Верби й тополі: як енергетичні породи дерев можуть допомогти громадам із теплом
У чому проблема?
З першого дня повномасштабного вторгнення рф українська енергетика стала однією з головних цілей країни-агресора. Масштабні обстріли та руйнування енергетичної інфраструктури змусили українців шукати альтернативи для безперешкодного електропостачання та обігріву будівель. Крім того, за останні два роки для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, суттєво зросла вартість природного газу. Поєднання цих факторів у громадах вивело питання енергетичної незалежності на перший план.
Яке рішення?
Енергетична тополя на Хмельниччині
У трьох територіальних громадах Хмельницької області вирішили створити плантації енергетичних дерев задля поступового переходу на обігрів комунальних об'єктів паливною тріскою, а відтак незалежності від викопного палива — газу. Для цього на 6 гектарах комунальних земель у Берездівській, Крупецькій та Ганнопільській громадах Хмельниччини висадили понад 100 тисяч саджанців енергетичної верби й тополі.
Впровадження цієї ініціативи стало можливим завдяки проєкту "Вирощування енергетичних культур, як складова енергонезалежності громад", який реалізує ГО "Хмельницький енергетичний кластер" в межах місцевої фінансової допомоги Програми "U-LEAD з Європою", що спільно фінансується Європейським Союзом та його державами-членами: Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією.
Як це працює?
У пошуках шляхів до енергонезалежності
Саджанці енергетичних дерев
ГО "Хмельницький енергетичний кластер" — відкрита платформа, яка об'єднує громадські організації, владу, бізнес, медіа та представників науки Хмельниччини. Організація працює з 2018 року і просуває ідеї енергетичного переходу на відновлювані джерела енергії (ВДЕ) та енергоефективні рішення.
Усвідомлюючи виклики, які постали перед громадами під час війни, у 2022 році організація провела аналіз можливостей розвитку енергетичних проєктів на рівні територіальних громад Хмельницької області. У дослідженні "Зелений енергетичний курс для Хмельницької області" взяли участь 25 громад Хмельниччини, які надали 147 потенційних проєктів, спрямованих на зменшення енергетичної залежності громад.
Серед розглянутих ідей був і проєкт, що стосувався вирощування енергетичних культур. Для його реалізації на початку 2023 року громадська організація почала співпрацю з трьома зацікавленими громадами — Берездівською, Крупецькою та Ганнопільською, котрі межують між собою.
"Масштабні обстріли енергетичної інфраструктури показали — наша енергетична система повинна ставати якомога більше децентралізованою і спиратися на локальний потенціал. Наявність власної сировини для опалення дасть можливість забезпечити функціонування усіх об'єктів інфраструктури в найскладніший осінньо-зимовий період. А також не залежати від зовнішніх викликів, які впливають на ціну та наявність палива на ринку", — коментує менеджерка проєктів ГО "Хмельницький енергетичний кластер" Олена Рутковська.
Навіщо обирати енергетичні культури?
Саме біопаливом можна закрити частину дефіциту природного газу для виробництва теплової та електричної енергій, особливо враховуючи коливання цін на блакитне паливо. Для виробництва теплової енергії з біомаси використовуються різні види палива — пелети та брикети з різних видів рослинної сировини, тюкована солома, стебла чи качани кукурудзи, дрова та деревна тріска. Найчастіше — все це є відходами сільськогосподарського або лісового виробництв. Але є й інше рішення — висадка енергетичних культур.
Заготівля живців верби та тополі
Енергетичні культури — це рослини, які спеціально вирощуються для використання безпосередньо як паливо або для виробництва біопалива. Їхні переваги:
- Енергетичні рослини цінні великим урожаєм і невибагливістю до вирощування.
- Вони за відносно короткий час можуть давати великі прирости біомаси. Натомість деревна тріска лісового господарства не може вважатися основним видом біопалива, враховуючи тривалий період росту, непрогнозованість об'ємів постачання та труднощі доступу до насаджень у сезон пікового споживання.
- Мають низьку зольність.
- Є CO2 нейтральними (у процесі зростання енергетичних культур поглинається така ж кількість CO2, яка виділяється під час її спалювання).
- Під час вирощування не використовуються гербіциди та інша агрохімія.
- Також енергетичні плантації попереджають ерозію ґрунтів, покращують екологію.
Громади у Хмельницькій області які сировину для біопалива обрали енергетичні тополі та вербу. Прикладом для українців стали країни ЄС, де давно зрозуміли: вирощувати енергетичні дерева — це значно краще, ніж рубати ліс на дрова. До прикладу, в Данії верба вирощується на 500 га сільськогосподарських земель, а у Швеції плантації верби складають вже до 20 тисяч га. В Україні висадка енергетичних дерев також набуває популярності: за останні роки плантації енергетичної верби зʼявилися в Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Тернопільській та Рівненській областях.
Для Хмельниччини це нові типи насадження, але за дослідженнями експертів-екологів ця область дуже підходить для вирощення й енергетичної верби, і тополі. Перші результати після насадження можна буде отримати вже через три роки, адже ці дерева ростуть дуже швидко. З одного гектару енергетичної верби за один цикл можна зібрати в середньому 40 тонн сухої речовини, а за три місяці вона виростає до трьох метрів. До того ж плантації енергетичних дерев засаджують зазвичай на так званих маргінальних землях, які не придатні для вирощування сільськогосподарських культур.
Вигода для громад
Висадка маточних плантацій енергетичної тополі та верби на Хмельниччині
Наразі в рамках проєкту "Вирощування енергетичних культур як складова енергонезалежності громад" в громадах Хмельницької області вже створені власні маточні плантації-розсадники. Висаджено 6 га маточних розсадників, по 2 га в кожній громаді. Материнські розсадники, які прижилися на 90 відсотків, підростають і вже наступної весни громади зможуть створити свої перші промислові плантації енергетичних культур.
Орієнтовно термін експлуатації насаджень верби та тополі становить 20-25 років від моменту створення. Після його завершення передбачається рекультивація плантацій для створення нових або вирощування традиційних сільськогосподарських культур. Протягом цього періоду можна зібрати в середньому 8 врожаїв.
Як саме використовувати сировину, залежатиме від рішення громад. Базовий сценарій — це подрібнення біомаси енергетичних культур на деревну тріску для опалення комунальних установ на території громади. Для цього, також у рамках проєкту, Берездівська, Крупецька та Ганнопільська громади отримали щепорізи під трактори для подрібнення біомаси. Їх уже активно використовують працівники комунальних господарств, готуючись до опалювального сезону. Якщо громади матимуть бажання та можливість, то можна встановити й брикетну лінію.
Також в рамках проєкту громади отримали щепорізи для подрібнення біомаси
"Громадам вигідно фінансово використовувати біомасу для потреб опалення, зважаючи на коливання ціни на газ на ринку, вичерпність цього ресурсу, а також загрози для сфери енергетики через повномасштабну війну та непрогнозований повоєнний період, — говорить менеджерка проєктів ГО "Хмельницький енергетичний кластер" Олена Рутковська. — Базово 1 га плантації енергетичної верби/тополі дає 150-180 м3 сировини за трирічного циклу збирання врожаю, що здатні замістити 13,5 тис. м3 природного газу. А за підрахунками нашої організації, собівартість паливної тріски з енергетичної комунальної плантації щонайменше на 30% нижча за ринкову ціну".
Також Олена Рутковська перелічує інші чинники, які впливають на економічний ефект:
- Громада не сплачує кошти за оренду землі, на якій вирощує енергетичні культури.
- До роботи залучається персонал комунальних підприємств, який не потребує додаткових витрат на заробітну плату.
- Не потрібно купувати чи винаймати в оренду техніку, тому основні витрати буде спрямовано на паливно-мастильні матеріали та амортизацію.
- Виробництво паливної тріски також знаходиться в громаді, тому не потрібно додаткових витрат на логістику для транспортування.
- У порівнянні з купівлею тріски на ринку, її постачання здійснюватиме комунальне підприємство по собівартості (без націнки) та з врахуванням податку на прибуток.
А в них точно вийшло?
"Бути першими завжди важко, але воно того варте"
У Хмельницькому енергетичному кластері відзначають: керівники обраних громад виявили високий рівень зацікавленості проєктом та активно сприяли його реалізації. Детальний план виконання проєкту допоміг розв'язати всі задачі та покласти основи для його успішної реалізації. Також до участі в конкретних заходах проєкту, а саме посадці саджанців верби та тополі, долучилися й місцеві жителі.
Голова Берездівської громади Віктор Васьківський на плантації енергетичної тополі
Віктор Васьківський, голова Берездівської териториальної громади, розповідає: для його громади участь у проєкті — це можливість мати економічне, дешеве паливо для 9 закладів освіти, 8 з яких працюють на твердому паливі. Використовувати висаджені 2 га маточників у громаді планують для власних потреб, але якщо все вдасться, то надалі готові ділитися посадковим матеріалом і з іншими громадами.
"Як громада ми утворилися у 2016 році, тоді ж почали дивитися наперед — вирішили відходити від залежності від газу й придбали твердопаливні котли. А тепер маємо і власні розсадники енергетичних дерев. І хоча їх трошки «потягнула» посуха, загалом вони в задовільному стані, все непогано прижилося, тож навесні вже будемо мати посадковий матеріал, — говорить голова Берездівської громади Віктор Васьківський. — У нас є такі земельні ділянки, які не придатні для обробітку, думаю, для початку засадимо вербою 50-60 гектарів. Вона надзвичайно швидко росте".
А так за літо виросла енергетична верба
Голова громади говорить, що місцеві депутати підтримали участь у проєкті одноголосно. Більш того, вони дивляться ще "далі й ширше" — окрім виділення земельної ділянки, вже думають і про те, яку потрібно купити техніку, аби обробляти та переробляти майбутні плантації, та як їх розширювати. У громаді розуміють — це все важливі моменти в її енергетичній незалежності.
"Сьогодні треба бути більш економним, дивитися на власні ресурси. Шукати можливості, брати участь у проєктах, залучати непридатні земельні ділянки. Бути першими завжди важко, але воно того варте. Ми не боялися бути першими в децентралізації. Всі вичікували, а ми пішли, і завдяки цьому отримали від держави чимало коштів. Так само ми не побоялися і цього року. Взялися за цю справу, і думаю, що вона буде вдалою. Я ще раз скажу: головна річ — не боятися, треба просто починати, працювати, і все вдасться", — додає Віктор Васьківський.
Ще більше корисних рішень!
У ГО "Хмельницький енергетичний кластер" зазначають, громадам, які взяли участь у проєкті, організація буде і надалі допомагати розвивати напрямок енергонезалежності. Для кожної громади ГО розробила Програму розвитку енергетичної безпеки в частині вирощування енергетичних культур та самозабезпечення біомасою для потреб опалення. Серед потенційних проєктів будівництво біо-ТЕС на трісці або облаштування лінії для пелетування/брикетування.
"Ми маємо амбітну мету — наблизити енергонезалежність Хмельницького регіону, в тому числі й через перехід на ВДЕ. І такі практичні проєкти — це перші маленькі кроки на шляху до її досягнення", — каже менеджерка проєктів ГО "Хмельницький енергетичний кластер" Олена Рутковська.
Скористатися досвідом Хмельниччини можуть громади й в інших областях України. Для цього в ГО розробили методичні матеріали, які допоможуть громадам самостійно реалізовувати подібні ініціативи. Завантажити посібник можна за посиланням.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
