Що подивитися на Львівщині: бананова ферма, водоспади, прадавні селища
Розповідаємо, як відволіктись від міської метушні
Фото Shutterstock
Львів — місто, до якого завжди хочеться повернутись. Добре, якщо є змога присвятити місту левів відпустку довжиною в один-два тижні, але не засмучуйтеся, якщо у вас на довгоочікувану поїздку є не так багато часу. У це місто варто їхати навіть на вихідні, і не тільки заради його старовинних вуличок, видатної архітектури, соборів, різноманітних музеїв і тематичних кафе.
Поблизу Львова є багато чудових місць, де можна гарно відпочити, дізнатися щось нове і відволіктись від міської метушні: таємничі замки, приголомшливі скелі, печери, де жили первісні люди, мальовничі водоспади, озера з прозорою водою і навіть несподівані, екзотичні локації. В усі ці місця можна потрапити автомобілем або громадським транспортом і наповнити один з відведених днів приємними, незвичними емоціями і незабутніми враженнями.
Олеський замок
Відновлений із попелу і руїн Олеський замок сьогодні залишається найстарішим зі збережених замків Львівської області. З XIV століття стоїть він на високому пагорбі і є свідком та учасником багатьох подій, що навічно увійшли в історію. Саме тут у 1629 році народився один з найвидатніших польських правителів — Ян ІІІ Собеський. Вважається, що саме після його народження замок почали переслідувати нещастя: землетруси, пожежі, захоплення, шукачі скарбів, які в жадобі наживи трощили все, до чого не дісталися природа та історія.
Після руйнівного землетрусу 1838 року замок стояв остаточно занедбаним більше ста років і тільки у 1965 році почалося його відновлення.
На сьогодні музей-заповідник налічує близько 1500 унікальних експонатів. В 11-ти залах розміщено неповторні твори живопису, предмети побуту, прикладного мистецтва, гобелени, оригінальні меблі. Музей може похвалитися найбільшою в Україні збіркою дерев'яної скульптури XIV – ХІХ століть. Загалом це величезне зібрання унікальних творів мистецтва XIII-XIX століть.
Поруч із замком від 1739 року знаходиться монастир Капуцинів, виконаний в стилі Бароко. До речі, один із капуцинів вважається винахідником відомого всім кавового напою – капучино. Має замок і своїх привидів. Адже за шість століть тут відбулося багато пригод, життєвих історій та інтриг.
Як дістатися. Відстань за маршрутом Львів-Олесько — 74 км, приблизний час у дорозі ~ 1 год 24 хв
Добромильська фортеця
Замок Гербуртів або Добромильський замок є найвищим над рівнем моря замком Львівщини. А ще, цей замок можна вважати одним із найприхованіших, адже допоки ви не почнете підніматись безпосередньо на замкову гору, доти не зможете його вгледіти. Замок давно вже перетворився на руїни, однак навіть у такому вигляді він не втрачає привабливості.
Перші відомості про замок датуються 1450-им роком. Спочатку він був дерев'яним, збудував його тодішній власник навколишніх земель Микола Гербурт. А вже у 1497 році під час нападу замок було спалено татарами. Більше як за півстоліття, а саме у 1566 році, на цьому ж місці Ян Гербурт зводить новий мурований замок. Товщина стін місцями сягала до 4 метрів. Дослідники вважають, що у замку ніколи постійно не жили і він виконував захисну роль, фактично був фортецею.
До 19-го століття замок потроху розбирали на будматеріали — то монахи, що будувалися неподалік, то місцеві жителі. З того часу практично без змін він дійшов до наших днів і влучно вписався в навколишній пейзаж, привертаючи до себе туристів-екстремалів і невиправних романтиків.
Як дістатися. Автобус (їхати приблизно 2 години) або електричка довезуть зі Львова в Хирів (або Добромиль), далі пішки або попутним транспортом до Тернави.
Стільске городище або Поселення білих хорватів
Наприкінці I тисячоліття нової ери на просторах Наддністров'я існувала країна слов'ян, відома як Велика або Біла Хорватія. Про неї повідомляв імператор Візантії Костянтин Багрянородний в X столітті у своїй книзі «Про управління імперією». Згадуються також хорвати і в «Повісті минулих літ».
В селі Стільсько Миколаївського району львівським археологом Орестом Корчинським була виявлена унікальна пам'ятка археології — Стільське городище, столиця Білої Хорватії. Під час археологічних розкопок знайдені рештки житлових, ремісничих будівель, предмети побуту, господарський реманент, елементи зброї, обладунки вершника та верхового коня, жіночі прикраси. Частина знахідок відкрита для оглядання і зберігається в місцевому етнографічному музеї.
Стільське городище вражає незвичайним виглядом та містикою — туристів приваблюють таємничі скелі, печери, підземні лабіринти і навіть жертовники. Площа городища сягає 15 гектарів, а оборонні стіни тягнуться аж на 10 кілометрів. Кажуть, що під усім цим існує ще й підземне місто.
У сусідньому до Стільського селі Дуброва збереглось давнє святилище та чимало печер, які сучасні мешканці використовують як погреби, а також залишки давньої греблі та шлюзів. Святилище розташовано на камені, який у народі має назву Дірявець, колись він використовувався як місце для незгасаючого жертовного вогню.
Як дістатися. Стільське городище розташоване на околицях сіл Стільсько та Дуброва. Доїхати до заповідника можна дорогою, яка веде до Миколаєва. Не доїжджаючи близько 10 км до міста буде поворот на село Тростянець, а за ним Стільсько.
Грот Прийма
Урочище Прийма розташоване всього за два кілометри від міста Миколаєва Львівської області, але знайти пам'ятку, яка загубилася серед великого лісу, до недавнього часу було не так вже й просто. Але вона того варта! Камяне утворення вражає своєю фантасмагорією — здається, ніби його побудовано з кісток фантастичних істот.
Грот складається з кількох печер, саме тут вперше на Львівщині було знайдено рештки неандертальця. Урочище Прийма вважається найдавнішим поселенням мисливських таборів у печерних умовах материкової України, його вік – понад 45 тисяч років.
Археологічні знахідки свідчать про те, що це місце слугувало своєрідним зимовим мисливським табором. Неандертальці використовували печеру для проживання взимку, полювали на диких звірів за допомогою списів з кам'яними наконечниками та харчувалися їхнім м'ясом. А коли теплішало, переходили до мандрівного способу життя.
Як дістатися. Автобусом з центрального автовокзалу доїхати до Миколаєва. За містом поблизу цвинтаря є сходи. Ними спуститися вниз, обійти стороною кар'єр, і далі — в ліс, там скелі, печери і каньйон. Зараз до урочища протоптані стежки та розставлені вказівники.
Турківський кар'єр
Це чудове місце для відпочинку на вихідні відносно недалеко від Львова.
Мальовничий, з крутими кам'янистими берегами, цей кар'єр ще називають Блакитним озером за надзвичайно красивий колір води. Купатися у кар'єрі заборонено: він глибокий (до 20 м) та небезпечний, проте, це не завадить вам гарно відпочити на березі та зробити красиві фотографії. Подорож до кар'єру можна продовжити прогулянкою у Турці, де розташовані бойківські дерев'яні церкви та старовинні будиночки.
Як дістатися. Від Львова машиною або автобусом до м. Турка, відстань близько 140 км.
Дерев'яний храм у Маткові
Дерев'яна церква Собору Пресвятої Богородиці (або святого Дмитрія) в селі Матків, споруджена 1838 року, є однією з вершин дерев'яної української архітектури. Цей архітектурний шедевр, який своїми численними заломами нагадує китайську пагоду, більшість фахівців вважає найкращим серед 70 збережених на наших теренах храмів бойківського типу. Храм входить до реєстру пам'яток архітектури національного значення, також його включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Точна дата побудови першого храму у Маткові невідома, але згадки про нього під назвою церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці, існують принаймні з XVIII століття. Проте на початку наступного сторіччя ця церква перебувала уже не в найкращому стані І громада вирішила збудувати на її місці новий храм. Цікаво, що робочою силою на будові храму в основному були жінки – чоловіче населення села у ті роки масово було рекрутовано до війська Австро-угорської імперії. Тож нова церква була ще й своєрідною офірою Богові задля повернення чоловік і синів додому.
Як дістатися. Автобуси зі Львова до Маткова відправляються з центрального автовокзалу тричі на день. Можна також доїхати до Сколе, а звідти місцевим рейсом до Маткова.
Тустань
Поблизу села Урич Сколівського району, на лівому схилі долини потоку Уричанка серед лісу височіють величні урвисті скелі висотою до 50 м. Дивовижної форми, утворені десятки мільйонів років тому, сьогодні вони виглядають залишками гри стародавніх казкових велетнів. На самих скелях збереглись петрогліфи — висічені в камені малюнки, що зображують Сонце, тварин, людей та інші символи.
Урицькі скелі — не тільки визначна природна, це і археологічна пам'ятка. Тут знайдені рештки стін та будівельних конструкцій, які є залишками давньоруської фортеці Тустань (ХІ – ХІІІ ст). Захисники цієї фортеці на протязі довгого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі. Дерев'яна частина оборонної споруди не збереглася, але те, що залишилось і грандіозні панорами з висоти урицьких скель варті того, щоб забратися на самий верх фортеці по довгих і витких дерев'яних сходах.
Дізнатися більше про історію та занепад фортеці вам допоможуть у Музеї історії Тустані в Уричі.
Як дістатися. Можна доїхати маршруткою зі Львова: від залізничного вокзалу вона проходить через Трускавець, Борислав та приїздить до селища Східниця. Від Східниці до села Урич — 7 км. Або ж їхати трасою Київ–Чоп і повернути на Урич за селом Верхнє Синьовидне. Дістатись до фортеці допоможуть вказівники.
Водоспад Сопіт
Висота водоспаду — вісім метрів, а глибина його чаші сягає півметра. Вода не падає донизу, а стікає скелястим крутим схилом, впадаючи до Сопотянки, притоки Стрию. Довкола водоспаду росте мальовничий карпатський ліс, що його ще не знищила людина. Як твердить легенда, водоспад завдячує назвою українському слову "шепіт", що нагадує характерний звук дзюрчання води, що вирує в уступах скель і порогів.
Як дістатися. Зі Львова до села Сопіт 120 кілометрів, автівкою туди можна доїхати за 2 години. Дорогою на вас чекають гірські краєвиди та річка Стрий, яка стане вашим супутником. Знайти водоспад легко — в кінці села є дорога праворуч, що веде до лісу. За 500 м від останньої садиби ви почуєте гуркіт води. Стежка ліворуч від дороги приведе вниз до водоспаду.
Розгірче
Розгірче — старовинне село, яке розташоване за 90 км від Львова, на березі річки Стрий та оточене кількома ставками. Біля села є печерний монастир, перші згадки про який датуються XV століттям. Ця культова споруда використовувалася ще в язичницькі часи, пізніше стала духовною обителлю і місцем паломництва. За легендами тут мешкали монахи з самого Києво-Печерського монастиря. Комплекс складається з трьох печер, розміщених на двох рівнях, з входами, видовбаними вікнами та сходами. Відомо, що у ньому жили обітниці мовчання, які заробляли на життя тим, що продавали мед з власної пасіки.
Як дістатися. Зі Львова до Стрия можна дістатися електричкою, або автобусом. Зі Стрия до Розгірчого курсують рейсові автобуси. Власним автомобілем: до Стрия трасою Київ-Чоп. Далі повернути в напрямку Івано-Франківська. У селі Миртюки, за мостом через р. Стрий, звернути праворуч. Відстань від Львова — 92 км.
Поморяни
Поморяни — селище Золочівського району на Львівщині. Сюди варто їхати саме шанувальникам історії, старовинної архітектури та загадкових легенд. Тут стоїть частково зруйнований Поморянський замок — унікальна пам'ятка оборонної архітектури XVI-XVII ст. Будівля замку була збудована у вигляді прямокутної двоповерхової споруди з кутовими вежами і внутрішнім подвір'ям. Завдяки ровам з водою, що оточували мури з трьох сторін, фортеця не раз держала затяжні облоги турків і татар.
У деяких історичних джерелах замок згадується, як улюблене місце відпочинку короля Речі Посполитої Яна III Собеського. Навколо замку — залишки чудового парку, а неподалік у центрі селища — руїни неоготичної ратуші (ХІХ ст.) і костел Пресвятої Трійці (1748 р.) зі збереженими інтер'єрами.
Як дістатися. Дістатися до Поморян можна автобусом зі Львова. Інший варіант — спочатку автобусом або поїздом до Золочева, далі автобусом до Поморян.
Кам'янецький водоспад
Водоспад на однойменній річці Кам'янка знаходиться у Сколівському районі Львівської області поблизу села Дубина. Висота водоспаду близько 7 м. Вода в ньому падає з висоти в гірську річку, виблискуючи на сонці різними кольорами. Тут можна як освіжитися під крижаним гірським потоком, так і позасмагати, розмістившись на одному з багатьох великих каменів. До того ж, на тлі водоспаду виходять дуже вдалі фото.
Поблизу водоспаду знаходиться Озеро Журавлине або мертве озеро.
Озеро отримало таку назву тому, що воно має дуже холодну воду з вмістом сірководню, і внаслідок цього в ньому немає риби. Ще однією особливістю озера є так званий «плавучий острів» — скупчення та переплетення коріння дерев та засохлих рослин. Це диво природи переміщається по озеру, про що стверджують очевидці, які побували на березі озера кілька разів у різні часи.
Як дістатися. Якщо ви їдете зі Львова автобусом, то необхідно зійти на зупинці в с. Дубина. Навпроти зупинки є хрест та капличка, біля яких є вказівний знак до водоспаду. Або електропоїздом дістатися до Сколе, а далі доведеться пройти кілька кілометрів пішки. Якщо ви подорожуєте автомобілем, то все ще простіше: повертаєте з траси Київ-Чоп навпроти зупинки в с.Дубина, далі через залізничний переїзд і — пряма дорога до водоспаду Кам'янка.
Яворівський національний природний парк
Найближчий до Львова природний парк, куди можна поїхати на вихідні — популярне місце відпочинку. Тут прокладено шість екологічних туристичних маршрутів, а також облаштовано чотири зони відпочинку, де можна знайти місця для пікніків, дитячі майданчики, обладнання для водяного дозвілля. Також в парку є водойми з пляжами та місцями, де дозволяється рибалити. На території парку є музеї, проводяться майстер класи. На пасіці в туристичному комплексі «Оселя Розточчя» можна не тільки скуштувати продукти бджільництва, а й спробувати цілющий «сон на бджолах».
Але все ж таки, головна цінність заповіднику у його рослинній та тваринній різноманітності, що розкинулась на території понад 7000 гектарів. А ще тут багато джерел та карстових озер. Під час прогулянки національним парком можна натрапити на єдиний галицький "гейзер" Парашка.
Як дістатися. До смт. Івано-Франкове можна дістатись автобусом зі Львова. Залізницею можна доїхати до станцій Жовква та Глинсько (електричка Львів-Рава Руська). На авто близько 30 км на захід трасою М10 до Івано-Франкового, а далі — в залежності від того, куди саме до паркуового комплексу ви збираєтесь.
Ведмежий притулок «Домажир»
В Яворівському районі, поблизу села Домажир, в 20 км від Львова, знаходиться ведмежий реабілітаційний центр, метою якого є допомога та порятунок ведмедів із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків, цирків, готелів та ресторанів.
Площа притулку 20 га, тож умови для утримання тварин тут максимально наближені до природних. Кожен ведмідь має свій особистий вольєр площею мінімум 1 тис квадратних метрів. Зараз у притулку перебуває 6 ведмедів.
Поміж вольєрами збудовані спеціальні туристичні доріжки, тож всі охочі можуть спостерігати, як живуть бурі ведмеді у живій природі. Для охорони і надійного утримання звірів по периметру огорожі встановлено систему електричного захисту.
Ведмежий притулок Домажир — це не лише місце, де живуть врятовані ведмеді, а й великий освітньо-відпочинковий простір, де можна взяти участь у цікавих освітньо-розважальних заходах для дітей та дорослих, смачно поїсти в кафе, приємно і корисно провести час з друзями і сім'єю.
Як дістатися. Аби потрапити у Домажир, потрібно доїхати зі Львова до Ямельні (Яворівський напрямок), після чого повернути за вказівником направо. Добиратися найзручніше власним авто, бо інакше доведеться йти від траси пішки понад 2 кілометри.
Бажаєте екзотики? Домовляйтеся про екскурсію на бананову або равликову ферми! 🙂
Бананова ферма
Так, в селі Липники Пустомитівського району, що за 10 км від Львова, працює перша бананова ферма, де крім бананів вирощують ще з три десятки видів екзотичних рослин — кавові дерева, лимони, лайми, кумкват, гранати. Власник ферми розпочав займатися рідкісними рослинами близько 3 років тому. На фермі вирощують понад десяток саджанців бананів у місяць. Тропічні рослини нарозхват у дизайнерів, котрі використовують їх для декларації приміщень. Там можна придбати і собі бананове дерево. Також на фермі організовують екскурсії, переважно для школярів, які приїжджають групами. Проводять там і так звані нічні екскурсії, але все потребує попереднього запису.
"Західний равлик"
А в селі Солонка розмістилася друга незвична для українців ферма — равликова.
Равликів використовують у косметології, з них готують вишукані делікатеси в кращих ресторанах світу, а їх ікра цінується в десятки разів дорожче чорної ікри. Хотіли б спробувати популярний делікатес з фаршированих равликів? Відправляйтеся в гастротур на равликову ферму!
Дегустація равликів під різноманітними соусами та за особливими рецептами від знавців своєї справи — це справді непоганий спосіб провести свій день не так, як завжди. Власники равликового підприємства покажуть вам відкриті плантації равликів (а це 1,5 га угідь), де пасуться і гріються на сонечку равлики, проведуть приміщеннями, де вирощується равликовий «молодняк», і де самки відкладають своє потомство. Ви почуєте цікаві історії про розведення равликів, про міжнародний досвід у цій сфері та про особливості українського виробництва. Побачите на власні очі, як це працює і переконаєтеся у тому, що європейський делікатес вміють в Україні вирощувати і готувати не гірше, аніж десь там у світі.
Як дістатися. Найліпше замовити тури на ферми в місцевих туристичних агенціях. До їх складу увійдуть і інші екскурсії, а значить і цікавинок за один день ви побачити значно більше.
