fbpx
Сьогодні
Спецпроєкт 15:05 30 Лис 2022

Мільярди збитків і тисячі смертей: чому потрібно підвищувати акцизи на тютюн

Щороку українська економіка втрачає близько 3,2% ВВП через залежність українців від куріння. Тим часом тютюнова індустрія рахує прибутки.

English version here

"Рубрика" проаналізувала, як працює державна акцизна політика, чому хороші рішення так і не запрацювали як слід і що робити, щоб зменшити рівень куріння в Україні.

Індустрія залежностей

Українські закони не забороняють вживання тютюну. На кожній сигаретній пачці видніється попередження про шкоду для здоров'я, далі вже питання особистого вибору. Тоді чому в нього має втручатися держава?

Куріння — не звичка, від якої будь-якої миті можна легко відмовитися. Це залежність, яка з'являється в людини на психологічному та фізичному рівнях. Нікотин потрапляє у кров, а через 7-10 секунд досягає мозку, де стимулює нервову систему до штучного вироблення дофаміну та серотоніну. Так з'являється відчуття задоволення. Мозок запам'ятовує цей "короткий шлях" до приємних відчуттів і формується залежність. 

Водночас нікотин, який накопичується в організм, ослаблює його і поступово знищує механізм самознищення клітин. Замість відмирання після виконання своїх функцій, клітини продовжують неконтрольовано ділитися. Так виникає рак.

Отже, куріння — це проблема громадського здоров'я.

Але куріння не лише погіршує здоров'я самих курців і тих, хто знаходиться поруч, а й робить країни біднішими. Щороку українська економіка втрачає близько 3,2% ВВП через витрати на лікування хвороб — наслідків активного та пасивного куріння, втрату працездатності українців та передчасну смерть частини з них.

У 2021-му збиток через куріння сягнув 179 мільярдів гривень. Для порівняння, будівництво однієї школи на тисячу навчальних місць коштує близько 100 мільйонів гривень. 

Водночас індустрія, яка продає сигарети, кальяни, електронні сигарети та сигарети для нагрівання (IQOS, Glo та інші засоби для нагрівання тютюну), позиціонує куріння як статусну звичку, спосіб розслабитись чи додати собі харизми. У абсолютній більшості випадків курцями стають діти, а згодом люди знаходять у себе онкологічні захворювання, хвороби серця та легенів, що стає причиною передчасної смерті для 50% споживачів тютюну.

Так, замість будівництва тисяч новеньких шкіл держава платить за "особисту звичку" курців. Лише в Україні щорічно помирає 130 000 з них

Підвищення акцизів як найдієвіша політика

У 2017-му році в Україні ухвалили семирічний план підвищення акцизів на тютюнові вироби та прийняли поправку до Податкового кодексу, яка передбачає поступове зростання ставки акцизного податку на сигарети. Таким чином 2018-го року відбулося підвищення акцизу на 30%, 2019-го — двоетапне підвищення та, починаючи з 2020-го і впродовж наступних шести років, поступове збільшення ставки на 20% щороку.  

"Першочергове завдання цього плану підвищення акцизів привести акцизи, а отже, й вартість тютюнових виробів в Україні до мінімального рівня вартості таких же продуктів в ЄС. Це необхідно з огляду на євроінтеграційні процеси в Україні, а також для зниження рівня рентабельності контрабанди українських сигарет на європейські ринки, адже існує суттєва різниця у вартості сигарет в Україні, Польщі, Німеччині тощо", — пояснює юрист Центру демократії та верховенства права Гліб Колесов.

Експерт каже: загалом існує два способи боротьби з курінням на рівні держави. Перший полягає в розміщенні медичних попереджень на сигаретних пачках, забороні реклами, спонсорстві тютюнової продукції, проведенні кампаній з охорони здоров'я тощо.

Другий — підвищення цін на тютюнову продукцію, що звужує коло людей, яким буде фінансово комфортно підтримувати свою залежність. Найефективніший варіант — застосовувати обидва рішення одночасно.

"Якщо ми говоримо про цінові заходи, то найяскравішими прикладами для нас є Грузія, Франція, Данія, Швеція та інші країни Європи, де суттєвим зростання акцизів протягом останніх років вдалося досягти зниження куріння серед населення. Зокрема, Міністерство охорони здоров'я Франції ще 2017-го року повідомляло про перші успіхи високих цін на сигарети. За їхніми дослідженнями, кількість щоденних курців становила на мільйон менше у порівнянні з попереднім, 2016-м, роком. Зараз, до речі, у Франції одні з найвищих акцизів і, відповідно, вартість сигарет у ЄС.

Також варто згадати про досвід США, де кожне 10-відсоткове підвищення ціни на сигарети зменшує споживання сигарет приблизно на чотири відсотки серед дорослих і приблизно на сім відсотків серед молоді", — додає Гліб Колесов.

Якщо ж говорити про самих курців, чимало з тих, хто курить роками, все ж визнає — якщо ціна на сигарети буде зростати, настане момент, коли із залежністю доведеться розпрощатись. 

Віктору 26 років. Почав курити хлопець у 19. Кілька разів намагався кинути, та за місяць чи два знову тягнувся по цигарку. Зараз він купує одразу блок сигарет. В одному — 10 пачок. Це обходиться Віктору у 820 гривень, а вистачає такого запасу орієнтовно на тиждень.

"Я знову думаю про те, щоб кинути курити. З початком повномасштабної війни зросли мої витрати. Фінансова допомога потрібна моїм знайомим військовим, братові, який втратив роботу… Крім цього, ростуть ціни на продукти. Поки ціна на сигарети це такий острівок стабільності для мене, але якщо за тиждень я вже витрачатиму на них більше тисячі, то викурюватиму кожну з думкою, що це на кінчику сигарети тліє мій новий ноутбук, непридбана машина і непридбаний дрон для хлопців на передовій. Таких думок все більше зараз", — ділиться Віктор.

Та є й курці, для яких ціна все ж має менше значення. Василь курить 32 роки зі своїх 49. У своїх поглядах чоловік категоричний. 

"Я не пам'ятаю себе без сигарети. Це мій спосіб відпочити, подумати, перезавантажитись. Я готовий витрачати менше грошей на солодощі, каву чи новий одяг. Але кидати курити я не хочу. Для мене це буде надто важко, я не бачу у цьому сенсу", — пояснює Василь.

Інфляція, поліція та інші прорахунки

Реалізація "7-річного плану" підвищення акцизів на тютюнові вироби довела свою ефективність. У той час як споживання сигарет знижувалося, надходження до Держбюджету від тютюнових акцизів стрімко зросло з 43,6 млрд грн у 2018 році до 63,5 млрд грн у 2021. 

Мільярди збитків і тисячі смертей: чому потрібно підвищувати акцизи на тютюн

Великим кроком уперед стало й те, що у 2021-2022 роках в питаннях реклами, продажу неповнолітнім та заборони на куріння в громадських місцях депутати прирівняли сигарети для нагрівання (ТВЕНи) до звичайних сигарет, а також зрівняли продукцію в питанні акцизів.

Нардеп та голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у коментарі для "Рубрики" акцентує — рішення виявилось однозначно правильним. 

Данило Гетманцев

"Урівняння акцизів на ТВЕНи з акцизами на сигарети з фільтром минулого року принесло державному бюджету понад 10 мільярдів гривень. І це за відсутності тіньового ринку ТВЕНів, попри "страшилки" галузі. Це було правильне та своєчасне рішення, яке нам вдалося ухвалити попри супротив лобістів. 

Згідно з даними Державної податкової служби України акцизні збори з сигарил для нагрівання (ТВЕН) зросли у 6 разівз 1,7 млрд грн у 2020 р. до 10,2 млрд грн у 2021 р. Такі надходження близькі до оцінки Київської школи економіки, яка прогнозувала, що  акцизні збори з ТВЕН у 2021 році можуть сягнути 11,3 млрд гривень.

Надходження 10,2 млрд грн від акцизів на сигарети для нагрівання (ТВЕН) у понад 2 рази перевищують суму акцизу (4,8 млрд грн), яку "гарантували" сплатити у 2021 р. тютюнові компанії та афілійовані з ними бізнес-асоціації в обмін на зниження акцизу на цей тютюновий виріб. У разі прийняття пропозицій тютюнових компаній Держбюджет недоотримав би щонайменше 3 млрд грн у 2021 р. та десятки млрд грн у наступні роки. Проте Уряд, Парламент та громадськість відстояли суспільний інтерес, що забезпечило мільярдні податкові надходження від продукції яка не має суспільної користі та прямо завдає шкоди здоров'ю споживачів.

За успіхи України в гармонізації акцизу на сигарети для нагрівання до рівня сигарет Голова ВООЗ Тедрос Гебреєсус привітав Володимира Зеленського у 2021 році.

Щороку акцизи підіймаються на 20%, і так буде до 2025-го року", — говорить Данило Гетманцев.

Творці акцизного плану України не врахували швидке зростання інфляції, на яке помітно вплинула спершу пандемія коронавірусу, а згодом і повномасштабна війна. Гліб Колесов називає це великою проблемою.

"На жаль, законодавець не врахував низку факторів — зокрема, й можливість повномасштабної війни. Звісно, поглянувши на курс валют, вартість сигарет та акцизи, ми бачимо «відставання» зростання вартості сигарет. 

Наскільки мені відомо, окремі депутати вже заявляли про необхідність перегляду ставки акцизів з урахуванням поточної ситуації. Це не тільки євроінтеграційні зобов'язання. Насамперед йдеться про наповнення бюджету країни у стані війни, адже акцизний податок є одним із найбільших джерел доходів. 

Чи є це нагальною проблемою — так. Ми спостерігаємо зростання цін на все, від пального до продуктів. Сигарети наразі залишаються чи не єдиним товаром, який не дорожчає. Це негативно впливає як на рівень куріння, так і на потенціал зростання контрабанди дешевих українських сигарет до країн Європи", — роз'яснює юрист. 

Наратив про те, що зі зростанням акцизів зросте й незаконний обіг тютюнової продукції, є одним з улюблених міфів, які розганяє тютюнова індустрія. Та Данило Гетманцев називає такі тези перебільшеними.

"Акциз становить більшу частину кінцевої вартості пачки цигарок. Тому контрабандні цигарки завжди будуть на 60-70% дешевші. Це не залежить від підняття ставок акцизу на сигарети на 20%. Саме по собі підняття не є критичним для зростання тіньового ринку.

Протидію тіньовому ринку реалізації цигарок я бачу виключно в нормальній роботі правоохоронців. Дійсно, сьогодні така робота є незадовільною. Мені відверто соромно за безпорадність у цій галузі Бюро економічної безпеки. Новий, створений нами, орган не запрацював і потребує перезавантаження", — розповідає посадовець.

Його слова підтверджує юрист Гліб Колесов. Експерт каже — у медіа часто можна побачити матеріали, в яких експерти розмірковують про необхідність стримування зростання акцизів начебто через збільшення обсягів контрабанди.

"Насправді це дві різні проблеми. Тому що державний контроль за контрабандою і контрафактом, запобігання тощо не залежать від акцизної політики. А стрімке наповнення ринку нелегальною продукцією відбувалося й раніше, оскільки контрабандні сигарети все одно мають велику різницю у вартості в порівнянні з підакцизними легальними сигаретами", — говорить Гліб Колесов.

Також юрист розповідає: у парламенті досі часто реєструють законопроєкти про зміни ставок акцизу конкретних тютюнових виробів зі штук на кілограми. Таке "підвищення акцизу" насправді тільки зменшить його. А от врахування в акцизній політиці рівня інфляції дійсно буде необхідним рішенням.

1
6032

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: