“Палива для генераторів на заправках може не бути, а сонце сходить щодня”: вісім волинських ЦНАПів першими в Україні стали незалежними від можливих відключень світла

У чому проблема?

У минулому осінньо-зимовому сезоні ворог пошкодив близько 50% української енергогенерації та понад 40% високовольтних мереж. Через це українці пережили тривалі відключення світла, часом виникали проблеми з доступом до всіх державних послуг.

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький попередив, що росіяни в прийдешній осінньо-зимовий період мають намір знову атакувати українську енергосистему.

Яке рішення?

У громадах намагаються вживати заходів, щоб стати більш енергонезалежними. В умовах війни самотужки цього досягти дуже складно, тому на допомогу приходять міжнародні партнери. Зокрема один із проєктів швейцарсько-української Програми EGAP — "Енергонезалежні ЦНАПи".

Завдяки цьому проєкту вісім Центрів надання адміністративних послуг Волині уже оснащені сонячними електростанціями. Це рішення допоможе ЦНАПам працювати незалежно від ситуації в загальній енергосистемі України. Крім того, воно безпечніше для довкілля.

Сонячні панелі на даху ЦНАПу в Луцьку/ Фото з сайту Луцької міської ради www.lutskrada.gov.ua

Програма "Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади" (EGAP) фінансується урядом Швейцарії, вона є зареєстрованим проєктом міжнародної технічної допомоги Україні. З 2015 року програма реалізується в Україні у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України та Фондом Innovabridge.

Скриншот з офіційного сайту Програми EGAP egap.in.ua

Програма працює на всіх рівнях. Її проєкти на національному рівні — це вже такі загальновідомі сервіси як, "Дія" та її "Цифрова освіта", "Цифрова громада", "єМалятко", платформа е-DEM тощо.

На регіональному рівні Програма EGAP працює в шести областях України: Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Луганській, Одеській і Чернігівській.

Координатор регіонального компонента швейцарсько-української Програми EGAP Сергій Гунько/ Фото з сайту oldegap.eef.org.ua

"У цих шести областях ми на сьогодні день маємо 44 пілотні громади, які обрали на конкурсній основі. У різний час, починаючи з 2019 року, було проведено три відкритих конкурси, під час ми яких обрали ці громади, — пояснює координатор регіонального компонента швейцарсько-української Програми EGAP, Фонду Східна Європа, Сергій Гунько. — На регіональному рівні йдеться переважно про навчання та впровадження системних рішень. Щодо безпосередньо впровадження конкретних проєктів, то ми працюємо виключно в пілотних громадах".

Скриншот з офіційного сайту Програми EGAP egap.in.ua

У Волинській області Програма EGАP має вісім пілотних громад: Вишнівську, Володимирівську, Зимнівську, Луцьку, Любешівську, Нововолинську, Смідинську та Шацьку.

Проєкт "Енергонезалежні ЦНАПи" виник після російських обстрілів енергетичної інфраструктури, щоб ЦНАПи могли працювати безперервно. Адже у деяких місцевостях відключення світла часом тривали по кілька днів. 

Скриншот з офіційної фейсбук-сторінки Програми EGAP

Сергій Гунько пригадує: "Ми міркували, як вирішити цю проблему для сільської місцевості, оскільки більшість з 44 наших пілотних громад розташовані саме там, це малі громади. У нас вся держава кинулася купляти генератори, але ж для генераторів треба постійно купувати багато палива. Ми вирішили піти іншим шляхом і спробувати відновлювальні джерела електроенергії. Розпочали цей проєкт на Волині, у ЦНАПах наших пілотних Луцької й Нововолинської громад".

Встановлення сонячних панелей у Нововолинську/ Фото з сайту Нововолинської міської ради nov-rada.gov.ua

Пан Сергій пояснює: Програма EGAP не може запропонувати участі в проєкті іншим громадам, крім уже обраних пілотних 44-х, адже цього не передбачено процедурою самої Програми. Нині сонячні панелі встановили у ЦНАПах усіх восьми пілотних громад Волині, і тут цей проєкт реалізовано.

Чому почали саме з Волині? "У нас склалися дуже тісні дружні стосунки з луцьким ЦНАПом. Уся його команда нам дуже допомагає експертно з іншими ЦНАПами в пілотних громадах. Плюс у Луцьку була особлива історія, тому що була знищена певна інфраструктура, і в цьому ЦНАПі відбувалися регулярні відключення електроенергії", — каже Сергій Гунько.

"Палива на заправках може не бути, а Сонце сходить щодня, — наводить Сергій Гунько випробуваний складним 2022 роком аргумент на користь сонячних панелей. — Навіть якщо це такі слабкі з точки зору інсоляції (опромінення поверхонь сонячним світлом — ред.) місяці, як листопад і грудень. Все одно навіть тоді генерація електроенергії відбувається. Тому ця електроенергія в ЦНАПах буде завжди, незалежно від обстрілів та інших чинників".

Проєкт має чотири мети:

1. Забезпечення безперебійної роботи з надання послуг у громадах незалежно від потенційних можливих терористичних обстрілів;
2. Забезпечення можливості для людей бути завжди на зв'язку;
3. Розвантаження енергосистеми України;
4. Економія коштів на оплату електроенергії.

Щодо другого пункту, то, за словами заступниці голови Волинської ОВА Вікторії Левчук, ЦНАПи набувають ролі своєрідних мініпунктів незламності.

Адже, по-перше, кожен ЦНАП має точку доступу інтернет-мережі, а по-друге, встановлені системи обов'язково мають інвертори для перетворення енергії у 220 або 380 вольтів, акумуляторні батареї, тобто дозволяють накопичити запаси електроенергії для роботи в темну пору доби або в умовах недостатньої інсоляції.

Відтак люди, які приходять до ЦНАПу, мають можливість на місці зарядити свої гаджети й скористатися ними. Кожен із восьми ЦНАПів облаштований спеціальною зоною очікування.

У ці літні місяці, коли сонця багато, більшість волинських ЦНАПів не сплачують за електроенергію взагалі. Тобто вони повністю покривають всі свої потреби користуючись з сонячної електроенергії, розказує Сергій Гунько. А яким буде ефект у зимові місяці, покаже практика, прогнози є різні. Звичайно, тоді йтиметься про максимально обмежене використання електронних пристроїв: роботу комп'ютерів і заряджання гаджетів.

"Разом із цим нашим міжнародним партнером ми реалізували ще один спільний проєкт: запустили проєктний офіс "Діджитал Волинь". У нас була ідея щодо встановлення сонячних панелей у цьому проєктному офісі, але меншого формату. Віддали перевагу ЦНАПам, адже це наше обличчя, де люди можуть максимально швидко отримати послуги. В умовах, коли енергетика страждала від ракетних ударів, це було дуже важливо, — говорить заступниця голови Волинської ОВА Вікторія Левчук. — Наближається осінньо-зимовий період і ми маємо надію, що це рішення підтримає громади".

Заступниця голови Волинської ОВА Вікторія Левчук і координатор регіонального компонента швейцарсько-української Програми EGAP Сергій Гунько/ Фото з сайту Волинської ОВА voladm.gov.ua

До слова, у сучасному ЦНАПі має бути доступна не одна сотня послуг, як-от: сплата адмінзбору, оплата комунальних послуг, консультації щодо онлайн-послуг, консультації щодо бізнесу (Дія.Бізнес) тощо.

Наприклад, ЦНАП у Смідинській громаді, відкритий узимку минулого року також за методичної підтримки швейцарсько-української Програми EGAP:

• надає 210 видів адміністративних послуг,
• адаптований для осіб з інвалідністю та відвідувачів із дітьми,
• має місце для самообслуговування та консультативний пункт для бізнесу.

Ілюстрація з офіційної фейсбук-сторінки Програми EGAP

Попри повномасштабне вторгнення, жоден ЦНАП Волині не припиняв роботи, надавав консультації. ЦНАПи долучалися до пунктів надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, координували розміщення та підтримку людей, каже Вікторія Левчук. Вона відзначає, що завдяки згуртованості та професіоналізму працівників ЦНАПів області Волинь є одним із регіонів-лідерів щодо якості та зручності надання адміністративних послуг.

Сонячними панелями оснащені вже і ЦНАПи пілотних громад Дніпропетровщини. Нині роботи тривають на Одещині, Чернігівщині та Вінниччині.

Встановлення сонячних панелей у Нововолинську/ Фото з сайту Нововолинської міської ради nov-rada.gov.ua

"Ці проєкти технологічно непрості, тому що в кожному випадку треба вивчати електромережу самої будівлі, як в неї врізатися і так далі. Ми обстежували всі дахи на предмет можливості встановлення там панелей. Тобто тут мова йде далеко не тільки про те, щоб приїхати й вчепити панелі на дах, — з усмішкою каже Сергій Гунько. — Це не дуже швидкі в реалізації проєкти, але ми рухаємося впевнено".

Вікторія Левчук переконана: якісний результат гарантує максимальна співпраця і взаємодія з донорами.

На фото: Заступниця голови Волинської ОВА Вікторія Левчук/ Фото з архіву Вікторії Левчук

"Мені здається, що основна позиція кожного державного діяча, чиновника, який займається регіональною політикою в різних напрямах, включаючи цифровізацію, має полягати в прагненні вибудовувати навколо себе спільноту однодумців. Максимально їх шукати й залучати до розвитку регіону. У цю спільноту обов'язково мають входити міжнародні партнери, з якими можна втілювати спільні проєкти".

Громади Волині дуже активні в розбудові бренду "Цифрова Волинь", каже Вікторія Левчук:

"Я пишаюся знайомством і можливістю працювати з нашими громадами. У нас є спільна група, де ми обговорюємо різні проєкти. Кожну нашу громаду сприймаємо як члена команди. Ми всі є командою і намагаємося вибудовувати такі взаємовідносини. Кожна громада прагне, щоб у них реалізовувався той чи інший проєкт".

Наприклад, коли рік тому Програма EGAP оголосила конкурс, щоб дібрати ще п'ять пілотних громад, надійшло близько 20 заявок.

А коли запускали проєктний офіс "Діджитал Волинь", який передбачає багато навчальних заходів, то заявок було стільки, що замість восьми громад відібрали шістнадцять.

Вікторія Левчук пояснює: "Ми просто не могли обрати, тому що люди дуже активні, вони хочуть розвиватися. На Волині дуже велика зацікавленість у нових проєктах, у цифровізації, в інноваціях, люди це сприймають дуже позитивно".

Заступниця голови Волинської ОВА наводить ще один показовий приклад: якось ОВА передала Поромівській громаді один комп'ютер для задоволення її потреб. В області думали, що його використають саме для роботи органу місцевого самоврядування. Але у громаді вчинили інакше: надали комп'ютер віддаленій бібліотеці села Морозовичі. Громада власними силами провела туди інтернет, щоб комп'ютером могли користуватися діти, користувачі старшого віку, інші мешканці. Таким чином бібліотека стала місцевим мініхабом громади.

↓Читайте також

"Взялися — треба працювати": як у громаді на Херсонщині роблять "дрова" з соломи

Готуй сани влітку: як у Ніжині облаштовують сонячні електростанції на об'єктах критичної інфраструктури