fbpx
Сьогодні 08/08/2020 11:35
Актуально 15:20 13 Лип 2020

Утиски російської або захист державної: чи скасують в Україні мовний закон і що буде далі

Фото УНІАН

Закон про українську мову можуть скасувати. Таке рішення в силі прийняти Конституційний суд, який вже розглядає звернення про визнання закону недійсним.

Позов подали 51 народний депутат ще минулого скликання парламенту у червні 2019 року. Реальний розгляд і дебати же пройшли лише через рік 7 і 9 липня. Якщо суд визнає доводи нардепів справедливими, то мовна проблема стане знову точкою кипіння в Україні.

У чому суть самого закону, чому його вимагають скасувати і які шанси у матеріалі "Рубрики".

Що не подобається 

Проти закону про українську мову виступили півсотні нардепів попереднього скликання, перш за все від опозиційних партій: "Опозиційною платформи — За життя" і "Опозиційного блоку". Вони подали позов до Конституційного суду і детально прописали свої претензії. Їх можна звести до трьох пунктів.

Перший — закон прямо суперечить 10 статті Основного закону. Ідеться про те, що "в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин".

Також мова йде про суперечності 11 статті: "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України".

Порушується і стаття 24 Основного закону. Вона забороняє давати привілеї в тому числі за мовними ознаками.

На думку авторів позову в КСУ, закон про українську мову: "фактично означає дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою", адже ним передбачається разом з українською функціонування кримськотатарської як мови корінного народу, англійської та інших офіційних мов Європейського Союзу, незважаючи на те, що в Конституції гарантується розвиток і захист російської, а також інших мов нацменшин.

Також в позові зазначено, що у країні проживає 17,3% етнічних росіян, які розмовляють російською. Їхня мова повністю виключається з ужитку з сфер трудових відносин, освіти, книговидавництва, культури, ЗМІ і так далі.

Другий пункт — порушення міжнародно-правових актів. Зокрема, у документі згадуються окремі статті Європейської хартії мов національних меншин, Конвенції про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, Рамкової конвенції про захист прав нацменшин і так далі. На думку авторів, закон просто їх нівелює.

Третій — порушення процедур прийняття. Простіше кажучи — закон прийняли з порушенням конституційної процедури. Йдеться нібито про факти не персонального голосування, кнопкодавства.

мовний закон

До чого це веде

Незважаючи на великі доводи з боку колишніх нардепів, у питанні про українську мову є два аспекти — юридичний і політичний.

З юридичної точки зору закон про українську мову не йде врозріз з Конституцією або міжнародними документами. Як пояснив "Рубриці" юрист Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк, проблема може полягати лише у самій процедурі прийняття. За формою і змістом до закону претензій немає.

"Положення закону про мову відповідають Конституції. Сам акт не є дискримінаційним по відношенню до національних меншин, оскільки предметом його регулювання є порядок використання і застосування саме державної мови, якою відповідно до частини першої статті 10 Основного закону є українська. Однак, при прийнятті цього закону було допущено неперсональне голосування народними депутатами, хоча і сам суб'єкт конституційного подання визнає, що таке голосування не вплинуло на результати волевиявлення народних депутатів (все одно була більшість)", — підкреслив Марусяк.

З політичної ж стороною не все так однозначно. Як пояснюють "Рубриці" джерела у "Слугзі народу", Конституційний суд, ймовірно, не буде скасовувати закон про українську мову.

По-перше, Офіс президента намагається обходити стороною гостре питання мови для Володимира Зеленського. Саме тому сам президент не дає чіткої оцінки мовного питання і намагається лавірувати навколо нього, як навколо токсичного.

По-друге, сам закон суперечить нормам лише в контексті процедури його прийняття. І то, говорити, що причин для його повноцінного скасування досить, не варто. Саме цим і пояснюється компромісна позиція представника президента у КСУ, нардепа Федора Веніславського.

"Верховна Рада повинна прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської мови та інших мов нацменшин", — заявив Веніславський під час усних слухань, а також додав, що прийнятий закон про мову стосується тільки використання української.

Чому так багато скандалів

З одного боку, масла у вогонь мовній темі підливає і несподівана заяву глави партії "Слуга народу" Олександра Корнієнко. У понеділок, 13 липня, під час Погоджувальної ради він запропонував розглянути законопроект №2362 авторства нардепа від СН Максима Бужанського. Головна його ідея — продовжити навчання у школах російською мовою після 1 вересня 2020 року. Це прямо суперечить вже прийнятому закону.

Спікер парламенту Дмитро Разумков погодився поставити цей проект закону на голосування у четвер, 16 липня, у передостанній пленарний день перед відпусткою у нардепів. Це викликало бурю обурення відразу в декількох парламентських фракціях, перш за все "Європейської Солідарності" і "Голосу".

"Утиски прав російськомовних" про які говорять деякі депутати "Слуг народу" — це повторення методички Кремля і гасел, з якими Росія почала збройну агресію проти нас", — гнівно відреагувала нардеп від "Голосу" Соломія Бобровська.

З іншого боку, Уповноваженим мовним мовним омбудсменом став нардеп 8-го скликання від "Народного Фронту" Тарас Кремінь. Він уже заявив, що буде відкривати безкоштовні курси української, просувати мову як всередині країни, так і за її межами. Крім того, він буде займатися моніторингом використання української мови в ЗМІ, держслужбі, а також інших сферах.

Про що закон про українську мову. Коротко

  • Освіта. Дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю переходить на державну мову. Також на українську перейшла і вся наукова сфера;
  • Розважальні заходи, різного роду культурні конференції та фестивалі — на державній. З 2022 року інтернет-ЗМІ переходять на українську, а з 2021 — усі друковані видання;
  • При отриманні громадянства потрібно здати тест на знання української. В цілому ж держава зробить все, щоб українську знали якомога більше людей;
  • За порушення правил передбачені штрафи. Наприклад, якщо держслужбовець звернувся на роботі до колеги не українською, його можуть оштрафувати до 6,8 тисяч гривень. Також карати можуть як ЗМІ, так і бізнес.
  • Контролює відповідність рівня володіння мовою та можливі порушення Уповноважений мовної інспектор.
2093

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

4 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

Хай вчать державну мову країни, де живуть вже з самого дитинства, це не складо, якщо стільки було балаканини про спорідненість цих мов. Все інше, в законі про мови для меншин, без виключень для когось особливо, чи окремо.

2
харьковчанин

в центральній газеті УСРР "Вісті" за червень 1929 року щодо умов вступу до ВУЗів України означено: усі поступаючі обов'язково мають знати українську мову (без знання до ВУЗів не приймають). Абітурієнти нацменшин повинні знати і українську, і мову своєї нацменшини. Якщо при вступі вони цього не знають, їм надається 1 рік на вивчення, після чого ті, хто не опанують мови відраховуються з ВУЗа безумовно. Це для тих, хто опікується руською та ностальгує за СРСР

3
Гість

Мы в школе изучали литературный украинский язык ( грамматику и литературу) , нам навязывают ЗАПАДЕНСКИЙ СУРЖИК парубиев и компании

4
Гість

Нас всех ещё со школы и в институте заставляли учить ордынский суржик, который называли русским, но не смотря на это, даже уже в зрелом возрасте легко освоили украинский ещё до того, как он стал государственным, а тем, кто от упрямства собственной тупости даже не желает этого сделать, от зомбирования якобы к причасности к "вяликому и мугучему языку", нечего вообще что либо уже и навязывать другим. В своей стране - свой государственный язык, в чужой - другой, а общаться на бытовом уровне каждый волен на том, который смог освоить.

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: