Меморіал пам’яті та перенесення порту: якою може бути відбудова Маріуполя

За даними радника мера Маріуполя Петра Андрющенка, в місті не підлягають відновленню до 90% багатоповерхівок та до 60% будівель у приватному секторі. Попри це, дослідники вже напрацьовують шляхи відбудови Маріуполя, враховуючи його особливості та потребу більш вдало розмістити майбутню інфраструктуру, яка сприятиме розвитку міста. 

Масштаби руйнування Маріуполя

"Час думати не про майбутнє, а діяти вже. У нас є нагальні проблеми, нам треба зрозуміти, як їх вирішити, аби будувати плани на довготривалу перспективу з позитивними змінами", — зазначив нідерландський архітектор та урбаніст, співзасновник урбаністичної коаліції "Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine" Фулько Трефферс. 

Архітектор та урбаніст Фулько Трефферс

Інфографіка щодо стратегії відновлення Маріуполя

Після деокупації місто потребуватиме економічної стабільності та розвитку, щоб привабити потенційних мешканців. Разом з тим Маріуполь доведеться відбудувати, модернізувати та виправити попередні помилки під час його побудови. 

Українська команда з іноземною підтримкою урбаністичної коаліції "Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine" з серпня 2022 року розробляє стратегію післявоєнного просторового розвитку Маріуполя. Проєкт передбачає збереження культурної цінності та ідентичності, реформування районів міста, побудову нової економіки та збереження довкілля. 

Таке раннє планування відновлення Маріуполя дозволяє глибоко проаналізувати найкращі практики інших країн у післявоєнній відбудові, визначити наявні проблеми та напрямки для розвитку оновленого міста. Завдяки цьому дослідники зможуть ухвалювати дієві рішення. 

План відбудованого Маріуполя. Фото: Facebook "Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine"

"Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine" розпочала свою діяльність у березні 2022 року. У команді понад 80 фахівців: дослідники, проєктувальники, радники, викладачі, серед яких щонайменше 50% — експерти з України. 

Над проєктом відновлення Маріуполя працювали 9 людей з команди. Нідерландський архітектор Фулько Трефферс підкреслює:

"Для мене він дуже близький, бо це перше місто, де я працював в Україні". 

Перш ніж розпочати роботу над стратегією, коаліція поставила перед собою чітке запитання: "Для кого ми це робимо?". Відповідь ховалася за розумінням того, що все заплановане буде робитися не для міжнародних медіа, не для себе, не для забудовників. Справжня мета — люди, які там жили, які хочуть туди повернутися. 

Стратегію повернення міста до нормального життя укладали з урахуванням думок маріупольців. Під час їхнього опитування експерти виділили три ключові моменти, важливі для того, щоб люди повернулися до міста після деокупації:

• Безпека
• Дім
• Робота

Майже половина будинків Маріуполя в мікрорайоні на лівому березі зруйнована. Перед експертами постає завдання не лише задовольнити наведені вище потреби маріупольців, а й створити щось нове, сучасне та екологічне. 

Схема мікрорайону на лівому березі Маріуполя у 2021 році

"Ми знаємо організації, які мають схожі проєкти. Ми намагаємося в містах формувати конкретні стратегії під них. Іноді це можуть бути якісь маленькі проєкти — сквер чи школа, або більш широкомасштабні", — розповідає Фулько Трефферс.

Планування забудови в Маріуполі

У місті планують побудувати зелену інфраструктуру та транспортний хаб. Частину будинків відреставрують, а крім того — зведуть нові. 

"У нас вже були ідеї щодо Драмтеатру. Ми хочемо зробити меморіал в центрі міста. Не робити там жодних театральних вистав. Бо це не може бути місцем для оплесків, там має бути тиша. Ми плануємо провести конкурс на організацію меморіалу".

Проєкт подвір'я у Маріуполі із відновленими та новими будинками

Відновлення полягатиме у фіксації ідентичності міста задля збереження його пам'яті. Тому команда коаліції почала напрацьовувати удосконалення простору шляхом формування різноманітних зон. Під час будівництва та відновлення планується встановлення інноваційних конструкцій будівель, які будуть безпечні під час різноманітних загроз, зокрема воєнних. 

Схема інноваційних конструкцій під час будівництва

Як пояснює архітектор Фулько Трефферс, після закінчення війни із поверненням людей до Маріуполя місто потребуватиме забезпечення соціального та доступного житла, а також створення робочих місць. Тому оптимальне рішення експерти вбачають у розбудові мережі районів, які забезпечуватимуть мешканців усім необхідним. 

"Ми трошки зміщуємо різні райони. Зараз момент, коли можна виправити попередні помилки, які були здійснені під час будівництва Маріуполя", — пояснює Фулько Трефферс.

Інфографіка щодо кількості населення після деокупації

"Виникає питання, скільки простору потрібно, якщо населення сягатиме 250 тисяч — все залежить від щільності забудови. У нас є три різні плани, орієнтовно розраховані на 250 тисяч населення. Це буде територія приблизно як Азовсталь і там зможуть жити всі 250 тисяч. Однак виходить, що решта міста буде таким гетто, де ніхто не живе", — каже експерт.

Інфографіка щодо потреби в робочих місцях у Маріуполі

Окрему увагу дослідники приділяють розвитку економіки міста, що надалі забезпечить стабільність Маріуполя. Модель мономіста хочуть перевести до мультиекономіки. Основними її стовпами, окрім виробництва сталі, буде логістика, будівельні конструкції, туризм, чисті індустрії, освіта, медицина та мілітарний сектор. 

Схема мультиекономіки в Маріуполі

Порт у Маріуполі хочуть перенести та збудувати новий.  Його частина може розміститися на "Азовсталі". Перенесення частин старого порту займе 10 років, але водночас він продовжуватиме працювати до своєї повної релокації. 

План релокації порту Маріуполя за роками

Також коаліція зосереджується на тому, що Маріуполь — це місто біля моря, однак 40-60% мешканців міста, щоб дістатися берегової лінії, були змушені їхати в інші райони. Завдяки перенесенню порту та розбудові районів поблизу узбережжя доступ до моря стане простішим. 

Сторінка з книжки "Бачення Маріуполя". Фото: з сайту видавництва dom-publishers.com

"Якщо подивитися на економіку, то вона відіграє важливу роль. Наприклад, виробництво сталі дуже впливає не екологію, але тут є дві зони для виготовлення сталі. Азовсталь настільки зруйнована, що відбудовувати її не можна в такому вигляді, як вона була. Попри трагічність ситуації, нам варто використати цю ситуацію, щоб зробити краще. Нам потрібно зосередити шкідливу промисловість у північній частині міста, де немає великої кількості житлових будівель, шкіл, парків і громадських територій, аби це було безпечніше для людей" 

Наостанок свого виступу співзасновник "Ro3kvit: Urban Coalition for Ukraine" Фулько Трефферс додав, що детальніше ознайомитися з відбудовою Маріуполя можна у книжці "Бачення Маріуполя". Він наголосив, що опитувані жителі говорили про те, що їм важливо, аби в місті було комфортно жити. Саме це і є основою для відбудови міста та його перетворення на економічно розвинений регіон. 

↓Читайте також

"Ми тут є і будемо тут далі жити": як громада на Сумщині розвивається попри щоденні обстріли

"Наше відновлення маємо планувати вже зараз": як прикордонна громада живе сьогодні й будує майбутнє

Вікна для України: як польські волонтери шукають вікна для будинків, що їх втратили

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів