Нові протести в Інгушетії: що відбувається та чого очікувати
Восени 2018 року Інгушетію охопили масові мітинги проти отримання кадирівською Чечнею інгуських територій. Розглянули, яким чином історія повторюється знову
Мітинг у Магасі / Фото TASS
26 березня 2019 року у столиці Республіки Інгушетія, місті Магасі, розпочався новий мітинг проти чинної влади у республіці. Нагадаємо, попередні протести завершилися домовленістю протестуючих із Головою Інгушетії Юнус-Беком Євкуровим щодо проведення загального інгуського референдуму який би вирішив питання: передавати Чечні території, або ні. Попереднє рішення приймалося Головою Інгушетії після фальсифікованих результатів голосування у парламенті республіки. Задля цього парламент мав прийняти новий закон про референдум. Законопроект був прийнятий депутатами в першому читанні та готовився до розгляду 28 березня 2009 року. Опозиція розкритикувала закон «Про референдум Республіки Інгушетія» через те, що у новому законі відсутній перелік підстав, за яких проведення референдуму було обов'язковим. У ньому вказані лише ті питання, які не можуть бути винесені на референдум, що не задовольняє вимог опозиції.
«Новий проект конституційного закону Республіки Інгушетія "Про референдум РІ", підготовлений республіканської Виборчою комісією, відрізняється від аналогічного закону 1997 року тим, що скасовує норму про обов'язковість винесення на референдум питання про зміну статусу, найменування республіки, її поділу чи об'єднання з іншими суб'єктами РФ, зміни її території або кордонів», – наголошується у заяві опозиції. Нова редакція продиктована угодою із Рамзаном Кадировим по кордону, яка була підписана 26 вересня 2018 року, як заявив юрист, голова інгуського відділення партії «Яблуко» Руслана Муцольгова. Голова Інгушетії Юнус-Бек Євкуров пояснив рішення відкликати з Народних зборів законопроект «Про референдум Республіки Інгушетія» необхідністю вислухати думку зацікавлених сторін, конкретно Ради тейпів та молодіжні організації.
Мітинг 26 березня проти закону про референдум вилився в акцію з вимогою відставки Євкурова через відмову глави республіки від зустрічей з активістами. Вимоги про відставку голови республіки прозвучали на мітингу проти закону про референдум через те, що спроба діалогу з владою не вдалася, пояснив кореспонденту «Кавказького вузла» голова громадського руху «Опора Інгушетії» Барах Чемурзіев: «Спочатку були виступи про референдум, але потім все перейшло до виступів з вимогою відставки Євкурова і парламенту… Ми раніше до нього зверталися з проханнями зустрітися з нами, почути аргументи, але він не пішов на це. Зараз у нас вже немає до нього жодних прохань, тільки вимога піти у відставку».
Після початку акції учасники мітингу звернули увагу на перебої з доступом в Інтернет. Стаціонарний доступ в Інтернет також був відключений у всіх найближчих до площі кафе. Подібна ситуація відбувалася і в ході попередніх мітингів у Інгушетії, але «Ростелеком» заявив, що це «співпадіння» відбулося через аварію.
Учасники мітингу прийняли резолюцію з шести пунктів. Вони вимагають відставки Юнус-Бека Євкурова, розслідування фактів корупції керівництва Інгушетії, скасування угоди про встановлення кордону з Чечнею і відмови від внесення змін до республіканського закон про референдум, повернення прямих виборів. Крім того, учасники протесту вимагали офіційно реабілітувати інгушів після сталінських репресій. Із підтримкою інгушів виступили у Санкт-Петербурзі, протестуючи проти «кремлівських призначенців».
Міністр внутрішніх справ Інгушетії Дмитро Кава відвідав мітинг та вимагав, щоб протестуючі розійшлися. Йому відмовили та залишилися мітингувати уночі. Після цього МВД зігнало більше сил поліції та «Росгвардії» з сусідніх регіонів. Влада Інгушетії пригрозили активістам адміністративними справами, оскільки вони «змінили тематику та терміни мітингу». Навіть після погроз розгону мітингу в Магасе з використанням водометів ніхто з площі не пішов. «Тут вже з народом голова Ради тейпів Інгушетії Малсаг Ужахов, безліч більш молодих активістів і патріотів», – заявили протестуючі у Instagram.
Вранці 27 березня відбулися сутички між мітингом і силовиками. Протестуючі відтіснили силовиків, кидаючись у них металевими стільцями. Силовики застосовували палиці та щити. Перший штурм мітингу відбувся о 05:00, другий о 07:42 за московським часом. Погрожують і подальшими штурмами. У відповідь, на допомогу молодикам до мітингу прийшли жінки та старі люди, які намагаються «відбити» у московських призначенців використовувати силу. На Facebook опубліковано відео сутичок.
Что я могу сказать?Братья мои, я горжусь вами! Вы тысячу раз доказывали, что вы мужчины и доказали сегодня снова. Вы храбрые, благородные, смелые. Готовые, не задумываясь отдать отдать жизнь за Родину. Мы, ваши сёстры, знаем это и гордимся вами. Я раньше никогда не гордилась тем, что я ингушка. А сейчас горжусь. Горжусь потому что у нас есть такие мужчины. Как там говорилось в детстве?) Ингуш с ножом сильнее танка, а без ножа он просто танк!))Сегодня вы показали, что вы ничего не боитесь, кроме Аллаха!И спасибо, что послушались мудрых старейшин. Ин шаа Ллах, мы добьёмся своего!Дала сий долда шуна! Дала деналаг1 ма духдолда шо!Видео: @ingushetia_official П.С. Видео снято ещё ранним утром. Никто не пострадал.
Posted by Изабелла Евлоева on Tuesday, March 26, 2019
Незважаючи на успішний захист мітингу, о десятій годині протестуючі почали залишати мітинг. Більшість людей вже розійшлися, інші наводять на площі порядок: прибирають меблі і сміття. Активісти залишили площу після того, як їх закликали до цього співголова Ради тейпов Ахмед Барахоєв і інші лідери протесту, які розповіли про домовленість із владою про проведення нового мітингу через 5 днів та бажання зупинити можливі кровопролиття. Однак після цього колона протестуючих перекрила Федеральну трасу Кавказ та розпочала там марш, зупинивши рух автомобілів. Люди відмовляються залишати протест.
Чи зможуть активісти знов вплинути на рішення влади? У них вийшло «відтягнути» передачу територій Інгушетії Кадирову, але ми бачимо, що Юнус-Бек Євкуров має накази «зверху» довести справу до «переможного» кінця. Все залежить від того, як поведуть себе силовики. Якщо марши та протести будуть знов атаковані, якщо проллється кров та загинуть люди, то може відбутися повномасштабне повстання. На даному етапі ж лідери протесту активно виступають за компроміс із владою, за попередження будь-якого кровопролиття.
