Врятувати бібліотеки України: що робити та як допомогти?

Аліса Смагіна

росія воює не тільки з народом України. Вона послідовно й наполегливо знищує українську ідею, культуру, книги. Шість місяців поспіль російські війська гатять по театрах, будинках культури та бібліотеках. За час повномасштабного вторгнення російські окупанти в Україні пошкодили 221 та зруйнували понад 100 бібліотек. 101 бібліотека втратила значну частину своїх фондів, а у 21 бібліотеці не зберігся жоден документ. 

За даними Мінкульту, 33% з постраждалих бібліотек знаходяться в Донецькій області, 24% — у Київській, по 9% — у Миколаївській та Харківській областях. 

• Ще на початку повномасштабного вторгнення в Чернігові росіяни розбомбили історичну будівлю кінця 19 століття, там базувалася бібліотека для юнацтва. На книгосховище скинули три фугасні 500-кілограмові бомби. 
• Також було обстріляно іншу історичну пам'ятку — обласну універсальну бібліотеку імені Короленка. 
• На Харківщині в Барвінковому після обстрілу рф сталася пожежа, внаслідок якої згоріла місцева бібліотека, а в Ізюмі ракета влучила в будинок, де розміщувалися бібліотеки для дітей та дорослих. 
• У Нікополі (Дніпропетровщина) зі ствольної артилерії знищено частину будівлі дитячої бібліотеки, яка торік відзначила своє 75-річчя. 
• У Маріуполі росіяни з наведення попів РПЦ спалили книги з бібліотеки храму Петра Могили. Деякі унікальні екземпляри українськомовних видань наразі втрачені назавжди. 
• Десятки бібліотек знищені в місцевих будинках культури й школах. Ще сотні українських бібліотек нині перебувають в окупації.

Росіяни руйнують — ми відбудовуємо. Намагаються знищити й пограбувати — ми повертаємо. Загарбники палять і паплюжать — ми зберігаємо. Бібліотечні працівники й волонтери виносять на руках книги зі зруйнованих бібліотек. В окупації бібліотекарі відмовляються співпрацювати з окупантами. 

Наші воїни не лише б'ють ворога по всіх фронтах, а й рятують книги. У переддень окупації Лисичанська українські захисники, бійці 1-ї ОБСП ЗСУ, Євген Олефіренко та Станіслав Коваль врятували від знищення ворогом частину українських книг, які були на одному із заводів міста. Євген Олефіренко поліг у бою під Бахмутом. Та все ж врятовані книги з Лисичанська, як і мріяли хлопці, таки поповнили іншу книгозбірню. Станіслав Коваль разом із рідними загиблого побратима та командиром батальйону подарували їх Центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва.

Допомагають українцям у зберіганні та відновлюванні бібліотек і західні партнери. Так, Польща та країни Балтії хочуть допомогти відбудувати бібліотеки в Чернігові. Долучиться до відновлення бібліотек в Україні та Велика Британія.

Книги — відображення нашої історії, наш код і скарб, а також — правда. Для того, щоб наші діти могли читати й далі книжки українською, так само, як ми донатимо на дрони для армії, ми можемо донатити на збереження та відновлення наших бібліотек після рашистської навали. Долучитися до цього може кожний українець.

• "Збережіть українську культуру" — так називається сайт, який розробили за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики. На платформі можна подивитися на фото та опис кожної культурної пам'ятки, яку зруйнувала російська армія, інформацію про масштаби пошкоджень та суму коштів, необхідну для її відновлення.  

Крім того, з допомогою сайту закликають фінансово допомогти збереженню української культурної спадщини. Пожертви збирають на спеціальному рахунку, відкритому МКІП в Національному банку, їх спрямують на охорону, евакуацію, захист і збереження культурних цінностей та підтримку діяльності закладів культури, мистецтва та бібліотек, що постраждали внаслідок бойових дій.

Відбудувати й повернути українцям бібліотеки буде коштувати чималих грошей. На відновлення тільки двох бібліотек — Чернігівської центральної міської бібліотеки імені Михайла Коцюбинського та Харківської державної наукової бібліотеки імені Короленка потрібно 132,6 мільйона гривень. Але це необхідно — нині українська культурна спадщина та національна ідентичність є одними з головних цілей ворога. Адже наша історія та ідея європейського вибору України, незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Української держави — є неприпустимими в їх розумінні.

• Але допомогти можна не тільки грошима. До прикладу, на початку серпня у Чернігові з розбомбленої російською авіацією бібліотеки для юнацтва волонтери почали збирати й вивозити книги, які дістали з-під завалів. Раніше це було неможливо через загрозу обвалу будівлі. З 60 тисяч книг, які налічувалися в бібліотеці до повномасштабного російського вторгнення, зараз вдалося евакуювати близько 30 тисяч. 

Наразі працівники та небайдужі люди евакуюють книги та інші матеріали, що являють собою велику культурну цінність, до Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва, яка теж зазнала руйнувань, хоч і від вибухової хвилі — там вибиті вікна, тече дах, постраждали стіни. З нагального — бібліотека потребує заміни вікон або хоча б нового скла, бо як-то кажуть, "зима близько". Роботи непочатий край, — кажуть волонтери, та рук, на жаль, не вистачає через те, що люди просто не знають, що тут потрібна допомога й кожен охочий може принести велику користь. Якщо ви зараз у Чернігові — приєднуйтесь! 

• Маріупольська бібліотека ім. Короленка була наповнена тисячами книг. Фонд нараховував близько 120 тисяч екземплярів, що вражало не тільки мешканців, а й гостей міста. Всього пів року тому тут було безліч ідей, проєктів, заходів для відвідувачів різного віку… Сьогодні це зруйновані будівлі, у яких немає життя. Розграбовано технічне оснащення, меблі та частина книжкових видань. Ключове — знищені фонди. Усе це — злочини окупантів. Скільки та де зараз знаходяться частки бібліотечних фондів, які збереглися – наразі невідомо. Евакуювати їх можливості не було.

Але сьогодні, попри все, кожен охочий може допомогти Маріупольській бібліотеці ім. Короленка відновити свою роботу "з нуля". Зараз заклад продовжує свою діяльність у Дніпрі. Співробітники вже почали збирати електронні версії книг як авторів Приазов'я, так і творців з інших куточків України й тепер звертаються до всіх небайдужих українців про допомогу з наповнення книжками фонду, який після нашої перемоги стане основою для відновлення роботи бібліотек в українському Маріуполі. Контакти для відправки книг — тут. 

• Просто зараз розпочинається збір книг для Ірпінської міської бібліотеки. Бібліотека, що постраждала від російської агресії, не має можливості поповнити книжковий фонд за рахунок міського бюджету. "Ви можете подарувати україномовні книги і з власних бібліотек, цим ви подаруєте своїм книгам друге життя і принесете задоволення читачам", — зазначила директорка міської бібліотеки Олена Циганенко. Книги можна принести з вівторка по суботу з 10.00 до 18.00 за адресою: м. Ірпінь, вул. Шевченка, 3-А.

• "Book'и в руки!" — це нова ініціатива у Львові, метою якої є зібрати книжки для українських дітей та молоді, які через війну втратили дім і, осівши в прихистку, нині не мають доступу до книжки й читання. Організатори проєкту збирають дитячу, підліткову, юнацьку літературу українською мовою. Книги можна приносити у будні з 10:00 до 18:00 на дві локації: Львів, Інститут стратегії культури (пл. Міцкевича 6/7) і Сенсотека (вул. У.Самчука, 22). Перші збірки поїдуть у дитсадок у Кривому Розі та в Запоріжжя до БФ "Мрія", що займається питаннями вимушених переселенців.
• Допомога бібліотеці може бути потрібна в будь-якому місті. Завітайте до найближчої, запитайте, чи не потрібна підтримка. Повірте, там цьому будуть дуже раді. Адже тепер бібліотеки навіть у мирних містах переживають не найкращі часи — повномасштабне вторгнення російських військ в Україну зупинило всі ініціативи Українського інституту книги, кошти, виділені на підтримку книговидання, бібліотек та промоцію читання, були секвестровані й переспрямовані на ЗСУ й на нашу спільну перемогу. Знайти бібліотеки вашого населеного пункту можна тут.

Бібліотеки не тільки просять про допомогу, а й допомагають самі. З перших днів введення воєнного стану в Україні бібліотекарі, використовуючи свої знання, вміння, навички, допомагають захисникам країни та цивільному населенню. Публічні бібліотеки в містах і селах України вносить свою частку праці в наближення перемоги: бібліотекарі плетуть маскувальні сітки, розфасовують гуманітарну допомогу, беруть активну участь в інформуванні ВПО, допомагають збирати для них продукти й необхідні речі.

• У Житомирі в міських бібліотеках допомагають оформити заявку на виплату допомоги від міжнародних організацій. Переселенцям не потрібно для цього відстоювати черги в банку. Також там можна перевірити й статус заявки.
• Також у житомирському таборі книголюбів, який працює на базі бібліотек мережі "ЛІТтера", діти вчаться надавати першу медичну допомогу й того, як поводитися зі знайденими боєприпасами.
• Полтавською обласною бібліотекою для юнацтва імені Олеся Гончара заплановано для дітей проведення занять із йоги, ігротеки, кінопоказів, групових екскурсій, майстер-класів.
• У Кропивницькому бібліотека імені Маланюка стала учасницею проєкту "ВільноХаб" і допомагає підліткам, які переїхали з областей, де ведуться бойові дії. Із серпня вже встигли провести 13 заходів для дітей і молоді з родин внутрішньо-переміщених осіб. Загалом охопили 266 учасників.

• Влітку у Дніпрі відбулася книжкова толока в рамках проєкту #ART_наступ. Кожен охочий мав можливість придбати за символічною ціною книги, що належали до фондів міських бібліотек. Книжкова толока проходила під гаслом "На толоку завітай — ЗСУ допомагай!".
• У Вінниці жителів міста запрошують до бібліотек написати листа воїнам на передову. Організатори заходу впевнені, проєкт "Листи на фронт" допоможуть підтримати бойовий дух наших воїнів, зміцнити зв'язки фронту та тилу. Кожен охочий може написати лист і занести його в будь-яку з 24 бібліотек міста.
• ​​На Кіровоградщині бібліотекарі Кетрисанівської громади роблять трав'яні збори для військових. Збирають липу, м'яту, чебрець, звіробій, жасмин, пелюстки троянд. "Територія у нашій громаді є екологічно чиста, бо машини майже не їздять", — розповіла директорка "Публічної бібліотеки" Тетяна Ткаченко. Тож гарячий духмяний чай зігріє наших бійців в осінніх окопах. 
• По всій країні бібліотеки чистять від антиукраїнської літератури. Російські книжки здадуть на макулатуру, а на вилучені гроші закуплять нові книги українських видавництв або відправлять на допомогу ЗСУ.

↓Читайте також

Зброя як благодійність, жінки у війську та країна ветеранів: історії трьох волонтерських ініціатив, які наближають перемогу

Почати все з початку або з фітнесу: як на Сумщині переселенка з Харкова допомагає жінкам повернутися до життя

"Те добро не виміряти": як ініціатива Pallium for Ukraine допомагає тяжкохворим українським дітям

Як малювання та казки зцілюють травму війни? Рішення від кризових психологів