Відставка уряду, вимкнений інтернет і численні протести: що відбувається в Казахстані

Марія Смик

Зараз протести тривають. Експерти та політичні оглядачі поки не роблять остаточних висновків стосовно ситуації. А поліція Казахстану затримує протестувальників. Детальніше про те, в чому проблема Казахстану та чи може спрацювати рішення про масові акції — у тексті "Рубрики".

В новий рік з новими цінами… і старими схемами

З початком року в Казахстані вдвічі підвищили ціни на скраплений газ. Саме ним у багатьох регіонах не тільки опалюють будівлі, а й заправляють автівки. Тож різке зростання вартості змусило чимало людей відмовитися від власного транспорту. Більше того, собівартість такого газу все ще лишається значно нижчою від ринкової. 

Із січня ціна на газ виросла вдвічі і дійшла до 120 тенге за літр. Це близько 8 гривень. В той же час в Україні автогаз коштує 18-20 гривень за літр.

Голова правозахисного фонду "Ліберті" і політолог Галим Агелеулов в інтерв'ю телеканалу "Настоящее время" заявив, що такий стрибок цін є наслідком діяльності еліт Казахстану. Він наголосив, що до цього доклала руку сім'я першого президента країни Нурсултана Назарбаєва. 

З початком протестів з'явилася нова проблема — замість адекватної реакції влада почала затримувати мітингувальників, вимикати інтернет в цілих містах і влаштовувати розгони. Тож попри обіцянку влади таки знизити ціну на скраплений газ і вже виконану вимогу про розпуск уряду, розходитися мітингувальники, схоже, не планують, що й не дивує, адже це далеко не всі проблеми Казахстану. 

До 2019-го країною майже 30 років правив Нурсултан Назарбаєв, чиї додаткові посади, здається, не зменшили його вплив на політичне життя країни навіть після відставки. Його партія "Нур Отан" і зараз лишається правлячою попри звинувачення у фальсифікації виборів та використанні адмінресурсів, які свого часу їм висунули ОБСЄ. Тож розраховувати на демократію громадянам Казахстану давно не доводилося.

Та повернімося до хронології теперішніх подій.

Тисячі людей на вулицях і сотні… в автозаках

2-го січня протестувальники вийшли на вулиці міста Жанаозен, де і видобувають левову частину нафти і газу країни. Згодом протести поширилися на інші міста. За словами очевидців, 4-го січня зранку в Жанаозені на площі було близько двох тисяч мітингувальників.

На третій день протестів (4-го січня) влада погодилася знизити ціни на газ, але напередодні встигла спробувати розігнати протестувальників і затримати чимало людей, що ще більше розізлило казахстанців.

Зокрема, близько 20 людей затримали в Алмати. Трьох — в Астані. Понад 10 — у Шимкенті. А в ніч на 5 січня МВС Казахстану заявило вже про більш ніж 200 затриманих під час чергового розгону.

Президент країни Касим-Жомарт Токаєв ввів надзвичайний стан і оголосив комендантську годину​ з 16:00 з 5 до 19 січня 2022 року​ у місті Нур-Султан, столиці країни, а також у місті Алмати, Мангістауській та Алматинській областях.​ А вже ввечері 5 січня дію надзвичайного стану поширили на територію всієї країни. 

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв

Також Токаєв заявив, що очолить Раду безпеки Казахстану. Раніше цю посаду обіймав колишній президент Нурсултан Назарбаєв. У своєму зверненні президент наголосив, що, на його думку, мітинги — результат дій "змовників, вмотивованих фінансово". 

Тим часом політологи й журналісти відзначають, що протести відбуваються без будь-чийого лідерства і мають стихійний характер, як це було в Білорусі.

Заблоковані месенджери і дитина в автозаці

• Отож, 5-го січня в місті Алмати вже горить бізнес-центр, де розташована філія владної партії "Нур Отан".
• Там же захопили мерію.

Протестувальники біля мерії в Алмати 5 січня

• В Уральську тривають масові затримання, у відділках починають опинятися журналісти.
• В місті Талдикорган почали зносити пам'ятник першому президенту країни Нурсултану Назарбаєву.
• В окремих містах відключають інтернет, а також по всій країні блокують месенджери та новинні сайти, що висвітлюють заворушення.
• Сайти ряду державних структур недоступні для входу з-за кордону.
• Протестувальники захопили аеропорт Алмати. Нині там скасовано всі рейси.
• Мережу облетіло фото, як правоохоронці буцімто заносять в автозак візочок з дитиною всередині. Підтвердити чи спростувати достовірність фото і його трактування "Рубриці" наразі не вдалося.

Протести тривають, і за даними, які поширює телеграм-канал Maps&Data, зараз карта мітингів виглядає так:

Що стосується дій влади, наразі ситуація така:

• Президент відправив уряд у відставку.
• Також Токаєв дав доручення запровадити державне регулювання цін на соціально значущі товари, серед яких паливо. І запропонував мораторій на підвищення комунальних тарифів для населення на найближчі 180 днів.
• Ціну на скраплений газ, який став першочерговою причиною демонстрацій, пообіцяли знизити.

• Запроваджено надзвичайний стан і комендантську годину.
• Людей закликають не виходити на вулиці.

Реакція Кремля і досвід інших країн

Посольство України в Казахстані опублікувало повідомлення, в якому закликало українців не їхати в Казахстан принаймні до 19 січня, допоки діятиме режим надзвичайного стану. 

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що влада Казахстану не зверталася до Кремля за допомогою і що зараз важливо, аби ззовні у ситуацію не втручалися. "Ми переконані, що наші казахстанські друзі можуть самостійно вирішити свої внутрішні проблеми", — сказав він.

Загалом чітких прогнозів стосовно подальшого розвитку подій зараз немає. Серед ймовірних варіантів:

• успіх протестів і повна зміна влади, як це було після української Революції Гідності;
• посилення опору влади і придушення протестів, як це сталося в Білорусі. 

Окремі аналітики вважають, що події в Казахстані можуть відволікти Росію від війни з Україною і тимчасово стримати агресора. Проте для остаточних висновків потрібно більше часу.