fbpx
Сьогодні
Колонка 14:27 17 Гру 2021

Як адаптуватись в країні працедавця та не відчувати себе вигнанцем?

English version here

Щороку перелік напрямів для трудової міграції українців розширюється, таким чином руйнуючи стереотипне "на роботу лише до Польщі". Але разом з цим актуальнішою стає проблема адаптації у "чужих" країнах, які різняться за менталітетом, звичками та культурними особливостями. То як українцям, що виїжджають працювати за кордон, не відчувати себе вигнанцями?

Чим ближче до України, тим легше порозумітись

До 2014 року основними напрямками українських трудових мігрантів були Росія та Польща, адже вони є найближчими до нашого менталітету та найлегшими у розумінні мови. Проте із початком бойових дій на сході України та підписання угоди про безвізовий режим із Євросоюзом, ситуація неабияк змінилася: тепер наші співвітчизники працюють по всій Європі, а деякі навіть виїжджають до Канади та США. Популярними напрямками сьогодні є країни Прибалтики, а також західноєвропейські країни, в яких наявні потужні українські діаспори, зокрема Італія, Іспанія та Португалія. Проте в ТОПі, традиційно, Чехія та Польща. За словами посла України в Польщі Андрія Дещиці, сьогодні у сусідній державі офіційно працевлаштовано близько 1,5 мільйона українців. Тоді як за даними Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України у 2021 році на роботу за кордон сумарно виїхало 2,5-3 мільйона громадян. Тобто половина трудових мігрантів з України обирає Польщу країною призначення. Що не дивно, адже там створено чимало умов для працівників-іноземців. Наприклад, державні сайти та сервісні підприємства мають український інтерфейс. На вулицях, вокзалах та аеропортах є вказівники українською, а у банківській сфері та сфері послуг все частіше створюються вакансії для українців, що працюватимуть зі співвітчизниками, які становлять значний відсоток клієнтів таких установ. 

Долаємо різницю менталітетів 

Перший крок до успішної адаптації – підготовча робота. Потрібно зібрати максимум інформації про країну призначення: від того, якими мовами спілкується місцеве населення, до правил проїзду у громадському транспорті. Чим більше людина знає про країну, її законодавство та звичаї, тим легше буде призвичаїтися по приїзду. 

Також не варто забувати про мовне питання, адже саме воно становить одну із основних проблем процесу адаптації для значної частини трудових мігрантів. Найлегше буде тим, хто знає державну мову країни призначення чи, принаймні, вільно спілкується англійською. Проте завжди можна пройти відповідні мовні експрес-курси. Глибинних знань вони не дадуть, але загальне розуміння та мінімальний словниковий запас ви матимете. 

Цікаво, що на загальний процес адаптації мігранта впливає чимало факторів, зокрема вік та стать. Науково доведено, що жінки легше пристосовуються до нових умов, діти та молодь швидше вивчають мови та переймають культурні особливості. Логічно, що чим людина активніша та відкритіша до світу, тим легшим пройде процес адаптації у новій країні. Але варто пам'ятати, що всі ми різні, як на національно-культурному, так і на особистісному рівнях сприйняття світу, тож неможливо повністю інтегруватися у ритм іншої країни, адже це означатиме втрату своєї етнічної приналежності. І пам'ятаймо, що чим далі від України розташоване потенційне місце роботи, тим помітнішими будуть відмінності у звичаях та менталітеті.

Поради, що полегшать адаптацію у країні призначення

Перше і, мабуть, найскладніше для наших громадян – не слухати поради і коментарі друзів та родичів. Так, початково це може бути непогане джерело інформації щодо працевлаштування за кордоном, але варто розуміти, що досвід кожної людини є унікальним та відносно суб'єктивним. Тож перед тим як робити висновки, потрібно особисто все перевірити та зібрати максимальну кількість офіційної інформації.

Другим кроком є забезпечення власної безпеки. Для початку важливо зібрати всі необхідні документи та їх копії (про всяк випадок). Далі варто подбати про місце проживання та фінансову подушку на банківській картці, а також контакти місцевих екстрених служб.

Наступним має бути вирішене мовне питання: щиро раджу перед від'їздом на роботу вивчити, принаймні, базові слова та розмовні фрази. Це значно полегшить комунікацію на початку та згодом пришвидшить покращення рівня володіння мовою. Не зайвим буде завантажити додатки-перекладачі та путівники. 

І, звісно, варто поцікавитися про наявність діаспор чи комʼюніті українських трудових мігрантів у місті призначення – все ж таки адаптуватись, маючи підтримку співвітчизників, набагато легше ніж поодинці. Почати можна з пошуку тематичних спільнот у соцмережах, наприклад у Facebook та Viber. Можливість хоча б періодично спілкуватися рідною мовою, обмінюватись досвідом та цікавитись останніми новинами значно спрощує перехідний період та дозволяє підтримувати зв'язок із рідною країною.

Загалом, процес адаптації у більшій мірі залежить від того, наскільки трудовий мігрант зацікавлений у тому, щоб тимчасова зміна країни проживання відбулася безболісно. Чим більше зусиль та часу витрачається на підготовку та розуміння національних особливостей іншої держави, тим природним буде процес переїзду та інтеграції у нове оточення. 

1794

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: