Стіна розбрату: як США опинились у стані подвійної кризи

Доки світ захоплюється досягненнями НАСА, працівники цієї організації масово лишаються без зарплат. Вони – лише частина з 800 тисяч держслужбовців, постраждалих від бюджетної кризи у США.

Все настільки серйозно, що посадовці топ-рангів наймаються доглядати за дітьми чи вигулювати собак, аби заробити на життя за відсутності зарплати. У самому Вашингтоні кафе та ресторани підгодовують держслужбовців або надають їм знижки.

Усе це – наслідки «шатдауну», бюджетно-політичної суперечки між демократами та республіканцями, яка триває 20 день.

Як все почалося

У голівудських фільмах показано сотні сценаріїв криз у США – від кліматичних змін до вторгнення марсіян – проте в реальності загрозою став "шатдаун", а його творцем – Дональд Трамп. Проблеми почалися ще у грудні, коли президент виставив реальний ультиматум Конгресу. Білий Дім вимагає закласти у бюджет 5,7 мільярда на будівництво мегаспоруди – захисної стіни вздовж усього американо-мексиканського кордону. Домовитися не вдалося, відтак почалася позиційна війна палат. Демократична більшість у Палаті представників блокує ідею Трампа, а республіканська у Сенаті не пропускає "безстінний" бюджет.

Фактично, з 22 грудня і дотепер бюджету в країні немає. Для США це означає "шатдаун" – часткову зупинку фінансування держорганів. У заручниках опинився федеральний уряд – включно з МВС, Держдепом та Міністерством юстиції. У неоплачувану відпустку ідуть сотні тисяч людей. 8 січня обурені американці навіть влаштували нічні протести під Білим Домом (і зносили туди сміття).

Зате Трамп готовий до рішучих дій. Останній тиждень президент погрожує оголосити у США надзвичайний стан. Тоді він отримає ширші повноваження і зможе сам направити на будівництво стіни хоч 10 мільярдів та зводити її силами військових. Втім, поки все обмежується словами. Зате Трамп заявляє, що "шатдаун" може тривати "місяці або й роки" (найдовша така криза проіснувала 21 день).

Демократи і республіканці ведуть позиційну війну

"Як можна не йти на компроміс, коли уряду загрожує параліч?", – спитали б читачі у обох партій. Однак питання "Стіна чи не стіна?" для політиків встигло стати важливішим за "шатдаун". Це в прямому сенсі повтор німецької міграційної суперечки, коли праві радикали боролися з Ангелою Меркель.

Слід розуміти, що для Трампа і його соратників стіна – це стратегічний оборонний об'єкт, майже як система ПРО. Не секрет, що трампісти давно мріють обмежити міграцію до США – і не лише нелегальну. З погляду соратників Трампа, латиноамериканські заробітчани загрожують безпеці США, бо займають робочі місця пересічних американців та відповідальні за сплеск злочинів (експерти з цим незгодні). Влада стверджує, що через імміграцію країна втрачає 250 мільярдів щороку. Особливу лють у "червоних" викликали минулорічні "каравани мігрантів" – організовані колони переселенців, які ішли з Центральної Америки до США і намагалися прориватися через кордон.

«Єдиний спосіб припинити наркоторгівлю, торгівлю людьми і потрапляння кримінальників у нашу країну – це стіна або бар'єр», – безапеляційно заявляє Трамп. І він у це щиро вірить.

Так вважає Трамп – і мільйони його співгромадян. Будівництво стіни підтримують одразу 43% американців. Передовсім це якраз виборці республіканців, які прагнуть безпеки. Прості мешканці Техасу готові добровільно патрулювати кордон, аби не допускати нелегалів і наркоторговців у США. А Трамп сам переконав виборців, що врятує їх – тож з власної волі президент не відступить ні на крок.

Демократи, однак, теж не поступляться. Вони, як і опоненти, готові захищати кордон (більше технічними засобами, ніж стіною) і вважають його проблемним. Але, як і Меркель, не відмовляються приймати мігрантів та біженців. Бо це гуманно, а дешеві і мотивовані працівники посилюють економіку США. Міграційну політику Трампа "сині" вважають надмірно жорсткою.

"Стіна між країнами є аморальною. Це застарілий спосіб мислення. З точки зору витрат вона неефективна", – лідер демократів Ненсі Пелозі вже не раз повторює подібну заяву. І справді, опозиція вважає вважає будівництво марнотратством. Плюс, за даними Reuters вартість стіни не 5,7, а мінімум 21 мільярд (і взагалі Трамп обіцяв, що «Мексика заплатить»).

Однак у демократів є і політичний інтерес. Якщо чесно, стан, коли президент потрапив у пастку і «спалює» свій рейтинг, цілком влаштовує противників Трампа. Адже 54% американців винуватять у «шатдауні» очільника країни і його партію. Допомагати "за просто так" йому не будуть. До речі, ЗМІ повідомляють і про торги: разом із компромісним голосуванням демократи прагнуть законного статусу для дітей нелегалів.

Shutdown is coming

Як вчить нас Джордж Мартін, під час боротьби за владу легко не помітити Велике Зло, Яке Насувається. У США на цю роль згодиться «шатдаун».

На 20-й день кризи частково паралізованими є одразу 9 міністерств. Для чверті усіх держслужбовців це і далі означає відсутність зарплат. «Відпускникам» ще пощастило, бо частина їхніх колег продовжуватимуть працювати, хоч і безоплатно (бо їхні посади критично важливі). Для кредитозалежних американців це небезпечний стан.

Узагалі ж, за підрахунками аналітиків Standard & Poor`s, тиждень «шатдауну» може коштувати країні до 6,5 мільярдів доларів (за місяць вийшло б три оборонні бюджети України). Сюди входять і недоотримані інвестиції: бізнес поки радше вкладатиме у взірцево спокійний Китай чи Німеччину. Інші джерела називають нижчі, але теж значні цифри. Зрозуміло, страждає імідж США як світового лідера.

Втім, заяви про анархію у США поки перебільшені. Поліція і далі патрулює вулиці (жодних погромів) та ловить злочинців, лікарні працюють без перебоїв. Інші ключові установи (банки, аеропорти) також поки не постраждали. Але це поки. Наприклад, з 11 січня без зарплати залишаються співробітники ТSA – це люди, які стежать за безпекою в аеропортах. Оскільки грошей все одно нема, вони масово йдуть на лікарняний. Так люди зможуть шукати підробіток – а заодно залишать прогалини у безпеці летовищ. І таких історій щотижня ставатиме більше.

"Якось викрутяться. Вони завжди щось придумують", – так бачить проблеми бюджетників Дональд Трамп.

Шанс на хепі-енд лишається

Загроза економічних проблем усе ж змусила парламентарів іти на поступки. 3 січня демократи першими погодились на компроміс: вони готові надати Трампу 1,3 мільярда на стіну – в обмін на розблокування бюджету. Перемоги поки не вийшло, бо попри кілька раундів переговорів, президент не поступається ані центом (востаннє він просто пішов з перемовин). Республіканська партія слідує за ним, очевидно, боячись розколу і "громадянської війни" у політсилі. Тим часом демократи намагаються розблокувати бодай фінансування міністерств.

Але за всіма законами драматургії з'явився і шанс на порятунок. Доволі несподівано з вимогою компромісу виступила ціла група республіканців, які тепер тиснуть на лідера сенатської фракції Мітча Макконела. Їх можна зрозуміти: парламентарям переобиратися на наступних проміжних виборах, а з тривалим "шатдауном" перемога їм не світить. Більше того, сенатор Корі Гарднер публічно вимагає бюджету – «зі стіною або без».

Якщо врахувати, що рідна партія і до цього не раз стримувала президента, то цілком імовірним стає сценарій, за якого бюджет розблоковується, а республіканцям дають ті ж 1,3 мільярда і змогу зберегти обличчя. Тим більше, кордон і без того не голий – найвразливіші ділянки ще з 90-х прикриті укріпленнями. Це гарний варіант для США – і для України також. Адже доки триває криза, Штати навряд чи проводитимуть активну зовнішню політику.