fbpx
Сьогодні 05/08/2020 15:53
Інтерв'ю 08:50 13 Лип 2020

"Ми лише говоримо, що Росія – ворог": нардеп від "Слуги народу" Потураєв про ЗМІ, країну-агресора і місцеві вибори

За тиждень до завершення політичного сезону і відпустки народних депутатів українці обговорюють відразу декілька важливих парламентських питань. Перше скандальний закон про медіа, який у "Слузі народу" планують прийняти за основу вже у липні. Другий підготовка до місцевих виборів, запланованих вже цієї осені.

У першому питанні "війна" навколо закону про ЗМІ розігралася не на жарт. Влада всерйоз говорить про рівноправність медіа та захист від агресії РФ, а частина журналістів навпаки б'є у дзвони через "наступ" на свободу слова.

У другому питанні все трохи простіше українці хочуть дізнатися, як партія Володимира Зеленського піде на місцеві вибори. Хто очолить гонку, на яких принципах СН спробує зайти у владу і чи є у неї взагалі шанси повторити успіх парламентської кампанії.

Про гострі кути закону про ЗМІ, російську агресії з екранів, плани на місцеві вибори і міні-скандал навколо кіровоградського осередку "Слуги народу" Рубрика поговорила з головою комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, нардепом Микитою Потураєвим.

Про закон про медіа та вплив Росії на ЗМІ

— Те, що ми бачимо у 2693-д — це фінальний документ і саме в такій редакції ви будете голосувати за закон про медіа?

— Так, це текст для голосування, узятий за основу, ще якісь правки ми внесемо між першим і другим читанням. У нас іде товариська, продуктивна дискусія з Миколою Княжицьким (народний депутат від "Європейської Солідарності". — Ред.) щодо розділу про чорні списки. Нам європейські колеги рекомендували роз'яснити історію з цими списками — внести критерії, щоб було зрозуміло, з яких причин туди потрапляють.

Далі прописати, хто веде реєстр. Звідки взялася така ідея? Європейські друзі сказали, що реєстр потрібно винести за межі виконавчої влади, спецслужб. А наш регулятор, Національна рада, — це незалежний орган…

— Основна претензія до Нацради в тому, що вона не незалежна і буде прямо впливати на ЗМІ. У неї входять чотири людини від президента, чотири — від Верховної Ради. У нашій країні складно таким чином поставити незалежних людей.

— Цей орган був створений у 1994 році, закон був прийнятий у 1993. Наш закон про телерадіомовлення по суті був калькою з французького і такі регулятори існують практично в усіх країнах Європи. Аналогічний орган є у Великій Британії, який називається Ofcom, дуже схожий є в США, Федеральна комісія з комунікацій. Вони приблизно всі так влаштовані і всюди є квотний принцип наповнення. Ми з колегами вже обговорюємо це питання про зміни до Конституції, щодо регулятора.

Закон створювався ще в 90-х, він був вписаний у президентсько-парламентську форму правління, під Конституцію Леоніда Кучми. Зараз у нас система парламентсько-президентська і тому було б правильно на наступному етапі після децентралізації взагалі з Конституції прибрати Держтелерадіо як рудимент СРСР. Нацраду ж зробити не з 8, а з 9 членів.

У нас була дискусія з Медіарухом, щоб зробити по три людини від президента, парламенту і Кабміну. З формальної точки зору правильно так, але я думав зробити третю трійку від громадськості. Але тоді питання — хто суб'єкт висування? Якщо ми знайдемо відповідь на це питання, то запропонуємо такий варіант відповідального за цим напрямком Руслану Стефанчук (перший віце-спікер — Ред.). Ситуація, яка у нас є зараз, не характерна і далі так точно не буде.

— Ви маєте на увазі моновладу однієї партії у країні?

— Так, навряд чи таке трапиться ще раз, і двопартійної системи у нас точно не буде. У цьому сенсі ситуація зараз унікальна. Тому нормально, коли президент як окрема гілка влади пропонує 3-х людей, тим більше ми прописали, що вони будуть відібрані через конкурс. Також є конкурс для парламентської квоти і це нормальний підхід. Ми сьогодні добре все деполітизували, тому маємо проблеми з іншими фракціями.

— А хто підтримує законопроект в цій редакції?

— До цього повернемося ще. Ми прибрали норму про те, що у парламенті кандидати йдуть від фракцій і груп, за квотним принципом. До нас у комітет кандидатури можуть внести хто завгодно — Медіарух або Союз журналістів. Справа парламенту — вже підтримати чи ні.

— Ваші опоненти з медіа співтовариства вважають, що Нацраді передаються суттєві повноваження і вона зможе регулювати всі види медіа, у тому числі і онлайн. Також проскакують тези про те, що будуть ділити на правильних і неправильних журналістів. Чи не вийде так, що завтра якесь незручне ЗМІ під приводом просто закриють?

— Це маніпуляція. Повноваження залишаються ті ж, просто під регуляцію потрапляють ті, кого там просто немає — онлайн-медіа. Вони збуджені, але не всі. Зрозуміло, що проукраїнські ЗМІ підтримують…

— А як ви визначили, які ЗМІ проукраїнські, а які ні?

— О, хороше запитання. Закон дозволяє з цим розібратися. Там є великий розділ про прозорість власності і фінансування. Ми взяли хороший закон ще з 8-го скликання від Миколи Княжицького і перенесли сюди розділ. Це дозволяє виявити реальних власників ЗМІ, непрямий вплив, хто і як все фінансує. Відразу стане зрозуміло, хто працює тут і заробляє гроші з реклами, від кліків і так далі. А хто фінансується від країни-агресора. Ось тому ми і маємо таке збудження.

— Наприклад, є група каналів Віктора Медведчука, формальний власник Тарас Козак. Він бізнесмен, вкладає в канали кошти. Звідки ви дізнаєтеся через закон, де він взяв ці гроші — з Росії чи США?

— Я ж телевізійник, я знаю …

— Ми всі щось знаємо, але як це довести?

— За цим законом, усе дуже можливо.

— Добре, стало відомо, що якийсь із каналів, наприклад, отримує гроші з Росії, що далі?

— Все, він не може тут працювати. Оскільки там є розділ, який також багатьох турбує, про роботу медіа в умовах військової агресії. Так, ті ЗМІ, що підконтрольні або фінансуються РФ, в Україні працювати не будуть.

— Про цей пункт, є там такий абзац: "Забороняється виключно позитивне висвітлення діяльності органів влади держави-агресора (держави-окупанта), з метою їх популяризації. Інформація про їх діяльність має подаватися за дотримання принципів достовірності та збалансованості". Тобто про РФ тільки погано або ніяк?

— Це перетинається з нормою, яка була взята із закону про декомунізацію. Там є стаття 36, яка стосується контенту і було багато порушень, зрозуміло з боку яких ЗМІ. Ми просто взяли одну норму і перенесли до закону, що не можна позитивно висвітлювати націонал-соціалізм і комунізм. Почали говорити, мовляв, як так, якщо ми захочемо зняти фільм про Щербицького (Володимир Щербицький, перший секретар Компартії Української РСР Ред.), адже при ньому було щось і хороше.

Так, було хороше, я це знаю, тому що при ньому виріс. Можна показувати досягнення української РСР, але при цьому треба нагадувати глядачеві і читачеві, не так, як в Росії це робиться — в лоб, ставлять зірочку і примітки про те, що Правий сектор — заборонений у РФ, або той же ІДІЛ, а контекстуально потрібно нагадувати. Наприклад, комунізм — це тоталітарний режим. Не обов'язково через кожний рядок писати про Голодомор, але займатися адвокацією точно не можна.

Ні у кого ж не виникає питання, як розповідати про нацизм. Якщо у наших людей свідомо чи несвідомо є уявлення про те, що комунізм — це добре, з цим потрібно боротися. Це було погано і він коштував мільйони життів. Навіть у його вегетаріанські часи був Стус (Василь Стус, письменник, дисидент. — Ред.), Марченко (Анатолій Марченко, письменник, дисидент. — Ред.) та інші жертви режиму, заживо які згнили у концтаборах.

Звичайно, я був маленький, ходив у шортах і сандалях, був піонером і у мене було все добре, як і у моїх однолітків, але це був жорстокий тоталітарний режим. Так, будувалися заводи, пароплави, АЕС, ракети, які до сих пір стоять на озброєнні РФ і можуть знищити весь світ. Це тільки мова про наші, дніпропетровські, не рахуючи всі інші. Ракети будували жахливі, жахливі…

микита потураєв

— Тоді їх усі будували, і США, і Китай, і Європа.

— Безумовно, просто про це не варто забувати. Просто коли ми говоримо про те, що Україна — велика космічна держава і у нас до сих пір величезний потенціал, не варто забувати, що це були не мирні союзи, а моторошні ракети в модифікації НАТО "Сатана", "Скальпель". Вони несли по 10 боєголовок, кожна з яких могла знищити цілий американський штат.

— Ще одне уточнення до розділу про агресію РФ. У Володимира Путіна йде прес-конференція, хтось ставить йому питання про Україну, він відповідає. Це важлива для нас інформація? Безумовно, її потрібно показати, адже це може прямо на нас вплинути. Чи можна цей шматок показувати на екранах ЗМІ? Чи не буде за законом це пропагандою посадових осіб країни-агресора?

— Потрібно показувати не просто так, як це роблять на окремих каналах. Вони це просто демонструють, без оцінки. Це що, друг України? Це ворог.

— Це контрольована пропаганда з нашої країни, виходить?

— В жодному разі. Повинна бути мораль, етика. Американським журналістам не приходило в голову після 11 вересня вихваляти терористів, хоча і виходили інтерв'ю з Усамою бен Ладеном і громадськість обурювалася. Як говорили в CNN, ми показуємо його, але говоримо, що він терорист. Чи потрібно нам показувати, що відбувається у мешканців Кремля? Так, але давати цьому оцінку. Ми ж не виписуємо в законі, як давати оцінку, це все на волю журналіста. Ми лише говоримо, що Росія — ворог. Що, є той, хто з цим не згоден?

— Є.

— Є, так, але нехай працюють не у нас, а в Росії.

— Яким ви бачите наш медіапростір через рік після прийняття закону?

— Українським.

— Тобто ви думаєте "відсікти" всі ЗМІ, які працюють на РФ?

— Насправді так. Це правда, я її не приховував.

— Це головна мета?

— У нього є багато різних ідей, адже він писався не під війну, а під тривалу перспективу. Адже по суті це кодекс. Повноцінним кодексом його не роблять два фактори. По-перше, за нашими міжнародними зобов'язаннями "Суспiльне" регулюється окремим законом. Друге — закон "Про рекламу" йде окремо. Його потрібно серйозно модернізувати, адже він стримує можливості для ЗМІ заробляти. Ми його постараємося зробити до нового року. Тоді, якби звели все в один документ — вийшов би медіа кодекс і це правильно. У нас є 7 законів про ЗМІ, а ми б зробили всього 3. Біда нашого законодавства в тому, що у нас багато різних актів і це впливає на інвестклімат, роботу бізнесу і так далі.

Наш же законопроект по медіа підтримують багато інституцій та країн — ЄС, Канада, Швеція. Закон хоч і об'ємний, але написаний максимально просто. Ми починали роботу над ним ще у 8-му скликанні, у комітеті Вікторії Сюмар, з європейськими партнерами і я їм вдячний. Так, ми ж говорили про голосах…

— Так, хто з фракцій підтримає?

— Я думаю, що всі проукраїнські фракції. "Європейська солідарність", у нас була розбіжність з цими списками і ми попередньо говорили з Княжицьким, що вони теж імовірно підтримають, якщо ми між першим і другим читанням розділ про чорні списки приберемо. Я б усе одно хотів, щоб розділ залишився, адже є ризик, що РФ скористається не надто коректною системою права.

Вони можуть домовитися навіть не зі своїми, а з якимось старим італійським співаком, який гастролює в окупованому Криму. Дадуть йому грошей і людина піде в Європейський суд з прав людини. І, на жаль, вона має всі перспективи там перемогти, а у нас будуть проблеми.

— Коли в першому читанні приймете закон? У липні?

— Якщо вистачить часу. У нас на пленарний тиждень є два позачергових засідання, може, ще й третє буде. Якщо впишемо в порядок, то так. А якщо ні, то не встигнемо. Закон потрібен ще й тому, що українські ЗМІ можуть "пролетіти" повз програми "Креативна Європа". Якщо коротко — то в рамках ЄС виділяється більше 1 млрд євро для всіх європейських ЗМІ. Для нас це пристойна сума і прийняття цього закону дозволить медіа приєднатися до цієї кампанії і отримати гранти вже у 2021 році. У нинішніх умовах такі гроші не будуть зайвими.

Тому в законі ми закладаємо європейські стандарти, модернізацію і вирівнювання в правах. Це ненормально, коли телебачення, газети, радіо мають відповідальність перед суспільством, а весь блок онлайн — не має. При цьому онлайн-ЗМІ по блокам реклами практично зрівнялися з тб. Гроші ті ж, а відповідальності нуль.

Навіть з точки зору бізнесу ненормально, коли у великому секторі немає рівноправності і рівних умов. Зрозуміло, що серйозні онлайн-ЗМІ не дозволяють рекламувати тютюнову індустрію, але телевізійники, що несуть більше витрат, ніж онлайн, кажуть, що з алкоголем і тютюном працювати не можуть. Але я підкреслю, закон в рекламу не лізе, але з точки зору рівноправності він вирівнює можливості.

— Чи корелює закон якось з українськими Telegram-каналами?

— Ніяк.

— Думали, щоб якось їх контролювати?

— Для онлайн-ЗМІ ми заклали принцип добровільної реєстрації. Хочеш — давай, а ні — то ні. Що стосується відносин регулятора з платформами, то у нього з'являється право укладати з YouTube, Facebook, Telegram меморандуми, де будуть зафіксовані вимоги до контенту. Насправді з Facebook спілкувалися неодноразово, і з Google. Представники Facebook пожартували, що 36 стаття закону — це лайт-версія їхніх обмежень, які набагато жорсткіші.

Що стосується Telegram — це складна ситуація і вони погано йдуть на контакт. Не тільки з нами, але і з іншими країнами. І ситуація з анонімними каналами, які створюють деякі проблеми, невеликі… У мене особисто після того, як Роскомнадзор зняв блокування і подякував Павлу Дурову за сприяння у боротьбі з екстремізмом, є великі питання до незалежності Telegram. Я "зніс" зі своїх гаджетів цю платформу.

"Рейтинг — не самоціль. Над ним не треба чахнути, як цар Кощей над златом"

— Вам у "Слузі народу" буквально за день віддали шефство над Кіровоградською областю. Вийшов невеликий скандал, адже раніше головою обласного осередку повинен був бути нардеп Олександр Дануца. У день виходу його інтерв'ю одному зі ЗМІ нардепа зняли, призначили вас. Що сталося?

— Не можна прибрати того, кого ще не призначили. Планувалося, що він очолить обласний осередок, але у підсумку все вийшло по-іншому.

— Тобто планувалося, але ніхто так і не призначив?

— Він передчасно трохи про призначення оголосив. Там непроста політична ситуація. У нас хороші в регіоні позиції на старті — 30% і це стабільно. При цьому є місто Кропивницький, де у нас складна ситуація. Мер міста — Андрій Райкович, людина з бізнесу …

— Він іде від партії "Пропозиція".

— Він господар заводу "Ятрань", який виробляє ковбаси і багато іншого. Він потужний керівник і у нього на старті рейтинг під 60%. При тому, що Кропивницький не з найбагатших міст, мер зробив багато хороших речей. Там чисто, дороги і тротуари в порядку. Звичайно, коли виїжджаєш в мікрорайони, краса закінчується, але там бюджет трохи більше 3-х мільярдів. У Дніпрі та Києві грошей більше в рази.

І так, він у "Пропозиції", партії мерів, але у Кропивницького є ще один молодий політик, Артем Стрижаков. Він насправді виграв попередні вибори, але по суду у нього зрізали 300 голосів і мером став Райкович. Суд приймав рішення не без впливу тодішньої Адміністрації президента Петра Порошенка.

— Він буде вашим кандидатом?

— Він з "Партії регіонів", не може бути нашим кандидатом. У нього свою партія, "Перспектива міста" і у нього найпотужніші шанси зайти до другого туру. Наш же кандидат може виграти у другому турі і у Райковича, і у Стрижакова, але для цього потрібно увійти в цей тур. Це дуже складне завдання. Для мене як для технолога це великий виклик. Плюс там є Олександрія, де Степан Цапюк мер уже років 16. Також з "регіонів" і не наш випадок, хоча позиції стартові хороші. Кропивницький — окремий і складний кейс.

микита потураєв

— Так розумію, ви розраховуєте завести тільки депутатів?

— Ми то заведемо, але питання у мері.

— Якщо у чинного мера під 60%, у другого кандидата теж рейтинг хороший, то кого ви там заведете?

— Потрібно пробиватися у другій. Тому було прийнято рішення, щоб я очолив штаб, а Дануца, він же кандидат саме від міста, область. Дануца в мери не піде, тому ми приймали рішення виходячи з того, що потрібен сильний керівник, який займається кампанією.

— Чому Дануца так дивно відреагував, пов'язав своє звільнення з інтерв'ю? Якби ви заздалегідь все обговорювали, то міні-скандалу би не було.

— Ми це обговорювали, Саша вважав, що він впорається з областю і містом, але у нас є Вища рада партії і ми прийняли інше рішення.

— Ви готуєте списки кандидатів по Кіровоградській області?

— Безумовно.

— А як відбір відбувається? У вашій області, в інших. Говорили про публічні праймеріз.

— Це ж у Києві.

— А де вони?

— Будуть, я ж займаюся Кіровоградською областю та частково загальнонаціональною кампанією, адже я політтехнолог. Звичайно, списки відкриємо, подивимося, що скажуть люди. Ми будемо відкриті для пропозицій від громадськості. Зараз все просто, у нас є Зе команди, які пройшли з нами вибори і у них є пропозиції, які вони подали. Природно, ми говоримо з місцевими лідерами бізнесу, які чесно працюють. Бо це місцеві вибори і ми повинні зробити так, щоб люди, що створюють там багатство, були представлені, залучені у процес.

— Навколо списку від "Слуги народу" по всій Україні таємна завіса. Ось давайте уявимо, мені 25 років, я — молодий хлопець, вирішив спробувати свої сили і стати кандидатом від СН. Що мені робити? Куди йти? Ви заходили до влади з тезою про нових людей, президент перші два місяці навіть опитування проводив у Facebook про нові розділи ОДА, а що маємо зараз?

— Я можу говорити, як буду робити це у Кіровоградській області. Ми проведемо публічний івент, позначимо, які вхідні двері і як можна буде у них зайти. Ми покажемо тих, кого пропонуємо.

— Це все у серпні буде?

— Звісно. Адже списки офіційно затвердять лише у вересні. Ми до цього все покажемо, у тому числі куди приходити потрібно.

— Які фішки нові запропонуєте? На парламентських було "Зробимо їх разом". Зараз ви начебто і влада, але на місцях не представлені.

— На місцевих виборах фішками не виграєш. Тут потрібно конкретно показати, що пропонуєш зробити в населеному пункті, який твій проект. Він повинен бути максимально наближений до людей. Місцевий порядок денний — місцеві питання. Не відкрию великої таємниці, але загальнонаціональне питання є тільки одне на місцевому рівні — робочі місця.

Це загальновідома проблема через трудову міграцію у Європу. У нас невелике безробіття, але є якість робочого місця. Скільки там платять, який соціальний пакет. Цим ми повинні займатися в Києві, парламенті, Офісі президента, що ми і робимо. Але місцевий порядок денний потрібно окремо відпрацьовувати. Не можна заходити на вибори із загальними гаслами, хоча це теж важливо.

— Кожна команда СН по регіону підготує конкретну програму дій?

— Безумовно. По-друге, потрібно обійти все своїми ногами.

— Звідки брати гроші? Це правда, що бізнесмени, яким пропонують місця у списку, кажуть виділяти фінансування на виборчу кампанію?

— Ми не кличемо бізнесменів балотуватися.

— Вони вам не потрібні?

— Бізнесмени повинні займатися підприємництвом. Це не установка, але я спілкуюся з ними і це конструктивні зрозумілі люди. Вони не рвуться до влади, тому що займаються бізнесом.

— Не згоден. Ось навіть приклад Кропивницького, людина прийшла на умовну зарплату у 15 тисяч гривень, маючи величезний бізнес. Таких прикладів багато, у парламент он скільки зайшло.

— У нас трохи.

— Достатньо, просто фракція велика і в співвідношенні не така цифра.

— У нас трохи, фракція переважно політична. Бізнесмени представлені в інших політсилах. Так і тут. Мені задають два питання. Ви готові захищати інтереси місцевого бізнесу? Звісно. А друге — що ви пропонуєте, щоб наші інтереси були представлені? Ну, ви можете запропонувати людей або самі піти. Вони відповідають, що не підуть і будуть займатися своїми справами. Тоді вони пропонують юристів, з соціальної сфери — лікарів, вчителів. Це нормально.

— Вони готові фінансово підтримувати?

— Звичайно, фандрайзинг будемо проводити. Ми відмовилися від держфінансування на друге півріччя. Це нормальний процес і ми ж на відміну від старих партій ніколи не соромилися про це говорити.

— Якщо брати вашу парламентську кампанію, то теж є питання до джерел фінансування "Слуги народу". Я особисто з колегою дзвонив одному з донорів півроку тому, хлопцеві 25 років, повернувся з армії, працює офіціантом. На нього записана компанія Ярославова реклама, вона передала партії близько 6 млн гривень.

— Може, компанія хороша.

— Сумніваюся, хлопець з армії повернувся і працює офіціантом. До чого веду, що гроші на місцеві вибори потрібні.

— У олігархів брати не будемо гроші.

— А у місцевого бізнесу?

— А як інакше, це нормально. Фандрайзинг, він буде прозорим.

— Питання по великих містах: зможете взяти посади мерів там? Київ, Харків, Одеса, Дніпро. Хто ось по Києву піде? Ще незрозуміло.

— Скрізь проблема аналогічна з Кропивницьким, якщо наш кандидат потрапляє до другого туру, то перемагає.

— Навіть у Києві і Харкові?

— Мабуть, крім Харкова. Навіть Київ. Потрібно увійти до другого туру з хорошим результатом.

— А хто в Києві піде? Микола Тищенко? Віктор Ляшко?

— Ну, шорт-лист вам відомий. Я пропоную взагалі нетривіальне рішення і зовсім несподівану людину. Але я не скажу, хто це.

— З якої сфери хоча б?

— Не скажу.

— Він відомий для широкого загалу?

— Ні взагалі.

— Ви у нього вкладетеся для підвищення впізнаваності чи як?

— Ні, у нього не потрібно вкладатися. Це буде несподівано.

— Є ймовірність, що ваш кандидат піде?

— Обговорюємо це.

— Якщо брати місцеві ради, то рейтинг партії по регіонах 25-30%? Він не впаде до жовтня?

— Так, зберігається. Воно так і є. Якщо тенденція збережеться до зниження, то рейтинг може з'їхати до 20%, хоча це хороша позиція. Все залежить від нашої роботи, адже крива нашого рейтингу не завжди стабільно знижувалася, адже щось ми робили правильно, щось ні. Рейтинг — це кредит, валюта, якою ви розраховуєтесь за реформи. За нього не потрібно чіплятися. Наприклад, щодо земельної реформи ми втратили у рейтингу. Але через 4 роки, коли вона запрацює, то це піде нам у плюс.

микита потураєв

— Ще дожити треба до цих 4-х років.

— Доживемо. А навіщо тобі рейтинг? Це не самоціль, не можна над ним чахнути, як цар Кощей над златом.

— Він не важливий, коли виборів немає, а вони на носі.

— Ми все одно сильно попереду всіх опонентів.

— Дострокові парламентські вибори можливі чи це лякалка?

— Провокаційні розмови. Може, у нас не завжди монолітні голосування, але ключові реформи ми завжди проводимо.

— Останні кілька тижнів були фотографії у ЗМІ, як депутати ходили на зустрічі з президентом. Мені говорили, що такі зустрічі групи в "Слузі народу" проводять. Ви вже зустрічалися?

— Ні, моя група не ходила ще.

— А що там обговорюється?

— Різні питання. Підготовка до виборів, проблеми в регіонах, місцеві питання. Президент запропонував такий формат виходячи з того, щоб більше спілкуватися з депутатами. Є живий контакт, депутати спілкуються.

— Це не пов'язано з тим, що вам складно зібрати голоси під потрібні законопроекти? Наприклад, Кабмінівську програму не вдалося прийняти.

— Звичайно, був фактор. Всі зайняті, президент у себе, ми в парламенті. Але це не означає, що ми повинні перестати спілкуватися. Хороше рішення, коли з групами нашими спілкується.

— Президент має ще вирішальний вплив на фракцію?

— Звісно.

— Після провалу з Кабміном почали говорити, що вплив впав і президент заговорив про розпуск.

— Неправда, все це маніпуляції.

— Ви рік як депутат, спілкуєтеся з різними людьми у Києві, Кропивницькому та інших містах. Що змінилося у спілкуванні з ними за цей час? Що вони вам кажуть?

— Крім тих, хто очікував дива, звичайні люди кажуть — ми б хотіли побачити більш високий темп системних структурних реформ. Аграрна — так, ми розуміємо, системна реформа, в інших сферах щоб так само було.

— Про посадки не говорять?

— Так, задають питання. Де розслідування по Укроборонпрому? Ми не чекали розслідування по Томосу, картинам. Мені на ці питання, на жаль, поки що важко відповісти.

— А такі питання задаються президенту, голові партії? Приходили на хвилі весни…

— З корупцією ми вже боремося, ось свіженький губернатор Кіровоградської області і не тільки. Ми вичищаємо всю історію і люди йдуть під суд.

— Це ж новопризначений голова ОДА.

— Ми виконуємо роботу. Корупціонери відомі і в СРСР посадити їх, розстріляти, було би просто. За місяць. Але ми, на щастя, демократична держава. На жаль, потрібно все розслідувати, доводити. Навіть якщо ти знаєш, що він злодій і вкрав мільйони, це потрібно довести. І тільки тоді він сяде.

16627

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

7 коментарів

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
правда украины

зеленский держит народ Украины за БЫДЛО и продолжает торговлю с агрессором-окупантом россией!

2
правда украины

опг зеленскому конец! скоро зона! мировая пресса пишет что реформы в Украине свернуты и слово предателя зеленского ничего не стоит! предатель готовится печатать гривну а это инфляция и т.д

3

Потураевы, Мураевы,Саакашвили, Арахамии, Аваковы, Вальцманы, Ахметовы и так д. и т п.

4
Гість

а особливо - Зельцмани.)))

5
Гість

Сюди ще додати коломойських, фірташів, суркісів, бойків, рабиновичей, та і тих же не українських медведчуків і інших, кому країна, це - тільки засіб для збагачення на її руйнації.

6
Гість

Если сосчитать сколько у нас фамилий не украинских и в ВРУ , министерстве и уже два жида президенты то тут и прям появляется мысль что хохол тупой. А что касается западенцив то там не только тупые а и тупые агрессоры . Любят дармовi грошi , уволят с полиции пойду в пожарные уволят с пожарных пойду в сторожа но работать не буду.

7
Гість

Зато у кремлезавров в их орде среди москалопитеков ну такие уже и впрямь "не тупые", что своего царя эти рабы аж кощеем - бессмертным уже обнулили навечно, что аж смешно тут и читат этот москалячий истеричный бред от подобных кремлеботов.))

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: