Києве, мий! Як активісти повертають переходам і аркам чистоту

Віт Онопрієнко — підприємець, засновник проектів "ЩДК в Києві" і Airinum Urbanmask. Він житель столиці та, як і нам всім, йому доводиться дивитися на те, як вулиці, підземні переходи і арки Києва стають все бруднішими, а ходити у них — все неприємніше. Виною цьому є не тільки неякісна робота комунальних служб, а ще й поведінка жителів столиці, яким не вистачає розуміння того, що поняття "вдома" не закінчується на порозі їхньої квартири.

Бачачи брудне місто, Віт знав, що це — поправимо, розумів, як можна зробити його чистішим, і в середині цього травня у нього з'явилася ідея провести акцію. Вона отримала назву "Києве, мій", сенс полягав у тому, щоб відмити підземний перехід на Льва Толстого. Тоді, в перший раз, на акцію вийшло 5 або 6 чоловік. Спеціально Віт нікого не кликав — разом з ним були тільки однодумці, але стався один випадок, завдяки якому хлопці відразу стали майже знаменитостями:

"Представниця КП ШЕУ Шевченківського району викликала поліцію, назвавши те, що відбувається незаконним прибиранням. Завдяки цьому словосполученню ми прогриміли в соцмережах — люди тисячами репостили матеріали про нас. Зараз у кожній нашій акції беруть участь до 20 осіб, причому їх кількість не залежить від дня тижня. Якщо ми кидаємо клич, то крім нас — трьох-чотирьох — може прийти ще 15 осіб. Тому попередньо потрібно придумати, яке завдання їм дати, попередити, що брати з собою. Це складно, і я займаюся цим сам".

Для того, щоб відмити вулиці, активісти використовують бензинову міні мийку високого тиску — Вулкан SCPW2 3000: "Вони продаються в Україні, збираються, наскільки я знаю, теж тут. Миючі засоби ми не використовуємо, бо якщо забруднення видалити можна, то його бере звичайний натиск води. Що стосується іржі, глибоких застарілих забруднень — вони практично не видаляються. Деякі радять використовувати соляну кислоту, але ми поки не готові розбризкувати її в центрі міста".

Кошти на техніку — шланги, форсунки, бензин для мийки — надсилають донатери:

"Спочатку я взагалі вкладав свої гроші, а потім за допомогою донатів Кияни допомогли покрити нам значну частину витрат. З боку жителів міста підтримка дуже відчутна. Коли ми показали у соцмережах, що у нас виходить, народ з великим ентузіазмом став надсилати нам гроші — зараз ці кошти покривають усі наші витрати".

Скільки об'єктів уже вдалося відмити? 

"Ми пишаємося двома об'єктами. Перший — це арка, яка веде від Льва Толстого до Єврейському дворику. Другий — арка з Прорізної на Майдан. Ці дві локації ми повністю позбавили бруду і запахів, і тепер вони можуть використовуватися жителями міста за призначенням, як місце, через яке можна йти, не закриваючи ніс. Ми мили і інші об'єкти, але вийшло так, що те, що вдалося відмити — це навіть не 10% від обсягів роботи. Наприклад, перехід під площею Льва Толстого, частково перехід під Майданом Незалежності і постамент під пам'ятником Княгині Ольги — всюди було дуже багато незмивного бруду, іржі, яка накопичувалася там десятиліттями, тому робота там просувається довго".

Іноді трапляється так, що після того, як локацію відмивають, через якийсь час вона знову повертається до свого попереднього стану. Так було з аркою на Пушкінській, поки Urban Space 500, які як раз і запросили активістів на акцію, не повісили світло:

"Освітлення таких місць буквально рятує їх від забруднення. Вважається, що при хорошому освітленні люди не стануть смітити чи використовувати місце, як громадський туалет", — вважає Віт, і він має рацію. Саме так працює на практиці теорія розбитих вікон.

З якими труднощами вам доводиться стикатися у своїй діяльності?

"Складно з водою — її не так багато, як здається. Просто так у будь-якій точці міста до води не підключитися — потрібно дивитися, які заклади є поблизу, звертатися до них, пояснювати їм, чому це може бути корисно і тільки тоді вони, може бути, дадуть воду. На обидві акції на Льва Толстого воду нам надав Mcdonald's — вони відкриті для подібних акцій і з ентузіазмом взялися нам допомогти. На Пушкінській доступ до води надали Urban Space 500. А з прибиранням на Михайлівській площі нам допоміг Київавтодор. Вони самі з нами зв'язалися і пригнали цистерну на 8 кубічних метрів".

Але удача супроводжує організаторів акції не завжди. Віталій розповів, як зовсім недавно готель InterContinental Kyiv відмовився надати доступ до води, тому що "не бере участі у нелегальних акціях".

Проблема полягає також і в бюрократії. Багато бюджетних організацій готові допомогти активістам з водою, але не можуть: за воду потрібно буде відзвітувати на папері. І справа не у витрачених коштах, а у тому, що ніхто не знає, як правильно задокументувати 80-100 гривень за кілька кубічних метрів води.

Чи надовго вистачить ентузіазму?

Далекосяжних цілей у "Києве, мій" немає. Віт не знає, наскільки їх вистачить, але в найближчих планах — відмити майданчик перед фасадом Бессарабського ринку:

"Цей п'ятачок знаменитий своїми запахами, брудом і контингентом — там є що помити, і нам це під силу. Зараз ми чекаємо, поки нам дадуть воду. А наступний пункт — Золотоворітський сквер, тут ми вже про все домовилися і чекаємо тільки день, коли нам дадуть воду. А після цих локацій — ще більш об'ємний пласт робіт — підземний перехід на Майдані незалежності".

Взяти участь у акції або підтримати команду пожертвами може будь-хто —- всю інформацію про дату, час, точку збору і потрібні матеріали можна знайти на Facebook сторінці Києве, мий.