Розглядаємо механізм відшкодування збитків та даємо інструкцію, куди та з чим звертатись
Сума задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України під час війни з Росією, досягла 2,7 трильйони гривень, або 92 мільярдів доларів. Усе це — зруйновані житлові будинки, транспорт, пошкодження інфраструктурних об'єктів та адміністративних будівель, знищені міста… Ця сума — уже задокументовані збитки, але є багато випадків, коли власники майна все ще не звернулись із заявами про компенсації. Це необхідно зробити правильно, і "Рубрика" пояснює, яких кроків треба дотримуватись.
Спеціального механізму в українському законодавстві, який би визначав порядок відшкодування завданої шкоди під час воєнних дій, поки що немає, проте це не означає, що відшкодувати завдані збитки геть неможливо. Ваше майно може бути втрачене або знищене з низки причин, тож і механізми його відновлення будуть різні:
👉🏻 Ваш транспортний засіб був відчужений українськими військовими для потреб армії. Відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану", українське військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть примусово відчужувати майно, водночас зобов'язані видавати про це відповідні документи. Якщо ваше майно було відчужене у зв'язку із запровадженням воєнного стану, ви маєте право на його повернення або отримати замість нього нове майно — це стосується рухомого майна (наприклад, якщо у вас для потреб армії забрали автомобіль). У такому разі відшкодування або заміна іншим здійснюється через суд.
👉🏻 Ваше нерухоме майно знищено чи пошкоджено внаслідок бойових дій. Правові та організаційні засади надання компенсації за це внутрішнім законодавством поки передбачені тільки в законопроєкті 7198, який був прийнятий за основу Верховною Радою 1 квітня. До цього 20 березня Уряд затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Визначення шкоди має здійснюватися відповідно до методики — наразі вона досі не створена, проте має бути, відповідно до Порядку, бути готова до жовтня цього року. До цього часу доведеться користуватися загальними правилами підтвердження збитків. Про них ми розкажемо нижче.
Є також і міжнародний механізм відшкодування збитків, завданих під час воєнних дій. Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), а після 24 лютого близько 39 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до нього щодо проведення розслідування злочинів, вчинених у нашій державі у зв'язку з агресією рф. Тому 2 березня Прокурор МКС Карім Хан ухвалив рішення про початок повноцінного розслідування воєнних злочинів, вчинених рф в Україні. Оскільки ст. 75 Римського статуту встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим, українці в разі звернення до МКС отримують шанс на відшкодування завданих збитків від рф. Проте юристи рекомендують усе ж таки дочекатись, поки Рада ухвалить законопроєкт 7198. Юрист Арсеній Салалайко вважає звернення до МКС менш ефективним, оскільки після рішення суду, доведеться забезпечити його виконання, а це — тривала процедура, а от шанс отримати компенсацію від України, на його думку, набагато більший.
У який би спосіб ви б не подавали заявку на відшкодування та незалежно від того, коли буде прийнято законопроєкт, вам необхідно буде насамперед зібрати докази, що доводять реальність завданих збитків:
1. Підготуйте документи, що підтверджують право власності на майно:
Також вам необхідно подати разом із заявою:
2. Зберіть докази руйнування майна:
3. Зафіксуйте. Зробити це можна в декілька способів. Відповідно до наявного порядку, подайте заяву про вчинення злочину до правоохоронних органів із залученням зібраних доказів, отримайте дані щодо реєстрації заяви про кримінальне правопорушення або витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань. Є також наступні способи:
Юридичні особи також мають право на відшкодування збитків у вигляді реальної шкоди або упущеної вигоди. Для цього ви маєте діяти аналогічно процедурі для фізичних осіб, але для збору доказів вам також потрібно буде зробити наступне:
Проєкт "Росія заплатить" запустили KSE Institute спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки. За його допомоги збирають дані про зруйновані окупантами об'єкти. Щоб інформацію взяли в роботу, вона має бути достовірною та структурованою. Для цього слід дотримуватися таких інструкцій:
Чат-бот @Damage_in_ua_bot. Кожному, хто надаватиме інформацію про руйнування, забезпечать конфіденційність. Так само не буде оприлюднюватися інформація про конкретні руйнування. Публічно під час воєнного стану буде доступна лише узагальнена статистика. Уся надана інформація про втрати буде перевірятися та верифікуватися командою аналітиків.
Зверніть увагу на те, що чат-бот та проєкт "Росія заплатить" створені виключно для фіксацій руйнувань, які стануть статистикою. Ви не зможете відшкодувати завдані війною збитки за допомогою цих ресурсів.
Відповідно до постанови, яка діяла на території ОРДЛО, за зруйновану оселю можна було отримати не більш як 300 тисяч гривень (за один об'єкт), але наразі в додатку "Дія" зазначено, що спеціальну комісію, яка оцінить збитки, буде створено згодом (ймовірно, після того, як у силу вступить законопроєкт 7198, який ще не прийнятий).
Ще один варіант — компенсація житлом, а не грошима. Тож говорити про якусь конкретну суму відшкодування зарано — граничних розмірів компенсацій не визначено. Уряд також заявив, що вже напрацював законопроєкт щодо цього. Йдеться про надання помешкання площею до 150 квадратних метрів, аналогічного до втраченого в будь-якій області. Тобто людина, яка втратила будинок в Ірпені чи Бучі, зможе претендувати на житло з такими самими характеристиками в будь-якій іншій області України.
Механізм реалізації отримання громадянами України компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій закріплений у вже неодноразово згаданому нами законопроєкті 7198, який було прийнято за основу ще 1 квітня. Цей проєкт, зокрема, закріплює поняття "знищених об'єктів нерухомого майна", відновлення яких неможливе шляхом ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним, а також які можуть бути відновлені. До таких об'єктів відносяться:
Також законопроєкт закріплює поняття компенсації за пошкоджене або знищене майно та поняття пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. Отримувачами компенсації, згідно з проєктом, можуть бути власники майна; інвестори об'єктів житлового будівництва, які не були прийняті в експлуатацію; члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, але не оформили право власності на неї; спадкоємці всіх перерахованих вище осіб; ОСББ, управителі багатоквартирних будинків та ЖБК.
Щоб отримати компенсацію, автори законопроєкту пропонують постраждалим громадянам подати заяву до спеціальної Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Вона має бути подана під час дії воєнного стану чи протягом 90 днів від його закінчення на території, на якій знаходиться майно. Подавати заяву пропонується в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток або в паперовій формі через ЦНАП, органи соціального захисту населення або нотаріуса.
У законопроєкті також виписані документи, які потрібно буде додати до заяви. Проте відразу зазначається, що вона може бути подана й за їхньої відсутності. Що стосується варіантів компенсації, то автори проєкту пропонують надавати її в грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок отримувача зі спеціальним режимом використання для цих цілей або шляхом фінансування виконання будівельних робіт із відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку. Важливо, що одночасно з отриманням компенсації її отримувач укладає договір про відступлення державі права вимоги до рф щодо відшкодування завданих збитків.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.