Найбільша газова аварія в історії: як витік з "Північного потоку" вплине на клімат та біоту Балтійського моря?
У чому проблема?
29 вересня на підводній частині газогону "Північний потік", що знаходиться в економічних зонах Балтійського моря Данії та Швеції, сталася найпотужніша газова аварія в історії, що за попередніми даними спричинена підводними вибухами.
Цього тижня фокус уваги від аварії на "Північному потоці" змістився на нові теракти, які вчиняє росія в Україні, але 11 жовтня відбулася ще одна аварія — на нафтопроводі "Дружба", що йде з росії до Німеччини. Там стався великий витік нафти. Речовина потрапила на кукурудзяне поле, і як повідомляє RMF FM, розлиту нафту на місці розливу збирають три цистерни. Розлив стався на кукурудзяному полі, частково на території тваринницького комплексу. Найближчі будівлі розташовані далеко від місця витоку, але сам витік однозначно завдадасть шкоди довкіллю.
У чому полягає ризик від обох аварій — розповідаємо далі.
Що з "Північним потоком"?
Витоки на газопроводах можуть суттєво зашкодити довкіллю: завдається як первинна шкода, пов'язана насамперед із самим вибухом, так і довготривала, наслідки якої можуть бути відчутними навіть у масштабах цілої планети.
Еколог, координатор експертного відділу Робочої групи з екологічних наслідків війни в Україні (UWEC) та доктор екологічних наук Євген Симонов вважає, що шкоду завдано в Балтійському морі, у повітрі та навіть на суші. В одному з інтерв'ю він назвав аварію на "Північному потоці" найбільшою газовою аварією в історії. "Рубрика" також зв'язалася з екологічним дослідником, щоб дізнатись, чим небезпечна ця аварія та як тепер будуть вирішувати нові екологічні проблеми, пов'язані з підривами газового потоку.
Від вибухової хвилі та отруєння газом постраждала біота Балтійського моря, великим був ризик детонації захоронених боєприпасів
За словами Євгена Симонова, перша шкода була завдана вибуховою хвилею. Вона вбила, а розчинений у воді метан отруїв частину морських тварин, що знаходилися поруч.
Потужність вибухів була така, що вони могли зашкодити оболонці хімічних боєприпасів, затоплених після Другої світової війни. Це могло призвести до хімічного забруднення, але цього, на щастя, не сталося:
"На жаль, я не дістався оцінки впливів [на клімат у разі аварії на газопроводі — ред.], яку робили мої колеги. Мої колеги працювали з іншими аспектами цієї оцінки. Найбільше на неї посилаються естонські фахівці, і за їхньою версією довгострокових наслідків не буде, якщо не порушилися старі хімічні бомби, розкидані по всьому морю. Інші фахівці пишуть, що бомби сконцентровані за 40-50 кілометрів від місця вибуху, але про це ми дізнаємося лише зі шведського чи датського моніторингу, бо це їхня територія", — коментує експерт.
В атмосферу потрапляє метан. Це газ, через який відбувається глобальне потепління
Чи можливо було зробити аналізи та дослідити вплив аварії на біоту безпосередньо на місці аварії? Ні, оскільки безпосередньо в зону навколо витоків ніхто не підпливав: аварія — капітальна загроза для безпеки мореплавання, доки виділяється легкозаймистий газ метан.
Крім того, метан — набагато небезпечніший парниковий газ, ніж вуглекислий. За словами Симонова, це найбільш значний одноразовий викид метану, але його вплив на глобальне потепління та руйнування озонового шару відносно невеликий у порівнянні з рутинними витоками протягом року. Обсяг метану, який може потрапити в атмосферу з труб "Північних потоків", становить "частки відсотка" від річних викидів цього газу у світі.
Але не всі погоджуються з цією думкою. Наприклад, представник Олександр Мюллер-Креннер, генеральнй директор Deutsche Umwelthilfe (німецька природоохоронна організація) в одному з інтерв'ю розказав, що метан — це парниковий газ, який у 80 разів перевищує парниковий ефект молекули CO2.
"Це означає, що той газ, який виходить із трубопроводу, дорівнює половині річних викидів такої країни, як Данія. Якщо перевести викиди метану у CO2, це дорівнює викидам, які перевищують викиди однієї з найбільших вугільних електростанцій, які ми маємо в Європі", — заявив експерт.
Довготривалі наслідки можуть бути значно гіршими
Ще одним важливим наслідком аварії Симонов називає подорожчання газу, що призведе до вирубування лісів та початку використання торфу. Обидва види палива — шкідливі для довкілля:
"Мене найбільше непокоїть деревина. У Європі її зовсім не так багато, і там тільки-но почали відмовлятися від вкрай шкідливого уявлення про деревну біомасу як відновлюване джерело енергії. Під час спалювання деревної біомаси йде більше неприємних і парникових газів, що забруднюють, ніж під час спалювання іншого палива. На жаль, є ще торф, який активно використовується в раді країн в опаленні: а торф — це найцінніші екосистеми верхових боліт. Я дуже боюся, що якщо зараз почнуть активно використовувати деревину та торф, то це дуже сильно вдарить по лісових та болотних екосистемах".
Постраждати, за словами експерта, можуть ті країни, які запропонують свою деревину:
"Деревину почнуть рубати навколо себе. Це буде в різних країнах, по-друге, вони почнуть імпортувати з найближчих країн, де є пропозиція. І це можуть бути дуже віддалені країни. Колись я з подивом виявив, що частина переобладнаних вугільних станцій Європи, які почали працювати на дереві, закуповують її в болотних лісах Північної Кароліни в США. Під великим ризиком виявляться ліси Східної Європи. Під найбільшим ударом будуть ті країни, які не мають можливості купити якусь заміну. У мене дуже великі побоювання щодо України та Молдови".
Яке рішення?
Без паніки
Після вибуху обговорювалась ідея про те, щоб спалити метан, що виділяється, і перетворити його на набагато менш небезпечний для глобального потепління вуглекислий газ. Однак Симонов вважає, що з міркувань безпеки ніхто на це не піде, оскільки він не виключає жертв та руйнувань:
"Газ можна було підпалити. Побоялися. Це призвело б до вибуху дуже великої сили і дуже складно передбачити, якої саме. По-друге, це відповідальність, і ідея влаштувати "матір усіх бомб" на Балтійському морі в місці, де активне судноплавство та населені острови — страшна. Це справді небезпечно".
Найкращим рішенням, яке могли б ухвалити німецька сторона та російський Газпром — це стравити газ з труби в місцях, де можливо це зробити, вважає керівник німецької організації з захисту довкілля Deutsche Umwelthilfe Саша Мюллер–Креннер, зробити "факел" та підпалити. За його словами, це б перетворило метан на безпечніший СО2. Але цього не сталося: можливо, через бюрократичні питання та банкрутство Газпрому.
Тож потрібно буде шукати нові рішення. Але якщо аварія не станеться знов, на іншій частині газопроводу, "швидкі" наслідки скоро минуть:
"Поки газ виходить із труби, це може спричинити неприємні наслідки для організмів. Щойно газ перестане йти, концентрація зменшиться і все прийде у відносну норму. Метан, як і будь-який газ, вийде на поверхню над водою, а той газ, який встиг розчинитися у воді, буде з'їдений бактеріями. Вони його перетворять на щось і ще на вуглекислий газ — це зазвичай відбувається з метаном, який виділяється у водоймах", — коментує Симонов.
Що буде в місці, де стався витік нафтопроводу "Дружба"?
Нафта, хоч і органічна речовина — дуже неприємний забруднювач. Вона далеко й глибоко проникає в ґрунт, добре розтікається в прямовисні водотоки. Результатом є серйозне забруднення та отруєння нафтопродуктами як ґрунтових горизонтів, так і водних джерел:
"У цій ситуації важливо, на якій площі вони зуміли обмежити розлив та як вона пов'язана з водоймами. Ґрунт, просочений нафтою, перетвориться на забруднююче речовище. Швидше за все, її доведеться прибирати й десь захороняти. Другий варіант — використовувати бактеріальні комплекси, які допомагають швидко розкладати нафту. Але це радше анекдотичний варіант", — коментує Симонов, маючи на увазі те, що деякі технології краще працюють в лабораторії, ніж на практиці. А от вилучення та подальше захоронення отруйних ґрунтів — цілком робочий варіант.
