Лютий. Рік незламності. Від початку повномасштабної війни, яку росія розв'язала проти України, минув рівно рік. Боротьба триває далі, і щодня українці знаходять нові й нові рішення. А "Рубрика" не втомлюється розповідати про них Україні та світу (до речі, не забувайте про англомовну версію нашого видання: діліться новинами, матеріалами, рішеннями з друзями та знайомими англійською, щоби світ бачив Україну та ні на мить не забував про нашу боротьбу.)
"Рубрика" ж зібрала найцікавіші історії рішень лютого в цьому матеріалі (і так, англійською він теж є!).
З відходів — на мистецтво
Відходи війни в Україні, що накопичилися за рік, вже давно перевищили відходи Другої світової. Кількість лише російської техніки, яку знищили наші захисники, перетнула позначку в 325 000 тонн. А залишки від снарядів, уламки від ракет, відстріляні боєприпаси та інший металевий мотлох порахувати зараз неможливо.
Утилізація воєнного брухту потребує спеціальної процедури. Тим більш, що в тих місцях, де металевого сміття накопичилося найбільше, бойові дії будуть продовжуватися ще довго. Втім, українці вже почали переробляти те, що привозять та запускають на нашу землю окупанти. Про те, як гільзи, уламки ракет та ящики від боєприпасів перетворюються на мистецтво — читайте в матеріалі "Рубрики".
Закон навіть крізь темряву
Правове поле в умовах війни — це ще й своєрідне поле бою. Під час воєнного стану ряд законів працює інакше. Через ворожі ракети люди втрачають рідних, домівки, власні бізнеси й далеко не завжди знають, що саме мають робити, щоб задокументувати черговий воєнний злочин та отримати допомогу від держави.
У відповідь на цю проблему з'явився "ЮрШтаб" — волонтерська ініціатива від українських юристів, які надають українцям безоплатну правову допомогу через чат-бот. "Рубрика" дізналася, як працює проєкт.
Українські ноу-хау на випадок нових блекаутів
Відключення електроенергії тривають. Планові та аварійні, позапланові та раптові — вони бентежать майже всіх українців, і ми, звісно, шукаємо нові рішення. Після зими 2022-2023 років українці точно знають — альтернативні джерела енергії рятують. Саморобні міні ГЕС, електроенергія з атмосфери, водогін, що постачає струм, та ще багато вигадок винахідливих українців — "Рубрика" зібрала в одному матеріалі корисні вироби наших співвітчизників, які будуть вкрай помічними у сучасних реаліях.
Жіноча військова форма за стандартами НАТО
Сьогодні Україна має потужний показник за кількістю жінок у Збройних Силах навіть серед країн-членів НАТО. Кількість військовослужбовиць в арміях країн-членів НАТО коливається від 0,3% до 20%. У США, наприклад, 17%, у Великій Британії — 11%, в Польщі — 7%, в Данії — 8%, в Естонії — 10% тощо. У лавах ЗСУ — 9% жінок. Це понад 70 тисяч військовослужбовиць.
При цьому досі доволі гостро стояло питання наявності відповідного одягу і білизни для військовослужбовиць. Фактично їх просто не було, і жінкам видавали чоловічу форму, що спричиняло цілий комплекс незручностей. Але проблему вирішують активістки. Так, українська волонтерська організація Arm Women Now створює військову форму для жінок, яка згодом стане "офіційною". "Рубрика" розібралась, у чому особливості та як працює це рішення.
Каністерапія для реабілітації військових
Разом із бойовим досвідом українські військові отримують фізичні й психологічні травми, а їхня психіка зазнає значних змін. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресивні розлади, панічні атаки стають одними із найбільш частих "трофеїв", з якими військовослужбовці повертаються з передової.
Каністерапія є одним зі способів допомоги українським ветеранам та ветеранкам у боротьбі з психологічними травмами. Метод реабілітації за допомогою спеціально навчених собак добре зарекомендував себе в Україні ще до 2022 року. Раніше його використовували в роботі з дітьми, людьми з інвалідністю та в закладах для людей похилого віку. Нині собаки-терапевти працюють у реабілітаційних центрах для ветеранів бойових дій.
Так, у Запоріжжі проєкт із застосування методу каністерапії "Долоні миру" реалізує ГО "Александра і С". "Рубрика" довідалася, як працює ініціатива.
Евакуація творів мистецтва з лінії вогню
Музей Архипа Куїнджі в Маріуполі розбомблено. Музей Марії Примаченко в Іванкові на Київщині спалено. Музей Ханенків у центрі Києва мусить давати раду пошкодженням внаслідок чергової ракетної атаки. Ще близько 40 українських музеїв розграбовані. Українська культура стала однією з цілей російських ракет і мародерів.
Мало хто з митців, колекціонерів та керівників невеликих галерей передбачив потребу в евакуації мистецьких творів. Але вона з'явилася. У перші ж дні повномасштабної війни дві кураторки однієї з франківських галерей вирішили допомагати з вивезенням картин до відносно безпечних місць. "Рубрика" поспілкувалася з однією з ініціаторок проєкту. Про те, що таке евакуація художніх творів під перехресним вогнем — у нашому матеріалі.
"Гаражні" майстри України та підтримка війська
Є багато компаній і брендів, засновники яких почали свій шлях з маленької ідеї в гаражі. Microsoft, Apple, Nike, Harley Davidson зробили перший крок, майструючи свої прототипи буквально "на колінках" у домашніх майстернях, а тепер про них знає увесь світ. Українські ентузіасти не менш амбіційні та багаті на ідеї. Вони, як і їхні закордонні колеги, воліли б створювати інноваційні речі, здатні змінювати світ. Але в нашу країну прийшла війна і зараз у "гаражних революціонерів" свій фронт.
Сьогодні перемога кується не лише на передовій, але і в тилу. Ті, хто ще зовсім недавно займався суто мирними справами, змінили напрямок своєї роботи та взялися за удосконалення та виробництво речей, необхідних нашим захисникам. Паски для автоматів, перископи, повербанки, глушники, баггі, термоустілки та шоломи для військових — заради загальної мети талановиті українці завзято включилися в "гонку озброєнь". "Рубрика" розповідає про ці корисні ініціативи.
"Кішки", "хеки" і "їжаки" на захисті України
Творча команда військово-мистецького обʼєднання "Шпор"
Для сімох художників із Закарпаття повномасштабна війна почалася, як і для багатьох, з шоку. А далі було величезне бажання дати відсіч ворогу. Ще у лютому всі вони пішли у військкомат, але добровольцями на фронт потрапити не вдалося — тих, хто не мав військової спеціальності, залишали у резерві. Тоді художники, маючи майстерню з металу поблизу Ужгорода, звернулися з пропозицією допомоги до місцевої влади. Втім, на той час і там, що робити з ентузіазмом людей мистецтва, придумати не змогли.
Бажання бути корисними для ЗСУ було настільки сильним, що художники знайшли собі роботу самі. Більш того, маленький "завод", на який миттєво перетворилася їхня творча майстерня, виробляє необхідні військовим металеві вироби й зараз. Митці постійно вдосконалюють напрацьоване та вигадують нові корисні девайси, які допомагають нашим воїнам на передовій.
Як художники Андрій Стегура, Ян Потрогош, Анатолій Криванич, Володимир Колесников, Олексій Покотило, Костянтин Хівренко та Олег Путрашик переформатувалися й стали працювати на потребу фронту, читайте в матеріалі "Рубрики".
Проєкт, що робить державну мову рідною
З кожним днем війни у свідомих українців росте бажання не бути схожими на ворогів, на тих, хто хоче, щоб Україна перетворилася на безголосого васала країни-агресорки. Сьогодні все більше російськомовних українців хочуть перейти на державну мову. Для кожного, хто прийняв рішення говорити українською, це означає чинити спротив ворогу.
Рух "Єдині" — проєкт, який від початку повномасштабної війни допомагає усім охочим заговорити українською. Сотні волонтерів руху записують лекції, організовують мовні інтенсиви та влаштовують мовні клуби. Засновники проєкту впевнені: найміцніший стрижень українців той, що всередині. Його не можна розбомбити чи знеструмити. І частина цієї опори — культура й мова. Якщо ми збережемо їх, які б великі не були руйнування, ми завжди відновимо Україну. "Рубрика" розповідає, як працює ініціатива.
Дати життя після смерті: рішення посмертної трансплантації
Війна триває, і кількість людських жертв на фронті та серед цивільного населення щодня зростає. Зараз як ніколи важливо визнати, що наше життя може обірватись в будь-який момент. Війна зайвий раз підкреслила необхідність розвитку трансплантації в Україні. 2023 рік став третім роком пілотного проєкту з трансплантації органів в Україні. В рамках проєкту лише за 2022-й вітчизняні лікарі виконали 384 трансплантації органів, з них більш ніж половина — від померлого донора. Це означає, що кожен українець може надати згоду на посмертну трансплантацію органів і тим самим врятувати чиєсь життя після своєї смерті. "Рубрика" розповідає, що потрібно мати на увазі та як працює це рішення.
