Загроза, яка на нас чекає, якщо росіяни вирішать атакувати греблі гідроелектростанцій
З початку повномасштабної війни росіяни обстрілювали Каховську ГЕС на Херсонщині, яка є частиною Об'єднаної енергосистеми України, забезпечує покриття пікових навантажень, регулювання частоти та потужності й мобільний аварійний резерв — важливий об'єкт інфраструктурної безпеки України. Під загрозою обстрілів зараз опинилися також Дніпрогес, Кременчуцька, Середньодніпровська, Київська та Канівська ГЕС.
Усі ці об'єкти в руках ворога можуть не лише залишити нас без електроенергії — як виявилося, вони можуть бути зброєю окупанта, яка може призвести до катастрофічних наслідків для життя українців та довкілля.
"Рубрика" дізналась про потенційні наслідки атак гідроелектростанцій України росіянами. Чим це загрожує довкіллю, яким буде негайний вплив та що робити в разі атаки на ГЕС — далі у цій статті.
Використання води як інструменту для досягнення військових цілей не є новим явищем. Зруйнована гребля може затопити землі та міста далеко вниз за течією.
Ми маємо чимало прикладів з історії, коли захоплення стратегічної водної інфраструктури та її руйнування було воєнною метою: так, під час війни в Перській затоці курдські війська атакували іракські водопровідні споруди. А під час Другої світової війни радянською владою було підірвано Дніпрогес для того, щоб не "пустити" німецькі війська далі на Схід та потопити ворожі підрозділи, які знаходились у плавнях.
Звісно, місцеве населення про запланований підрив не знало, і 18 серпня 1941 року тридцятиметрова лавина води залила всю нижню частину Запоріжжя, затопила десятки суден разом із командами. Скільки загинуло людей серед місцевого населення, ми не знаємо, є лише дані про загибель близько 1,5 тисячі німецьких солдатів. Було знищено десятки тисяч будівель, харчових продуктів, військових боєприпасів.
"Кажуть, що у нас в Україні немає ядерної зброї, але прорив будь-якої греблі по руйнівних наслідках, в тому числі екологічних, спокійно може тягатися з вибухом атомної бомби", — коментує експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока.
Експерт пояснює весь рівень небезпеки від руйнування гребель буквально на пальцях:
"Усі мають розуміти, що один кубометр води важить тонну: уявіть собі кількість води в кубі розміром метр на метр — це одна тонна. Плотини стримують величезну масу води, мільйони таких тонн. Згадайте загальний курс фізики з 9-го класу. Сила — це маса, помножена на прискорення, і коли ця маса набирає швидкість, ми маємо силу в тисячі кілотонн, і цих сил достатньо, щоби руйнувати бетон. Руйнівні наслідки стають катастрофічними. Говорити про екологічні наслідки ми маємо в останню чергу, проте вони є. Поки що росіянам вистачало розуму не атакувати наші стратегічні гідроспоруди", — пояснив він.
Ось чому наслідки від руйнування гребель так само розраховуються за зонами, як і наслідки від підриву ядерних бомб. В першій зоні ураження вода змітає абсолютно все: бетонні споруди, будівлі, будь-які укріплення. Науковці називають це "зоною катастрофічного затоплення", тобто це територія, де можуть загинути люди, тварини, рослини, завдано шкоди об'єктам економіки та довкіллю.
Звичайно, ситуації, які можуть виникнути від руйнування таких гребель вже змодельовані науковцями — існує багато дисертацій та наукових статей, присвячених цій темі. Тож дізнатись, що буде в разі підривів на ГЕС, ми можемо просто зараз.
У другій зоні, так званій "зоні часткового затоплення", наслідки не менш небезпечні, адже змітаючи все на своєму шляху, вода забруднюється хімічними речовинами з промислових підприємств, змішується зі стічними водами тощо. Епідеміологічні ризики та ризики забруднення водних ресурсів збільшуються в рази.
"Наприклад, вода заливає машини — вона одразу ж "промиває" її від мастила і палива, розповсюджує його всюди, де тече. Коли вода потрапляє в погреби, харчові склади — неважливо при цьому, залишилась вона чи пішла, — підвищується вологість, починається процес гниття, розповсюдження грибків", — пояснює еколог.
За його словами, це і є поняття "відтермінованої" екологічної шкоди.
"Шкода вже є — все. Просто її наслідки трохи будуть пізніше. Ось так", — констатує він.
Лише на річці Дніпро ми маємо шість водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Дніпровське та Каховське.
"Річки Дніпро не існує — це каскад водосховищ, величезних, і кожен з них — величезна прихована ядерна бомба, якщо судити за впливом на довкілля і руйнівні наслідки. Розрив будь-якої греблі на Дніпрі — це багатомільйонні смерті впродовж 5-6 годин", — каже Максим Сорока.
У своїх останніх дослідженнях цього року доктор наук з державного управління і доцент пан Зелінський змоделював можливі наслідки від підривів гребель водосховищ України. Єдиний більш-менш безпечний район, якому затоплення не загрожує — це Полісся, а от жителі в інших регіонах України можуть постраждати.
Наприклад, якщо буде зруйновано Київську ГЕС, гребля якої тримає 3,7 мільйона тонн води, буде затоплено більше тисячі квадратних кілометрів площі. Тобто це повністю вся територія Києва та ще 50 населених пунктів поблизу — і це лише зона катастрофічного затоплення. За руйнування Канівської ГЕС під водою опиняться Черкаси та ще 66 сіл та невеликих міст.
У Херсонській області (Каховська ГЕС) в разі катастрофи на ГЕС повністю покриті товщею води будуть 18 населених пунктів, ще 25 будуть затоплені частково.
Аж п'ять міст (Кам'янське, Дніпро, Новомосковськ, Марганець і Нікополь) та більше 40 населених пунктів може бути затоплено в разі прориву дамби на Кам'янському водосховищі — в разі такої аварії з територій доведеться евакуювати більше пів мільйона людей. При зруйнуванні Кременчуцької ГЕС затопить приблизно 1200 квадратних кілометрів у Полтавській області, де проживає ще чверть мільйона українців.
Не меншими будуть наслідки у разі знищення гребель й інших водосховищ.
Більшість населення України із початком повномасштабної війни евакуювались на захід України. Ті, хто вважав, що безпечніше буде перечекати в невеликих селах, мають знати, що в разі обстрілів водосховищ, яких чимало в регіоні, їм знов доведеться рятуватись.
Наприклад, якщо гребля одного з чотирьох водосховищ Карпатського регіону — на Теребле-Рікській ГЕС, що на Закарпатті, об'ємом 24 мільйони кубометрів, буде зруйнована, в зоні катастрофічного затоплення може опинитись 11 сіл, а рівень води на цих територіях сягатиме від 8 до майже 30 метрів.
Вдвічі більше за об'ємом води водосховище є й в Івано-Франківській області — Бурштинська ДРЕС утримує 50 мільйонів тонн води. В разі прориву, вода покриє більше 30 квадратних кілометрів площі, на якій до початку повномасштабної війни проживало приблизно 6 тисяч осіб. Небезпеку в області становить й Чечвинське водосховище поблизу Рожнятина, а також Дністровська ГЕС у Чернівецькій області.
Не меншу небезпеку становлять водосховища Подільського району України, де їх аж 6.
Найбільше, якщо не брати до уваги водосховища на Дніпрі, про які ми вже розказали, потенційні удари по водних об'єктах загрожують південним регіонам України.
👉🏻 У Миколаївській області є аж 10 водосховищ, які сумарно ставлять під загрозу населені пункти, у яких проживає більше 100 тисяч людей. Наприклад, за умови прориву одного з них — Жовтневого, постраждає приблизно третина Корабельного району міста, а це — 4,5 тисячі миколаївців.
👉🏻 В Одеській області критичне затоплення території може виникнути внаслідок аварії на греблях Хаджибейського лиману, Ладижинського водосховища у Вінницькій області та Дубоссарського водосховища в Молдові. Якщо прорив станеться на Ладижинському водосховищі, Суворівський район міста Одеса опиниться під водою — на цій території знаходиться більше 30 промислових об'єктів. А от прорив греблі водосховища Дубоссарської гідроелектростанції в Молдові призведе до катастрофічного затоплення території області загальною площею 150 квадратних кілометрів.
Ще вісім небезпечних водосховищ є в Криму. Якщо росіяни оберуть тактику "затопленої землі" після уходу з окупованих українських кримських територій і греблі на них буде зруйновано, вода затопить місцевість понад тисячу квадратних кілометрів — це більше, ніж вся територія Києва в його адміністративних кордонах.
Те саме — в Донецькій області. Там є аж 10 водосховищ. Якщо їхні греблі буде зруйновано, в кожному конкретному випадку затопить площі від 7 до 45 квадратних кілометрів.
Звісно, змодельовані науковцями наслідки жахають. Проте не всі науковці погоджуються з наведеними даними, а зруйнувати греблю — непросте завдання навіть для військових:
"Захисні споруди, дамби здебільшого проєктувалися в період «Холодної війни», і інженери закладали різні сценарії розвитку подій, в тому числі й ракетно-бомбові удари, і падіння літака на споруду, і тому подібне", — заспокоює Максим Сорока.
В органах місцевого самоврядування є підготовлені плани на випадок таких подій.
Ось чому головна порада на такі випадки — дотримуватись вказівок органів місцевого самоврядування та влади. Звісно, в мережі можна знайти чимало інструкцій для посадовців та рятувальних служб на випадок руйнування ГЕС, проте існує також і чіткий алгоритм дій з урахуванням різних факторів, зокрема, ступенів пошкодження, які самостійно ви визначити не зможете.
У разі надзвичайної ситуації на дамбі допоможе наступний порядок дій:
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.