Вірусні вибори: як Польща голосуватиме за президента на карантині

Якщо раптом здається, що епідемія коронавірусу поставила на паузу політичне життя в усьому світі, то влада сусідньої Польщі має іншу думку. 

Бо на 10 травня у країні заплановані президентські вибори. І хоча поляки, як і українці, сидять на карантині, скасовувати голосування ніхто не збирається. 

А оскільки відкривати дільниці теж не можна, бо вірус, команда президента Анджея Дуди змусить поляків надсилати бюлетені поштою. Розібралися, як це працюватиме, і чим ця історія цікава Україні.

"Вибори поштою" – винахід польської партії "Право і Справедливість". Але вручати їм за це медаль опозиція не поспішає

Ідея провести дистанційні вибори належить не комусь, а польській провладній партії "Право і справедливість". А вона у наших сусідів зараз має позиції "Слуги народу" зразка минулої осені.

У них теж є більшість у Сеймі (але не у верхній палаті, Сенаті), власний уряд, і президент країни Анджей Дуда також є висуванцем "Права і справедливості". Саме він буде йти на вибори 10 травня від "ПіС". 

Відтак, ще 6 квітня команда Анджея Дуди (у парламенті її очолює добре знайомий нам Ярослав Качинський) внесла до зали парламенту законопроєкт про виборчу реформу – і у Сеймі почалася справжня "політична війна". Адже опозиційні блоки "Громадянська коаліція", "Конфедерація", "Лівиця" та "Польська коаліція" виступили різко проти. Мовляв, в умовах пандемії проводити вибори ризиковано, краще вже перенести їх на осінь чи відкласти на рік (цю позицію підтримували і 70% громадян). 

Настільки ризиковано, що головна опонентка Дуди на виборах, кандидатка від партії "Громадянська платформа" Малгожата Кідава-Блонська закликала взагалі бойкотувати вибори (опозиція називає їх "злочином" і "походом до влади по трупах").

Бо соратники Дуди, ймовірно, хочуть провести вибори, доки його рейтинг високий

Для "Права і Справедливості" то не аргументи, партія влади вперто прагне організувати вибори 10 травня. У "ПіС" пояснювали усе любов'ю до Конституції. Однак імовірніше, що команда Дуди поспішає скористатися своїм високим рейтингом. 

Натепер чинний президент має підтримку вражаючих понад 50% громадян, і аж на 35-40% випереджає опозиціонерів Малгожату Кідаву-Блонську та Владислава Косіняк-Калиша. Спойлер: у його перемозі сумнівів немає.

А от чи вийде так само легко переобратися осінню – тут Дуді гарантій ніхто не дасть. Поки невідомо, коли ж таки вийде завершити карантин, а він б'є по економіці. Як відзначає "Дзеркало тижня", у Польщі ціни у магазинах і вартість життя зростають, зростання ВВП у країні може зупинитися – навряд чи це порадує громадян. Так, польська влада готова витратити 212 мільярдів злотих (!) на підтримку бізнесу та безробітних, однак опозиційні партії називають це недостатнім.

Притому "провиснути" може не лише економіка. Упродовж років партія Качинського недофінансовувала медицину (адже Польщу оминали серйозні епідемії на зразок Еболи), і зараз це може датися взнаки. Так от, якщо через епідемію поляки збідніють або влада не зможе остаточно зупинити вірус, то можуть звинуватити в усьому Анджея Дуду – і його рейтинг рухне (можливо, ще й тому опозиція так хоче перенести вибори?).

Тому монобільшість уже змінила виборче законодавство (хоча лишила собі "План Б")

А тому не дивуйтеся, що "Право і справедливість" кинула всі сили на ухвалення виборчого закону. Головним ідеологом "поштових виборів" став Ярослав Качинський, який у "ПіС" працює головним політичним стратегом.

На перший погляд, йому все вдалося. Хоча вдень 6 квітня монобільшість провалила виборчий закон, а міністр освіти Ярослав Говін (він також очолює коаліційну фракцію "Порозуміння") з протесту пішов у відставку, з впертістю у Качинського все гаразд. Він зумів переконати депутатів фракції, і того ж 6 квітня вони дозволили країні голосувати дистанційно.

Теоретично, Качинський запропонував і альтернативу. 15 квітня політик підтримав ідею Ярослава Говіна (з яким наче як посварився) змінити Конституцію. План дотепний: подовжити строк Анджея Дуди до 7 років, тоді вибори-2020 не потрібні. Однак тут вперлася вже опозиція. "Громадянська платформа" не хоче редагувати Конституцію і дарувати два роки Дуді (хоча намагається переконати фракцію Ярослава Говіна вийти з коаліції, і поки невдало). Результат – "поштові вибори" поки лишаються головним варіантом.

Отже, як поляки голосуватимуть поштою. За 7 днів до виборів "Пошта Польська" (аналог нашої "Укрпошти") має доставити у поштову скриньку кожного виборця пакет із документів: це сам бюлетень, інструкція, конверти та заява про особисте голосування.

Власне, заповнювати бюлетень поляки зможуть вдома на дивані, а далі у день виборів матимуть вкинути його назад у свою ж скриньку (або іншу, на території гміни). Після цього все зробить держава. Листоноші повинні доставити конверти на дільниці, де члени комісій, як і завжди, підрахують голоси. Ніхто, щоправда, не тестував, чи справиться пошта з 30 (!) мільйонами бюлетенів, але це лайфхак.

Ні, це зовсім не лайфхак а загроза, вважають критики серед опозиції і громадськості. Хоча б тому, що 300 тисяч членів комісій тепер мають вийти на роботу і ризикувати здоров'ям, як і люди, які підуть на пошту (а вірус, до речі, може лишатися і на бюлетенях). У опозиції є питання і до чесності виборів (це вже не зовсім таємне і особисте голосування).

"Економіка, мова, віра": як Дуда і Качинський завоювали любов поляків…

Власне, якби не політичний скандал із перенесенням виборів, польська президентська кампанія-2020 була б уже зовсім нудною і прогнозованою, бо реальних конкурентів у Дуди не виявилося.

А причини його популярності насправді схожі на історію американського президента Рональда Рейгана, тільки справа не в акторстві, а у економіці. До епідемії Польща переживала економічний бум: за темпами зростання ВВП у 2018-2019 роках країна випереджала навіть США, Німеччину та Японію. 

Варшава зробила успішну ставку на гарний бізнес-клімат, залучення великих інвестицій та масове запрошення трудових мігрантів – особливо з України, до речі. У 2018 році видання Dziennik вказало, що українські заробітчани (а їх там більше мільйона) мають більше значення для економіки країни, ніж сам президент Польщі.

Зрозуміло, економічний стрибок для поляків означає вищі зарплати і більше грошей на ту ж освіту чи дороги. Уряд "Права і Справедливості" охоче витрачав гроші на соціальні виплати, насамперед у регіонах, де люди вважали себе трохи забутими на тлі великих міст. 

Серед них, наприклад, програма "500+" – щомісячні виплати 500 злотих на кожну дитину, якими особливо пишається "ПіС" і люблять поляки.  

А водночас, Анджею Дуді гарно підійшов би слоган "Армія, мова, віра!" вже експрезидента Петра Порошенка. Так, партія Ярослава Качинського має серйозну підтримку католицької церкви, адже теж відстоює консервативні, традиціоналістські ідеї (наприклад, максимальну заборону абортів). А у польській "глибинці" позиція церкви важить більше, ніж точка зору журналістів чи аналітиків.

Другу ставку команда Дуди зробила на тему патріотизму і національної гордості. Для цього "Право і справедливість" зображує себе як захисників Польщі від начебто "втручання Євросоюзу". Ярослав Качинський пропонував стягувати з Німеччини і Росії компенсацію за Другу Світову війну, а у 2018 році Сейм навіть встановив покарання за звинувачення поляків у нацизмі і антисемітизмі (мовляв, у цій Галактиці поляки можуть бути лише героями). 

Щоправда, кампанія Качинського обернулася для Польщі постійними суперечками з Україною та Литвою через історію і розбратом з Євросоюзом. Зате у активі Дуди є фактичний союз зі Сполученими Штатами. Варшаву навіть відвідував президент США Дональд Трамп.

… і чому їм пробачають навіть згортання демократії 

Але якщо ви вже мрієте про "Українського Дуду", то опозиція і експерти бачать і "темну сторону" його правління. За оцінками європейських та американських оглядачів, "Право і Справедливість" керує країною у авторитарному стилі (українцям це нагадає режим Леоніда Кучми). Так, у 2018 році влада провела "судову реформу", аби замінити частину служителів Феміди на своїх людей (це ще й причина серйозного конфлікту між Польщею і владою ЄС). 

Як відзначає Washington Post, самій опозиції тільки й лишається що критикувати, вона відсунута на задній план і не може протистояти владі. "Право і справедливість" обмежила можливості інших партій у Сеймі. А ще влада використовує лояльні медіа аби цькувати ту ж "Громадянську платформу" в стилі Берлусконі.

Втім, самі громадяни теж не поспішають влаштовувати польський римейк акції "Україна без Кучми". Фактично, більшість поляків погодилися на "скорочену версію" демократії, бо у обмін отримують заможну країну і національну гордість. А ще Анджей Дуда не потрапляв у корупційні скандали калібру "справи Гладковських" – це теж спонукає наших західних сусідів спокійно сприймати владу.

А для України такий варіант навіть вигідний

Між іншим, Україні такий сценарій виборів і перемога Анджея Дуди загалом вигідна. Здавалось би, у попередні роки "Право і справедливість" любила вдаватися до антиукраїнських заяв – аби показати себе "борцями з Бандерою" і завоювати любов консервативних виборців.

Однак Дуду вже підтримує тотальна більшість електорату, і президенту немає потреби на камеру сваритися з Києвом. Навпаки, Польща буде явно зацікавлена у дружбі з Україною: і для військової співпраці проти Росії, і щоб не відлякати українських заробітчан (інакше вони будуть перебиратися до Німеччини). 

Адже в реальності вважати Дуду і Качинського ненависниками України не слід, вони – прагматики. Не випадково саме Польська влада у попередні роки активно лобіювала американську військову допомогу Україні.