"Ми впевнені, у кожній громаді з'явиться своя екоспільнота": як працює "Школа екоактивізму"
У чому проблема?
Питання екології в післявоєнній Україні стане одним із найгостріших. За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, екологічні збитки через війну перевищили $38 млрд. Ці цифри — тільки попередній підрахунок, адже наразі екологи не мають доступу до окупованих та прифронтових територій. Війна ще триває, але думати про те, як можна покращити стан нашого довкілля після закінчення бойових дій, ми маємо вже сьогодні.
Яке рішення?
Під час війни у двох громадах Кіровоградщини відкрили школу екоактивізму. Ініціатором проєкту стала громадська організація "Нова Дружківка". Про те, що вивчають у школі та для чого це потрібно, "Рубрика" поговорила з керівницею "Школи екоактивізму" Анною Павленко.
Громадська організація "Нова Дружківка" працює на Донеччині з 2016 року. До війни члени ГО активно займалися громадською безпекою, урбаністикою і розвитком громад. Реалізовували просвітницькі, культурні, інформаційні та інфраструктурні проєкти, разом із мешканцями громад шукали рішення для місцевих проблем. У листопаді минулого року частина команди переїхала до Кропивницького, де почала розширювати географію та направленість своїх проєктів.
Ідея зробити "Школу екоактивізму" виникла через нові виклики, з якими команда "Нової Дружківки" зіштовхнулася під час широкомасштабної війни.
"Ми розуміємо, наскільки критичною є екологічна ситуація в нашій країні. Тому вкрай важливо вже зараз планувати, як ми будемо відбудовувати Україну після перемоги. І вже сьогодні необхідно починати вивчати сучасні екологічні підходи, щоб згодом максимально залучити всі ресурси для збереження та відновлення нашої країни", — говорить керівниця школи Анна Павленко.
Вона зазначає, що до навчання екоактивізму вирішили залучати молодих людей, бо саме молодь є рушієм змін. Для реалізації проєкту обрали Олександрію й Знам'янку. Ідею ГО підтримав Міжнародний фонд "Відродження".
Як це працює?
Що таке "Школа екоактивізму"
Навчання у "Школі екоактивізму" розраховано на 5 місяців. Протягом цього часу студенти та студентки будуть проходити навчання з тренерами, серед яких досвідчені фахівці та активісти.
"Ми хочемо не просто «привчити» учасників та учасниць сортувати сміття, ми хочемо надати розуміння, про те, які альтернативи вже існують, і спонукати шукати нові", — пояснює концепцію "Школи екоактивізму" Анна Павленко.
Наприклад, Reuse — це практика повторного використання предмета, як для його початкового призначення, так і для виконання іншої функції. Тож на одному з занять говорили про утилізацію рекламних банерів, які не підлягають переробці. Більш того, використаним банерам вирішили надати нових сенсів — учні школи створювали із них шопери.
Банер — дуже цупкий матеріал, руками його шити важко. Але тренерка школи модельєрка-конструкторка Наталія Грачикова придумала зʼєднувати деталі за допомогою люверсів та шнурків. Створені власними руками сумки стали наочною ілюстрацією того, як повторне використання може зменшити кількість сміття.
Юлія Мерхель, лідерка найбільшого екоруху України "Let's do it, Ukraine", провела для слухачів школи тренінг про відповідальне поводження з побутовими відходами. А разом з місцевою фахівчинею Іриною Мунтян молоді люди проводили дослідження якості води й створювали вугільний фільтр для її очищення.
На учасників школи ще чекають тренінги щодо забруднення повітря та проєктного менеджменту, де хлопці та дівчата будуть навчатися трансформувати набуті знання в реальні проєкти. Також тут будуть знайомити молодих екоактивістів з інструментами локальної демократії та розповідатимуть про те, як впливати на розвиток громади. Ще одним навчальним заходом стане тренінг з ігротехнік, на якому одна з фахівчинь проєкту буде розповідати про те, як за допомогою гри досягати поставлених цілей.
"Ми чудово розуміємо важливість уміння співпрацювати з місцевою владою, формувати запит та проводити моніторинг діяльності. Тому дуже хочемо навчити цього молодь, щоб згодом вони змогли змінювати свої громади за допомогою розуміння наявних інструментів", — акцентує керівниця проєкту.
Стати рушієм змін
Наразі в "Школі екоактивізму" навчаються 25 підлітків віком від 14 до 17 років, які зараз проживають у Знам'янській та Олександрійській громадах. Є серед них і переселенці — дівчата та хлопці з Донецької, Херсонської та Луганської областей.
За словами Анни Павленко, інтеграція ВПО у громади була однією з цілей проєкту. А після війни, можливо, хтось повернеться до себе в громаду й буде вже там налагоджувати процес відбудови з урахуванням екологічних потреб.
Як розповідає Дарія, учасниця школи в Олександрії, вона мала велике бажання заглибитися в тему проблем з екологією, дізнаватися більше про те, як працює сортування та як говорити про цю проблему правильно. Тому й взяла участь у "Школі екоактивізму".
"Ні на хвилинку не пошкодувала. Задоволена тим, що з користю витрачаю свій час, кожен тренінг надихає та наповнює мене мотивацією боротися з екологічними проблемами. Після першої ж зустрічі мала перші зміни в думках з приводу екології, а саме зрозуміла найголовніше — все починається з кожного з нас. Тому навчанням я дуже задоволена, отримую досвід вільно висловлювати свої думки з приводу цієї теми та, звісно, нові знайомства".
Інші учні школи розповідають, що тішаться новим навичкам, легкій подачі інформації та, звісно, смаколикам, якими їх пригощають на заняттях.
А що далі?
Після закінчення циклу навчання організатори школи разом з учасниками планують провести плоггінг у двох громадах. Плоггінг — це біг в повільному темпі зі збиранням сміття вздовж свого маршруту. Такий захід члени ГО вже організовували на Донеччині — у Дружківці та Новогродівці — і побачили, що до такого заходу із задоволенням долучаються люди усіх вікових категорій.
Також Анна Павленко каже, що після закінчення проєкту, команда підтримуватиме контакт з випускниками школи, слідкуватиме за їхніми запитами, та розвиватиме подальшу співпрацю:
"Ми впевнені, що наприкінці проєкту, у кожній громаді з'явиться своя екоспільнота, яка буде впливати на екологічну розбудову України".
Ще більше корисних рішень!
В межах проєкту в трьох освітніх закладах Кіровоградщини, де навчаються учасники "Школи екоактивізму", ГО "Нова Дружківка" запровадила сортування сміття. Наразі вже передані баки для сортування паперу та пластику і разом з учасницями та учасницями школи екоактивізму ГО готує просвітницькі заходи на тему сортування сміття для учнів цих закладів.
Також в Олександрійській та Знамʼянській громадах почали збір батарейок у межах всеукраїнського руху "Батарейки, здавайтеся!". Чотири пункти збору дозволять відправити на екологічну переробку 40 кг батарейок та врятувати від забруднення близько 3,2 га землі.
"«Школа екоактивізму» — це пілотний проєкт. Після завершення ми проаналізуємо, що вдалося втілити, а що ні. І можливо, він трансформується у щось інше та буде мультиплікований вже в інших громадах. Але можу впевнено сказати, що наша команда і надалі займатиметься екопросвітницькими проєктами.
Також я сподіваюсь, що за результатами проєкту нам вдасться сформувати екоспільноту, яка в майбутньому розшириться на всі регіони, які представляють учні та учениці школи екоактивізму, і разом після перемоги ми будемо сприяти екологічній відбудові України", — ділиться думками керівниця проєкту Анна Павленко.
Вона відзначає, що всі дружківчани мріють якнайшвидше повернутися додому. Але поки такої можливості немає, вони намагатимуться вибудовувати партнерські звʼязки з громадськими організаціями на Кіровоградщині, ділитися своїм досвідом, розвивати та покращувати міста і села, які прихистили їх під час війни.
Досвід інших
Навчання нового покоління основ захисту довкілля та піклування про нього актуальне в усьому світі. У різних його куточках небайдужі, викладачі, студенти та активісти знаходять нові й нові рішення для його впровадження до навчальних програм та повсякдення дітей та підлітків.
Так, наприклад, в американському Бостоні, штат Масачусетс, впроваджують кліматичну освіту у школах — згідно з новими вимогами штату. Такі організації, як Eastie Farm, Climate Action Through Education і Spring Forward, працюють над тим, щоб діти дізнавалися про проблеми довкілля в класі, але й робили екокроки поза шкільних стін. За допомогою практичного навчання, готових планів уроків і семінарів під керівництвом молоді організації прагнуть покращити кліматичну грамотність учнів так, щоб це було актуально для їхнього повсякденного життя.
А на Гаваях школа Камехамеха співпрацює з корінними гавайськими організаціями та проводить екокультурні освітні програми для учнів та членів громади, щоб сприяти зв'язкам між ними та довкіллям. Тут діти за допомогою відповідної освіти допомагають відновлювати ліси на територіях, якими управляє школа.
