Розповідаємо про можливі ураження, де краще сховатися та як правильно приймати йодид калію. Історія показує, що вижити можна навіть перебуваючи в епіцентрі вибуху.
Загроза Третьої світової війни, яка стане ядерною, вже постала перед людством. «Холодна війна» із загрозою застосування ядерної зброї тривала понад 20 років. Тоді світ врятувала дипломатія, але поки загроза залишалася, інструктажі з правил безпеки під час ядерного вибуху проводилися повсюдно — у школах, дитсадках, на підприємствах. Про те, як правильно поводитись в умовах радіоактивної загрози, знали всі. На жаль, зараз ми знову постали перед подібним викликом — росія за останні два місяці вже неодноразово натякала на свою ядерну зброю.
Сподіваємось, що до її застосування не дійде, проте краще бути готовим до всього. Що потрібно знати, щоб вижити під час ядерного вибуху, розповідаємо нижче.
Перше, що необхідно розуміти: існує "стратегічна" та "тактична" ядерна зброя. Тактична ядерна зброя — та, яку можна застосовувати на порівняно коротких дистанціях. Це відрізняє її від "стратегічної" ядерної зброї, яку можна "відправити" на великі відстані. Термін "тактичний" включає багато видів зброї, у тому числі бомби меншого розміру і ракети, що використовуються як зброя на полі бою. Ядерні боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які зазвичай використовуються для доставки звичайних вибухових речовин, можуть бути застосовані навіть як артилерійські снаряди на полі бою, скинуті з літаків або відправлені з кораблів — наприклад, торпеди та глибинні бомби для ураження підводних човнів. Вважається, що з більшою ймовірністю росія може використовувати саме тактичну зброю, ніж більші стратегічні ракети.
Потужність ядерної зброї залежить від цілого ряду факторів, у тому числі від розміру боєголовки, висоти, на якій вибухає ця боєголовка, та особливості місцевості, де застосовується ядерна зброя. За інформацією BBC, у росії близько 2000 одиниць тактичної ядерної зброї. Зараз ці боєголовки знаходяться у сховищах, а не розгорнуті та готові до стрільби. Найменші з боєголовок можуть важити одну кілотонну або менше, а більші можуть досягати 100 кілотонн. Для порівняння: атомна бомба, яка забрала життя близько 146 000 людей у Хіросімі під час Другої світової війни, мала потужність 15 кілотонн, а найбільша стратегічна зброя росії становить не менше 800 кілотонн.
"Рубрика" вирішила розібратися, якого ураження може бути завдано у разі найменшого "тактичного" і більшого, "стратегічного" ядерного удару. У цьому нам допоміг ресурс NUKEMAP, який за ввідних даних створює гіпотетичну ситуацію у вибраному місті. Оскільки, на щастя, українських міст ресурс не пропонує, розглядати можливий ядерний вибух у повітрі ми будемо на прикладі москви 🙂
Так, наприклад, якщо в центр москви впаде бомба в 100 кілотонн, це призведе до смерті понад 250 тисяч людей, понад мільйон отримають травми у вигляді опіків та поранень уламками. На карті показані умовні радіуси ураження залежно від тяжкості наслідків.
Це гіпотетична ситуація вибуху повітряної ядерної бомби. У разі вибуху наземної кожен із зазначених радіусів, за винятком ядерної кулі (яка становитиме 500 метрів замість 380), виявиться приблизно вдвічі менше. Тепер розглянемо ситуацію, в якій застосовується наземна тактична, а не стратегічна ядерна зброя. Потужність такої зброї буде у 100 разів меншою, тобто становитиме 1 кілотонну. У нашому прикладі такий удар отримує кремль.
У такому разі радіус ядерної вогняної кулі складе 80 метрів, радіус сильного вибуху (червоний колір на карті) — 220 метрів. Усередині цього кола всі 100% випадків фатальні. Радіус випромінювання (зелений колір) — майже кілометр, а радіус ураження "легким вибухом" з вибитими вікнами (сірий колір) — 1,2 км.
Радіоактивне зараження місцевих предметів, бойової техніки, кораблів та людей, що знаходяться поза укриттями, можливе в районі ядерного вибуху та на шляху руху радіоактивної хмари. Зараження відбувається в результаті випадання радіоактивних речовин, що утворилися під час вибуху. Радіоактивне випромінювання цих речовин, як і проникна радіація, шкідливо діє на організм людини. Вони не виявляються органами чуття людини, оскільки не мають ні запаху, ні кольору. Їхнє виявлення можливе лише за допомогою дозиметричних приладів — індикаторів радіоактивності, рентгенметрів або радіометрів. Рентгенметр дає змогу визначити рівень радіації на місцевості. Радіометр забезпечує визначення ступеня радіоактивного зараження людей, повітря, води та техніки.
Знову ж таки на прикладі москви розглянемо, як далеко поширюється радіаційне зараження під час вибуху бомби в 1 кілотонну. Ми знаємо, що радіація поширюється вітром, у цьому разі він — північно-східний.
Щоб краще зрозуміти, як діяти у разі ядерного вибуху, для початку потрібно визначити, що вибух був саме таким. Це неважко, адже ядерний вибух значно відрізняється від звичайного. Його потужність може бути в багато тисяч разів більша за потужність вибуху найбільшої фугасної авіаційної бомби з супроводом багатьох явищ, не характерних для звичайного вибуху (докладніше про них — далі). Про нього також повідомлять по радіо.
Перебувати в будь-якій із цих зон небезпечно для здоров'я, оскільки радіоактивні речовини потрапляють у людський організм через повітря, воду та їжу. Пам'ятайте, що час, відстань та екранування знижують вплив радіації приблизно так само, як вони захищають вас від надмірного сонячного впливу.
👉🏻 Час: обмеження або скорочення часу дії знижує дозу радіації.
👉🏻 Відстань: так само, як тепло від вогню слабшає у міру того, як ви віддаляєтеся від нього, доза радіації значно знижується зі збільшенням відстані від джерела випромінювання.
👉🏻 Екранування: бар'єри зі свинцю, бетону або води забезпечують захист від проникаючих гамма-променів та рентгенівського випромінювання. З цієї причини деякі радіоактивні речовини зберігаються під водою або в фанерованих бетоном або свинцем приміщеннях, а стоматологи кладуть свинцеву ковдру на пацієнтів, роблячи рентгенівські знімки зубів. Отже, встановлення надійного екрану між вами та джерелом радіоактивного випромінювання значно знизить або усуне отримувану дозу опромінення.
Під час ядерного вибуху ваша безпека залежить від кожної частки секунди, тому ми розглянемо поетапно кожен етап ядерного вибуху. Ось що необхідно зробити заздалегідь:
Головна ознака такого вибуху — надпотужний спалах сліпучого світла, він помітний навіть у найяскравіший сонячний день. Це перший елемент вражаючого механізму ядерного вибуху — ІЧ-випромінювання, яке триває всього кілька секунд, але воно настільки інтенсивне, що попри короткочасність своєї дії, може викликати опіки відкритих ділянок тіла, обернених у бік вибуху, і тимчасове (на 5-10 хвилин) засліплення, якщо дивитися у бік вибуху незахищеними очима. Світлове випромінювання викликає пожежі в лісі, степу та населених пунктах, виводить з ладу газові та електричні мережі, активні котельні та печі, що топляться. Під його дією обвуглюються дерев'яні поверхні, можуть спалахнути умундирування, чохли на техніці, білборди й так далі.
Цей "ефект" підтверджують "Тіні Хіросіми" — силуети на фоні, що вигорів, у місцях, де поширенню випромінювання заважало тіло людини, тварини, або будь-який інший об'єкт. У разі наземного ядерного вибуху на вбивче світлове випромінювання перетворюється близько 30–50% енергії ядерної бомби.
Найкращий спосіб пережити ядерний удар у місті — зустріти його в підвалі, що має залізобетонне перекриття, оскільки залізобетон ефективно поглинає гамма-фотони. Про ракетно-ядерний напад стає відомо за пів години, але це у разі застосування стратегічної зброї, а як ми пам'ятаємо, ядерна тактична зброя, ризик застосування якої існує в Україні, може бути скинута з літаків або запущена з артилерійських установок. Якщо ви нехтуєте повітряною тривогою і залишитеся на вулиці, пам'ятайте, що світло в земних умовах доходить до нас швидше, ніж ударна хвиля, яка настане після спалаху. Тому помітивши спалах, діяти слід таким чином:
Пам'ятайте: чим швидше ви впадете, тим слабшими будуть отримані опіки: тут важлива кожна частка секунди.
Після спалаху утворюється область, що світиться, у вигляді вогняної кулі (у разі наземного і надводного вибуху у вигляді півкулі), яскравість якої в початковій стадії значно перевершує яскравість сонця. Дивитися на вогняну кулю незахищеними очима не можна. Вогняна куля, швидко збільшуючись у розмірах, підіймається, при цьому яскравість її світіння поступово зменшується. Через кілька секунд після виникнення вогняна куля перетворюється на хмару, що клубиться. Одночасно з вогняною кулею із землі слідом за хмарою підіймається стовп пилу та диму. Ця стадія вибуху зорово нагадує форму гриба — звідси й назва «ядерний гриб». Якщо ядерна бомба впала у воду, стовп буде із води, а якщо на землю — із землі, уламків та пилу. Опади у вигляді радіоактивного пилу у разі наземного вибуху або радіоактивного дощу у разі підводного — небезпечні для людини. Однак у вас буде запас часу, щоб урятуватися.
Ви почуєте та відчуєте ударну хвилю. За звуком вона нагадує гуркіт грому і подібна до ударної хвилі звичайного вибуху, але триває довше і має набагато більшу руйнівну силу. Ураження виникають не тільки від дії самої хвилі, вони спричиняються також уламками зруйнованих споруд, будівель, дерев, каменями, грудками землі, уламками скла, і, нарешті, радіацією.
Після яскравого спалаху у вас буде 10 хвилин, щоб знайти бомбосховища та не потрапити під радіоактивні опади. Про ядерний вибух повідомлять по радіо або в інтернеті, також ви почуєте протяжний гул сирен. Ваші дії:
Те, що від ядерного вибуху не врятує жодне бомбосховище, — міф.
Правда: звичайний підвал може врятувати вас, навіть якщо ви перебуваєте в епіцентрі ядерного вибуху. У 1945 році в Хіросімі японець Ейзо Номура, який випадково опинився у звичайному підвалі звичайного будинку, вижив за 170 метрів від епіцентру ядерного удару. Якщо подивитися на схему вибуху на карті, Номура перебував у жовтій зоні.
Попри це, Номура на своїх ногах і без загрозливих для життя пошкоджень вийшов з будівлі і пішов з епіцентру пішки. Помер він через 37 років, у 84 роки, причому дожив до них досить-таки здоровою людиною.
Після того, як ви опинилися в бомбосховищі або метро, а удари припинилися, не слід чинити, як Номура, і йти пішки. Коли сховище можна буде покинути, повідомлять відповідні служби. Швидше за все це трапиться через 7-10 днів після вибуху, тому важливо мати з собою герметично запечатані запаси води та їжі. Утім, їжа та вода — це наступний крок. Потрапивши в безпечне місце, насамперед вам необхідно буде вжити заходів безпеки.
Існує твердження, що у разі ядерного удару настане ядерна зима, і нічого живого не залишиться. Це міф. Правда: гіпотезу ядерної зими взагалі вигадали не вчені. Вона з'явилася у науково-фантастичному оповіданні Пола Андерсона у 1947 році — він писав про гіпотетичне майбутнє. З невідомим, але неймовірно великим (у фантастиці завжди так) ядерним арсеналом. Саме через подібні технічні фактори ніхто в науці навіть не розглядав гіпотезу ядерної зими всерйоз до 1980-х. Тоді частина дослідників припустили, що якщо не самі вибухи, то наступні за ними пожежі — від лісів і міст, що горять, — здатні винести в стратосферу багато попелу, що в результаті охолодить планету на роки, однак і це припущення виявилося хибним.
Так, наприклад, після серпня 1945 року, коли на Хіросіму впала атомна бомба, місто перетворилося на випалену землю, і вважали, що в найближчі 70 років там нічого не зможе вирости, а кожен, хто вирішить там влаштуватися, буде приречений на смерть. Проте восени того ж таки 1945-го з обпаленої землі, незважаючи ні на що, стали проростати перші пагони рослин. Багато жителів зовсім не залишали місто, а допомагали ліквідувати пожежі після вибуху та лікувати поранених. Щобільше, вони прожили довгі життя, як Намуро, і навіть народили здорових дітей.
Оскільки ядерна зброя має різний енергетичний потенціал, однозначно відповісти на питання "коли" — не можна. Все залежить від потужності бомби, напряму вітру, вашої віддаленості від епіцентру вибуху — саме тому так важливо мати з собою засоби зв'язку, щоб знати, коли про те, що сховище можна покидати, оголосять компетентні органи.
Ви можете самостійно дізнатися, наскільки безпечно поза сховищем, якщо у вас є дозиметр. Безпечним вважається рівень радіації приблизно 0.5 мікрозиверт на годину (до 50 мікрорентгенів на годину), найбільш безпечним — до 0.2 мікрозиверт на годину (відповідає значенням до 20 мікрорентгенів на годину).
Пам'ятайте:
КI працює шляхом заповнення щитовидної залози людини стабільним йодом, тоді як шкідливий радіоактивний йод із викиду не поглинається, тим самим знижуючи ризик розвитку раку щитовидної залози у майбутньому. КI призначається лише у випадках попадання в довкілля радіоактивного йоду та захищає лише щитовидну залозу. Разова доза KI (йодиду калію) захищає щитовидну залозу протягом 24 годин. Для захисту щитовидної залози, як правило, цілком достатньо одноразової дози у встановлених розмірах. У деяких випадках люди можуть зазнавати впливу радіоактивного йоду понад добу. Якщо це станеться, співробітники органів охорони здоров'я або рятувальних служб можуть порадити вам приймати одну дозу KI (йодиду калію) кожні 24 години протягом декількох днів:
Якщо доступ до цих таблеток відсутній, альтернативою можна використовувати звичайний розчин 5% йоду. Його в необхідному дозуванні потрібно накапати в тепле молоко або воду і випити:
Дітям молодше 5 років приймати йод внутрішньо не можна. У такому разі необхідне дозування йоду слід розвести водою та нанести на різні ділянки шкіри йодною сіткою.
❌ Не приймайте йодид калію (KI) та не давайте його іншим, за винятком випадків, коли це спеціально рекомендовано відділом охорони здоров'я, співробітниками рятувальних служб або вашим лікарем.
❌ Побічні ефекти KI (йодиду калію) можуть включати розлад шлунка або шлунково-кишкового тракту, алергічні реакції, висипання та запалення слинних залоз. При прийманні відповідно до рекомендацій йодид калію зрідка може мати шкідливий вплив на здоров'я, пов'язаний зі щитовидною залозою. Ці рідкісні побічні ефекти більш ймовірні у випадках, якщо людина:
Також корисним буде відео Євгена Комаровського, де він розповідає про правила прийому йодиду калію.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.