fbpx
Сьогодні 02/12/2020 16:25
Фото 08:00 21 Лис 2020

День Гідності та Свободи. Як усе починалося

Згадуємо перші дні подій, які змінили історію нашої країни.

English version here

21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Саме в цей день почалися дві знакові для України революції: Помаранчева революції 2004 року та Революція Гідності 2013 року. 

Початок Революції Гідності часто пов'язують з 30 листопада — днем, коли було здійснено жорстокий протиправний розгін протестуючих студентів з їхнєвм побиттям. Після цього вся Україна сколихнулася і Революція тривала аж до лютого 2014 року. Втім, саме ці дев'ять днів, що передували 30 листопада, стали двигуном подальших змін. Саме студенти, небайдужі громадяни, що виходили тоді на мирні протести та акції, прагнучи справедливого майбутнього для України, заклали основи Революції Гідності. Ми вирішили згадати у фото, як усе починалося та перші дні Євромайдану, адже без тих, хто приходив тоді на протести і почав цей рух, Україна зараз, напевне, виглядала би зовсім інакше.

Усе почалося з того, що 21 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження, яким призупинив процес підготовки до підписання Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це викликало хвилю обурення — уже тоді ввечері на Майдані Незалежності почали збиратися люди. Ось перша десятка людей, що першими з'явилися на Майдані:

Фото pravda.com

До 22:00 там зібралося вже півтори тисячі протестуючих. Тоді на Майдан вийшли журналісти, опозиціонери, небайдужі кияни. 

"Зустрічаємося о 22:30 під монументом Незалежності. Одягайтеся тепло, беріть парасольки, чай, кава, гарний настрій і друзів. Перепост всіляко вітається!" — написав тоді у Фейсбук Мустафа Найєм. Так усе і почалося. 

21 листопада

Тоді ж на Майдані почали з'являтися міліція та Беркут. 

Уже наступного дня, 22 листопада, на Майдані зібралося до 5 тисяч людей. Цього ж дня перші Євромайдани відбулися і в інших українських містах — Львові, Донецьку, Чернівцях та інших. Тоді ж відбулися і перші сутички з міліцією: остання не давала протестувальникам встановити намети. Багато мітингувальники все одно залишалися на Майдані на ніч.

Значною частиною подальшого тижню протестів стали студенти. Саме вони щодня виходили на марші столицею, несли над головами прапори України та ЄС, скандували "Україна — це Європа", "Ганьба" і відоме тоді "Хто не скаче, той москаль". Тоді ще ніхто не знав, що масовий протест перетвориться на революцію, у якій влада злочинно виступить проти народу, перетворивши її на кривавий бій. 

До студентів приєднувалися кияни, які виходили разом з ними, вимагаючи повернення Україні європейського курсу. 

Тоді ще не такий багатолюдний Майдан концентрувався навколо сцени, з якої майже постійно виступала співачка Руслана, підтримуючи дух протестувальників. Росте наметове містечко.

Фото ВВС

Фото ВВС

24 листопада стало першим днем з дійсно масовими протестами. Тоді вулицями Києва до Майдану Незалежності пройшла хода із понад 100 000 протестувальників.    

Фото theinsider.ua

Тоді ж співвітчизників вийшли підтримати і українці за кордоном, а саме у Франції, Італії, США, Німеччині, Польщі, Канаді та інших: 

Фото Максим Кудимець, 25-28 листопада

25 листопада українці ще сподіваються, що суспільний тиск змусить владу все ж таки не гальмувати розпочаті процеси євроінтеграції. Студенти скандують "Молодь нації — за євроінтеграцію", країна затамувала подих, мітинги продовжують розростатися. 

26 листопада студенти КНУ імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії виходять на попереджувальний студентський страйк. 

Фото zn.ua

Фото zn.ua

Наступного дня, 27 листопада, студенти київських вишів вийшли на другий попереджувальний страйк. Того ж дня близько 15 000 студентів рушили до Адміністрації Президента. Вимога залишалася тією самою — підпис Угоди про Асоціацію з ЄС. 

Фото: Таїсія Стеценко, Корреспондент.net

Студенти попрямували до Адміністрації Президента.

28 листопада починається саміт у Вільнюсі. Відбувається загальний студентський страйк, який 29 листопада переливається у великий мітинг на Майдані Незалежності. На ньому виступають лідери опозиції — обіцяють вимагати дострокових виборів. 29 листопада стало остаточно зрозуміло, що тісніших відносин між Україною та ЄС за Януковича не буде. 

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

Фото: Олексій Фурман

30 листопада стає сумнозвісною кульмінацією студентського початку Євромайдану, який перетворився на Революцію Гідності. Тоді, близько 4 години ранку силовики розігнали мирних мітингувальників — силою витіснивши їх з Майдану Незалежності, жорстоко побивши студентів, застосовуючи вибухові пакети та кийки. Тоді мітингувальників прихистив Михайлівський собор.

Фото: pravda.com

Шокуючі криваві події 30 листопада обурили українців — уже 1 грудня здійнялася справжня хвиля масових протестів. Кількість протестувальників сягала кількох сотень тисяч людей. На Майдані зібралося народне віче.

Фото censor.net

Як розвивалися події далі — ми всі чудово пам'ятаємо. Студенти, які стали першопочатковою рушійною силою протестного руху, тепер відійшли на другий план і рух став загальнонаціональним. Так починалася Революція Гідності. 

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

Фото: pravda.com

441

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: