Зв'язок – це життя. Що робити, якщо війна його відбере

Мирослав Гай

Приклад Казахстану, де з початком Революції одразу погасили інтернет та месенджери WhatsApp, Telegram, Signal, говорить багато.

А коли почнеться війна, то зв'язок зникне першим і остаточно.

Що робити пересічному українцю?

Уявіть, що зв'язок зник. Взагалі. Немає телефонів, інтернету, нічого.

Ідуть бої, обстріли, Вам потрібно евакуюватися, немає бензину на станціях, що відбувається, геть не зрозуміло.

У всіх нормальних людей є план і певний набір речей:

• ніж, 
• запас води, 
• запас бензину, 
• рюкзак, 
• засоби розпалювання вогню, 
• аптечка, 
• сухпаї, 
• зброя,
• і зв'язок.

Уявімо собі, що ви типовий ненормальний, і у вас немає, наприклад, зброї і аптечки. І ви не знаєте, з чого почати.

Почніть зі зв'язку.

Бо зброєю ви користуватись не вмієте, машина або є, або нема, а без зброї її заберуть, або вона не працюватиме через електромагнітний імпульс після ядерного удару десь у сусідній області, не важливо… Аптечка є домашня.

Зв'язок.

• Перше, домовтесь з рідними, де Ви з ними зустрічаєтесь у перші 24 години кризи. Наприклад, вдома. Якщо вони змушені піти з приміщення, то куди їм рухатись або де вас чекати.
• Усі заходи розраховуйте на дітей. Якщо діти зможуть, то й інші зможуть.
• Підготуйте заздалегідь місце, де Вам залишать записку. Обговоріть з рідними на чому і чим вони будуть писати записку.
• Домовтеся, де і в якому місті ви будете чекати рідних, якщо не зможете дістатись будинку.

Наприклад:

Вдома всі чекають 24 години. Якщо зв'язку немає і треба евакуюватися, то залишаєте записку, куди Вас евакуюють. Там Вас шукатимуть.

Якщо ви розлучились з родиною на довгий час, то вони мають знати, де ви будете їх шукати або чекати в іншому місті. Наприклад, у родичів в селі, або в далекому місті поза бойовими діями. Це може бути Львів, Тернопіль, Ужгород.

• Якщо зв'язку немає взагалі, а йти немає куди, то я в таких випадках визначаю публічне, знакове місце, наприклад, Оперний театр Львова, де я чекатиму кожної середи з 18.00 до 19.00

Все це потрібно обговорити.

Для локального зв'язку майте рації, є недорогі китайські Буфенги, які на фронті зробили багато корисного. Це прості рації, якими можна навчити користуватись дитину. У мене вдома їх шість. На родину і дві запасні, які я використаю як додаткові заряджені акумулятори, а це 8 годин зв'язку. Навчіть рідних користуватися ними. Радіус у місті — 1км, а це означає, що ви не загубитесь у натовпі, що критично, бо смарт годинників, телефонів не буде.  Зв'язок — це життя, як і вода.

Ще потрібен звичайний радіоприймач. Я маю від Червоного Хреста. Із ним ви дізнаєтесь, куди йти за гуманітарною допомогою.

Оригінал

↓Читайте також

Знати на випадок бомбардування: що зібрати в тривожній валізці і де ховатися