Українські прикордонники запустили власне виробництво колючого дроту. Єгозу, яку вже виготовляють поблизу Черкас, згодом використають для більш надійного облаштування українського кордону. А кілька державних мільйонів, які зекономлять завдяки власному виробництву, підуть на інші потреби.
"Рубрика" поспілкувалася з прикордонниками і бізнесом, який їх підтримав, дізналася, чому військові вирішили взяти справу повністю у свої руки і чому це перемога, яка помітно зменшить кількість потенційних "зрад".
Кордон — це не лише про фізичні межі країни. Це ще й про безпеку, контрабанду і так званих "нелегалів". З початком російської агресії український уряд запустив проєкт "Стіна" — облаштування кордону таким чином, аби безперешкодно через нього більше не пройшла ані бойова техніка, ані жодні небажані гості.
План затвердили, гроші виділили і роботи почали. Закінчити їх мали, згідно з першою редакцією плану, ще у 2018-му році. Але от у 2021-му стіни досі немає.
Прес-секретар Прикордонної служби України Андрій Демченко пояснює — кожного року було недофінансування, а розрахунки справжньої вартості "Стіни" давно не є коректними.
"Кожного року проєкт мав недофінансування. Через це план мусили продовжити і в чинній редакції він закінчується цього року, але його знову доведеться продовжити. До кінця минулого року загалом виділили 2,1 мільярда при загальній встановленій вартості 4 мільярди. Окрім цього, ніхто ще не врахував подорожчання сировини та вартості виконання робіт", — пояснює Андрій Демченко.
Вирішити всі проблеми самостійно прикордонники не зможуть, але рішення, яке допоможе відчутно зекономити, таки знайшли.
Стіна на українських кордонах з іншими країнами не є сумішшю цементу з цеглою. Вона має дещо надійніші для згаданих раніше цілей складники. Стіна на кордоні — це…
Саме на передостанньому пункті — на єгозі — прикордонники і вирішили економити, обравши замість закупівель власне виробництво.
"Якщо говорити про потреби, це десь 300 тисяч бухт колючого дроту по всьому кордону. Одна бухта, якщо її закуповувати, коштує десь 6,5 тисяч гривень. Якщо її виготовляти за допомогою спеціальних ліній, то собівартість, враховуючи сировину та оплату праці людей, складає близько 2,5 тисяч гривень", — говорить про розрахунки прес-секретар Прикордонної служби України.
Андрій Демченко розповідає — для запуску власного виробництва єгози вирішили йти не до держави, а до бізнесу. І рішення виявилося успішним.
За підтримкою прикордонники звернулися до української компанії BGV Group Management. Компанія активно включається у різні соціальні ініціативи та просуває погляди соціально-відповідального бізнесу. Директор з комунікацій BGV Олег Зонтов каже — коли отримали звернення від прикордонників, вагань не було.
"Є часи, коли гуртуються усі! І прагнення допомогти країні в умовах, коли вона дає відсіч агресорам, об'єднує як пересічних українців, так і великий бізнес… Ми бачимо, що допомога нашої компанії прикордонникам принесла практичний результат та користь. Ми раді, що змогли долучитися до цієї справи", — коментує Олег Зонтов.
Отож, BGV Group Management закупили спеціальні лінії для виробництва колючого дроту і передали їх прикордонникам. А ті наприкінці жовтня облаштували цех з виробництва єгози і вже мають перші бухти, якими облаштовуватимуть кордон.
Виробництво здійснюватимуть лише для потреб Державної прикордонної служби. Колючий дріт планують виготовити для всього кордону країни і потім виготовляти нові партії, необхідні для заміни пошкоджених ділянок.
Прикордонна служба працює з дуже різними ділянками — рівнинними, гірськими, лісистими, річковими, тощо. Для всіх них підходить облаштування кордону колючим дротом. Потрібні пруфи?
Також, якщо врахувати, що собівартість виробництва втричі дешевша від ціни, яку пропонують приватні виробники, економія виходить чималою. Якщо проєкт "Стіна" гальмується зокрема через недофінансування, таке виробництво може нарешті пришвидшити темпи його реалізації.
Які ще рішення, разом із передбаченими проєктом "Стіна", можна прийняти, аби посилити захист державних кордонів? Орієнтовний список виглядає так:
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.