Наскільки можуть здорожчати солодкі газовані напої, як це відзначиться на громадському здоров‘ї та що ще потрібно знати українцеві про рішення запровадження акцизів на солодке — у матеріалі “Рубрики”.
Лікарі вже не перший рік попереджають: багато солодкого — шкідливо. Цукор спричиняє карієс, псує шкіру, порушує кишкову флору і навіть знижує імунітет. Надмірне вживання цукру стає причиною появи цукрового діабету та зайвої ваги, яка, своєю чергою, провокує проблеми з серцем, судинами, опорно-руховим апаратом. За словами МОЗ, Україна потерпає від тягаря неінфекційних захворювань. Вони залишаються основною причиною втрати працездатності та причиною набутих проблем зі здоров'ям. Водночас у міністерстві наголошують — більшості таких хвороб можна запобігти, змінивши щоденні звички й обравши більш здоровий спосіб життя. У тому числі й шляхом зменшення споживання продуктів, які містять цукор.
У 2016 році ВООЗ закликала до глобальних заходів щодо зменшення споживання солодких газованих напоїв, зокрема й впровадження акцизного податку. Через сім років голос ВООЗ почули й в Україні. Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, покликані допомогти українцям зменшити потяг до солодкого.
"Податки на вживання доданого цукру чи різні види обмежень діють у 107 країнах світу. Це світова практика, яку всебічно підтримує ВООЗ. І МОЗ підтримує її. Адже маємо дбати про найдорожче — здоров'я наших громадян", — сказав заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.
Згідно з дослідженнями ВООЗ, 83% людей у віці 18-49 років вживають солодкі газовані напої щоденно. Постійне споживання підсолоджених цукром напоїв є однією з причин збільшення поширеності надмірної ваги та ожиріння, що, своєю чергою, тісно пов'язане зі збільшенням захворюваності та передчасної смертності.
Виробники цукру не шкодують. Так, в одній склянці солодкого газованого напою — приблизно 20-25 грамів цукру, або ж 5 чайних ложок. В одному літрі такого напою міститься вже близько 20 ложок цукру. При цьому рекомендоване ВООЗ споживання цукрів має бути нижче 5% добового калоражу, або близько 6 чайних ложок цукру на дорослого.
Додаткова небезпека саме газованих напоїв ще й у тому, що на відміну від цукру з інших харчових продуктів, цукор із напоїв "з бульбашками" засвоюється набагато швидше.
Дослідження МОЗ демонструють, що за індексом маси тіла лише 40% українців мали нормальну вагу у 2019 році, тоді як дві чверті населення мали ожиріння (24,8%), а загалом дві третини (59%) — надмірну вагу.
Як запевняють ініціатори законопроєктів № 9032-1 та № 9033-1, додаткове оподаткування призведе до зменшення обсягу споживання оподатковуваних напоїв до 21%. Очікується, що замість них українці купуватимуть корисніші напої, наприклад, просту воду. Це знизить витрати на медичне обслуговування та збільшить тривалість повноцінного, здорового життя.
Гроші від сплати податків народні депутати планують спрямувати на реалізацію програм профілактики та лікування захворювань, що виникають від регулярного вживання солодких газованих напоїв. А також на підтримку програми дитячого харчування в школах.
Потребу у впровадженні акцизного податку на солодкі напої підтверджує й Дмитро Купира — виконавчий директор ГО "Центр громадянського представництва «Життя»". Він стверджує, що такий податок є ефективною політикою зниження цінової доступності цієї продукції, а отже — і зниження споживання солодких напоїв.
Суспільну дискусію про необхідність впровадження акцизного податку на солодкі напої ця експертна у сфері громадського здоров'я організація розпочала ще у 2021 році. Фахівці ГО "Життя" звертали увагу парламентарів, представників МОЗ та Міністерства фінансів України — акцизи на солодкі напої принесуть додаткові надходження у бюджет та зменшать споживання українцями небезпечної продукції, що матиме позитивний вплив на здоровʼя населення.
"Сьогодні, з огляду на тектонічні демографічні зміни внаслідок війни росії проти України, збереження здоровʼя та працездатності населення набуло ще більшої ваги", — акцентує "Рубриці" Дмитро Купира.
Експерт наводить розрахунки щодо запропонованих законопроєктів. Так, законопроєкт №9032-1 передбачає запровадження акцизного податку на води, у тому числі мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин у розмірі 0,1 євро (близько 4 грн) за 1 літр напою. Впровадження акцизного податку на солодкі напої за такою ставкою може забезпечити додаткові надходження до Держбюджету у розмірі 5-8 млрд грн щорічно.
"Для солодкого напою за ціною 30 грн такий акциз складе близько 13%, але це не означає, що ціна зросте на цю суму, адже виробники можуть зменшити власну маржу, щоб зберегти цінову доступність товару. З огляду на це можна розглядати сміливіші розміри акцизу для досягнення головної мети — це зниження цінової доступності, а як наслідок і споживання продукції, яка призводить до негативних змін в організмі людини", — вважає Дмитро Купира.
Своєю чергою законопроєкт №9032 передбачає формулу 10 грн за кожні 25 грамів цукру на 1 літр. Дмитро Купира пояснює:
"До прикладу, у Coca-Cola в 1 літрі — 106 грамів вуглеводнів (ймовірно все це цукор або інший підсолоджувач). Таким чином отримуємо 42,4 грн акцизу за 1 літр плюс ціна товару. Впровадження акцизу з формулою дещо ускладнює його адміністрування, але сприяє зменшенню доступності солодких напоїв з високою концентрацією цукрів", — говорить Дмитро Купира.
"Податки на цукор" впроваджені вже в багатьох країнах світу.
У Філадельфії, США з'ясували, що після введення податку на напої харчова поведінка населення змінилася. Дослідники зафіксували скорочення споживання газованої води на 31%. А у Великій Британії та Франції податок змусив виробників зменшити рівень цукру в солодкій газованій воді (до 70%).
У Мексиці "збір на цукор" призвів до зменшення на 39% кількості дітей, які страждають від ожиріння. Цікаво, що частину доходів від податку направили на встановлення фонтанів з питною водою у школах.
Податкові надходження SSB у Франції використовуються для підтримки соціального забезпечення, в тому числі охорони здоров'я та медичної допомоги.
У Португалії доходи від податку йдуть на розвиток національної системи охорони здоров'я.
У 2021 році Національний фонд охорони здоров'я Польщі отримав понад 1,42 млрд злотих (близько 11,7 млрд грн) від вказаного збору. З них понад 1 млрд злотих (близько 8,3 млрд грн) виділили на реімбурсацію лікарських засобів, що використовуються для лікування цукрового діабету. Також Національний фонд охорони здоров'я Польщі зобов'язаний спрямовувати кошти, отримані від такого податку, на освітні та профілактичні заходи та на послуги охорони здоров'я, пов'язані з підтриманням та поліпшенням здоров'я пацієнтів зокрема з надмірною вагою та ожирінням.
На жаль, те, що спрацювало в інших країнах, може не дати таких самих результатів в Україні. Принаймні так вважає лікарка-терапевтка вищої категорії, лікарка-ендокринологиня Наталія Бондаренко.
"Бажання Уряду та Верховної Ради знайти нові джерела коштів для наповнення бюджету зрозуміле. Можна тільки вітати, що йде саме пошук додаткових джерел надходження коштів, а не секвестр зобов'язань Уряду. Але є дуже велике «але». В Україні немає працюючих механізмів збору та направлення коштів на цільові програми, особливо коли мова йде про потреби системи охорони здоров'я (СОЗ)," — пояснює лікарка.
Пані Наталія каже, що бути певними в тому, що кошти від акцизу йдуть на заявлені ініціативи, можна було б за умови, якби вони відразу акумулювалися на спеціальному захищеному рахунку, а потім адресно направлялися та виключно на медичні програми, які мають відношення до цукрового діабету другого типу.
"Можливо, МОЗ та НСЗУ отримали обіцянки, що ці кошти підуть саме їм, а не на щось інше. Але було б добре, якщо б Рада та Уряд спочатку потренувалися та показали, як це працює на вже наявному акцизі: спробували направити на потреби НСЗУ кошти від акцизу на тютюнові вироби. Смертність від хвороб органів дихання в Україні стабільно дуже висока", — говорить Наталія Бондаренко.
Ендокринологиня зауважує, що акциз сам по собі навряд чи призведе до скорочення споживання солодких напоїв та зниження захворюваності на цукровий діабет, і пояснює чому:
"Мова йде про підвищення ціни до «під'ємного» рівня. Певна група товарів тепер буде трішечки дорожчою — і все. Продовольчий кошик відповідно здорожчає: немає причин думати, що люди відмовлять собі у звичних солодких напоях і натомість куплять щось корисне, наприклад, свіжі фрукти та овочі чи м'ясо. На жаль, зміна харчової поведінки не відбувається тільки тому, що збільшилася ціна. Люди скоріше відкладуть придбання речей, одягу чи накоплять борги за комунальні послуги, ніж змінять свої харчові звички на користь більш здорових", — каже Наталія Бондаренко.
У запропонованих законопроєктах мова йде не лише про цукор. Акциз планується ввести й на напої, що містять його замінники та ароматизатори.
За словами лікарки-ендокринологині Наталії Бондаренко, замінники цукру дійсно не містять нічого корисного. У харчовій промисловості часто використовується фруктоза — з точки зору впливу на набір ваги та розвиток цукрового діабету вона так само шкідлива, як і цукор. Деякі лікарі, за словами пані Наталії, навіть вважають цей вплив згубнішим. Інші цукрозамінники (крім вироблених зі стевії) токсичні за умови частого споживання у великих кількостях і не можуть бути повною заміною цукру, якщо на меті не стоїть повна відмова або зменшення споживання солодкого. Тобто знову ж — йдеться про зміну харчових звичок.
Якщо майбутній акциз стосуватиметься тільки однієї групи напоїв (наприклад, тільки газованих, а фруктові соки акциз не зачепить), то його ефективність щодо зміни харчових звичок українців відповідно теж буде меншою.
Наталія Бондаренко вважає, що для покращення здоров'я населення та зменшення споживання цукру потрібні комплексні дії. На думку лікарки, потрібне просвітництво, освітні програми, соціальна реклама, повсюдне роз'яснення, чому ненормоване споживання цукру — це шкідливо.
Крім того, потрібен контроль за виробниками та обмеження кількості цукру або фруктози в напоях. Наразі більшість із них невиправдано солодкі — саме для того, щоб не тамувати спрагу та рука тягнулася за наступною пляшкою. Ендокринологиня вважає, що найкраще — якщо для підсолодження заборонять використовувати фруктозу (вона дешевша за цукор, але й більш шкідлива для обміну речовин).
"Нам потрібна масштабна кампанія популяризації вживання виключно води для втамування спраги з роз'ясненням, що будь-які метаболічно неінертні напої — це їжа. Метаболічно інертні напої — це вода, різни види чаю без цукру, кава без цукру та молока", — зазначає лікарка.
Усі підсолоджені цукром або фруктозою напої шкідливі з точки зору впливу на вуглеводний обмін, розвиток ожиріння та цукрового діабету. Більш того, шкідливими можуть бути й фруктові соки та фреші, навіть якщо в них цукор або фруктоза не додавалися, просто тому, що вже мають у своєму складі велику кількість фруктози. Краще в помірній кількості їсти фрукти, ніж чавити з них сік — радить Наталія Бондаренко.
Крім того, лікарка радить працювати над тим, аби позбутися звички тамувати спрагу не водою, а напоями зі смаковими якостями. Ще одна порада — забути про звичку тамувати голод не повноцінною їжею, а перекусами та чимось солодким. Лікарка пояснює, у чому тут небезпека:
"Усе це призводить до викиду в кров значної порції інсуліну, щоб організм зміг ту отриману глюкозу швидко утилізувати. Утилізувалося — і вже за годину людина знову голодна, а рука знову тягнеться за новою порцією напою або новим (і знов солодким) перекусом. Це не залежність, а нерозуміння, як працює власний метаболізм, вплив реклами та сімейних харчових звичок. Солодкі напої не втамовують спрагу, а ще більше її провокують. Тобто, де одна порція умовної коли — там і друга, і третя. Люди зазвичай гадки не мають, скільки насправді цукру та калорій в кожній склянці напою, вони намагаються пити чай або каву без цукру (навіть без однієї ложечки), але не задумуються, що в склянці магазинного напою буде в кілька разів більше цукру".
За словами Наталії Бондаренко, якщо вже споживати солодкі напої — то краще розбавляти їх простою водою. А крім того, стежити за іншим споживанням цукру: якщо сьогодні пили солодку воду — краще відмовитися від десерту.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Кіно Регіна — найбільший зал в Ооді, центральній бібліотеці столиці Фінляндії Гельсінкі. Він вміщає 250… Читати більше
Celebrate the season with the best of Ukrainian holiday music! Check out our curated list… Читати більше
29 грудня закінчується збір заявок до Школи екологічної журналістики рішень. Встигніть подати заявку! Читати більше
“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше
“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше
Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.