fbpx
Сьогодні
Спецпроєкт 12:00 16 Лис 2021

Податок на гріх. Як збільшення акцизів на сигарети допомагає боротися з курінням

English version here

В одному з останніх звітів ВООЗ про антитютюнові заходи в різних країнах йдеться про те, що збільшення вартості тютюнових виробів є одним із найефективніших методів скорочення поширеності куріння. Це добре працює у країнах із невисоким та середнім доходом, до яких належить і Україна. 

ВООЗ наводить приклад Колумбії, яка за дешевизною сигарет у Західній півкулі поступалася лише Парагваю. Після збільшення податків на сигарети поширеність куріння в країні знизилась на 34%.

В Україні вартість сигарет досі залишається однією з найнижчих у Європі. Хоча механізм, який скоро змінить це, вже запущений.

І якщо прийняття регуляторних рішень щодо зменшення поширеності куріння в Україні затягується на роки, бо є предметом торгів із лобістами тютюнового бізнесу. Наприклад, профільний законопроєкт №4358 досі чекає на розгляд у другому читанні у Верховній Раді майже пів року. То акцизна політика повністю збігається із бажанням уряду швидко наповнити бюджет.

"Семирічний план" збільшення акцизів

У 2017 році в Україні прийняли закон, яким затвердили план поступового збільшення ставки акцизного податку на сигарети. Він передбачав підвищення акцизу у 2018 році на 30%, двоетапне підвищення у 2019 році та, починаючи з 2020 і впродовж наступних шести років, поступове збільшення ставки на 20% щороку. 

Тютюн. Акцизна політика

Ставка акцизів на тютюнові вироби

Основна мета таких заходів — зниження цінової доступності тютюнових виробів та наближення вартості сигарет в Україні та європейських країнах, адже суттєва різниця в ціні є основною причиною контрабанди.

Таким чином з 1 січня 2021 року ставка специфічного акцизу становить 1089 грн за 1000 сигарет. А з урахуванням адвалорної ставки (12% від роздрібної ціни) мінімальне акцизне податкове зобов'язання становить 1213,61 грн за 1000 сигарет. Тобто, цього року податки та збори з пачки сигарет 20 шт складають щонайменше 29,13 грн.

До 2025 року специфічна ставка акцизного податку збільшиться до 2257,4 грн за 1000 сигарет. А мінімальне акцизне податкове зобов'язання складе 3019,85 грн за 1000 штук. Тобто, з кожної пачки сигарет доведеться сплатити мінімум 60,4 грн податку.

Експерти "Українського центру контролю над тютюном" спробували спрогнозувати, як зміниться роздрібна вартість сигарет, враховуючи збільшення ставки акцизу. Вони зазначають, що після 2021 року вартість пачки зростатиме на 8-11 гривень щороку. До 2025 року ціна пачки сигарет може сягнути 88 грн.

Тютюн. Акцизна політика

Прогноз цін на сигарети

Однак, якщо враховувати темпи інфляції, яка у 2021 році зберігається на рівні 10%, такий прогноз вартості сигарет може видатися надто оптимістичним і реальна вартість пачки сигарет буде набагато вищою.

Така ситуація, дозволить влучити у кілька мішеней одночасно: сприятиме зменшенню поширеності куріння, особливо, серед підлітків та молоді, зменшити витрати на охорону здоров'я та суттєво наповнити бюджет. 

За прогнозами, які наводяться в аналітичній записці KSE, дисконтована (з урахуванням вартості грошей з часом, — ред.) сума податкових надходжень з 2021 до 2025 року складе 426 млрд грн (включаючи 319 млрд грн надходжень від акцизного податку). 

Споживання сигарет (включно з нелегальними виробами) скорочуватиметься, в середньому, на 5,6% щорічно (з приблизно 45,3 мільярда сигарет у 2020 році до майже 34 мільярди сигарет у 2025 році).

Зі зростанням вартості традиційних сигарет, тютюнові компанії почали робити ставку на електронні сигарети та пристрої для нагрівання тютюну glo та ‎IQOS, які не підпадають під законодавчі обмеження та податкове регулювання. 

Тому ще одним прогресивним рішенням у 2020 році стало підвищення податку на тютюнові вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) до рівня акцизних ставок на сигарети. 

Лише за перше півріччя цього року збільшення акцизу на ТВЕНи принесло 5,2 млрд грн доходу до бюджету у той час, як акцизні надходження за весь 2020 рік від ТВЕН склали лише 1,7 млрд грн. 

За прогнозами, з 2021 по 2025 рік ці зміни можуть принести 131 млрд грн. Іншим важливим ефектом є подорожчання тютюнових виробів, що робить їх менш доступними для багатьох людей і сприяє зменшенню поширеності куріння.

Результати дослідження проведеного на платформі LibertyReport.AI свідчать про те, що ціна сигарет є однією з ключових у питанні зменшення поширеності куріння.

60% курців готові кинути курити, якщо ціна пачки сигарет підвищиться до 250-300 грн. Ще 25% шукала б дешевші варіанти і тільки 11% продовжили б курити.

Головну роль у формуванні ціни на сигарети відіграє держава, яка встановлює ставки акцизу, адже собівартість такої продукції є доволі невисокою.

Ріст нелегальної продукції та 13 мільярдів несплачених податків 

Закони економіки чудово працюють і для тютюнової галузі — чим вищі податки, тим дорожче коштує продукт і тим менше людей готові його купувати. Але є ще один взаємозв'язок — чим вищі податки, тим більший інтерес у гравців ринку, щоб ухилятися від їх сплати. 

За умов суттєвого підвищення акцизу ринок стає все більш привабливим для виробників нелегальних сигарет та контрабанди. І якщо контрабанда із більшості країн сусідів в Україну поки не є економічно вигідною, то тенденція до зростання нелегального виробництва для внутрішнього ринку простежується досить виразно.

За даними дослідження "Kantar Україна", у 2021 році частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні становить 14,4%. 

Аналітики зазначають, що така частка нелегальної тютюнової продукції є максимальною за останні 10 років, відколи компанія проводить дослідження.

Якщо ще у 2015-2016 роках середньорічний показник підробленої продукції, контрабанди, та сигарет, маркованих для Duty Free або для експорту, які нелегально продаються в Україні, не перевищував 2%, то вже у 2018 частка складала 4,4%, а наступні два роки наближалася до 7%. У 2021 році цей показник подвоївся.

Тютюн. Акцизна політика

Автори дослідження від "Kantar Україна" зазначають, що майже 80% продукції для Duty Free, яка нелегально продається на українському ринку з ухиленням від сплати податків, виготовляють дві компанії — Винниківська тютюнова фабрика (62%) та Юнайтед Тобако (17%).

У порівнянні з 2020 роком, суттєво зросла частка тютюнових виробів, маркованих для Duty Free або для експорту. Якщо у 2020 році таких сигарет було у продажі всього 2,8%, то лише за 5 місяців 2021 року — 7,6%. Причому спостерігається тенденція до збільшення частки таких сигарет. Якщо у лютому вона складала 6,9%, то вже у травні — 8,2%.

Сигарети для продажу у зонах безмитної торгівлі та з відповідним маркуванням виготовляють легальні виробники. Документи для накручування обсягу замовлення отримують у змові з магазинами Duty Free. 

"Касир на ваш посадковий талон приховано від вас проводить такий товар. За документами, товар вийшов з Duty Free, але за кордон з пасажиром він не полетів, а надійшов на український ринок без сплати податків. Під таку схему легальні виробники незаконно виготовляють товари на своїх потужностях", – пояснює, як працює схема екс-очільник ДФС Вадим Мельник.

Тютюн. Акцизна політика

Згодом такі сигарети зазвичай продаються через кіоски та магазини у різних областях України. Найчастіше в Одеській, Харківській і Донецькій. Їх вартість суттєво нижча, ніж сигарет, із яких сплачені податки, а обсяг реалізації таким способом збільшився втричі, порівняно з минулим роком.

Державна політика підвищення акцизів на тютюнові вироби є ефективною попри зростання рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Доходи Держбюджету від акцизів на тютюнові вироби у 2021 році продовжують зростати. 

Як боротися з нелегальним ринком?

Важливим кроком у боротьбі з контрабандою тютюнової продукції на рівні держави є Протокол про ліквідацію нелегальної торгівлі тютюновими виробами. Документ набрав чинності у 2018 році і його ратифікували 57 держав. 

Україна не ратифікувала Протокол, хоча Уряд схвалив законопроєкт, що дозволить ратифікувати його ще у 2017 році. Ратифікації вимагають міжнародні зобов'язання України — стаття 352 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС та стаття 15 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала ще у 2006 році

Зареєструвати законопроєкт у Верховній Раді має Президент. За часів президентства Петра Порошенка, МЗС двічі направляло пакет документів до Адміністрації Президента, але там двічі повертали його із зауваженнями.

У 2019 році Міністерство охорони здоров'я підготувало необхідний пакет документів, а Міністерство закордонних справ відправило цей пакет в Офіс Президента Зеленського. Однак за два роки прогресу у цьому питанні досі немає.

Найважливішою нормою, яку передбачає ратифікація Протоколу, є запровадження міждержавної системи відстеження тютюнових виробів. На кожну пачку сигарет наносять унікальні ідентифікаційні позначення, що дозволить визначати, в який момент сигарети вийшли з легального обігу та потрапили на нелегальний ринок.

Впровадження подібної системи вимагає і Директива 2014/40/ЄС. Маркування дозволило б притягувати до відповідальності легальних виробників, які у "третю зміну" виготовляють продукцію для тіньового ринку у великих обсягах. 

Криміналізація контрабанди дозволила б захистити український ринок від напливу нелегальної продукції з Білорусі, Росії та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Після кількох етапів підвищення акцизів в Україні, контрабанда легальних сигарет до ЄС перестане бути економічно вигідною і зникне як явище. 

Для нелегальних виробників перспектива тюремного строку може бути кращим стримувальним фактором, ніж фінансове покарання.

Зараз відповідний законопроєкт прийнятий у першому читанні та очікує на фінальний розгляд у Верховній Раді. 

Криміналізацію підтримують і в Держприкордонслужбі України, підкреслюючи, що Україна залишається, чи не єдиною країною в Європі, де відповідальність контрабанду не криміналізована.

Більше дивіться у нашому спецпроєкті "Тютюн в Україні: хто вирішує долю здоров'я українців і ринку"

1
12506

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Про проєкт

0%

Майже 50 % дорослих українців курять

Курить кожен сьомий підліток в Україні віком 13-15 років

Чому так відбувається і що з цим робити?

Спецпроєкт медіа рішень “Рубрика” “Тютюн в Україні: хто вирішує долю здоров’я українців
та ринку” відповість на ці запитання.

Ми поговоримо з людьми, які приймають рішення у цій сфері в Україні, та проаналізуємо
ключові з них: від законодавчого рівня до реклами та програм захисту громадського
здоров’я. Усе це – щоб дізнатися, якою ситуація є насправді і як змінити її на
краще.

Спецпроєкт підготовлено в рамках грантової програми «Media Fellowship – 2021», що реалізовується ГО «Інтерньюз-Україна»

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: