fbpx
Сьогодні 01/10/2020 02:05
Колонка 19:12 30 Чер 2020

Чому Україні потрібен Зелений курс

Рух українських міст та громад до кліматичної нейтральності та економічного процвітання гальмується державною політикою, яка постійно змінює пріоритети. Який курс може стати виграшним для української держави та що повинні зробити українці для того, аби вплинути на урядову політику   розповідаємо.

"Стеля можливостей": що може місцева влада без держави

У 2018 році перше українське місто проголосило курс на досягнення 100% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в енергобалансі. Це був Житомир. У тому ж році до нього приєднались Чортків, Львів та Кам'янець-Подільський, наступного – ще Полтава, Тростянець та Баранівська ОТГ. Крім того, у 2019 році з міжнародною кліматичною організацією 350.org меморандум про наміри досягти кліматичної нейтральності міст підписала Асоціація малих міст України, яка охоплює 160 населених пунктів.

При цьому не настільки амбітні, однак енергоефективні цілі проголосили і учасники Угоди мерів, а це 181 українське місто.

Власне, доки урядова політика була орієнтована на підтримку відновлюваної енергетики, доти справи у міст йшли непогано. Міста досить легко знаходили партнерів та інвесторів, які, чуючи загальнодержавну "зелену" риторику, були готові інвестувати, співпрацювати і розвивати відновлювану енергетику, енергоефективність, сталий міський транспорт тощо.

Звісно, держава могла і мала би робити ще більше для енергетичного переходу та зменшення викидів, однак принаймні це була гарна тенденція, яка відображалась у припливі інвестицій (у тому числі внутрішніх) та розвитком бізнесових проектів.

"Станом на кінець 2019 року майже 10 мільярдів доларів було інвестовано у ВДЕ (6,2 мільярди доларів лише у 2018-2019 роках), що робить галузь однією із ТОП п'ятірки секторів за обсягом інвестицій в економіку України",   розповів голова Української Асоціації Відновлюваної Енергетики (УАВЕ) у статті для для Renewable World. 

Однак після приходу до влади у 2019 році нової президентсько-парламентської команди енергетична та інвестиційна політика зазнали змін, причому не у кращий бік. Замість продовжувати курс на розвиток ВДЕ і покращувати умови для інвесторів, профільне міністерство проголосило відновлювану енергетику винуватцем енергетичної кризи і "закрутило гайки".

"Зараз складно сказати про вплив такої політики на інвестиції, має минути трохи часу. Однак деякі попередні державні рішення спричинили для нас втрату інвестора, і це дуже засмучує. Інвестор планував спорудити сонячну електростанцію потужністю 8 мегават, міська влада вже і ділянку виділила 12 гектарів під побудову. Однак підключення до мереж обійшлося би компанії у 8 мільйонів гривень, плюс близько 2 мільйонів витрат на реконструкцію мереж. А тут ще й зниження "зеленого тарифу" і такі тенденції у державній політиці. Вони порахували, що окуплять витрати не раніше, ніж за 30 років, і відмовились інвестувати кошти", –  каже Володимир Шматько, міський голова Чорткова, що на Тернопільщині.

Зелений курс: потрібен чи ні?

У тому то й полягає проблема, що курсу держави як такого немає, є лише окремі наміри та тимчасові комплекси заходів від часто змінюваних урядів та команд, що приходять до влади. А проголошення конкретного курсу і слідування до його чітко вимірюваних показників у кожній сфері – це єдино правильний шлях для держави, що убезпечить її від фінансових та репутаційних втрат при змінах персоналій в уряді, парламенті та у профільних владних кабінетах. Таким курсом може стати Новий Зелений курс, який вже проголосив Європейський Союз. Власне, міністр МЗС Дмитро Кулеба регулярно запевняє міжнародних партнерів, що український курс – саме "зелений".

зелений курс

"Європейська зелена угода –  це не гасло, а стратегія економічного зростання. Україна буде робити дві речі: ставати учасницею зусиль ЄС з реалізації їхньої угоди і отримувати підтримку ЄС у реалізації наших планів зеленого переходу", – заявив Дмитро Кулеба у січні 2020 року і відтоді притримувався все тієї ж риторики.

"Україна вже давно стала зоною екологічного лиха:  повені на Прикарпатті, ерозія ґрунтів, підвищення середньорічної температури, безсніжні зими, горіння торф'яників, лісові пожежі, піщані бурі. І при цьому ми продовжуємо сприймати екологічні питання як вторинні, що начебто нас не зачіпають і є далекими від повсякденного життя. Переконана, що нам треба змінити стиль думки про взаємодію людини з природою і почати напрацьовувати, бо ми відстаємо, звичайно, від наших європейських колег. Ми повинні просувати зелений порядок денний української політики. Саме тому я долучилася до комітету енергетики, бо розумію, що питання енергетики і змін в цій сфері є засадничими, аби гарантувати, що Україна серйозно працюватиме над протидією кліматичній кризі. Буду максимально приділяти увагу енергозбереженню та енергоефективності", –  каже Інна Совсун, народна депутатка від партії "Голос".

Поодинокі заяви щодо підтримки Зеленого курсу лунають від різних владних інституцій – то від віце-прем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанишиної, то від Мінрегіону, то від представників Міністерства довкілля та природних ресурсів. При цьому заяви та прямі фінансові дії на підтримку видобувної галузі або ж політика щодо ВДЕ Міністерства енергетики і НКРЕКП, наприклад, суперечать позиціям "зеленої" економіки.

Фактично, поки одні українські політики говорять про необхідність зеленого курсу, а інші вже борються із "засиллям відновлюваної енергетики" в Україні, Європейський Союз впевнено рухається цим курсом.

Що ж таке Зелений курс? Це дорожня карта реформ задля подолання кліматичної кризи та соціальної несправедливості, адаптована під кожну країну. Його суть   перейти на господарювання з нульовими викидами СО2 (вуглекислого газу, який власне і спричиняє глобальне потепління). У Європі Зелений курс вже імплементується, причому європейці переглядають свої "зелені цілі", ставлять амбітніші показники, збільшують бюджети на це і активно працюють над новими кліматичними законами та політиками.

"Європейський зелений курс важливий для України в кількох аспектах. По-перше, з точки зору синхронізації з останніми європейськими тенденціями щодо "озеленення" таких важливих секторів як економіка, енергетика, сільське господарство, транспорт, адже українській політиці та стратегічному плануванню критично бракує зеленої складової. По-друге, з огляду на можливість бути частиною загальноєвропейського ціннісного простору, в контексті того, що центральна ціль Європейського зеленого курсу –  перехід до кліматично нейтральної Європи до 2050 року –  однозначно передбачає долучення України, як частини Європи, до скорочення викидів парникових газів та декарбонізації різних секторів. По-третє, використання низки можливостей в рамках Європейського зеленого курсу (наприклад, нові ринки, фінансові інструменти) тісно пов'язане із виконанням так званого "домашнього завдання" України, зокрема відповідних секторів Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зобов'язань в рамках Енергетичного Співтовариства та Паризької угоди про зміну клімату", – каже Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля".

Крім того, якщо Україна не приєднається до Зеленого курсу, вона "випаде" з європейського ринку. Наприклад, матиме проблеми з постачаннями у європейську енергосистему "брудної" електричної енергії. Це ж чекає і на основні товари українського експорту – промислову та агропродукцію, які мають високий вуглецевий слід. Варто врахувати й те, що ЄС планує запровадити механізм вуглецевого регулювання на кордоні та посилення фіскальних методів й інструментів, які піднімуть вартість викидів парникових газів, та сприятимуть їх скороченню. Для України наразі однозначно вигідніше долучитись до спільного творення з ЄС Дорожньої карти імплементації Зеленого курсу, стати рівноцінним учасником процесу і користуватись фінансовими, технічними та організаційними можливостями для енергетичного зеленого переходу, які передбачив ЄС.

Вимагати Зеленого курсу

екологія

Ситуація вимальовується наступна. Окремі урядовці знають, що Україні потрібен Зелений курс і говорять про це. Громадянське суспільство знає, і екоорганізації регулярно транслюють ці меседжі. Однак загалом держава курсу не має, а окремі її рішення "зеленим принципам" явно і чітко суперечать. Це гальмує розвиток України і постійно відкидає назад. Час долучатись небайдужим громадянам, оскільки в цій державі жити кожному з нас, а наслідки від кліматичних змін відчутні вже   пилові бурі, повені в Карпатах, аномальні температури, посухи, смерчі, нестача питної води.

Голос українця та українки насправді сильний. За даними Всесвітньої мережі з енергетичної політики в галузі відновлюваної енергетики 21 сторіччя, все ширше коло людей виступає на підтримку зеленої енергетики  та скорочення викидів вуглецю (СО2). До кінця 2019 року 1480 юрисдикцій з 28 країн світу і 820 мільйонів громадян, опублікували свої заяви про необхідність застосування якнайшвидших заходів щодо боротьби зі зміною клімату (тобто обрати курс на кліматичну нейтральність та 100% ВДЕ)  у зв'язку з надзвичайною ситуацією, що склалася у світі завдяки кліматичним змінам.

Час висловитись і українцям підписати петицію про вимогу Зеленого курсу для України, яку міжнародна кліматична організація 350.org офіційно передаcть Президенту та Кабінету Міністрів. Якщо петиція отримає значну підтримку від небайдужих громадян, це стане сигналом для влади про необхідність дослухатись та прийняти. 

"У світі зараз відбуваються явища та процеси, які несуть величезні ризики –  зміни клімату, стихійні катаклізми, пандемія та криза, економічна рецесія. Однак ми ще досі не подолали ні залежність від викопного палива, ні його інтенсивне використання, які і є причинами викидів вуглецю, що веде до глобального потепління і кліматичної кризи. Наша петиція –  це інструмент, який допоможе пришвидшити локальні зелені зміни в Україні, відновити справедливість, змінити закони на кліматичні, комплексні і економічно досяжні. Ми плануємо активно залучати міста та сподіваємось на розробку амбітного Національного Плану щодо енергії і клімату Україною. Хотілось би переконати Президента України та уряд, що на таку петицію варто відповісти реальними діями, бо маємо не так багато часу на впровадження системних зелених змін та інтеграцію до Зеленого курсу ЄС", – каже Світлана Романко, керуюча директорка міжнародної кліматичної організації 350.org у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. 

Підписати петицію варто, якщо є бажання донести до влади, що вас хвилює кліматична та економічна кризи, що ви вимагаєте зупинити політичні гойдалки та обрати стабільний рух держави у "зеленому" напрямку. Адже саме голоси людей мають визначати шлях розвитку нашої держави.

Зелений Курс в Україні поставить енергонезалежність, екологічність та місцевого виробника на перше місце. Замість викопного палива – відновлювальна енергетика, замість монополій – пріоритет малому і середньому бізнесу, замість вуличних заторів – орієнтація на комфортну залізницю, зручний громадський транспорт, велосипеди і електрокари.

У такій країні буде комфортно жити і працювати, тому варто вже зараз зробити свій внесок і підписати петицію. 

За кожною успішною країною стоїть загальнонаціональна надихаюча ціль та тривалий і цілеспрямований шлях до її досягнення. Україні так не вистачає об'єднуючої цілі, так званої "big dream", як це є в американців, японців чи, навіть, естонців. Можливо саме національний Зелений Курс об'єднає нас та надихне будувати нове процвітаюче майбутнє для України. 

2023

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

5 коментарів

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

Екологічний курс з розвитком відновлювальної енергетики по європейським стандартам може і потрібен, але не так, і не той, що зараз проштовхується ахметівськими лобістами по їх захмарним тарифам, що залізуть в кишені кожного громадянини задля монопольного в цьому бізнесі прибутку того ж ахметова. Відновлювальна енергетика повинна розвиватися, але тільки по тих же самих принципах, та особливо, тарифах, як в тій Європі, тоді від цього буде користь і кожному громадянину країни.

2
Гість

Розумно сказано. Олігархи - це проблема.

3
Гість

А хто сказав, що Україні потрібен саме "Зелений" курс? Не "зелений", а екологічно доцільний з розумним інвестуванням по європейским, а не ахметівським тарифам, з демонополізацією цієї галузі, де олігархатий ахмет вже і тут захопив більше 8%, що для нашої економіки, це вже - монополізація, бо отой нібито антимонопольний комітет, як і НКРЕ, лише - відділи охорони ахметівського бізнесу, що знищує все інше.

4
Гість

Назвіть якось по іншому.

5
Гість

Так, бо "зелений" зараз асоціюється зовсім не з тим, і не туди.))

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: