fbpx
Сьогодні
Важливо 09:35 08 Гру 2021

Знати на випадок бомбардування: що зібрати в тривожній валізці і де ховатися

Справжнє бомбосховище від звичайного підвалу відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох або більше виходів на поверхню. Як виявилося, таких у Києві дуже мало. Розповідаємо, як їх шукати у столиці та інших містах та що робити у разі небезпеки.

English version here

У чому проблема?

З настанням останнього місяця року почастішали новини про концентрацію російських військ на кордоні з Україною, про те, що ймовірність нападу РФ зростає, та про плани повномасштабної війни. За останній тиждень лише найлінивіше українське ЗМІ не опублікувало новину німецького видання Bild із картами планів нападу Росії. І хоча ці дані викликають безліч сумнівів та критичних питань, дискусії з приводу того, куди ж ховатися у разі ворожої атаки, вже активно розгортаються. Розібратися в тому, наскільки в Україні та Києві зокрема зуміли зберегти бомбосховища, в якому стані вони й уся спадщина, що залишилася з часів холодної війни, вирішили й ми. 

Яке рішення?

Бомбосховищ на всіх не вистачить. Але знати, де знаходиться найближче і хто його відкриє — потрібно

У разі бомбардування потрібно ховатися в бомбосховищі, але як бомбосховище можуть послужити й інші інфраструктурні об'єкти, як, наприклад, підземні переходи. Правила безпеки свідчать також про те, що від бомбардування можна сховатися в будь-якій канаві, траншеї, ямі або в широкій трубі водостоку під дорогою, але не варто лізти надто глибоко, максимум на 3-4 метри. Однак такі приміщення не розраховані на довгострокове перебування людей, вони не забезпечують повну безпеку та не захищають від ядерної чи біологічної загрози. 

"Справжнє" бомбосховище від "звичайного" відрізняється товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції та наявністю двох або більше виходів на поверхню. Їх називають "об'єкт цивільного захисту" або "сховище". Ці два поняття колись витіснили терміни "газосховище" і "бомбосховище", за кордоном їх називають "бункерами". Сховища забезпечують захист від дії ударної хвилі ядерного вибуху (на певній відстані від місця вибуху), світлового випромінювання, проникаючої радіації, випромінювання опадів на сліду  радіоактивної хмари, а також отруйних речовин, бактеріальних та біологічних засобів. У Києві таких, наприклад, — 514. Вони знаходяться на стратегічних підприємствах, збудовані, щоб захистити зміну, що працює під час нападу.

Ще 4 415 споруд столиці — це об'єкти подвійного використання, тобто підвали, напівпідвали, підземні переходи, заглиблені станції метрополітену, підземні паркінги. До них належать:

  • 3 687 цокольних та підвальних приміщень;
  • 409 підземних паркінгів;
  • 272 підземні переходи;
  • 47 підземних приміщень метрополітену.

Загалом київські підземні сховища одночасно можуть прийняти 2,6 мільйона людей. Це дуже мало, враховуючи те, що реальне населення столиці майже вдвічі більше.

Карта цих укриттів є Google Maps. Її створив КМДА і вона регулярно оновлюється, а самі об'єкти стоять на обліку міськадміністрації. 

Карта розділена на райони, де зазначено точне розташування укриття. Можна подивитися, як виглядає будівля, знайти та перевірити найближче укриття до будинку та місця роботи. Бажано зробити це заздалегідь, оскільки знайти потрібну будівлю може виявитися непростим завданням, а таблички, які повинні вказувати на місце розташування сховища, були або зняті та здані на металобрухт ще в 90-х, або прибрані з якихось інших причин. 

Територіальна бригада оборони

У КМДА обіцяють активізувати роботу щодо підбору приміщень комунальної власності для розміщення підрозділів окремої бригади територіальної оборони столиці. Перше приміщення площею 150 квадратних метрів 6 грудня отримав в. о. командира 112 бригади. На черзі наступні райони:

  • Подільський
  • Шевченківський
  • Оболонський
  • Голосіївський

Як стверджує співробітник департаменту муніципальної безпеки КМДА Павло Щибря, у всіх цих районах вже оформлюються та розглядаються необхідні документи.

Разом із підрозділами КМДА бригади покликані забезпечити оборону міста, захист населення, а також стратегічно важливі об'єкти та комунікації столиці у разі будь-яких проявів військової агресії. Процес залучення та навчання резервістів здійснює відділ організації територіальної оборони, що входить до складу Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації. Завдання відділу — створити діючу систему територіальної оборони Києва, що дозволить запобігти спробам порушити безпеку столиці озброєним шляхом, а також забезпечити другий ешелон протидії надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру.

Також за умов збройної загрози важливим напрямом діяльності Департаменту муніципальної безпеки є забезпечення цивільного захисту населення. Департамент спільно з представниками Головного управління ДСНС України в м. Києві та комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" постійно перевіряють санітарно-технічний стан, комплектування та відповідність вимогам споруд подвійного призначення, найпростіші укриття та сховища.

Де сховатись від бомбардування у Харкові, теж можна подивитися на карті, створеній волонтерами у 2015 році.

Аналогічна карта є і в Одесі:

Захисні споруди у Львові:

Карта із захисними спорудами Івано-Франківська також доступна за посиланням

У Запоріжжі такої карти немає, але є список найпростіших укриттів — маються на увазі підвали будинків. Список опублікований на сайті Управління з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та цивільного захисту населення Запорізької міської ради тут

Дізнатися, де знаходяться укриття цивільного захисту або підвали, які можна використовувати як укриття в Миколаєві, можна тут. У Херсоні — за цим посиланням.

Якщо вам не вдалося знайти сховища свого міста в інтернеті, ви можете запитати цей список у місцевого органу влади: сільради чи районної адміністрації. Зразок звернення ви знайдете тут.

Як це працює?

Чи можна сховатися від бомбардування в метро?

Практично всі станції у Києві можуть захистити пасажирів від влучення бомб. Не врятують вас лише 6 наземних станцій — "Дніпро", "Гідропарк", "Лівобережна", "Дарниця", "Чернігівська" та "Лісова". Інші ж є станціями глибокого закладання та обладнані фонтанчиками, через які подається вода. Вони встановлені просто на станціях, але зараз зачинені невеликими люками. Також станції мають гермозатвори — зараз вони заховані за металевими листами. Подивитися, як вони зачиняються можна на відео.

Кожна станція здатна прийняти до 360 осіб не більше, ніж на 48 годин, але розміщувати людей можна не тільки на платформах, а й у тунелях метро, ​​адже там також є туалети, вентиляція та вода. Якщо виходи зі станції будуть заблоковані, то тунелями (середня довжина між станціями — 2 км) можна вийти до наступної. У разі НС на кожній станції буде обладнано пункт першої медичної допомоги — його можуть розвернути у вагоні поїзда та на платформах. Укриттям можуть стати не лише тунелі та платформи, а й навіть підземний перехід між "Хрещатиком" та "Майданом Незалежності" довжина якого — 300 метрів. 

Як я дізнаюся, що час до сховища?

Головний спосіб оповіщення населення про порядок обігу у разі виникнення надзвичайних ситуацій — це передача повідомлення через гучномовці, місцеві радіомовні станції та телебачення, а також за допомогою пересувних автомобілів, оснащених гучномовцями. Так написано в інструкціях, але техніка давно застаріла, а квартирних сирен, про які йдеться у Кодексі цивільного захисту України, у принципі вже не існує. Але!

  • Якщо ви раптом почуєте сирени та уривчасті гудки інших сигнальних засобів — пам'ятайте, що вони означають сигнал цивільної оборони "УВАГА ВСІМ!". Почувши такий сигнал, негайно увімкніть радіо або телевізор та слухайте повідомлення управління з надзвичайних ситуацій. Після подачі звукових сигналів (сирени, гудки тощо) передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію. Повідомлення містить інформацію про: надзвичайну ситуацію, місце та час виникнення надзвичайної ситуації; територію (райони, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє до осередків (зон) поразки; порядок дій за умов надзвичайної ситуації тощо.
  • Можливо, вам надійде СМС із повідомленням про надзвичайну ситуацію. "Київстар" підписав відповідний меморандум ще у 2018 році. 
  • Є ще варіант "сарафанного радіо": вам хтось скаже про надзвичайну ситуацію. Швидше за все так і станеться, але безсистемно. У майбутньому ж, можливо, за кожним українцем буде закріплено іншого українця, якого той зобов'язаний буде повідомити про надзвичайну подію — цей проєкт розробляється експертами разом із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Така схема використовується у бідних країнах Африки через її дешевизну. 

Де знайти ключі від підвалу/сховища?

Металеві двері підвалу/сховища можуть бути замкнуті на замок. Зазначаємо, що ключі від нього повинні зберігатись у власника приміщення. Номери власників ключів вказані на карті, але лише для деяких локацій. В інших випадках потрібно або сподіватися на те, що після оголошення загальної тривоги власник швидко знайдеться, або — виявити ініціативу і заздалегідь дізнатися, де знаходяться ключі. Швидше за все, у такому разі ви насамперед потрапите до сховища комунальної власності (на карті позначені будинками у гуртку) — ключ знаходиться або в ЖЕКу, або у голови ОСББ, або у завгоспа будинку. Найкраще, що ви можете зробити в такому випадку, — розшукати людину, відповідальну за зберігання ключа від сховища, і повісити на дверях входу до нього табличку з номером її телефону та вказівкою, що це — бомбосховище.

Fallout shelter на мінімалках: де знайти в Києві справжнє бомбосховище

Один з об'єктів цивільного захисту знаходиться на підприємстві біля Проспекту Перемоги — на ньому побували репортери видання "Сегодня".  

Правила поведінки під час бомбардування. Що мати у тривожній валізі. Де знаходяться бомбосховища

Це сховище розраховане на перебування 1200 осіб до трьох діб, воно може захистити від авіаційних та ядерних загроз, також може забезпечити безпеку людей у ​​разі хімічної загрози. На кожну людину тут передбачено 0,4 квадратних метра — це приблизно квадрат 60 на 60 сантиметрів — як велика тротуарна плитка. Досить щільне розміщення. 

Правила поведінки під час бомбардування. Що мати у тривожній валізі. Де знаходяться бомбосховища

Товщина стін — 2 метри, сам об'єкт — на глибині близько 10 метрів, тому мобільний зв'язок, як і інтернет-покриття, недоступні. Єдиний зв'язок, яким можна скористатися, — дротовий.

Правила поведінки під час бомбардування. Що мати у тривожній валізі. Де знаходяться бомбосховища

Тут є фільтровентиляційна установка для очищення повітря, дизель-генератор, засоби індивідуального захисту. Однак це рідкість, показник "зразкового" сховища. У підвалах будинків всього цього, звісно, ​​немає.

"У кількох приміщеннях ми побачили десятки дерев'яних ящиків із протигазами, виробленими наприкінці 70-х років, лавки, брошури часів СРСР про ядерну загрозу, портрети Володимира Леніна, стаціонарні телефонні апарати та кілька ємностей із водою", — пишуть репортери. 

Правила поведінки під час бомбардування. Що мати у тривожній валізі. Де знаходяться бомбосховища

Раніше в таких бомбосховищах зберігалися і запаси їжі: тушонка та сухарі, але зараз їх тут немає — через мізерне фінансування.

Більше корисних рішень

"Тривожна валізка" — що потрібно зібрати заздалегідь?

Отже, існує чіткий порядок дій на випадок, якщо місто з повітря атакував ворог. 

По-перше, згадати (або знайти) найближче укриття. 

По-друге, підготувати "тривожну валізку". У неї ви складете:

  1. Водостійку теку з основними документами: 
  • паспорт
  • пенсійне посвідчення
  • військовий квиток
  • ідентифікаційний код
  • свідоцтво про народження
  • документи на квартиру та автомобіль
  • свідоцтво про шлюб
  • свідоцтво про розлучення
  • свідоцтво про смерть близьких
  • дипломи про освіту. 

Можна зробити ксерокопії всіх документів та тримати їх у родичів чи на роботі. Це допоможе відновити оригінали, якщо вони будуть втрачені.

  1. Їжу на три дні та питну воду з розрахунку 1,5-2 літри на добу. Пайок може складатися з консервів, тушонки, пачки галет, горіхів, сухофруктів, чаю та цукру. Посуд: казанок, фляга, ложка, металевий кухоль. 
  2. Аптечку: ліки, які приймаєте постійно з розрахунку на тиждень, джгут, бинти, антибіотики широкого спектру. 
  3. З одягу: спідня білизна, шкарпетки, термобілизна, запасні штани, кофта, в'язана шапка, шарф та рукавиці, надійне та зручне взуття. У кишеню дитячого одягу потрібно вкласти записку із зазначенням імені та прізвища дитини, домашньої адреси, телефону та ПІБ батьків.
  4. Засоби особистого захисту: за наявності це може бути протигаз або респіратор, у крайньому разі марлева пов'язка.

Також найнеобхіднішим деякі вважають ліхтарик, годинник, компас, складаний ніж, свисток, 120-літрові сміттєві пакети, блокнот, олівець, нитки та голки, запальничка та сірники, портативний акумулятор. Однак це опціонально. Іноді про всяк випадок радять купити радіо на батарейках. У випадку НС електрику можуть вимкнути, тому таке радіо стане в пригоді, щоб слухати новини та повідомлення.

1
25560

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: