fbpx
Сьогодні 04/12/2020 16:22
Хроніка 10:50 05 Тра 2019

Перший серйозний бій сил АТО: Семенівка, 5 травня 2014

Найвідоміше пряме бойове зіткнення початку війни під Слов'янськом: як це було

Період кінця квітня – середини травня 2014 року війни на Донбасі був досить непростим для наших військових. Поки "машина війни" тільки виходила на свою потужність (підтягувалися військові частини, знімалася зі зберігання техніка), протистояти бойовикам групи Стрєлкова-Гіркіна та місцевим "ополченцам" було фактично нікому. Тому в ті дні нерідкістю були зведені загони з бійців не тільки з різних підрозділів, а й різної приналежності – МВС, СБУ, Державної Служби охорони.

Тим часом "гіркинських" бойовиків явно не вистачало для ведення повномасштабних бойових дій навіть в масштабах Донецької області, тому в якийсь момент російські куратори вирішили розпалити мобільну терористичну війну на всій території Донбасу.

Семенівка

Приблизна схема бою 5 травня 2014 року під Семенівкою

"Слов'янське" угруповання займалося переважно засадними діями на шляхах постачання і полюванням на вертольоти, а ось бойовики горлівського польового командира Безлера почали активно атакувати місця розташування силовиків. Саме на руках "безлеровцев" кров мирних жителів, які загинули під час обстрілу Добропілля з РСЗВ "Град".

Зрозуміло, що за такої тактики прямі бойові зіткнення були досить великою рідкістю і відбувалися явно не заплановано для обох сторін. Найвідомішим боєм початку травня був інцидент 5 травня під Семенівкою.

Взагалі до початку травня ще мало хто розумів, що антитерористична операція поступово переростає у війну. Операцією під Слов'янському керував Антитерористичний центр СБУ.

Під захоплене місто були стягнуті сили спецназу СБУ (основа – спецназівці з групи "Альфа", всього близько 100 чоловік), МВС ( "Омега", "Вега", "Ягуар" – близько 300 осіб).

Всі ці озброєні люди були розкидані по декількох блокпостах з базою в Ізюмі (Харківська область). Від армії під Слов'янськом на той момент була тільки зведена батальйонно-тактична група 80-ї аеромобільної бригади при 10 БТР-80, яка базувались на аеродромі Краматорськ, а також ротно-тактична група від 95-ї бригади.

Однак "маховик війни" розкручувався – в район прибували все нові і нові частини. Так було і 4 травня, коли з прибуттям на аеродром Краматорську "свіжих" частин, начальник АТЦ Крутов прийняв рішення вивести звідти зведений загін СБУ (зі складу 1-го, 2-го, 4-го управлінь, підрозділи з Вінниці, Сум, 8-а кінологічна служба ) і спецназ МВС в Ізюм для переформування в ударну групу. На той момент нападів на військові колони майже не було, хоча дорога з Краматорська в Ізюм через передмістя Слов'янська – Семенівку фактично ніким не контролювалася (ні у бойовиків, ні у нас сил просто не було).

Семенівка

Зведений загін МВС, весна 2014 року

Один з учасників бою – начальник управління спецназу СБУ "Альфа" згодом згадував: "5 травня ми спільно з підрозділами Нацгвардії під командуванням полковника Асавелюка висунулися із аеропорту Краматорськ на Ізюм. Наш маршрут був через Семенівку. Напередодні один з наших підрозділів об'їхав Слов'янськ з боку Красного Лиману, через Маліново, в районі якого знаходився 4-й блокпост.

Наша колона також вийшла в район 4-го блокпоста. Там ми зустріли 4 БТРи 8-го полку спецназу ЗСУ. Командир групи повідомив нам, що він виконав завдання з розвідки Семенівки – противника там немає. Таким чином, розвідка 8-го полку виявити противника не змогла: можливо, їх просто пропустили. Тому наша колона пішла навпростець.

Ми прийняли рішення з Асавелюком: в районі "зеленки" у Семенівки, де могла бути засідка, спішитися з бронетехніки, розвернутися на флангах і зачистити "зельонку" по ходу руху".

Незрозуміло, що це було – передчуття або бойовий досвід, але практично відразу ж нашим військовим довелося зіткнутися з групою бойовиків, які намагалися взяти під контроль стратегічно важливе перехрестя.

Бойовики у Слов'янську

Бойовики у Слов'янську

Причому група ця була не проста, а так звана рота "Саланг", яку ще в березні 2014 року на території Криму з колишніх бійців кримського "Беркута" і місцевих учасників бойових дій (перш за все "афганців") формував особисто Безлер. Вони разом з Гіркиним-Стрєлковим прийшли до Слов'янська і довгий час складали головну ударну силу загону бойовиків. Забігаючи наперед, скажемо, що ближче до 11 травня вони відійшли до Безлера в Горлівку і потім відзначилися в численних кривавих рейдах по всьому Донбасу.

А вранці 5 травня "кримчанам" довелося вперше зіткнутися з організованим опором наших військових.

"Ми повільно просувалися до переїзду в Семенівці. Пройшли Селезнівку. Наблизилися до мосту перед в'їздом в Семенівку, і в цей момент стався вогневий контакт. Це було в 9.00-9.10. Нас почали обстрілювати зі стрілецької зброї. Ми відкрили у відповідь вогонь – за напрямками, тому що відразу виявити в "зеленці" точки обстрілів не виходило. Противник був замаскований".

Почався затяжний досить хаотичний (так як в перший момент було втрачено загальне управління) стрілецький бій, де у наших бійців була перевага у вигляді великокаліберних кулеметів БТР, а у противника – станковий кулемет з досвідченим розрахунком.

У бою брала участь далеко не вся наша "краматорська" група – несправний БТР на буксирі і дві неброньовані бортові машини були відправлені в тил (пізніше прибули в Ізюм в об'їзд через Красний Лиман).

Коли почався бій, в Семенівку стали підтягуватися й інші бойовики (відомо про участь в зіткненні, крім бойовиків групи "Саланг", також груп бойовика "Вовка" і Мотороли – всього близько 50 осіб). Координації не було ніякої, і в ході бою відзначено кілька випадків "дружнього" вогню.

З нашого боку з Ізюма був негайно висунутий увесь наявний резерв – бійці "Альфи" і "Ягуара" з парою БТР-80 95-й і 80-й бригад. В результаті бій перетворився в серію зіткнень на досить невеликому просторі і на близьких дистанціях (100-150 метрів). Всі учасники бою відзначали, що бойовики діяли досить впевнено ("навіть зухвало") – позначався бойовий досвід.

Однак вогнева перевага все-таки була на нашому боці, що дозволило фактично залишити поле бою за нами. Але без втрат обійтися не вдалося: були пошкоджені БТРи (снайперським вогнем практично у всіх були прострелені колеса) і загинуло двоє бійців сумської "Альфи" (інструктор Руслан Лужевский і командир Олександр Аніщенко), а також прапорщик 4-ї роти спецпідрозділу "Ягуар" Калиновського полку Національної гвардії України Віктор Долинський з деблокуючої групи. Згодом обидва загиблих СБУшника посмертно були удостоєні звання Героя України, а Долинський – посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня.

Семенівка

Миті війни під Слов'янськом, початок травня 2014 року

Була велика кількість поранених, з них четверо важких (поранення, на жаль, призвели до серйозних наслідків і навіть інвалідності). Так, один з бійців втратив око, в іншого куля потрапила під бронежилет, зрикошетила і перебила хребет.

Втрати бойовиків були набагато серйозніше, враховуючи вкрай мізерні людські резерви. За уривчастих даних, на сьогоднішній день можна говорити, що в тому бою загинули п'ять бойовиків, ще дев'ять отримали серйозні поранення.

З загиблих, зокрема, один – колишній боєць кримського "Беркута", інший – дезертир з Кримського Управління державної охорони України, третій – "афганець", заступник голови "Союзу десантників" Костянтинівки.

33243

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: