Пішов, але поки лишається: що означає відставка Бориса Джонсона для України
Вибори нового прем'єра Британії вже призначили на 5 вересня. Чому Джонсон пішов та чого чекати українцям — у матеріалі "Рубрики"
Один із найпопулярніших в Україні політиків оголосив про свою відставку – таке траплялося не раз, але ще ніколи не йшлося про прем'єр-міністра Великої Британії. 7 липня Борис Джонсон оголосив, що "партія хоче нового лідера і нового прем'єр-міністра", тому він іде.
Українців новина неабияк схвилювала, адже Сполучене Королівство — один із ключових союзників України, і за масштабами допомоги поступається лише США. Зараз там тренується понад тисяча воїнів ЗСУ, заплановане навчання для 10 тисяч, Україна очікує на ракетні установки MLRS M270 та самохідні гармати.
Політичну кар'єру Джонсона потягнули на дно кілька скандалів, хоча й боротьба за владу дається взнаки. Розповідаємо, що це означає для України та хто може змінити одного з найбільших наших друзів сучасності.
Чому Борис Джонсон подав у відставку, але він — все ще прем'єр-міністр
Українці вже почали прощатися з Джонсоном, але, як виявилося, зарано. Адже поки прем'єр подав у відставку з посту очільника Консервативної партії, а не прем'єр-міністра. Тому він і далі де-факто керуватиме Британією, навіть без приставки "в.о.".
Річ у тім, що британська Консервативна партія, як і більшість політсил країни, не побудована навколо конкретного лідера (як це буває в Україні). Тут очільника визначають на внутрішніх партійних виборах.
Словом, партія стійка, має чітку ідеологію, тож може собі дозволити міняти голів і далі йти своїм курсом. Недарма торі (цим історичним терміном називають консерваторів у королівстві) засідають у парламенті з 1834 року! Тарасу Шевченку тоді саме виповнилося 20.
Наприклад, за Джонсона у 2019 році проголосували 92 тисячі партійців — на 46 тисяч більше, ніж за опонента, тому він очолив консерваторів і повів їх на переможні для себе парламентські вибори. А потім і став прем'єр-міністром, адже британські партії традиційно віддають це крісло своєму лідеру.
Але якщо консерватори незадоволені своїм керманичем, члени парламенту від партії можуть оголосити йому недовіру і прибрати з лідерського крісла. Усе це — внутрішні справи партії, тож дострокових виборів у Британії чи зміни влади в інший спосіб не чекайте.
Адже парламентська більшість у консерваторів лишається. Торі таки підуть на вибори, але внутрішні: визначатимуть нового лідера. Для них теж є окрема процедура. Джонсон цю гонку майже гарантовано програє: однопартійці мають до нього надто багато претензій.
Минулого разу від відставки попередньої лідерки, Терези Мей, до фінішу такого головування минуло два місяці. Зараз же Британія отримає нового прем'єра 5 вересня.
Уряд Її Величності тим часом очолюватиме Джонсон, але тільки до моменту, доки оберуть нового голову консерваторів. Останньому партія має вручити крісло прем'єр-міністра, тож Борису доведеться піти.
Чому Джонсон пішов у відставку?
Причин багато, але України серед них немає
На диво, для британських політичних оглядачів падіння Джонсона — зовсім не сюрприз. Насправді його передбачали ще у 2021 році через низку скандалів, головним із яких став так званий "Патігейт".
Він почався у листопаді 2021 року, коли газета Daily Mail заявила, що взимку 2020 року у резиденції прем'єр-міністра пройшли три вечірки, Джонсон нібито прийшов на одну з них. Жодного корупційного сліду, однак тоді діяв жорсткий локдаун, і збиратися більше, ніж вшістьох, було заборонено.
Медіа почали "копати" цю тему, і виявили, що аналогічні зустрічі були і в травні 2020 року (з'явилися навіть фото, як учасники п'ють вино). У 2021 році працівники офісу проводили вечірки вже без прем'єра. Такі новини розсердили рядових британців, які через карантин місяцями не могли зібратися за столом із друзями та родичами.
Ба більше, спочатку у Джонсона взагалі заявляли, що вечірки не було. А якщо й була, то всі зберігали дистанцію. Дискусії про це тривали місяцями. Лише коли доказів стало вже надто багато (наприклад, світлина, де з келихом сам Борис), прем'єр перепросив і заплатив штраф.
З іншого боку, саме голова уряду створив спеціальну комісію на чолі зі Сью Грей, яка викрила чимало порушень карантину у його офісі. Фактично, він оголосив розслідування проти себе і не намагався його зам'яти.
Однак для громадян більше важило, що Джонсон обманув британців, приховавши вечірку. Мовляв, чи можна після цього довіряти іншим його обіцянкам? Незадоволені прем'єром у січні були аж 72% британців!
В очах українців Борис сповна реабілітувався за "Патігейт", коли допоміг нашій країні зброєю, санкціями та першим приїхав до Києва під час повномасштабної війни. Однак його співгромадяни більше цікавляться внутрішньою політикою, ніж міжнародними справами.
Тим більше, далі вибухнув новий скандал, відомий як "справа Кріса Пінчера". Так звуть депутата, котрого Борис Джонсон у лютому призначив заступником партійного організатора. 3 липня він звільнився — після того, як журналісти газети The Sun повідомили, що Пінчер чіплявся з домаганнями до двох чоловіків у клубі "Карлтон". Далі преса знайшла ще шість випадків, коли депутат нібито намагався обмацувати колег по партії.
Тут Борис Джонсон участі вже точно не брав, але критики заявили: мовляв, він взагалі не мав призначати людину, звинувачену в домаганнях, на впливовий партійний пост. Як і з "Патігейтом", в уряді спочатку казали, що не чули претензій до Пінчера, потім уточнили: насправді-то знали, але ж офіційно потерпілі не скаржилися! Зрештою, 5 липня свою "грубу помилку" визнав і сам Джонсон.
Щойно про цей скандал дізналася публіка, почався, за оцінкою ВВС, "урядовий заколот". Канцлер Скарбниці (аналог міністра фінансів) Ріші Сунак і міністр охорони здоров'я Саїд Джавід подали у відставку 5 липня.
За ними пішли 62 члени команди Джонсона: міністри, їхні помічники і державні секретарі. 6 липня торі просто бойкотували прем'єра у парламенті. Для нас важливо, що під час усіх цих скандалів Джонсона не критикували за взаємини з Україною.
Однак і виключати політичну боротьбу всередині партії не слід. За оцінкою The Guardian консерватори вважали свого лідера "електоральним тягарем". Мовляв, він став настільки непопулярним серед рядових виборців, що з ним на чолі у торі немає шансів перемогти на наступних виборах. А у травні консерватори вже програли місцеві голосування одразу в кількох регіонах, втративши майже 500 мандатів!
Звісно, імідж партії підкосив стрибок цін на пальне та продукти (хоча його викликала російська агресія, з котрою уряд якраз боровся). Але прорахувався і Джонсон, котрий на виборах обіцяв успішно завершити Брекзит, і не зміг цього зробити.
Журналістка The Guardian Джессіка Елгот стверджувала: "важковаговики" політсили боялися втратити власні округи. Це може пояснити, чому Джонсону намагалися оголосити недовіру ще в червні, до "справи Пінчера". Імовірно, торі налаштувалися змінити лідера і перебудувати політсилу.
На допомогу Україні відставка Джонсона безпосередньо не вплине
На щастя для нас, підтримка України — не просто особиста ідея Бориса Джонсона, а й чітка позиція британського парламенту. Тому вона не перерветься і після його відставки.
"Питання України – це явно не привід великих політичних розбіжностей у Великій Британії. Я знаю, що Зеленський та Джонсон — чудові друзі. Але хто б не посів його місце, щодо України, гадаю, його політику буде продовжено", — прогнозує Лоуренс Фрідман, почесний професор Королівського коледжу Лондона.
Адже такого курсу від влади очікують її виборці. За даними, оприлюдненими у травні (новіших поки немає), 59% опитаних британців прихильно ставилися до України, майже стільки ж — підтримували британську допомогу. Тоді як росію позитивно сприймали лише 7% британців.
Крім того, свій пост зберіг ще один друг України: міністр оборони Бен Воллес. За словами Елізабет Брау, експертки Американського інституту підприємництва, насправді плани військової допомоги Києву розробляв саме він (хоча загальний політичний курс визначає прем'єр-міністр).
Зрештою, якраз міністр оборони відповідає в уряді за практичні армійські справи на зразок "передати Україні установки NLAW або гаубиці". І, до речі, знає їх не лише з теорії: Воллес — офіцер-ветеран, служив у елітному полку Шотландської гвардії.
Він має надвисокі шанси лишитися в новому кабінеті міністрів, адже популярний серед консерваторів, колеги навіть називали Воллеса імовірним наступним прем'єром. Однак він вирішив лишитися у Міноборони.
Бен Воллес
До речі, після відставки Джонсона британський міністр оборони приїхав до українських солдатів, котрі навчаються у королівстві. Візит був дуже схожим на символічний жест: мовляв, Британія далі підтримуватиме Україну.
Зараз у медіа називають фаворитом партійних перегонів ексканцлера Ріші Сунака. Адже він першим пішов з уряду Джонсона, почавши "урядовий заколот". А під час пандемії COVID-19 відповідав за порятунок економіки, тож знає, як працювати, коли навколо криза.
Ріші Сунак
З Україною Сунак перетинався, коли займався економічною допомогою нашій країні — і, до речі, пишався цим. Зокрема, написав колонку в газеті Daily Mail про свої кроки і зустріч з українським міністром фінансів Сергієм Марченком.
Також серед лідерів — депутатка Пенні Мордонт, яка на своєму окрузі збирала аптечки та бронежилети для українців, і очільниця МЗС Британії Ліз Трасс — вона виступала за підтримку нашої країни ще до лютневого вторгнення, і після нього думку не змінила. Словом, у цьому вони — однодумці прем'єр-міністра.
Ліз Трасс
…Однак тимчасові складнощі — можливі
Адже Борис Джонсон був не лише лідером уряду та партії, а й неформальним рушієм західної коаліції на підтримку України. За словами ексочільника МЗС України Павла Клімкіна, Британія, зокрема, часто першою запроваджувала санкції проти росії.
"Чи продовжить новий уряд цю тенденцію? Чи буде Британія драйвером цього процесу, як це було на останньому засіданні G7? Це не означає, що Британія буде менше нас підтримувати, але чи буде вона "енерджайзером"? Джонсон вміє бути енерджайзером", — пояснює Клімкін.
Для цього у Бориса була мотивація (він захоплювався діями Вінстона Черчилля під час Другої світової війни). А за роки роботи на високих посадах Джонсон заробив авторитет у міжнародній спільноті і завів ділові стосунки зі світовими лідерами, як-от президентом США Джо Байденом.
Поки невідомо, чи матиме таку ж дипломатичну рішучість новий очільник британського уряду. Зрештою, Джонсону допомагав його особистий авторитет, адже Британія зараз поступається за потужністю США та Євросоюзу. До того ж, наступнику знадобиться час, аби ввійти в курс справ. А паралельно до міжнародної політики – ще й вирішувати внутрішні питання на зразок інфляції та зростання цін.
Втім, Борис Джонсон підняв планку британської допомоги Україні настільки високо, що хто б не зайняв крісло прем'єр-міністра, наша країна буде одним із пріоритетів Сполученого Королівства. За що йому слід ще раз подякувати.
