. Вони переконані, що так отримають значно більшу свободу дій, ніж за будь-якої позитивної програми. Ворог — чи то внутрішній, як «єврей» або «куркуль», чи то зовнішній — завжди залишається обов'язковим інструментом в арсеналі будь-якого диктатора". 

Ізраїльський "Моссад» — одна з найефективніших спецслужб світу. У виданні історик Міхаель Бар-Зохар і популярний телеведучий Ніссім Мішаль розповідають деталі про те, як насправді відбувалися операції "Моссаду". Їхніми джерелами були не лише офіційні дані, а й спогади безпосередніх учасників подій, що допомогло створити надзвичайно захоплюючу історію спецслужби.

Коли й чому "Моссаду" доводилося діяти всупереч інтересам США та інших союзників Ізраїлю? Як банальний недогляд спецслужб призвів до викриття найбільшої таємниці Ізраїлю, а надмірний фанатизм ледь не завадив порятунку тисяч юдеїв в Африці? Про що мовчить знаменита ізраїльська розвідка? Відповіді на найцікавіші питання про "Моссад" у книзі "Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки".

Цитата 

"Сформованого Шароном підрозділу офіційно не існувало. Його завдання полягало в знищенні терористичних організацій сектору Газа за допомогою ризикованих, неконвенційних методів. Вступивши в підрозділ, Даґан створив «Рімон», перший таємний ізраїльський спецзагін, бійці якого під виглядом арабів діяли просто в серці розташування супротивника. Перевдягатися їм доводилося, щоб вільно пересуватись у натовпах справжніх арабів і непоміченими підбиратися до своїх цілей. Вони швидко стали відомими як «Арікова група ліквідації» й, коли вірити чуткам, нерідко холоднокровно вбивали взятих у полон терористів. Подейкували, що часом вони приводили терориста до темного провулку і заявляли: «Маєш дві хвилини, щоб утекти», — а коли він робив таку спробу, пристрілювали його". 

Усі непередбачувані події автор Насім Талеб називає Чорними лебедями. Він переконаний, що саме вони дають поштовх як історії людства загалом, так і життю кожного з нас. Фінансовий гуру й філософ переконаний, що для того, аби досягти успіху, потрібно знати, як приручити Чорних лебедів. Талебу вдалося продемонструвати свою теорію на практиці: під час фінансової кризи 2008 року компанія, на яку він працював, заробила (а не втратила!) пів мільярда доларів. «Чорний лебідь» — це пристрасний, іронічний і глибокий екскурс у філософію, математику й епістемологію ймовірності, який варто прочитати.

Цитата 

"Існує два типи фахівців. Легкий випадок: самовпевнені, але (певною мірою) компетентні; важкий: самовпевнені й некомпетентні (порожні костюми). Існують професії, у яких ми тямимо більше за фахівців, хоча саме ми платимо їм за поради, а не вони нам за те, що ми їх слухаємо.

Кому ви довіритеся з операцією на мозку — науковому журналісту чи дипломованому нейрохірургу? А з іншого боку: чий економічний прогноз ви хочете почути — доктора економіки з якого-небудь престижного закладу типу Вортона чи журналіста ділового видання? Відповідь на перше запитання очевидна, на друге — зовсім ні".

Ці книги подарують насолоду від сюжетів та текстів. Тож подаруйте своїм близьким та друзям час для приємних й корисних вечорів!

Партнерська публікація.