fbpx
Сьогодні 30/09/2020 07:27
Інтерв'ю 15:45 18 Сер 2020

Бізнес на копалинах без хабарів — це реальність. Голова Держгеонадр про реформи та нові правила гри

Як Україні вирватися до ліги сильних держав завдяки грамотному використанню ресурсів, і що змінюється для інвесторів? Ми спитали у Романа Опімаха — очільника української геологічної служби

Фото: Рубрика

Останнім часом у галузі надровидобування сталося багато "вперше". Вперше видана ліцензія на легальний видобуток бурштину. Вперше поставлена амбітна мета у 1 мільярд гривень надходжень до держбюджету за продаж ділянок надр. Вперше ціна на е-аукціонах перевищила початкову у 17 разів. Те, що відбувається, називають революцією у галузі. 

Очільник Державної служби геології та надр України, 37-річний Роман Опімах, у серпні відзвітував за своє перше півріччя на посаді. У світлі заяв про нові законодавчі рішення та зрушення "по всім фронтам", "Рубрика" вирішила задати всі питання, що найбільше хвилюють ринок та суспільство. 

Держгеонадра

Будівля Державної служби геології та надр України може нагадати школу: традиційно пофарбовані стіни, вузькі сірі сходи, лабіринти коридорів. Але в ході розмови з очільником переконуєшся, що застійної енергії тут, без сумнівів, вдалося позбутися / Фото: Рубрика

Тож, що Україна може запропонувати самим собі та світу? Як працює надровидобувна галузь, яка ще зовсім недавно міцно асоціювалася з корупцією? Що змінюється для інвесторів та всіх стейкхолдерів? Відповідає голова Держгеонадр Роман ОПІМАХ. 

ЯК ЗРОБИТИ УКРАЇНСЬКІ НАДРА ПРИВАБЛИВИМИ

— Ви заявляєте, що надра мають стати драйвером української економіки. Але підкріпіть свою тезу про наш великий потенціал аргументами. З якими країнами ми стоїмо в одному ряду в сенсі надрокористування та надропотенціалу?

— Сфера надрокористування для економіки України має суттєве значення. Це вплив і на торговельний баланс країни, і створення робочих місць. 20% трудового ресурсу задіяні саме у сфері виробництва корисних копалин. Це також суттєві надходження до державного бюджету: лише минулого року було сплачено податків на понад 104 млрд грн від добувної промисловості та розроблення кар'єрів. Крім того, 60% експортної виручки в Україні приходить саме від пов'язаних сфер із надрокористуванням.

Поклади корисних копалин в Україні різноманітні. У наших надрах — майже вся таблиця Менделєєва. За запасами природного газу ми входимо до першої трійки країн Європи. Потенційно Україна може повністю себе забезпечити власним газом і суттєво збільшити видобуток нафти.

Що важливо, на відміну від багатьох країн, маємо поклади літію, титану. По літію є запаси, але немає виробництва; по титану є і запаси, і виробництво, і експортний потенціал, і компанії, що працюють в цьому сегменті. Є поклади золота, урану, які теж розробляються. І є потенційні площі, на які ще потрібно залучати інвесторів.

Це я назвав великі ресурсні рудні та нафтогазові копалини, які вимагають великих інвестицій, технологій, знань. Але є більш підйомні проєкти для середнього бізнесу, які можуть згуртувати від 10 до 50 людей і організувати бізнес, пов'язаний, наприклад, з видобутком глини, піску, граніту.

— На що зараз найбільший попит?

— Враховуючи економічний глобальний спад, пандемію, падіння цін на нафту і газ втричі, результати останніх аукціонів показують, що цього року найбільшим попитом користуються саме ті ресурси й копалини, які ви можете розробляти вже на 2-3 рік. Тобто ті, що швидко почнуть генерувати гроші.

Ми бачимо динаміку торгів: за глину заплатили 40 млн грн зі стартової вартості на е-торги 16 тисяч, за бурштин — понад 12 мільйонів з 333 тисяч. Ціна на ділянки зростає в рази.

Розпочали ще один перспективний напрям: долучилися до національної програми "Велике будівництво" під патронатом президента. Ми ініціювали зустріч з Укравтодором, запитали, де на пріоритетних напрямках будівництва є дефіцит ресурсу — піску, сировини для виробництва щебню, інших корисних копалин, які використовують у будівництві. Підготували 79 об'єктів для виставлення на аукціони по ключових трасах. Це посприяє створенню робочих місць, пришвидшить роботи та знизить їх ціни за рахунок оптимізації логістики, також не будуть розбиватися дороги під час транспортування будівельної сировини, коли її везуть з інших областей.

Роман Опімах

Фото: Рубрика

— Чи є зацікавлені інвестори до "складніших" копалин, не глини чи піску? Наприклад, літію. Одразу виникає асоціація: літій-іонні батареї…

— Ілон Маск, ракети… (сміється)

— Чи це поки з області фантастики для нас?

— Та ні, це не з області фантастики. Є зацікавленість до літію. Ми посідаємо провідні місця у світі за його запасами, маємо декілька родовищ із перспективними ресурсами. Але їхня розробка потребує суттєвих інвестицій — навіть на етапі геологічного вивчення 3-4 млрд грн. Необхідно застосовувати технології, які в Україні сьогодні відсутні. Це, насамперед, будівництво заводу, який буде переробляти і виготовляти затребувану сировину не лише в Україні, а й закордоном. Це має бути глобальний ринок. Інтерес міжнародних гравців ринку може з'явитися. Для цього, потрібно підготувати об'єкти, зібрати геологічну інформацію і займатися їх промоцією на рівні топ-менеджерів держави, які про це будуть говорити. Ми з командою до карантину через коронавірус встигли відвідати найбільший Міжнародний форум-виставку PDAC у Торонто, де презентували український потенціал.

Також важливо зробити привабливими для іноземного інвестора правила. Наприклад, електронні аукціони — це прекрасно, тому що вони дають точку входу для кожного.

Роман Опімах

Фото: Рубрика

"МИ ПОВЕРНУЛИСЯ ОБЛИЧЧЯМ ДО СУБ'ЄКТІВ РИНКУ"

— Вважаєте систему електронних аукціонів вже досконалою, чи як плануєте її допрацювати?

— Система використання електронних аукціонів себе виправдала на сто відсотків. Більше того, ми співпрацюємо з BLM (Bureau of Land Management), – Ред.) — американською службою, що має подібні повноваження. У Штатах використовують таку саму систему. Наша навіть більш ліберальна в деяких моментах.

Бачимо динамічне зростання ціни: у 2019 році початкова ціна в середньому виросла на 60 відсотків, цього року – у 17 разів.

Що б я ще вдосконалив… Думаю, щоб аукціон вважався таким, що відбувся, якщо на нього прийде навіть один учасник. Якщо один учасник, який заплатив на 10% більше, ніж початкова вартість — цього достатньо (зараз необхідно мінімум два учасника, – Ред.). Можливо, спростити погоджувальну процедуру. Це, скоріше, про доаукціонний процес.

— А щодо механізмів отримання геологічної інформації для надрокористувачів? Зараз чи не є цей процес повільним, коли потрібно чекати місяцями? Ви розглядаєте можливість автоматизувати цей процес, зробити дані більш відкритими?

— Працюємо над цим щодня. Ми розуміємо, що інвестиційні рішення в цьому секторі приймаються на базі геологічної інформації. "Кота в мішку" ніхто купувати не буде. Є певні обмеження і бар'єри, які історично присутні.

Ми запустили Інвестиційний атлас надрокористувача (гортає, він є і в онлайн-доступі). Майже по усіх ділянках є ван-пейджери (презентація на одну сторінку, – Ред,) з описом геологічної ділянки, і є посилання на додаткову геологічну інформацію. Готуємо так по кожному об'єкту. Також на аукціони ми не виносимо об'єкти, щоб просто винести. Всі лоти номіновані або ініційовані суб'єктами ринку.

З метою спрощення доступу до геологічної інформації ми запустили реєстр протоколів Державної комісії по запасах і ресурсах корисних копалин. Зараз вже понад 3 тисячі протоколів розміщено онлайн. Тобто, процес цифровізації триває. Загалом протоколів понад 8 тисяч.

Роман Опімах

— А цей атлас для інвесторів, бачимо, лише українською? Англійською немає?

— Інформацію про пісок, підземні води в Україні англійською мовою, вважаю, мало сенсу подавати. Коли б у нас була інституційна спроможність це перекладати ще й англійською, ми це зробили б.

Але по великих проєктах ми робимо переклади англійською. (Встає, приносить показати нам ще документи) У Лондоні і Канаді ми, звісно, презентували все англійською.

Повертаючись до геологічної інформації, є ще один важливий аспект: визначення початкової ціни спецдозволів і вартості геологічної інформації. Ми повністю оновили методику обрахунку початкової вартості спецдозволів на аукціон, обговорили її з учасниками ринку. Наразі вона вже погоджена всіма урядовими установами і знаходиться у Мін'юсті. Найближчим часом буде винесена на Кабмін. Нова методика прибирає суб'єктивні елементи, судження або дискреції в оцінці. Все буде прозоро, чесно і ніяких потім проблем, історій з НАБУ і тому подібне. Це буде електронний калькулятор за допомогою якого в переважній більшості випадків суб'єкт ринку зможе сам порахувати початкову вартість спецдозволу

Займаємося спрощенням визначення вартості геологічної інформації, щоб вона була для всіх зрозумілою, винесемо її на рівень законодавства.

До того ж, працюємо над створенням електронного кабінету надрокористувача.

— Що зміниться з ним для надрокористувачів?

— Раніше були численні відмови у запитах. За 2019 рік 65% заяв отримали відмову. Це величезна кількість. Причому, 50% з них зверталися три або більше разів. Звичайно, надрокористувач не в захваті від такої ситуації. Що ми зробили швидко — запустили Єдине вікно надрокористувача. Це зручна кімната, яка працює за графіком п'ять днів на тиждень. Людина записується онлайн — як коли робиш візу, отримуєш час. Усе розбито по днях для зручності відвідувачів, адже багато з них приїжджають з регіонів. Надрокористувач готує пакет документів, а співробітник, що відповідає за певну групу корисних копалин, перевіряє їх на відповідність законодавству, дає свої коментарі. Коли щось можна виправити на місці, роздрукувати, змінити, чи якоїсь довідки не вистачає — коментує, щоб превентивно прибрати такі моменти. Це економить час. Нікому не потрібні негативні емоції. Ми повернулися обличчям до суб'єктів ринку.

Але майбутнє — за електронним кабінетом надрокористувача. Коли більшість документів можна буде подавати в електронному вигляді і відслідковувати їх статус. Це стосується і звітування для надрокористувачів. І це не фантастика. У багатьох відомствах така послуга вже працює, просто там більша аудиторія, в нас 2,5 тисячі надрокористувачів. Впровадження електронного кабінету надрокористувача – назріла потреба галузі. Він забезпечить абсолютне нівелювання суб'єктивності та вибірковості у роботі відомства, сфера надрокористування стане більш зручною та зрозумілою.

Держгеонадра

Фото: Рубрика

Наразі вже є перша версія кабінету, що розроблений за кошти міжнародної технічної допомоги, проте, його функціонал дуже обмежений. Ми разом з Міндовкілля докладаємо максимум зусиль, щоб поновити співпрацю з донорами та запустити досконалу версію софта. У будь-якому разі, для нас це пріоритетне завдання, і ми обов'язково дамо результат. Якість – для нас головне завдання. Терміни – від півроку до дев'яти місяців, залежить від швидкості імплементації розробником технічного завдання.

"ПАНІКА — ВІД НЕОБІЗНАНОСТІ"

— Який обсяг інвестиційних проектів ставите собі за мету і вважаєте реальним показником?

— Цього року ми оголосили 6 аукціонів, виставили 47 лотів. З них 26 придбано. Інші або в режимі торгів — їх 19, або ще навіть перші торги не відбулися.

В результаті вже проведених торгів держбюджет отримає 106 млн грн. План такий, щоб на вересень ця цифра сягнула 400-500 млн грн.

Більше того, зараз у Міндовкілля на погодженні знаходиться 170 пакетів документів для проведення аукціонів або надання спецдозволів. Як тільки вони позитивно будуть оцінені і повернуться в службу, ми одразу оголосимо аукціони. Серед них, зокрема, 40 ділянок з покладами бурштину, також неметалічні корисні копалини, вода, рудами золота тощо. Тобто, багато цікавих об'єктів. Ми розраховуємо, що це додатково принесе 500 млн грн. Десь на 1 млрд залучених інвестицій на кінець року можемо вийти.

Працюємо над укладанням угод про розподілу продукції. Це масштабні проєкти, конкурси по яких розпочалися ще минулого року. Якщо будуть укладені 8 угод, інвестиційні зобов'язання по них складуть 450 млн доларів, це нафтогазова сфера. У найближчі місяці, думаю, вже закриємо це питання.

Також є цікавий кейс Cersanit — відомий польський холдинг. Вони розширили свою ресурсну базу, придбавши ділянку надр з покладами глини на е-аукціоні. Це дозволить їм побудувати нові потужності та додатково залучити в Україну 50 млн євро інвестицій. Насправді, головний показник — скільки податків потім ці надрокористувачі будуть сплачувати, скільки робочих місць вони створять.

Роман Опімах

Фото: Рубрика

— Громади обурюються, що хотіли б мати більший податок від надрокористувачів у місцевий бюджет.

— Вони мають цей податок зараз. Якщо це корисні копалини місцевого значення — сто відсотків ренти йде саме в місцевий бюджет, якщо загальнодержавного значення — з 2020 року 5 відсотків від рентних плат йде у місцеві бюджети. І це серйозні кошти. Минулого року 2 млрд гривень було сплачено у місцеві бюджети за рахунок 5% від рентних плат за нафту і газ.

— Зараз вперше в історії України приватна компанія — АЕСУ — займається розробкою уранових родовищ. Ви неодноразово наголошували, що це в стратегічних цілях держави, адже зараз ми на 70% закуповуємо паливо для нашої атомної енергетики за кордоном, зокрема в Росії. Але у Дніпропетровській області через чисельні упередження громада навколо Сурського родовища переживає і ставить запитання. Що відповісте на занепокоєння?

— Питання екології зараз на часі. Але або ми нічого не робимо, або створюємо робочі місця і сплачуємо податки до місцевого бюджету, і слідкуємо, щоб розробка здійснювалася відповідно до технологій, законодавства, стандартів.

На сьогодні місцеві громади мають всі інструменти впливу і відслідковування реалізації таких проєктів. По-перше, сама процедура проведення оцінки впливу на довкілля передбачає обов'язкове позитивне проведення громадських слухань за участі представників міністерства, надрокористувача та незалежного нагляду. Компанія має переконати громади під час слухань, що технологія, яку вони використовуватимуть, є безпечна, що співпраця буде позитивною і взаємовигідною. Якщо надрокористувач не переконає громаду, якщо не буде позитивного висновку, ніхто не розпочне роботи на ділянці.

Ця паніка від необізнаності.

 Радіоактивний пил… (посміхаємося, згадуючи класику російського телебачення)

 Та що тільки не придумують! Необізнаність — вона природня, бо процес роботи з копалинами завжди досить складний. Потрібно комунікувати.

— У випадку із Сурським родовищем, АЕСУ використовує метод підземного вилуговування, який МАГАТЕ визнав найбільш екологічним. Як в цілому оцінюєте роботу компанії, наприклад, вони вперше в Україні дослідили свої уранові родовища за кодом JORC. Що значить такі інвестиційні проєкти для нашої держави?

— Ми повністю підтримуємо поступовий перехід вітчизняних надрокористувачів на загальноприйняті у світі класифікації JORC, PRMS. І те, що вітчизняні компанії починають використовувати найкращі світові практики, є добрим знаком, особливо, в таких великих та технологічних проєктах, які ви назвали.

Роман Опімах

Фото: Рубрика

ЯКИМИ БУДУТЬ НОВІ ЗАКОНИ ДЛЯ НАДРОКОРИСТУВАЧІВ

— Ви багато говорите, що працюєте над новим законодавчим пакетом для сфери. Що він собою являтиме?

Зараз напрацьовуємо пакет реформ щодо зміни профільного законодавства у надрокористуванні. У формі правок до законодавчої бази це можна реалізувати досить оперативно. У нас є підтримка, зокрема, й Офісу простих рішень у цьому процесі.

А разом з ним є більш стратегічний і триваліший процес — це написання нового Кодексу України про надра, із залученням Європейської комісії.

— І в якій часовій перспективі хочете виносити це в Раду?

 Просто внести правки буде набагато швидше, ніж другий крок, 2-3 місяці. А от Кодекс вже не вперше намагаються створити. Це об'ємний документ, який об'єднає понад 10 нормативних актів. Його неможливо буде взяти і закинути в парламент. Дуже оптимістичний сценарій — хоча б зареєструвати його у Раді у 2020 році.

"В УСЬОМУ МАЄ БУТИ КІНЦЕВИЙ ПРОДУКТ"

Державна служба завжди мала не дуже хорошу репутацію. Чи відчуваєте цей тягар?

— Безумовно. Перше, що ми зробили — провели опитування. Переважно, служба асоціювалася з корупцією, перша п'ятірка асоціацій мала негативне забарвлення. Або що тут якісь "рішали", що надра роздають комусь. Зараз ситуація змінюється. Пріоритет №1 для нас — повернення довіри. Ніхто не буде вкладати кошти, якщо немає довіри. Якщо ви відчуваєте, що прийшли в бізнес, а завтра від вас вимагатимуть кошти за те, щоб отримати якийсь папірець…

Роман Опімах Держгеонадра

Фото: Рубрика

 А з пропозицією хабара до вас зверталися?

— Абсолютно ні. Ніхто до мене не звертався і не звертався до моєї команди з такими пропозиціями, бо знають, що тут нульова толерантність до корупції. Ми діємо виключно у рамках закону.

Як можна виміряти довіру… Важливий критерій для нас — це зменшення кількості відмов. Цей показник впав удвічі. На третину зменшилась кількість судових оскаржень рішень Служби. Ми ліквідували вибірковість — минулого року майже 40 спецдозволів було видано без аукціонів. Було змінено законодавство, прибрали "шпаринки", і цього року жодного нового спецдозволу поза аукціоном не видали.

— Що є найбільшим вашим головним болем?

— Часу не вистачає. Було б більше часу — встигли б зробити всього більше. Треба більше днів на тиждень, годин на день. Все ж таки, Держгеонадра — це не лише служба, ця будівля, це також державні геологічні підприємства. Це колектив кількістю понад 3 тисячі людей. У всіх є наразі проблеми, пов'язані з бюджетними скороченнями і ситуацією на ринку. Треба шукати виходи, приймати якісь антикризові рішення, багато комунікувати з колективом.

Які у вас особисті правила ефективності?

— Бажання досягнути результату. В усьому мають бути не просто розмови, а кінцевий продукт, який можна показати, і який люди зможуть оцінити.

Роман Опімах Держгеонадра

Фото: Рубрика

Бачу у вас дві книжки на чільному місці. Це ви зараз читаєте?

— Та, на жаль, зараз взагалі не читаю ніякої літератури (сміється) — просто часу не вистачає. І робота, і родина. Тільки робочі матеріали. Але ці книжки досить відомі: Деніел Єргін, а інша — американська про політику, як ставити амбітні цілі і їх досягати. Це важливо, знову ж таки, ставити завдання, розробляти план і прямо по ньому рухатися. Не буває так, що все йде паралельно, скоріш за все, іде ось так в результаті (активно жестикулює).

— Деніел Єргін у своєму бестселері, і, мабуть, книзі №1 для галузі,  "The Prize" ("Великий Куш") стверджує, що надра, зокрема нафта, правлять історією, світом, державами… Чи вірите, що Україна має достатньо потенціалу, щоб, власне, завдяки роботі з надрами теж увійти в цю гонитву між державами? Що для цього треба зробити?

— На ринок прямо глобальних гравців таких, як Катар, Штати, Росія, Канада, Україна, не вийде через територіальне обмеження. Розробка ресурсів вимагає доступу до земель. У нас територія досить густонаселена, багато в приватній власності. Це не поля, не пустелі, не тундра, де ніхто не мешкає, і ви там розробляєте корисні копалини у величезних обсягах. Але у нас є потенціал забезпечити себе. Якщо можливості великого експортного потенціалу в нас немає, то закрити свої потреби і відмовитися від імпорту ми точно спроможні.

Наявність рідкісних металів, як то рідкоземельні, — це вже питання вторинного переділу. Але для завоювання гідних позицій треба не сировину експортувати, а виробляти кінцевий продукт. Але це, знову ж таки, питання технологій та інвестицій. Таких проєктів мало.

2821

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

2 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Геолог

Грустно читать рассуждения человека далекого от геологии. Лейтмотивом всей статьи стала тема продажи специальных разрешений на разработку месторождений. "Промоции" им подавай. Ни одного слова о создании и поддержании минерально-сырьевой базы. О развитии геологразведочной отрасли, подготовки кадров. Торгуют тем, что создавалось десятилетиями до прихода дилетантов. И эту продажу пытаюся выдать за модернизацию. Стыдно!

2
Гість

Що він несе... Без хабарів... Голова адміністрації нацькує прокурорів, суддів, воєнкомати і що тільки не хочеш без хабаря. А звідки ви думали у них гроші і статки більші за 500 тис в рік їх зарплати?

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: