fbpx
Сьогодні 06/06/2020 04:15
Екорубрика 12:42 22 Тра 2020

Як те, що ми їмо, впливає на Землю: біорізноманіття vs харчові звички людства

22 травня — Міжнародний день біологічного різноманіття, проголошений ООН для привернення уваги до проблем у цій сфері. І не дарма: що таке біорізноманіття, що йому загрожує та чому це повинно нас хвилювати — відповіді на ці питання неочевидні. Ми здебільшого живемо у бетонних джунглях міст, де зв'язок із природою не такий тісний, тому видається не таким важливим. "Біорізноманіття" — звучить як тема для реферату з біології у семикласника, щось не варте уваги дорослих, які переймаються одночасно роботою, політикою, незавершеним ремонтом і ще не запланованою відпусткою. 

Між тим, "біорізноманіття" — це життя у всіх його проявах, це понад 8 мільйонів біологічних видів, які живуть зараз на Землі і з яких описано лише 1,6 млн. Це всі ми — від бактерій і лишаїв до альбатросів і слонів. І це лише 2 відсотки від усіх видів, які коли-небудь існували. Решта 98% видів уже вимерли. Масово вимирали земляни вже 5 разів. Всі ми точно чули про останнє, п'яте, коли вимерли динозаври і ще 70% видів. І от прямо зараз відбувається шосте вимирання. Якщо динозаврів знищив астероїд, то зараз його роль виконуємо ми, люди.

Не помітно, скажете ви? З останніх яскравих втрат — тасманійський (сумчастий) вовк, західний чорний носоріг і північний білий носоріг, морська корова, тур (предок сухопутної корови), тарпан і ще багато різних тигрів, левів вовків і т.д. Більшість же видів зникає менш помітно, деяких ми навіть не встигли описати. За останні 50 років, тобто з 1970, кількість видів зменшилась вдвічі! Половина видів за півстоліття, уявляєте? Ми пришвидшили темпи зникнення ссавців у тисячу разів, а земноводних — у 45 тисяч

Спроби уникнути відповідальності і звинуватити в усьому природу, сонячну активність і колесо сансари виглядають смішними та недолугими на фоні одностайних неодноразових заяв світової вченої спільноти про нищівний вплив людської діяльності на біорізноманіття. 

природа

Закривати очі й відмахуватись тим, що життя на планеті ніде не дінеться — це вселенський суїцид. Як сказав Джорж Карлін: "The planet is fine. The people are fucked" (англ. З планетою все добре, це людям гаплик). Тобто життя, скоріш за все, відновиться після шостого вимирання, просто ми теж вимремо. Але це в перспективі. А до цього нам доведеться зіткнутись із наслідками порушення рівноваги в екосистемах, і  наслідки ці не дуже передбачувані, але точно нікому не сподобаються. Про естетику ми навіть не говоримо. 

Для багатьох розуміння того, що їхні діти ніколи не побачать білого ведмедя, жирафу чи коралові рифи — ще не привід змінювати стиль життя. Але екосистема — це картковий будинок, де кожен вид — однаково важлива карта. Забираєш одну — і все валиться. Ми більш-менш уявляємо цінність бджіл — вони запилюють рослини, які ми їмо. Та якби ж справа була лише у них! Хрестоматійний приклад тендітності екосистеми та непередбачуваності наслідків її порушення подає ПРООН (Програма Розвитку ООН). У 70-ті роки на острові Калімантан в Індонезії провели експеримент по боротьбі з малярією. Щоб позбутися "малярійних" комарів місцевість обробили пестицидом ДДТ. Це призвело до ряду загадкових і, м'яко кажучи, неприємних подій. Спершу дахи будинків почали обвалюватися, потім масово вмирали коти, а закінчилось все чумою. Який же зв'язок між цими подіями? Виявляється, що ДДТ їли і таргани. Від нього вони стали повільнішими і ящіркам стало легше їх вполювати. А ящірки, відповідно, ставали жертвами котів. Ящірки перестали поїдати гусінь, яка жила у дахах, зроблених з тростини, тож дахи завалювались. Кішки ж тим ДДТ, який був у ящірках, труїлись на смерть. Немає кішок — є щури, які принесли на собі бліх — переносників чумної палички. Ось так замість малярії місцеві отримали хворобу значно страшнішу. Ця історія показова, але вона — ніщо у порівнянні з глобальними змінами в екосистемах, серед яких основні:

  • Проблеми з запиленням і, як наслідок, продовольча загроза; 
  • Більше шкідників та паразитів;
  • Менше питної води;
  • Слабший захист від стихійних лих;
  • Погіршення здоров'я людей;

Не дарма ж голова ООН з питань біорізноманіття Крістіана Пашка Палмер закликає чинити тиск на уряди для захисту дикої природи. "Бурхливі втрати біорізноманіття є "мовчазним вбивцею", настільки ж небезпечним, як глобальне потепління", — каже вона. 

природа

Що саме ми робимо не так?

Витісняємо всі інші види, розчищаємо територію для своїх потреб, у більшості — сільськогосподарських. Втрата середовища проживання — основна причина зникнення тварин та рослин. Згадайте, що ми бачимо з літака, машини, чи поїзда за містом: поля. Половина земель, придатних до життя, розорані для сільськогосподарських потреб. Менше, ніж четвертину, займає рослинництво. Вражаючих ¾ площ займає тваринництво. Це ферми, пасовиська та корм для тварин. Заради корму знищуються степи та вирубуються ліси. Ці ресурси неймовірні йдуть на забезпечення лише 18% потреб людства у калоріях і 37% — у білках. Тобто переважну більшість протеїну та поживних речовин людина отримує від рослин. Населення планети росте, потреби у їжі, відповідно, теж. 

То що робити?

"Напевно, найбільш впливовою зміною, яку ми можемо внести в наші дієти, є зменшення споживання м'яса", — зазначає Ханна Річчі у своєму дослідженні. Її головний аргумент — різниці у площах, необхідних для отримання однакової кількості протеїну рослинного і тваринного походження. Якщо говорити про 100 грамів білку з яловичини — це 163,6 м², з сиру — майже 40 м². Щоб виростити гороховий чи соєвий білок, потрібно в рази менше території — всього 3,4 та 2,2 м². Загалом, раціон споживачів м'яса вимагає в 17 разів більше землі, 14 разів більше води та 10 разів більше енергії, ніж вегетаріанський. "Якщо світ стане веганським, кількість сільськогосподарських угідь, необхідних для підтримання людського життя, зменшиться на 3,1 млрд гектарів. Це — розмір Африканського континенту", — каже Financial Times.

Про наступний фактор впливу говорять так багато, що не віриться, ніби це настільки важливо. Ідеться про зміни клімату, спричинені парниковим ефектом, який своєю чергою спричинений викидами парникових газів. Парниковими вони називаються, бо процес той самий, що і на дачі у бабусі: Земля нагрівається від Сонця, а скло затримує тепло. Тому в парнику тепліше, ніж назовні. Тільки роль скла відіграють парникові гази в атмосфері. Без такого "светра" з газів на Землі було б значно холодніше. Та за останні 200 років концентрація вуглекислого газу в атмосфері вдвічі більша, ніж у найпіковіші моменти за останні 400 тисяч років. І не лише у СО2 справа. До газів, які найбільше впливають на парниковий ефект, належать також метан і закис азоту. Наша бурхлива діяльність перегріває Планету. Прогнозоване підвищення температури на півтора градуса призведе до осушення річок та озер, змін в опадах, підвищення рівня океану на 40 см, аномального тепла у жарких районах, збільшення площ пустель. Можемо уявити, як всі ці зміни впливають на різноманіття життя у постраждалих регіонах. Окислюється океан, гинуть корали, під загрозою цілі підводні екосистеми. І частково у цьому винні… бургери.

Тваринництво відповідає за 9% глобальних викидів СО2, 35-40% викидів метану (всі ж бачили жарти про корівок, які виділяють газ? Так от, не смішно: метан має помітно сильніший парниковий ефект, ніж вуглекислий  газ) та 64% глобальних викидів закису азоту (в основному через використання добрив).

Підводне біорізноманіття страждає не тільки від змін клімату. Ми нещадно виловлюємо все живе в океанах. Вчені кажуть, що за останні 60 років кількість великої риби скоротилась на 90%. Якщо ми продовжуватимемо тими ж темпами, то риба в океані взагалі зникне до 2060 року. Особливо виснажливе для підводного світу рибальство назвали переловом (англ. overfishing). Винні траулери — риболовецькі судна зі сітками-мішками, розміром у 4 футбольних поля, які тягнуться по морському дну. Гігантські сіті можуть вмістити до 500 (!) тонн риби. Часто велика частина улову — це так званий прилов (англ. bycatch) — морські тварини, яких зловили, але на яких не полювали. На кілограм креветок приходиться до 9 кіло інших морських жителів, яких спіймали й викинули назад в океан. Вже мертвими. Гине у сітях не лише риба, а й морські ссавці — дельфіни, кити й т.д.

Рибні ферми теж далеко не панацея для океану. Навпаки. Там фермери згодовують 5 кіло дешевшої, зловленої в тому ж океані риби, аби "виробити" кілограм дорожчої, наприклад, — лосося. 

Внаслідок такого поводження з морями різко скоротилась популяція тунця, риби-меча та багатьох інших видів. В північній частині Атлантики промислові запаси тріски, хека, морського окуня і камбали скоротилися на 95 відсотків. Не вистачає великих особин для розмноження, порушуються харчові ланцюги, тож інші види теж через це вимирають.

Нас, людей, стало занадто багато, аби ми могли продовжувати бездумно споживати: енергію, ресурси, інших істот. Якщо не змінити наші звички, зокрема харчові, ми знищимо усе, за що так любимо нашу планету. Життя на ній стане нестерпним не лише для тих, кого ми так нещадно експлуатуємо, але і для нас самих. Відвернути катастрофу все ще не пізно і під силу людству. Внесок кожної людини важливий.

Щоб зменшити негативний вплив людства на біорізноманіття, варто починати з себе. Принаймні можна хоча б спробувати. Стати веганом на 22 дні й допомогти планеті можна, пройшовши Веган Челендж. За ці три тижні ви навчитесь збалансовано харчуватись на рослинній дієті, дізнаєтесь багато нових рецептів та познайомитесь з тисячами однодумців та залучитесь підтримкою досвічених менторів!

Авторка статті: Олена Баран, представниця кампанії "Веган челендж"

Фото unsplash.com

Рубрика:
Екорубрика
2522

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: