fbpx
Сьогодні 25/09/2020 22:06
Колонка 18:25 17 Лип 2020

Напередодні саміту "Великої двадцятки": куди підуть трильйони доларів, виділені на подолання світової кризи

Фото: climatechangenews.com

Україна не є країною "великої двадцятки" (G20), проте політично та економічно пов'язана з ключовими учасниками цього "клубу процвітаючих країн" — ринки збуту, кредити, гранти, матеріально-технічна допомога.

На цьому тижні у світі відбуваються одразу дві великі події, на яких обговорюватимуть заходи з подолання глобальної економічної кризи, викликаної пандемією  COVID-19.

Зокрема, 16-17 липня представники країн ЄС зустрічаються у Раді Європи, а 18 липня представники урядів та центральних банків найбагатших країн світу зберуться у форматі зустрічі "великої двадцятки". Разом вони будуть вирішувати куди витратити трильйони доларів, отримані від платників податків Австралії, США, Китаю, Росії, ЄС та інших країн. 

У цей час кліматичні рухи по всьому світу проводять акції, щоб привернути увагу учасників цих зустрічей до необхідності справедливого відновлення економіки без шкоди для довкілля, клімату та людини. 

"Гроші мають іти на підтримку малого та середнього бізнесу, працівників, соціально незахищених людей, на подолання кліматичної кризи, а не акціонерам великих корпорацій та видобувної промисловості", — вимагають більше 500 організацій світу. 

Нове дослідження, підготовлене Міжнародним інститутом сталого розвитку та ще 14 партнерами, демонструє, що під час пандемії країни "великої двадцятки" вже виділили більше $150 млрд для підтримки галузей промисловості, які пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, у тому числі з видобутком і спалюванням викопного палива, що є головною причиною катастрофічної зміни клімату. Для порівняння, на покращення охорони здоров'я та розробку вакцини від коронавірусу ці ж країни виділили $21 млрд. 

Громадські організації по всьому світу вимагають, щоб 750 млрд євро з європейського фонду відновлення (EU Recovery Fund) та багатомільярдні антикризові програми найбільших національних бюджетів світу були використані справедливо та ефективно. Для цього, вони вважають, необхідно включити в урядові антикризові заходи відмову від викопного палива та економічну підтримку малого бізнесу, робітничого класу, незахищених верств населення. Адже, кліматична та економічна кризи найбільше вражають саме їх. 

Щоб привернути увагу до проблеми несправедливого розподілу трильйонів доларів, активісти пропонують приєднатися до онлайн-флешмобу і публікувати в соцмережах свої фотографії в масках з хештегом #СправедливеВідновлення та #JustRecovery і підписати міжнародну петицію із закликом до міністрів фінансів та світових банків. 

Фото: cidse.org

Главам країн-членів "великої двадцятки" також надіслали відкритого листа, що описує принципи справедливого відновлення, який підписали керівники найбільших некомерційних організацій, в тому числі 350.org, ActionAid, CAN International, Greenpeace International, Oxfam International, the Global Call to Action Against Poverty і Jubilee Debt. 

Чи врахує Україна "зелені" світові тенденції у законотворчій діяльності?

9 липня комітет Верховної ради України з питань екологічної політики та природокористування провів широке обговорення готовності України до кліматичної кризи. Серед інших питань обговорювались стратегії уряду, який у майбутньому реалізовуватиме проекти, на які ЄС, член "великої двадцятки" виділятиме значні кошти. З'ясовано, що часто стратегії та програми діють, але не виконуються, як, до прикладу, Державна комплексна цільова програма протипаводкового захисту, яка має діяти з 2008 до 2025 року, і за якою за весь період профінансовано лише 7,5% передбачених коштів. Або ж розробляються все нові й нові програми, які не узгоджуються між собою. Наразі в Україні є урядова програма виходу з кризи, яка не говорить про питання захисту довкілля взагалі. Є окрема Програма дій Уряду України, яка підтримує вугільну та нафтову промисловості, а робочі місця пропонуються зовсім не у "зеленій" сфері. Розподіл бюджетних коштів під час кризи говорить про те, що пріоритети уряду не є справедливими і "зеленими". Можливо, правильна законотворча робота зможе наблизити Україну до розробки власного Зеленого курсу.

"У найближчі роки депутати планують працювати над розробкою Національної програми адаптації до зміни клімату; включення питання протидії змінам клімату в усі галузеві та регіональні законодавчі ініціативи. Планується також запровадження системи аналізу впливу всіх галузевих законодавчих ініціатив, включаючи фінансові та податкові, на політику зі зміни клімату і взаємоузгоджена робота всіх органів державної влади — від Президента та Верховної Ради до міністерств. Крім того, парламентарі на офіційному рівні хочуть розпочати діалог з представниками делегації ЄС в Україні щодо залучення до Європейського зеленого курсу". Про це розповіла Олена Волкова, помічниця-консультантка народного депутата України Павла Якименка.

На її думку, національні програми та стратегії мають бути цілісними та системними і мати механізми для їх реалізації на місцях. Реальний імпульс до зеленої трансформації країни можуть дати українські міста, ОТГ, області. 

зелений курс

"Потрібен план справедливого та "зеленого" відновлення після кризи" — закликають мери перед самітом G20

Міста найбільше страждають від економічної кризи та пандемії COVID-19: люди втрачають роботу та житло, а заодно і доступ до медичних та соціальних послуг.

15 липня мери міст, що входять до об'єднання мегаполісів С40, опублікували Порядок денний заходів C40 щодо зеленого та справедливого відновлення після пандемії COVID-19. Мери Лондона, Сіднея, Сан-Франциско, Аддис-Абеби та багатьох інших міст  вбачають вихід із кризи у Глобальному Зеленому курсі. Досягати його міста планують через планування кліматичних дій, співпрацю, координацію та просвітницьку роботу з містянами, справедливий енергетичний перехід, стратегію зеленого та справедливого відновлення, стале фінансування і врахування кліматичних  ризиків та у майбутньому переходу до "зеленої" економіки.

Жодне місто в Україні поки не є членом С40, проте наші мери роблять не менш потужні заяви та дії щодо локальної кліматичної та енергетичної політик та стають видимими для міжнародних донорів та організацій. 

Зокрема, Сергій Сухомлин, мер міста Житомир, що першим у регіоні Східної Європи у 2018 році поставило перед собою амбітну мету перейти на 100% енергії з відновлюваних джерел до 2050 року, зазначив, що його "найважливіше завдання як мера – це забезпечити інтереси житомирян у часи пандемічної, кліматичної та енергетичної кризи. 

Завдяки своїй прогресивній "зеленій" політиці мер Житомира вже став відомими за кордоном. Зокрема, Організація об'єднаних націй нещодавно запросила його на найбільший міжнародний саміт мерів, що відбудеться у Женеві в жовтні 2020 року. Організатори просять Сергія Сухомлина розповісти про досвід реалізації зелених проектів в українських умовах. 

"Для нас також важливо зменшити рівень викидів CO2 у Житомирі і забезпечити сталий енергетичний перехід на ВДЕ. Торік завершили проєкт з повного  переходу міста на LED-освітлення вулиць, триває термомодернізація об'єктів бюджетної сфери, модернізація мереж муніципальних підприємств водо- та теплопостачання. Вже розробили і затвердили муніципальний енергетичний план, а також Концепцію інтегрованого розвитку міста: напрацьовано 6 пріоритетів, одним з яких є "Зелене місто". Містам в цілому критично потрібен національний Зелений курс, який дав би їм стратегію та ресурси до комплексної трансформації,"зазначив Сергій Сухомлин

Те, що міські кліматичні політики, щоб бути життєздатними, мають підсилюватися системністю, національними стратегіями і грошима, показує досвід Польщі. Уряд цієї країни останні кілька років співпрацював із 44-ма найбільш густонаселеними містами для створення стратегій та конкретних планів адаптації міст до зміни клімату. Робота була організована та профінансована Міністерством охорони навколишнього середовища Польщі. Спочатку у проекті плану адаптації міст до зміни клімату визначались рівні та сектори вразливості міста до кліматичної кризи. Далі експерти визначили найефективніші заходи, які слід планувати. Завдяки такій політиці польські міста вже почали змінюватися інфраструктурно. Схожий процес очікується у містах країн Європейського Союзу для розробки міських стратегій Європейського Зеленого курсу. Такий процес потрібен і в Україні, якщо ми хочемо отримувати інвестиції та політичну підтримку від наших партнерів з країн G20. 

Замість висновків 

Суспільне невдоволення та акції протесту перед самітом міністрів фінансів "великої двадцятки" демонструють слабкі місця у розподілі міжнародних фінансів. Місцеве самоврядування, малий та середній бізнес, мешканці міст заявляють про потребу у додатковій фінансовій підтримці від урядів країн на "зелене" відновлення після коронавірусної кризи та адаптації до зміни клімату. Люди бояться опинитися за межею бідності та постраждати від кліматичних катастроф. 

Країни "великої двадцятки" мають у першу чергу виділяти кошти на зміну існуючої економічної системи. Це складно, бо така економіка споживання, яку маємо зараз, їх влаштовує. 19 країн та ЄС, які і складають G20, забезпечують та отримують прибуток від 80% світового виробництва та 75% світової торгівлі. Вони продукують найбільші кількості викидів парникових газів, які спричиняють кліматичну кризу та породжують велику кліматичну нерівність — у доступі до природних ресурсів, робочих місць, справедливої оплати, житла, чистого повітря, охорони здоров'я. 

Україна у зоні великого економічного та політичного ризику, бо є державою з низьким національним ВВП, який не забезпечує добробут та гідну оплату праці українців та українок, з постійною кризою влади та екологічної політики, корупцією та знищенням довкілля для наживи. Крім того, фінансово Україна дуже залежна від міжнародної фінансової допомоги та інвестицій Євросоюзу. "Зелені" перетворення у нашій державі можуть не настати, якщо не буде для цього коштів. 

Тому і ми маємо вимагати від країн "великої двадцятки" першочергових інвестицій у швидкий, справедливий, сталий перехід до кліматично нейтральної економіки. Тоді ми не будемо дешевим сировинним придатком для Європи, а перспективною конкурентноздатною державою, громадяни якої не працюють на низькокваліфікованих роботах за кордоном, бо розвивають вдома "зелену" енергетику, сталу мобільність, органічне сільське господарство, у побуті і містобудуванні використовують природороєнтовані рішення і не нищать своє ж довкілля. 

Для цього потрібні комплексні зміни, до яких може долучитись кожен і кожна. Недавно ми ініціювали звернення до Президента та Уряду про впровадження національного Зеленого Курсу, який може змінити майбутнє України. Кожен та кожна може долучитися до цього процесу змінотворення. 

646

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

А де Украiна, скiльки вона заподаткувала. А нуда це ii должнi заплатити от двадцятки.

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: